З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про ратифікацію Європейської конвенції проміжнародну дійсність кримінальних вироків
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 46, ст.343 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1689-VII ( 1689-18 ) від 07.10.2014, ВВР, 2014, N 46, ст.2046 }
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Європейську конвенцію про міжнародну дійсність
кримінальних вироків ( 994_341 ), 1970 року, підписану від імені
України 8 червня 2000 року (додається*), ратифікувати з такими
заявами і застереженнями:
а) до пункту 2 статті 19:
без шкоди положенням пункту 3 статті 19 Конвенції Україна
заявляє, що запити чи супровідні документи мають бути складені
українською мовою або однією з офіційних мов Ради Європи чи
супроводжуватися перекладом на одну з цих мов;
б) до пункту 1 статті 61:
Україна відмовлятиме у виконанні:
санкції за діяння, яку згідно із законодавством України за
вчинення відповідного діяння призначає лише адміністративний орган
(пункт "b" Додатка I до цієї Конвенції);
європейського судового рішення у кримінальній справі, яке
органи запитуючої Держави постановили в день, коли, відповідно до
законодавства України, кримінальне провадження стосовно злочину,
за вчинення якого постановлено вирок, було б неможливе у зв'язку
із закінченням строків давності (пункт "c" Додатка I до цієї
Конвенції).
{ Абзац п'ятий пункту "б" статті 1 виключено на підставі
Закону N 1689-VII ( 1689-18 ) від 07.10.2014 }
Україна виконуватиме та визнаватиме "ordonances penales" за
умови їх постановлення судовими органами (пункт "d" Додатка I до
цієї Конвенції).
2. Міністерству закордонних справ України відповідно до
положень статті 63 Конвенції ( 994_341 ) інформувати Генерального
секретаря Ради Європи щодо санкцій, передбачених законодавством
України, для цілей цієї Конвенції.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 26 вересня 2002 рокуN 172-IV
___________________* Додається до оригіналу.
