МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
     ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

                            Н А К А З

                         24.04.2003  N 40

                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                 юстиції України
                                 29 квітня 2003 р.
                                 за N 337/7658
 

        Про затвердження Вимог до організації фінансового
     моніторингу суб'єктами первинного фінансового
      моніторингу у сфері запобігання та протидії
   запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних
      злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму
 

     З метою   забезпечення   координації   діяльності   суб'єктів
первинного  фінансового  моніторингу  щодо організації фінансового
моніторингу  у  сфері  запобігання  та  протидії  запровадженню  в
легальний   обіг   доходів,   одержаних   злочинним   шляхом,   та
фінансуванню тероризму,  реалізації положень статей 5 та 13 Закону
України  "Про  запобігання  та  протидію  легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити Вимоги до організації  фінансового  моніторингу
суб'єктами  первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання
та протидії запровадженню  в  легальний  обіг  доходів,  одержаних
злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, що додаються.

     2. Управлінню  взаємодії з суб'єктами фінансового моніторингу
(Несен С.О.)  спільно  з  юридично-правовим  відділом   Управління
міжнародного         співробітництва та нормативно-правової роботи
(Саченко І.П.)  забезпечити  державну  реєстрацію  в  Міністерстві
юстиції України цього наказу.

     3. Відділу    кадрової    роботи,   фінансування   та   справ
(Поплевічева  Н.Г.)   після   державної   реєстрації   забезпечити
опублікування цього наказу в порядку, визначеному законодавством.

     4. Вимоги,   затверджені   цим  наказом,  набирають  чинності
одночасно з набранням чинності Законом України "Про запобігання та
протидію  легалізації  (відмиванню)  доходів,  одержаних злочинним
шляхом" ( 249-15 ).     Контроль за  виконанням  цього  наказу  покласти  на  першого
заступника голови Державного департаменту фінансового  моніторингу
Дієсперова В.В.

 Державний секретар Міністерства
 фінансів України - голова
 Державного департаменту
 фінансового моніторингу                                С.Г.Гуржій
 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                 Наказ Державного
                                 департаменту фінансового
                                 моніторингу
                                 24.04.2003 N 40

                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                 юстиції України
                                 29 квітня 2003 р.
                                 за N 337/7658
 

                              ВИМОГИ
   до організації фінансового моніторингу суб'єктами
       первинного фінансового моніторингу у сфері
   запобігання та протидії запровадженню в легальний
      обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та
                 фінансуванню тероризму
 

     Вимоги до   організації  фінансового  моніторингу  суб'єктами
первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії
запровадженню   в  легальний  обіг  доходів,  одержаних  злочинним
шляхом,  та фінансуванню  тероризму  (далі  -  Вимоги)  розроблені
відповідно   до   Закону  України  "Про  запобігання  та  протидію
легалізації  (відмиванню)  доходів,  одержаних  злочинним  шляхом"
( 249-15 ) (далі - Закон).

                      1. Загальні положення

     1.1. Вимоги  є   обов'язковими   для   виконання   суб'єктами
первинного  фінансового  моніторингу (далі - суб'єкти),  під якими
розуміють:     - банки, страхові та інші фінансові установи;     - платіжні організації,  члени платіжних систем, еквайрингові
та клірингові установи;     - товарні, фондові та інші біржі;     - професійні учасники ринку цінних паперів;     - інститути спільного інвестування;     - підприємства,  організації,   які   здійснюють   управління
інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами;     - підприємства  й   об'єднання   зв'язку,   інші   некредитні
організації, які здійснюють переказ грошових коштів;     - інші  юридичні  особи,  які  відповідно  до   законодавства
здійснюють фінансові операції.     1.2. Цим документом визначаються загальні вимоги до:     - призначення   працівника   суб'єкта,   відповідального   за
проведення  фінансового   моніторингу   (далі   -   відповідальний
працівник), його прав та обов'язків;     - встановлення правил проведення фінансового  моніторингу  та
програм його здійснення;     - виявлення фінансових операцій,  що  підлягають  фінансовому
моніторингу  та  які  можуть  бути пов'язані,  мати відношення або
призначатися для фінансування тероризму;     - ідентифікації   осіб,  що  здійснюють  фінансові  операції,
зберігання відповідних документів;     - подання  інформації  про фінансові операції,  що підлягають
фінансовому  моніторингу,   та   сприяння   суб'єктам   державного
фінансового   моніторингу   з   питань  проведення  аналізу  таких
фінансових операцій;     - підготовки  персоналу суб'єкта з метою виявлення фінансових
операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

                2. Призначення, права та обов'язки
               відповідального працівника

     2.1. Відповідальний  працівник є особою,  на яку покладається
координація діяльності з проведення суб'єктом заходів  фінансового
моніторингу.     Відповідальний працівник призначається керівником суб'єкта  і
є  незалежним  у  своїй  діяльності та підзвітним тільки керівнику
суб'єкта.     На час    відсутності    відповідального    працівника    або
неможливості виконання покладених на  нього  обов'язків  має  бути
призначено  особу,  що  виконує  його обов'язки.  На вказану особу
поширюються  права,   обов'язки   та   вимоги,   встановлені   для
відповідального працівника.     У разі недоцільності введення окремої  посади  відповідальним
за  проведення  фінансового моніторингу може призначатися керівник
суб'єкта.

     2.2. З  урахуванням  особливостей  організаційної   структури
суб'єкта може бути створено окремий структурний підрозділ з питань
проведення фінансового моніторингу.     Зазначений підрозділ  функціонує  відповідно до положення про
цей структурний підрозділ, яке затверджується керівником суб'єкта.     У разі створення суб'єктом спеціального підрозділу  з  питань
проведення  фінансового  моніторингу керівником цього підрозділу є
відповідальний працівник.

     2.3. При  здійсненні  фінансового  моніторингу відповідальний
працівник у межах своєї компетенції самостійно приймає рішення.     Посадова інструкція відповідального працівника затверджується
керівником суб'єкта.     У разі   незгоди   відповідального  працівника  з  вказівками
керівника   суб'єкта   щодо   організації   системи    запобігання
легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  та
інших   питань   стосовно   проведення   фінансового   моніторингу
відповідальний  працівник може повідомити про це Держфінмоніторинг
і  державний  орган,  який  відповідно  до  законодавства  виконує
функції   регулювання   та   нагляду  за  суб'єктом,  з  письмовим
викладенням своїх заперечень.

     2.4. Суб'єкт зобов'язаний  повідомити  Держфінмоніторинг  про
призначення  на  посаду  або  звільнення  з посади відповідального
працівника  (або  особи,  що  тимчасово  виконує  його  обов'язки)
протягом трьох днів.     Форма повідомлення     про    призначення    та    звільнення
відповідального працівника (або особи,  що тимчасово виконує  його
обов'язки) встановлюється Держфінмоніторингом.

     2.5. У разі наявності у суб'єкта відокремлених підрозділів за
погодженням  з  відповідальним  працівником суб'єкта призначається
відповідальний працівник відокремленого підрозділу. Відповідальний
працівник  відокремленого  підрозділу  підзвітний тільки керівнику
відокремленого підрозділу.     У разі  недоцільності  введення окремої посади відповідальним
за проведення фінансового моніторингу може  призначатися  керівник
відокремленого підрозділу суб'єкта.

     2.6. Основні    вимоги    до   кваліфікації   відповідального
працівника встановлюються Держфінмоніторингом.     Не може бути призначена відповідальним працівником особа,  що
має судимість за вчинення умисного злочину,  якщо ця судимість  не
погашена і не знята в установленому законом порядку.

     2.7. До   посадових   обов'язків  відповідального  працівника
можуть бути віднесені:     розробка та    постійне    поновлення    правил   фінансового
моніторингу і програм його здійснення;     забезпечення підготовки  та навчання персоналу щодо виявлення
фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом
проведення освітніх та практичних заходів;     забезпечення дотримання    всіма    працівниками     суб'єкта
відповідних   правил   фінансового  моніторингу  та  програм  його
здійснення;     надання консультацій  працівникам суб'єкта відносно виявлених
ними підозрілих операцій або незаконних дій;     прийняття відповідно  до законодавства рішень щодо того,  про
які   операції   має   бути   повідомлено   Держфінмоніторингу   і
правоохоронним органам, та здійснення відповідних повідомлень;     забезпечення надання   інформації   з   питань    фінансового
моніторингу на запити Держфінмоніторингу;     сприяння представникам  Держфінмоніторингу  та  органу,  який
відповідно до законодавства виконує функції регулювання та нагляду
за суб'єктом,  з питань проведення аналізу фінансових операцій, що
підлягають фінансовому моніторингу;     інформування керівника  про  виявлені   підозрілі   фінансові
операції  та  заходи,  які  були  вжиті,  не  рідше одного разу на
місяць;     виконання інших обов'язків, передбачених законом та посадовою
інструкцією.

     2.8. Для  виконання  відповідальним   працівником   посадових
обов'язків до його повноважень може бути віднесено:     проведення перевірок  діяльності   суб'єкта   (відокремленого
підрозділу)  та  його працівників на предмет виконання ними правил
фінансового моніторингу та програм його здійснення;     залучення до  проведення заходів з фінансового моніторингу та
проведення перевірок з цих питань будь-яких  працівників  суб'єкта
(відокремленого  підрозділу),  надання  їм доручень і вказівок,  в
межах  своєї  компетенції,  обов'язкових  до  виконання,  а  також
вимагання від них допомоги при провадженні окремих дій;     одержання пояснень   з    питань    здійснення    фінансового
моніторингу  від  працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу)
незалежно від займаних ними посад;     отримання доступу   до   документів   та   іншої  інформації,
пов'язаних з проведенням фінансового моніторингу.

           3. Встановлення правил проведення фінансового
          моніторингу та програм його здійснення

     3.1. Правила  проведення  фінансового  моніторингу  (далі   -
Правила) являють собою внутрішній документ суб'єкта, який визначає
порядок та умови проведення заходів,  спрямованих  на  недопущення
використання   суб'єкта   для  легалізації  (відмивання)  доходів,
одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

     3.2. Правила  розробляються  суб'єктом  з  урахуванням  вимог
законів України,  інших нормативно-правових актів,  які  регулюють
питання  запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, в тому числі цих Вимог.     Правила та   програми   здійснення   фінансового  моніторингу
затверджуються керівником  суб'єкта  за  поданням  відповідального
працівника.

     3.3. Правила    повинні    відображати    внутрішню   систему
фінансового   моніторингу   суб'єкта,   забезпечувати    виявлення
фінансових  операцій,  що  підлягають  фінансовому  моніторингу чи
можуть  бути  пов'язані  з  фінансуванням  тероризму,  передбачати
відповідно   до   законодавства  інформування  про  такі  операції
Держфінмоніторингу та правоохоронних органів та визначати  порядок
зберігання пов'язаних з ними документів.

     3.4. Основними  принципами  розробки  та  здійснення Правил і
програм фінансового моніторингу є:     безпосередня участь кожного працівника суб'єкта, в межах його
компетенції,  у виявленні фінансових  операцій,  які  можуть  бути
пов'язані   з   легалізацією   (відмиванням)   доходів,  одержаних
злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;     неупередженість у здійсненні фінансового моніторингу;     конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу
(у   тому   числі  про  факт  передачі  відомостей  про  фінансову
операцію), та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;     запобігання залученню  працівників  суб'єкта  до  легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

     3.5. Правила повинні містити:     опис внутрішньої системи фінансового моніторингу;     основні засади діяльності  окремого  структурного  підрозділу
суб'єкта  з  питань  проведення  фінансового  моніторингу  (у разі
наявності);     права та   обов'язки   відповідального   працівника  суб'єкта
(відокремленого підрозділу),  а також інших  працівників  суб'єкта
(відокремленого  підрозділу),  залучених до здійснення фінансового
моніторингу;     порядок виявлення    фінансових   операцій,   що   підлягають
фінансовому  моніторингу  та  які  можуть  бути  пов'язані,   мати
відношення  або  призначатися для фінансування тероризму;     порядок вчинення заходів для  з'ясування  характеру  та  мети
таких операцій;     порядок проведення ідентифікації  осіб,  що  здійснюють  такі
операції;     порядок проведення реєстрації таких операцій або  подання  їх
на реєстрацію відповідальному працівнику;     порядок підготовки  та  подання  відповідальному   працівнику
інформації,  необхідної  для  прийняття  рішення  про інформування
відповідно до законодавства Держфінмоніторингу  та  правоохоронних
органів;     порядок збору  та  зберігання   належним   чином   оформлених
документів про такі операції та осіб з тим,  щоб у разі виникнення
необхідності можна було відтворити деталі операції;     вимоги до   забезпечення   конфіденційності  інформації  щодо
фінансових операцій,  які підлягають  фінансовому  моніторингу  та
можуть  бути  пов'язані,  мати  відношення  або  призначатися  для
фінансування тероризму.

     3.6. Програма здійснення фінансового моніторингу являє  собою
комплекс заходів з організації проведення фінансового моніторингу.
Строк,  на який складається  програма,  визначається,  виходячи  з
реальних потреб суб'єкта.

               4. Виявлення фінансових операцій, що
    підлягають фінансовому моніторингу та які можуть
          бути пов'язані, мати відношення або
        призначатися для фінансування тероризму

     4.1. Порядок виявлення  фінансових  операцій,  що  підлягають
фінансовому   моніторингу  та  які  можуть  бути  пов'язані,  мати
відношення або призначатися для  фінансування  тероризму,  повинен
містити:     порядок здійснення  заходів  щодо  з'ясування  суті  та  мети
операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;     ознаки операцій, які підлягають обов'язковому та внутрішньому
фінансовому   моніторингу,  окремо  для  кожного  виду  фінансових
операцій;     інші ознаки     підозрілих     фінансових    операцій,    які
встановлюються відповідно до  специфіки  та  напрямків  діяльності
суб'єкта;     критерії класифікації   осіб,   опис    типів    осіб,    які
характеризуються  підвищеним  ступенем імовірності здійснення ними
операцій,  що можуть бути пов'язані з  легалізацією  (відмиванням)
доходів,  одержаних злочинним шляхом,  або фінансуванням тероризму
(загальна  характеристика,   країна   походження,   характеристика
ділової активності та репутації,  наявність кримінального минулого
тощо).

     4.2. Суб'єкт розробляє критерії оцінки ймовірності віднесення
операцій  до  таких,  що  пов'язані  з  легалізацією (відмиванням)
доходів,  одержаних злочинним шляхом,  та фінансуванням тероризму.     Орієнтовний перелік критеріїв:     1) наявність контрагентів - резидентів країн (територій), про
які з достовірних джерел відомо, що вони:     - не дотримуються загальноприйнятих стандартів у  боротьбі  з
легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;     - не  передбачають  розкриття  або  надання  інформації  щодо
фінансових операцій;     - не виконують рекомендацій Групи розробки фінансових заходів
боротьби з відмиванням грошей (FATF);     - є країнами (територіями),  у  яких  відбуваються  військові
дії;     - є офшорними зонами;     - є країнами     (територіями),   які   не  беруть  участі  в
міжнародному  співробітництві  у  сфері  запобігання  та  протидії
легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  та
фінансуванню тероризму;     2) у фінансовій операції бере участь особа,  яка:     - є такою,  що обіймає (обіймала) посаду,  відповідно до якої
має  (мала)  широкі  владні  повноваження;     - не  будучи  фінансовою  установою,   займається   грошовими
переказами,  операціями  з оплати чеків готівкою тощо;     - здійснює зовнішньоекономічні операції.

     4.3. Якщо ймовірність проведення особою операцій,  пов'язаних
з легалізацією (відмиванням) доходів,  одержаних злочинним шляхом,
або фінансуванням тероризму,  оцінюється суб'єктом як  велика,  то
операціям  такої  особи  приділяється підвищена увага.     Для оцінки ймовірності того, що операція здійснюється з метою
легалізації (відмивання) доходів,  одержаних злочинним шляхом, або
пов'язана з фінансуванням тероризму,  суб'єктом  додатково  можуть
вивчатися  інші фінансові операції осіб - учасників тієї операції,
що оцінюється.

     4.4. Суб'єкт   має   право   відмовитися   від   забезпечення
здійснення  фінансової  операції  у  разі  встановлення,   що   ця
фінансова  операція  містить  ознаки  такої,  що  згідно з Законом
( 249-15  )  підлягає  фінансовому  моніторингу,  та  зобов'язаний
ідентифікувати   і   повідомити  Держфінмоніторинг  про  осіб,  що
здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.

               5. Ідентифікація осіб, що здійснюють
 фінансові операції, зберігання відповідних документів

     5.1. Суб'єкт зобов'язаний проводити ідентифікацію:     - особи, яка здійснює фінансову операцію, що згідно з Законом
( 249-15 ) підлягає фінансовому моніторингу;     - відкриває рахунок (в тому числі депозитний).     Якщо особа  діє  як  представник іншої особи,  або у суб'єкта
виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені
або   вигодоодержувачем   є   інша   особа,  суб'єкт  зобов'язаний
ідентифікувати також:     - особу,  від  імені  або  за  дорученням  якої  здійснюється
фінансова операція;     - особу, яка є вигодоодержувачем.

     5.2. Порядок ідентифікації осіб повинен містити:     - порядок здійснення первісної ідентифікації особи;     - заходи  щодо  проведення  ідентифікації  особи у разі зміни
інформації,   необхідної   для   проведення   ідентифікації,   або
закінчення   строку   дії   документів,   на  підставі  яких  вона
проводилася;     - порядок   проведення   заходів,  спрямованих  на  перевірку
інформації  щодо  ідентифікації  особи;     - заходи  з  проведення  додаткового вивчення особи.

     5.3. З  метою ідентифікації особи працівник суб'єкта з'ясовує
таку інформацію щодо:     а) резидентів - фізичних осіб:     прізвище, ім'я, по батькові;     дата народження;     серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує
особу), дата видачі та орган, що його видав;     місце проживання;     ідентифікаційний номер згідно з Державним  реєстром  фізичних
осіб    -  платників   податків  та  інших  обов'язкових  платежів
( 320/94-ВР );     б) резидентів - юридичних осіб:     найменування (повне та скорочене);     юридична адреса;     документи про підтвердження державної  реєстрації  (включаючи
установчі   документи,   інформацію  щодо  посадових  осіб  та  їх
повноважень тощо);     ідентифікаційний код  згідно  з  Єдиним  державним   реєстром
підприємств та організацій України ( 118-96-п );     реквізити банку,   в   якому   відкрито   рахунок,  та  номер
банківського рахунку;     в) нерезидентів - фізичних осіб:     прізвище, ім'я,  по батькові (у разі його наявності);     дата народження;     серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує
особу), дата видачі та орган, що його видав;     громадянство;     місце проживання або тимчасового перебування;     г) нерезидентів - юридичних осіб:     повне найменування;     місцезнаходження та  реквізити  банку,   у   якому   відкрито
рахунок;     номер банківського рахунку;     дані про  реєстрацію  цієї  юридичної особи на підставі копії
легалізованого  витягу  торговельного,  банківського  чи  судового
реєстру  або  засвідченого  нотаріально реєстраційного посвідчення
уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.

     5.4. Ідентифікація  осіб  здійснюється  на  підставі  наданих
оригіналів або належним чином завірених копій документів.

     5.5. При  вивченні  установчих  документів юридичної особи та
документів,  які  підтверджують  її  державну   реєстрацію,   слід
приділяти підвищену увагу:     - правильності їх оформлення  (враховуючи  всі  зареєстровані
зміни);     - складу засновників юридичної особи та її пов'язаних осіб;     - структурі   органів   управління   юридичної  особи  та  їх
повноваженням;     - розміру  зареєстрованого  та  сплаченого  статутного фонду.

     5.6. При   проведенні   ідентифікації   та   вивченні    осіб
рекомендується складати анкети.  Анкета  є  внутрішнім  документом
суб'єкта та може містити інформацію щодо:     ідентифікаційних даних особи;     характеру діяльності;     мети та підстав проведення операцій;     оцінки розміру та джерел існуючих та очікуваних надходжень;     опису джерел  походження  і  способів   переказу   (внесення)
грошей, що використовуються в операціях;     пов'язаних осіб.     Анкета  може  містити  також  додаткову  інформацію  стосовно
характеристики  особи,  її  ділової  репутації,  фінансового стану
тощо.     Суб'єкт може визначати категорії осіб, при ідентифікації яких
не застосовуються анкети (клієнти, що здійснюють разові операції у
невеликих розмірах тощо).

     5.7. Ідентифікація особи не є обов'язковою у разі:     - здійснення фінансової  операції  особами,  що  раніше  були
ідентифіковані згідно із законодавством;     - укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.

     5.8. Якщо відомості,  перелік яких наведений у пункті 5.3 цих
Вимог,  зазнали  змін,  або  закінчився  строк дії документів,  на
підставі яких проводилася  ідентифікація,  при  проведенні  особою
фінансової  операції,  що  підлягає фінансовому моніторингу,  така
особа підлягає ідентифікації відповідно до законодавства.

     5.9. Суб'єкт зобов'язаний зберігати документи, які стосуються
ідентифікації осіб,  та всю документацію про здійснення фінансової
операції протягом п'яти років після її проведення.

          6. Подання інформації про фінансові операції,
       що підлягають фінансовому моніторингу, та
       сприяння суб'єктам державного фінансового
        моніторингу з питань проведення аналізу
               таких фінансових операцій

     6.1. Інформація   про   фінансову   операцію,   що   підлягає
обов'язковому       фінансовому       моніторингу,       подається
Держфінмоніторингу    в    порядку,    встановленому    відповідно
Національним  банком  України - для банків,  а Кабінетом Міністрів
України - для інших суб'єктів первинного фінансового  моніторингу.     Якщо у працівників суб'єкта виникають мотивовані підозри,  що
фінансова операція здійснюється з метою  легалізації  (відмивання)
доходів,    інформація   про   таку   операцію   також   надається
Держфінмоніторингу.

     6.2. Суб'єкт  зобов'язаний  негайно  (відразу  по  виявленні)
повідомити Держфінмоніторинг та правоохоронні органи про фінансову
операцію,  щодо якої виникли підозри або повинні були б  виникнути
підозри,  що  вона  пов'язана,  має  відношення або призначена для
фінансування  терористичної  діяльності,  терористичних  актів  чи
терористичних організацій.

     6.3. Рішення  про  передачу  інформації,  зазначеної в абзаці
другому пункту 6.1, пункті 6.2, приймає відповідальний працівник у
відповідності до законодавства.

     6.4. Повідомлення  про  фінансову  операцію,  яка  є об'єктом
фінансового моніторингу,  повинно містити такі відомості:     - номер запису за порядком у реєстрі;     - дата та час внесення запису до реєстру;     - дата   та   час   здійснення  або  відмови  від  здійснення
фінансової операції;     - відомості щодо особи, яка здійснює фінансову операцію, та у
випадках,  передбачених законодавством,  щодо особи, від імені або
за  дорученням  якої  здійснюється  фінансова  операція  або яка є
вигодоодержувачем,  - які встановлені в  результаті  ідентифікації
відповідно до статті 6 Закону ( 249-15 );     - відомості щодо інших осіб - учасників фінансової операції;     - вид фінансової операції (код);     - сума, на яку здійснена фінансова операція;     - валюта, в якій здійснена фінансова операція (код);     - підстави для здійснення фінансової  операції;     - відомості  про  фінансові  операції,  пов'язані  з тою,  що
зареєстрована (у разі наявності);     - ознаки,  за  якими  фінансова операція підлягає фінансовому
моніторингу;     - додаткова  інформація про мотивовану підозру стосовно того,
що   фінансова   операція   здійснюється   з   метою   легалізації
(відмивання)   доходів,   одержаних   злочинним   шляхом  (у  разі
наявності);     - посада, прізвище, ім'я та по батькові працівника, який вніс
запис до реєстру.     У повідомленні  зазначається найменування,  місцезнаходження,
код  ЄДРПОУ  суб'єкта,  посада,  прізвище,  ім'я  та  по  батькові
працівника,   що   здійснює   повідомлення,  номер,  час  та  дата
здійснення повідомлення.     При першому   поданні   інформації   суб'єкт   направляє   до
Держфінмоніторингу картку реєстрації, що використовується для його
подальшої  ідентифікації.  У  разі  зміни реквізитів суб'єкта,  що
зазначені у картці,  він має повідомити Держфінмоніторинг про такі
зміни  протягом трьох робочих днів з моменту їх виникнення.     Форма повідомлення    та    картки    реєстрації     суб'єкта
встановлюються Держфінмоніторингом.

     6.5. На  запит  Держфінмоніторингу  суб'єкт  надає  додаткову
інформацію щодо фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового
моніторингу або пов'язані з фінансуванням тероризму,  в тому числі
таку,  що становить банківську та комерційну таємницю,  не пізніше
трьох  робочих  днів з моменту отримання запиту.

     6.6. Інформація  надається  Держфінмоніторингу в електронному
вигляді по каналах зв'язку,  на магнітному носії  або,  за  згодою
Держфінмоніторингу,  на паперовому носії.     Інформація на магнітному або паперовому  носії  направляється
до  Держфінмоніторингу поштовим відправленням із повідомленням про
вручення  або  нарочним  із  дотриманням  заходів,  що  виключають
неконтрольований  доступ  до  інформації або документів під час їх
доставки.

     6.7. Інформація,  що  передається,  є інформацією з обмеженим
доступом.  Захист інформації при її передачі  в  Держфінмоніторинг
забезпечується у відповідності до законодавства.

     6.8. Відповідальний  працівник та інші співробітники суб'єкта
первинного    фінансового    моніторингу    повинні    забезпечити
конфіденційність інформації,  яка надається Держфінмоніторингу, та
іншої інформації з питань фінансового моніторингу,  а також  факту
її подання,  і не поширювати її ані в межах суб'єкта,  ані за його
межами,  в тому числі особам,  стосовно фінансових  операцій  яких
здійснюється    повідомлення,    крім    випадків,    передбачених
законодавством.

     6.9. Працівники  суб'єкта  зобов'язані  сприяти   працівникам
Держфінмоніторингу  та  органу,  який  відповідно до законодавства
виконує функції регулювання та нагляду за суб'єктом,  у проведенні
аналізу    фінансових    операцій,   що   підлягають   фінансовому
моніторингу.

     6.10. Формат  надання  інформації,  довідники  кодів,  канали
зв'язку  для передачі інформації визначаються Держфінмоніторингом.

             7. Підготовка персоналу суб'єкта з метою
      виявлення фінансових операцій, що підлягають
                фінансовому моніторингу

     7.1. Для  забезпечення належного рівня підготовки персоналу з
питань проведення фінансового моніторингу суб'єкт  організовує  та
проводить відповідне навчання.

     7.2. Усі   працівники  суб'єкта  зобов'язані  ознайомитися  з
Правилами та  програмами  здійснення  фінансового  моніторингу,  а
також   брати   участь  у  навчальних  заходах,  які  на  практиці
пояснюють, що вимагається від працівників.

     7.3. Усі    працівники    мають    бути    попереджені    про
відповідальність  за  порушення  законодавства щодо запобігання та
протидії легалізації  (відмиванню)  доходів,  одержаних  злочинним
шляхом, та фінансування тероризму.

     7.4. Навчання    працівників,   виходячи   з   їх   посадових
обов'язків, здійснюється шляхом проведення навчальних занять щодо:     - ознайомлення   працівників  із  законодавством  України  та
міжнародними нормативними актами з питань запобігання  легалізації
(відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню
тероризму;     - ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань
фінансового  моніторингу;     - здійснення практичних заходів з фінансового моніторингу;     - вивчення  передового   досвіду   у   виявленні   фінансових
операцій,  що  можуть  бути пов'язані з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму;     - ознайомлення  з  засобами  і прийомами вивчення клієнтів та
перевірки інформації щодо їх ідентифікації.

 Начальник управління
 взаємодії з суб'єктами
 фінансового моніторингу
 Державного департаменту
 фінансового моніторингу                                 С.О.Несен