КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 2 червня 2003 р. N 813
Київ
Про затвердження Порядку взаємодії органіввиконавчої влади та юридичних осіб, які провадять
діяльність у сфері використання ядерної енергії,
в разі виявлення радіонуклідних джерел
іонізуючого випромінювання у незаконному обігу
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 1897 ( 1897-2003-п ) від 10.12.2003 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок взаємодії органів виконавчої влади та
юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання
ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних джерел
іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, що додається.
2. Покласти виконання функцій головної експертної організації
з питань дослідження та визначення характеристик радіонуклідних
джерел іонізуючого випромінювання, які вилучено з незаконного
обігу, на Інститут ядерних досліджень Національної академії наук.
3. Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, Міністерству охорони здоров'я,
Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству
промислової політики, Державному комітетові ядерного регулювання,
Державній митній службі, Адміністрації Державної прикордонної
служби, Службі безпеки привести власні нормативно-правові акти у
відповідність з Порядком, затвердженим цією постановою. ( Пункт 3
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1897
( 1897-2003-п ) від 10.12.2003 )
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 4 березня 1997 р. N 207 ( 207-97-п ) "Про
затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та
причетних юридичних осіб в разі виявлення джерел іонізуючого
випромінювання, які перебувають у незаконному обігу".
Першийвіце-прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 2 червня 2003 р. N 813
ПОРЯДОКвзаємодії органів виконавчої влади та юридичних
осіб, які провадять діяльність у сфері використання
ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних
джерел іонізуючого випромінювання у
незаконному обігу
1. Цей Порядок регулює взаємодію органів виконавчої влади та
юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання
ядерної енергії, під час виявлення радіонуклідних джерел
іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, що не вимагає
радикальних дій з ліквідації можливих радіологічних наслідків, а
також визначає комплекс заходів, спрямованих на недопущення або
мінімізацію заподіяння шкоди здоров'ю населення і довкіллю
внаслідок радіаційного впливу.
2. Для цілей цього Порядку терміни вживаються у такому
значенні:
державні системи обліку і контролю джерел іонізуючого
випромінювання та ядерних матеріалів - Державний регістр джерел
іонізуючого випромінювання, державна система обліку і контролю
ядерних матеріалів та державний реєстр радіоактивних відходів;
контрольована зона - територія, доступ до якої обмежується
під час виконання заходів з реагування на виявлення підозрюваного
матеріалу/об'єкта або радіонуклідного джерела іонізуючого
випромінювання у незаконному обігу і за межами якої рівень
потужності дози гамма-випромінювання не перевищує трикратної
величини потужності дози природного радіаційного гамма-фону;
незаконний обіг радіонуклідних джерел іонізуючого
випромінювання - перебування ядерних матеріалів, радіоактивних
відходів та радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання поза
державними системами обліку і контролю джерел іонізуючого
випромінювання та ядерних матеріалів та/або системами їх фізичного
захисту, а також придбання, зберігання, використання, передача,
видозмінення, знищення, перевезення і захоронення зазначених
джерел без дотримання вимог, установлених законодавством;
підозрюваний матеріал/об'єкт - фізичний об'єкт, який має
зовнішні ознаки (попереджувальні написи про радіаційну небезпеку,
маркування, спеціальні знаки тощо) та/або фізичні характеристики
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання;
радіонуклідне джерело іонізуючого випромінювання - фізичний
об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину
та/або ядерний матеріал;
характеристики підозрюваного матеріалу/об'єкта - зовнішній
вигляд (наявність попереджувальних написів, знаків радіаційної
небезпеки), фізичні та хімічні характеристики, на підставі яких
можна зробити висновки про його природу, властивості,
радіонуклідний та хімічний склад, а також про можливе призначення,
походження тощо.
Заходи на місці виявленняпідозрюваного матеріалу/об'єкта
3. У разі виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта заходи
щодо його первинного обстеження та попереднього встановлення меж
контрольованої зони виконують:
місцеві органи виконавчої влади, якщо інформацію отримано від
фізичних або юридичних осіб, які не є органами дізнання чи
досудового слідства;
органи, які провадять оперативно-розшукову діяльність, та
Держмитслужба, якщо підозрюваний матеріал виявлено у результаті
оперативно-розшукових дій цих правоохоронних органів або під час
здійснення митного контролю.
Державна прикордонна служба, якщо підозрюваний матеріал
виявлено під час проведення прикордонного контролю в пунктах
пропуску через державний кордон України, в яких відсутні пости
екологічного контролю Міністерства охорони навколишнього
природного середовища, або затримання осіб чи транспортних
засобів, які намагалися незаконно перетнути державний кордон поза
пунктами пропуску через державний кордон України. ( Пункт 3
доповнено абзацом четвертим згідно з Постановою КМ N 1897
( 1897-2003-п ) від 10.12.2003 )
Координацію дій під час виконання заходів на місці виявлення
підозрюваного матеріалу/об'єкта здійснює місцевий орган виконавчої
влади.
4. У разі коли в результаті первинного обстеження місця
виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта з допомогою
дозиметра-радіометра або отримання достовірної інформації іншим
шляхом підозра про наявність радіонуклідного джерела іонізуючого
випромінювання підтверджується, викликаються представники
відповідних територіальних органів Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів, на які
покладено виконання функцій радіаційного контролю.
5. Фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби та
Мінекоресурсів здійснюють радіологічне обстеження місця виявлення
підозрюваного матеріалу/об'єкта, в ході якого проводять
вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання,
перевіряють наявність поверхневого радіоактивного забруднення, а
також нейтронного випромінювання.
За результатами первинного обстеження фахівці Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів готують
висновки про основні параметри радіаційної обстановки на місці
виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, де зазначають тип,
характеристики радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання
і можливі шляхи формування дозових навантажень на персонал та
населення, а також рекомендації (у разі потреби) з якнайшвидшого
приведення радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання у
безпечний для населення і довкілля стан.
Зазначені висновки доводяться до відома представника
місцевого органу виконавчої влади, що здійснює координацію дій на
місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, а також до
правоохоронного органу, який забезпечує організацію огляду місця
події і здійснення необхідних заходів з метою виявлення ознак
злочину і осіб, що його вчинили.
6. У разі потреби представник місцевого органу виконавчої
влади залучає відповідних фахівців Державної
санітарно-епідеміологічної служби до здійснення дозиметричного
контролю, осіб, що зайняті на роботах у межах контрольованої зони,
а також вживає інших заходів з метою забезпечення безпечного
поводження з радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання,
зведення до мінімуму можливості заподіяння шкоди здоров'ю
населення та довкіллю.
7. Місцевий орган виконавчої влади може звернутися до
головної експертної організації - Інституту ядерних досліджень
Національної академії наук (далі - Інститут ядерних досліджень)
або іншої компетентної організації для надання експертної оцінки
ситуації на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта.
Підставою для такого звернення може бути:
неможливість ідентифікувати радіонуклідне джерело іонізуючого
випромінювання, коли цього вимагають інтереси радіаційного захисту
населення та довкілля та/або досудове розслідування;
виявлення нейтронного випромінювання, що свідчить про
наявність ядерного матеріалу.
Експерти Інституту ядерних досліджень, іншої експертної
організації визначають категорію ядерного матеріалу
(низькозбагачений уран, високозбагачений уран, плутоній) та/або
тип радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання без
пошкодження пакунків, контейнерів, боксів тощо.
8. Протягом однієї доби з моменту надходження першого
повідомлення про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, але не
раніше ніж надійдуть від експертної організації інформація про
результати вимірів та висновки щодо категорії ядерного матеріалу
(у разі потреби) та/або типу радіонуклідного джерела представники
Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів
готують письмовий звіт, який повинен містити:
детальний опис радіаційної ситуації на місці виявлення
підозрюваного матеріалу/об'єкта, результати вимірів;
висновки та надані рекомендації щодо можливого формування
дозових навантажень на персонал та населення, заходи безпеки,
здійснення яких необхідне у разі подальшого поводження з вилученим
радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання (включаючи його
перевезення), а також поводження з приладами, інструментами та
знаряддям, що зазнали радіоактивного забруднення під час робіт з
джерелом;
результати вимірів, проведених експертами Інституту ядерних
досліджень, іншої експертної організації (у разі їх залучення), та
надані ними висновки щодо категорії ядерного матеріалу та/або типу
радіонуклідного джерела.
9. На основі інформації, що міститься у письмовому звіті,
місцевий орган виконавчої влади за погодженням з правоохоронним
органом, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні
заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили,
надає інформацію про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта
органам виконавчої влади, до компетенції яких належить створення
системи запобігання незаконному обігу.
10. Усі дії фахівців Державної санітарно-епідеміологічної
служби та Мінекоресурсів, які можуть призвести до знищення речових
доказів, узгоджуються з правоохоронним органом, який проводить
огляд місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення
ознак злочину і осіб, що його вчинили.
11. Правоохоронний орган за результатами огляду місця події і
здійснених необхідних заходів з метою виявлення ознак злочину і
осіб, що його вчинили, надає місцевому органу виконавчої влади
свій висновок щодо необхідності перевезення вилученого
радіонуклідного джерела до Інституту ядерних досліджень, іншої
експертної організації для проведення поглибленого аналізу з метою
встановлення його походження та/або призначення чи на тимчасове
зберігання або для захоронення. На основі цього висновку, а також
висновків та рекомендацій фахівців Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів місцевий орган
виконавчої влади приймає рішення про подальші дії з вилученим з
незаконного обігу радіонуклідним джерелом іонізуючого
випромінювання.
12. Після того як вилучене радіонуклідне джерело іонізуючого
випромінювання було перевезено з місця його виявлення, а
проведення огляду місця події і здійснення необхідних заходів з
метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, завершено,
залучені фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби та
Мінекоресурсів проводять у разі потреби з відповідним підрозділом
МНС дезактивацію на місці виявлення підозрюваного
матеріалу/об'єкта і готують висновки та інформують про можливі
радіологічні наслідки місцевий орган виконавчої влади, а також
інші заінтересовані державні органи.
Перевезення радіонуклідного джерелаіонізуючого випромінювання до місця
тимчасового зберігання або захоронення
13. Відповідно до прийнятого рішення про перевезення
вилученого з незаконного обігу радіонуклідного джерела іонізуючого
випромінювання згідно з пунктом 11 цього Порядку місцевий орган
виконавчої влади надсилає заявку до відповідного підприємства
Українського державного об'єднання "Радон" МНС. До цієї заявки
додається інформація з письмового звіту фахівців Державної
санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів про
характеристики джерела та необхідні заходи радіаційної та/або
ядерної безпеки під час його перевезення.
Підприємство Українського державного об'єднання "Радон" МНС
здійснює документальне оформлення та перевезення вилученого
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання з дотриманням
відповідних норм та правил.
Заходи за межами місця виявленняпідозрюваного матеріалу/об'єкта
14. На запит правоохоронного органу, який проводить огляд
місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення ознак
злочину і осіб, що його вчинили, Інститут ядерних досліджень, інша
експертна організація досліджує і визначає характеристики
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, а також
проводить у межах своєї компетенції відповідні судові експертизи.
Про результати досліджень та експертиз Інститут ядерних
досліджень, інша експертна організація інформує зазначений
правоохоронний орган, а також Держатомрегулювання та інші органи
виконавчої влади, до компетенції яких належить створення системи
запобігання незаконному обігу.
15. У разі встановлення підприємства (організації, установи)
або фізичної особи, яка є власником або користувачем відповідного
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, правоохоронний
орган, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні
заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили,
інформує керівника цього підприємства (організації, установи) або
фізичну особу про перебування у незаконному обігу зазначеного
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання.
Керівник підприємства (організації, установи) повинен
призначити службове розслідування з причин перебування
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання у незаконному
обігу, про результати якого інформує Держатомрегулювання,
Мінекоресурсів, МНС, МОЗ та зазначений правоохоронний орган, а
фізична особа повинна дати письмові пояснення.
16. На виконання міжнародних зобов'язань, а також з метою
інформування населення, державних, громадських та інших
організацій Держатомрегулювання:
надсилає за встановленою формою офіційне повідомлення про
виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта до бази даних МАГАТЕ з
незаконного обігу;
розміщує інформацію про виявлення підозрюваного
матеріалу/об'єкта на своїй офіційній веб-сторінці.
Необхідна інформація про радіонуклідне джерело іонізуючого
випромінювання, виявлене у незаконному обігу, вноситься в
установленому порядку до державних систем обліку і контролю джерел
іонізуючого випромінювання та ядерних матеріалів.
Забезпечення радіаційної безпеки
17. На всіх етапах поводження з радіонуклідним джерелом
іонізуючого випромінювання, виявленим у незаконному обігу, повинно
бути забезпечено дотримання норм, правил та стандартів з
радіаційної безпеки.
18. Органи виконавчої влади та юридичні особи, які беруть
участь у поводженні з радіонуклідним джерелом іонізуючого
випромінювання, виявленим у незаконному обігу, зобов'язані
дотримуватися вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення
радіаційної безпеки, а також вимог щодо забезпечення радіаційної
безпеки, які встановлюються територіальним органом Державної
санітарно-епідеміологічної служби.
Фінансування
19. Фінансування заходів щодо обстеження, проведення
експертизи, охорони, перевезення, тимчасового зберігання
радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, виявленого у
незаконному обігу, ліквідації наслідків радіаційних аварій, а
також інших витрат, пов'язаних з перебуванням радіонуклідних
джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу,
здійснюється за рахунок бюджетних призначень на цю мету,
передбачених відповідним органам виконавчої влади.
У подальшому в разі встановлення власника (користувача)
зазначеного радіонуклідного джерела витрачені кошти стягуються з
нього на користь відповідного бюджету в порядку, встановленому
законодавством.
