Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1402 від 04.09.2003
№ 6 від 14.01.2004
№ 945 від 24.09.2005
№ 943 від 07.09.2011}
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (додається).
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
{У тексті Типового положення слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції" в усіх відмінках замінено словом "МВС" згідно з Постановою КМ № 945 від 24.09.2005}
1. Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), які затримані за незаконне перебування на території України і підлягають видворенню за її межі у примусовому порядку на підставі постанови адміністративного суду (далі - адміністративне видворення).
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 943 від 07.09.2011}
2. Пункт перебування утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням МВС, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, якщо будівлі і споруди пункту не належать до сфери управління МВС.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 6 від 14.01.2004}
3. Поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за рішенням адміністративного суду на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі України, але не більш як на 12 місяців. У виключних випадках (за наявності поважних причин - хвороба, офіційне повідомлення про конкретний строк надходження паспортних документів чи коштів для повернення тощо) цей строк може бути продовжено на період існування зазначених обставин. У разі коли з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, відмова держави походження іноземця приймати його тощо) протягом установленого строку адміністративне видворення здійснити не вдалося, іноземці вибувають з пункту перебування до визначеного місця тимчасового проживання.
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 943 від 07.09.2011}
Діти-іноземці, розлучені з сім'єю, не підлягають поміщенню до пункту перебування, а тимчасово направляються у притулки для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх. За наявності близьких родичів діти, старші 10 років, за їх згодою можуть поміщатися до пункту перебування.
{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1402 від 04.09.2003}
4. Пункт перебування у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують роботу з цією категорією іноземців, а також положенням, що розробляється відповідно до цього Типового положення і затверджується органом, до сфери управління якого він належить.
5. Основними завданнями пункту перебування є:
забезпечення тимчасового утримання іноземців до завершення підготовки їх адміністративного видворення;
створення належних умов для проживання іноземців у пункті перебування: забезпечення відповідно до встановлених норм житлом, постільною білизною, інвентарем та столовим посудом, триразовим харчуванням, комунально-побутовим та медичним обслуговуванням;
сприяння органам внутрішніх справ, охорони державного кордону та Служби безпеки у виконанні покладених на них завдань щодо встановлення осіб, поміщених до пункту перебування, та оформлення їм паспортних документів, уточнення обставин порушення іноземцями законодавства України, вишукування коштів для їх адміністративного видворення, супроводження до пунктів пропуску через державний кордон під час здійснення адміністративного видворення тощо;
сприяння іноземцям в установленні контактів з родичами, земляками, гуманітарними організаціями, якщо такі контакти спрямовані на вирішення питання про повернення їх на батьківщину чи поліпшення умов проживання у пункті перебування.
6. У процесі виконання покладених на пункт перебування завдань його адміністрація взаємодіє з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, іноземними дипломатичними представництвами, міжнародними гуманітарними організаціями та організаціями, які займаються питаннями міграції.
7. До пункту перебування поміщаються іноземці, які незаконно перебувають в Україні і згідно з вимогами законодавства підлягають адміністративному видворенню.
8. Поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється його адміністрацією на підставі рішення адміністративного суду згідно з актом приймання-передачі після завершення органами внутрішніх справ, охорони державного кордону чи Служби безпеки документування порушення іноземцями законодавства України та у разі неможливості з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, коштів для повернення тощо) проведення організаційних і практичних заходів щодо їх адміністративного видворення.
{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 943 від 07.09.2011}
Під час поміщення до пункту перебування іноземці підлягають особистому та медичному огляду, а також санітарній обробці.
9. Іноземці користуються правом вільного пересування в межах пункту перебування, а за наявності письмового дозволу адміністрації можуть пересуватися без нагляду поза межами пункту, але в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
10. Охорона пункту перебування та іноземців, які в ньому утримуються, забезпечується Державною службою охорони.
11. У пункті перебування чоловіки утримуються окремо від жінок, матері із своїми дітьми. Сім'ї поселяються в окремі житлові приміщення.
12. Іноземці у пункті перебування можуть:
носити власний одяг, мати при собі гроші, надсилати листи, отримувати посилки, відправляти релігійні обряди;
залучатися за їх згодою адміністрацією пункту перебування до громадських робіт з упорядження території пункту, облаштування місця проживання.
13. Іноземці, поміщені до пункту перебування, зобов'язані виконувати вимоги його адміністрації, що стосуються дотримання правил внутрішнього розпорядку, постійно знаходитися в межах пункту перебування, залишати територію цього пункту лише з дозволу адміністрації, проживати у відведеному їм місці.
14. Іноземцям, поміщеним до пункту перебування, забороняється придбавати, зберігати і використовувати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, спиртні напої, наркотичні засоби і токсичні речовини, про що вони письмово попереджаються під час поміщення до такого пункту.
15. Вибуття іноземців з пункту перебування здійснюється за рішенням його адміністрації на підставі повідомлення органів, за ініціативою яких іноземці поміщались до пункту перебування, про завершення підготовчих заходів для здійснення адміністративного видворення. У разі коли використання протягом усього періоду утримання всіх передбачених законодавством можливостей для адміністративного видворення не дало позитивного результату, іноземцю, який вибуває, з пункту перебування, видається документ, що засвідчує факт перебування у такому пункті. У цьому документі визначається маршрут прямування до певного місця тимчасового проживання.
{Абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 943 від 07.09.2011}
Іноземці вибувають з пункту перебування також у разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця, у разі надання статусу біженця та за рішенням суду.
16. Територія пункту перебування огороджується парканом суцільного заповнення з контрольно-пропускним пунктом.
17. У пунктах перебування обладнуються чергова частина, адміністративні приміщення, гуртожитки, кухня, їдальня, баня з пральнею і дезкамерою, магазин (можливе використання кухні, їдальні, бані, пральні, дезкамери загального користування, магазину місцевої торговельної мережі), приміщення для зберігання особистих речей іноземців і для перегляду телепередач, спортивний майданчик.
18. Фінансування пункту перебування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
19. Пункт перебування провадить фінансово-господарську діяльність згідно з кошторисом та штатним розписом, які затверджуються МВС.
{Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 6 від 14.01.2004}
є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням;
належить до сфери управління МВС.
{Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 6 від 14.01.2004}
21. Адміністрацію пункту перебування очолює директор.
Директор пункту призначається на посаду та звільняється з посади МВС за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.
{Абзац другий пункту 21 в редакції Постанови КМ № 6 від 14.01.2004}
22. Адміністрація пункту перебування:
веде облік утримуваних іноземців, роз'яснює їм порядок і умови проживання у пункті перебування;
здійснює контроль за дотриманням іноземцями правил внутрішнього розпорядку;
застосовує до порушників правил внутрішнього розпорядку заходи дисциплінарного впливу.
23. Директор пункту перебування:
самостійно вирішує питання діяльності та забезпечує організацію роботи пункту перебування;
діє від імені пункту перебування і представляє його інтереси в усіх підприємствах, установах та організаціях;
видає в межах своєї компетенції накази і контролює їх виконання;
призначає на посаду і звільняє з посади працівників пункту перебування, затверджує їх функціональні обов'язки;
затверджує правила внутрішнього розпорядку;
здійснює інші повноваження, передбачені положенням про пункт перебування.
24. Умови праці, порядок прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників пункту перебування регулюються законодавством про працю.
25. Контроль за діяльністю пункту перебування здійснюється МВС.
{Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 6 від 14.01.2004}
