МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 498 від 31.07.2001 Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
3 жовтня 2001 р.
за N 860/6051
{ Наказ втратив чинність на підставі НаказуМіністерства інфраструктури
N 27 ( z0240-14 ) від 17.01.2014 }
Про затвердження Порядку залучення представниківДержавної авіаційної служби України -
Авіаційні правила України, частина 183
{ Із змінами, внесеними згідно з НаказомМіністерства інфраструктури
N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }
З метою вдосконалення національної системи сертифікації
авіаційної техніки та приведення її у відповідність до міжнародних
стандартів, згідно зі статтею 5 Повітряного кодексу України
( 3167-12 ) та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 03.10.97 N 1095 ( 1095-97-п ) "Про сертифікацію авіаційної
техніки та її компонентів" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Порядок залучення представників Державної
авіаційної служби України - Авіаційні правила України, частина 183
(далі - Порядок), що додається.{ Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }
2. Державному департаменту авіаційного транспорту (Шкатюк
А.Г.):
2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію
до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
2.2. Довести зазначений Порядок до відома структурних
підрозділів Державного департаменту авіаційного транспорту,
підприємств, організацій, установ, що виконують розробку,
виробництво та модифікацію зразків авіаційної техніки.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Демиденка А.Ф.
В.о. Міністра В.Г.Цибенко
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства
транспорту України
31.07.2001 N 498
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
3 жовтня 2001 р.
ЗАЛУЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ
АВІАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИЧастина 183
{ Назва Порядку в редакції Наказу Міністерства інфраструктури
N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }
{ У тексті Порядку слова "Державний департамент авіаційноготранспорту України" та "Укравіатранс" у всіх відмінках
замінено словами "Державна авіаційна служба України"
та "Державіаслужба України" у відповідних відмінках
згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 343
( z1108-11 ) від 05.09.2011 }
1. Загальні положення
1.1. Порядок залучення представників Державної авіаційної
служби України, Авіаційні правила України, частина 183 (далі -
Порядок) доповнює Авіаційні правила України, частину 21
( z0959-00, z0010-01 ), які встановлюють процедури сертифікації
типу авіаційної техніки та її виробництва.
1.2. Цей Порядок є обов'язковим для атестаційної комісії, яка
проводить атестацію осіб, що подали заявку на визнання їх як
представників Державної авіаційної служби України (далі -
Представники).
1.3. Цей Порядок встановлює вимоги до Представників та
визначає надання та припинення їх повноважень з питань
сертифікації авіаційної техніки та її виробництва.
1.4. Цей Порядок використовується під час призначення
Представників для проведення робіт із сертифікації авіаційної
техніки та її виробництва.
2. Нормативні посилання
Під час розроблення цього Порядку використовувались такі
нормативно-правові акти: Повітряний кодекс України ( 3167-12 ); Правила сертифікації типу авіаційної техніки, Авіаційні
правила України, частина 21 "Процедури сертифікації авіаційної
техніки. Розділи A, B, C, D, E", затверджені наказом Міністерства
транспорту України від 3 листопада 2000 р. N 611 ( z0959-00 ) та
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2000 р. за
N 959/5180; Правила сертифікації виробництва авіаційної техніки,
Авіаційні правила України, частина 21 "Процедури сертифікації
авіаційної техніки. Розділи F, G", затверджені наказом
Міністерства транспорту України від 14 грудня 2000 р. N 703
( z0010-01 ) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12
січня 2001 р. за N 10/5201; Додаток 8 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію
( 995_655 ), Міжнародні стандарти, "Летная годность воздушных
судов" (з Поправкою 96). { Абзац шостий глави 2 виключено на підставі Наказу
Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }
3. Визначення
У цьому Порядку терміни мають такі значення: Авіаційна техніка - повітряні судна та їх компоненти. Атестація - процедура перевірки та оцінки можливостей
фізичної особи виконувати роботи з відповідних спеціалізацій. { Абзац четвертий глави 3 виключено на підставі Наказу
Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 } Представник - особа, яка в межах наданих їй повноважень
Державіаслужбою Українио бере участь у роботі із сертифікації типу
авіаційної техніки та її виробництва. Незалежна інспекція - інспекція, що здійснює контрольні
функції у Розробника та Виробника, уповноважена Державною
авіаційною службою України і в межах своєї компетенції приймає
рішення, не залежні від рішень та інтересів організацій та
підприємств, які вона контролює. Обліковий журнал - зброшурована, пронумерована та скріплена
печаткою книга, у якій міститься необхідна інформація щодо кожного
Представника і яка разом з копією на магнітному носії підлягає
постійному зберіганню в Державіаслужбі України. Сертифікація - установлення відповідності авіаційної техніки
вимогам до льотної придатності й охорони навколишнього середовища.
4. Призначення Представників
4.1. Державна авіаційна служба України (далі - Державіаслужба
України) залучає як Представників атестованих,
висококваліфікованих фахівців за напрямками проектування,
виробництва, випробувань, сертифікації типу та виробництва
авіаційної техніки.
4.2. Повноваження Представникам надається Державіаслужбою
України на підставі заявки, поданої до Державіаслужби України
організаціями або фізичними особами. Тематична спеціалізація визначається Державіаслужбою України.
4.3. Після призначення Представники проходять спеціальну
підготовку в обсязі, який визначається Державіаслужбою України, і
виконують свої функціональні обов'язки під її наглядом.
5. Посвідчення Представників Державіаслужби України
5.1. Повноваження конкретної особи як Представника
Державіаслужби України підтверджується посвідченням, виданим
Державіаслужбою України за умови позитивної атестації, яка
підтверджує його компетенцію.
5.2. Державіаслужба України видає посвідчення Представника
строком на один рік з подальшим продовженням.
5.3. Державіаслужба України веде облік посвідчень, що видані
Представникам.
5.4. Відомості щодо Представників заносяться до облікового
журналу Державіаслужби України.
5.5. У разі припинення повноважень Представника його
посвідчення підлягає поверненню до Державіаслужби України і
анулюється з відповідною позначкою в обліковому журналі з датою
припинення повноважень.
6. Повноваження Представників Державіаслужби України
6.1. Представники Державіаслужби України схвалюють
документацію, яка містить інженерну інформацію та інформацію з
льотних випробувань, що розглядається під час робіт із
сертифікації типу авіаційної техніки та її виробництва. Схвалення означає, що інформація достовірна й достатня для
підтвердження відповідності вимогам авіаційних правил та може бути
подана до Державіаслужби України. Повноваження Представників за тематичною спеціалізацією
визначаються під час їх атестації Державіаслужбою України.
6.2. Програми сертифікаційних робіт підлягають схваленню
Представником та затверджуються спеціалістами Державіаслужби
України, інженерна спеціалізація яких відповідає тематиці
сертифікаційних робіт.
6.3. Представники Державіаслужби України за тематичною
спеціалізацією поділяються на: експертів з льотної придатності (ЕЛП); інженерних представників (ІП); інженерних представників з інспектування виробництва (ІПВ); льотчиків-випробувачів (ЛВ).
6.4. Представник має право безпосередньо звертатися до
Державіаслужби України з усіх питань, що пов'язані з
функціональними обов'язками, і одержувати необхідні роз'яснення і
матеріали.
6.5. Повноваження Представника можуть бути припинені
Державіаслужбою України у разі: а) особистого письмового прохання Представника; б) виявлення порушень під час виконання його функціональних
обов'язків; в) якщо Державіаслужба України більш не потребує послуг
Представника у зв'язку із закінченням сертифікаційних робіт.
7. Експерти з льотної придатності Державіаслужби України
7.1. Представники Державіаслужби України як експерти з
льотної придатності залучаються з числа вчених і фахівців
дослідницьких, наукових та інших організацій, які мають досвід зі
створення авіаційної техніки, її виробництва, технічного
обслуговування та випробування.
7.2. Для проведення робіт із сертифікації типу авіаційної
техніки або її виробництва формується група експертів з льотної
придатності.
7.3. Експерти з льотної придатності беруть безпосередню
участь у сертифікаційних роботах, проводять експертну оцінку
відповідності авіаційної техніки або її виробництва чинним вимогам
і подають до Державіаслужби України свої висновки.
7.4. Діяльність експертів з льотної придатності оплачується
за договором з організацією, що подала заявку на сертифікацію типу
авіаційної техніки або її виробництво.
8. Інженерні представники Державіаслужби України
8.1. Представники Державіаслужби України як інженерні
представники залучаються Державіаслужбою України з числа
співробітників організації, що подала заявку на сертифікацію типу
авіаційної техніки.
8.2. Інженерні представники схвалюють інженерну інформацію та
інформацію з льотних випробувань, що належить до їх повноважень,
якщо вона відповідає вимогам авіаційних правил, що застосовуються.
9. Інженерні представники Державіаслужби України зінспектування виробництва
9.1. Представники Державіаслужби України з питань
інспектування виробництва залучаються з числа співробітників
незалежних інспекцій, які розташовані в організаціях, що подали
заявки до Державіаслужби України на сертифікацію виробництва
авіаційної техніки.
9.2. Представники Державіаслужби України з інспектування
виробництва: контролюють дотримання вимог нормативної і технічної
документації в процесі серійного виробництва авіаційної техніки; проводять перевірку і прийняття екземплярів авіаційної
техніки; контролюють збереження схваленої Державіаслужбою України
системи забезпечення якості.
10. Льотчики-випробувачі Державіаслужби України
10.1. Представники Державіаслужби України як
льотчики-випробувачі залучаються з числа найбільш кваліфікованих
пілотів, які мають досвід із сертифікаційних випробувань
авіаційної техніки.
10.2. Льотчик-випробувач проводить контрольні сертифікаційні
випробування дослідних та модифікованих повітряних суден та
випробування знову виготовлених серійних повітряних суден.
10.3. Льотчик-випробувач може мати статус експерта з льотної
придатності, інженерного представника або представника з
інспектування виробництва Державіаслужби України.
Начальник управління сертифікації
типу авіаційної техніки та її виробництва В.П.Шмигун
