КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 17 серпня 2001 р. N 1058
                          Київ

           Про затвердження Типового статуту державної
              аварійно-рятувальної служби

         ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
      N  313 (  313-2004-п ) від 11.03.2004
      N 1607 ( 1607-2004-п ) від 30.11.2004 )
 

     З метою   удосконалення   нормативно-правового    регулювання
діяльності  аварійно-рятувальних  служб  Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:

     1. Затвердити Типовий статут  державної  аварійно-рятувальної
служби (додається).

     2. Рекомендувати     органам     місцевого    самоврядування,
громадським організаціям,  а також керівникам підприємств, установ
та  організацій  усіх форм власності під час затвердження статутів
(положень) аварійно-рятувальних   служб   керуватися   положеннями
Типового статуту державної аварійно-рятувальної служби.

     3. Міністерству  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської  катастрофи  внести
проект   постанови  Кабінету  Міністрів  України  щодо  визначення
переліку    платних    послуг,    які     надаються     державними
аварійно-рятувальними службами.

     4. Міністерству  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом  з
Міністерством фінансів та Міністерством економіки за погодженням з
Державним   комітетом   з   питань   регуляторної   політики    та
підприємництва  і  Антимонопольним  комітетом визначити в місячний
термін після затвердження переліку,  передбаченого у пункті 3 цієї
постанови,  розміри  плати  за  послуги,  що  надаються державними
аварійно-рятувальними   службами,   та   установити   порядок   її
справляння.
 

     Прем'єр-міністр України                               А.КІНАХ
 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО
                        постановою Кабінету Міністрів України
                             від 17 серпня 2001 р. N 1058

                          ТИПОВИЙ СТАТУТ
         державної аварійно-рятувальної служби
 

                        Загальні положення

     1. Державна   аварійно-рятувальна   служба  (далі  -  служба)
утворюється відповідним  центральним  органом   виконавчої   влади
(далі - засновник).

     2.  Служба здійснює постійне та обов'язкове обслуговування на
договірній  основі  потенційно  небезпечних  об'єктів  і територій
(далі  -  об'єкти і території), на яких існує небезпека виникнення
надзвичайних  ситуацій  техногенного і природного характеру. Права
та   обов'язки   сторін   щодо  здійснення  такого  обслуговування
визначаються  договорами.  (  Абзац  перший  пункту  2  в редакції
Постанови КМ N 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004 )

     Припинення службою  обслуговування  можливе  у  разі закриття
об'єкта та ліквідації причин,  які зумовлюють його  небезпечність,
що підтверджується актом спеціально утвореної міжвідомчої комісії.

     3. Залучення служби до виконання аварійно-рятувальних робіт у
разі  виникнення  надзвичайних ситуацій державного і регіонального
рівня  здійснюється  відповідно  до  законодавства,  а  за  межами
України  -  за  рішеннями  Кабінету  Міністрів України на підставі
міжнародних договорів.

     4. Служба набуває статусу юридичної особи з дня її  державної
реєстрації   у  центральному  органі  виконавчої  влади  з  питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи.

     Служба має   самостійний   баланс,   реєстраційні  рахунки  в
установах  Державного   казначейства,   печатку   із   зображенням
Державного Герба України і своїм найменуванням.

     5. Правові  та  соціальні  гарантії  особовому складу служби,
сім'ям рятувальників,  пенсіонерам з числа рятувальників,  у  тому
числі інвалідам, забезпечуються згідно із законодавством.

                Принципи і мета діяльності служби

     6. Принципи діяльності служби є:

     пріоритетність завдань,   пов'язаних  з  рятуванням  життя  і
охороною здоров'я людей та збереженням довкілля;

     безумовне надання  переваги  забезпеченню   раціональної   та
превентивної безпеки життєдіяльності населення;

     обов'язковість своєчасної реалізації заходів,  спрямованих на
запобігання  виникненню  надзвичайних  ситуацій  техногенного   та
природного характеру і мінімізацію їх негативних наслідків;

     ефективне і комплексне використання наявних  сил  і  засобів,
призначених  для  організації запобігання надзвичайним ситуаціям і
реагування на них;

     забезпечення комплексного обов'язкового аварійно-рятувального
обслуговування  об'єктів  і  територій,  що  знаходяться  в   зоні
відповідальності служби;

     взаємодія з іншими службами.

     7. Метою діяльності служби є:

     запобігання виникненню надзвичайних ситуацій,  мінімізація їх
наслідків та захист населення і територій;

     термінове реагування на надзвичайні ситуації техногенного  та
природного  характеру,  проведення  аварійно-рятувальних  робіт на
об'єктах і територіях;

     захист навколишнього природного середовища та локалізація зон
впливу  шкідливих  і  небезпечних  факторів,  що виникають під час
аварій та катастроф.

                    Права та обов'язки служби

     8. Служба має право:

     обстежувати об'єкти і території,  що  нею  обслуговуються,  з
метою профілактики виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;

     подавати керівникам   підприємств,  установ  та  організацій,
органам  виконавчої  влади  та  органам  місцевого  самоврядування
пропозиції   щодо  поліпшення  протиаварійного  стану  об'єктів  і
територій   та   усунення   виявлених   порушень   вимог   безпеки
життєдіяльності працюючих і населення;

     скасовувати власні    погодження    планів   локалізації   та
ліквідації аварій (планів ліквідації аварій) або окремі їх позиції
у разі  невідповідності  фактичному  стану  безпеки   об'єкта   чи
території, вносити пропозиції центральному органу виконавчої влади
з питань праці та соціальної політики;

     використовувати в  установленому  порядку,  у  тому  числі на
договірних   засадах,   засоби   зв'язку,   транспорту   та   інші
матеріально-технічні  ресурси підприємств,  установ та організацій
для рятування людей і ліквідації наслідків надзвичайних  ситуацій,
доставки  особового складу і спеціального оснащення на постраждалі
об'єкти і території;

     залучати в установленому порядку необхідних  спеціалістів,  у
тому числі з науково-дослідних установ та навчальних закладів, для
надання консультацій щодо проведення аварійно-рятувальних робіт;

     вимагати від  осіб,  які  перебувають  у  зоні   надзвичайної
ситуації,  додержання правил, запроваджених установленими заходами
безпеки;

     одержувати вичерпну та достовірну інформацію,  у  тому  числі
про  об'єкти,  на  яких  проводяться  аварійно-рятувальні  роботи,
необхідну для виконання своїх обов'язків.

     Працівники служби  мають  право  безперешкодного  доступу  на
об'єкти   і  території  з  метою  виконання  робіт,  пов'язаних  з
ліквідацією надзвичайної ситуації.

     9. До обов'язків служби належать:

     організація функціонування структурних підрозділів  у  режимі
постійної    готовності   до   виконання   необхідного   комплексу
аварійно-рятувальних робіт  в  умовах  надзвичайної  ситуації  або
загрози її виникнення;

     постійне підтримання високого рівня професіоналізму особового
складу для проведення аварійно-рятувальних робіт;

     забезпечення можливості        тридобового         проведення
аварійно-рятувальних  робіт  в  автономному режимі,  створення для
цього відповідних матеріально-технічних резервів;

     підтримання взаємодії з органами виконавчої  влади,  органами
місцевого    самоврядування,    підприємствами,    установами   та
організаціями незалежно від форми  власності  під  час  проведення
аварійно-рятувальних робіт, координація дій у процесі використання
сил і засобів інших аварійно-рятувальних служб;

     участь у  проведенні   експертизи   проектних   рішень   щодо
поліпшення  захисту  об'єктів  і  територій  на випадок виникнення
надзвичайних ситуацій;

     створення інформаційного банку даних про  стан  небезпечності
об'єктів підвищеної небезпеки, що нею обслуговуються;

     участь в   оцінці   стану   готовності   об'єктів,   що   нею
обслуговуються,  до проведення  робіт  з  ліквідації  надзвичайних
ситуацій  та  їх  наслідків,  виконання  заходів щодо посилення їх
протиаварійного  захисту  і  підвищення  ступеня   підготовленості
персоналу об'єктів до дій в умовах надзвичайної ситуації;

     участь  у  визначенні  прийнятних  рівнів ризику за можливими
наслідками  надзвичайних  ситуацій у процесі експлуатації об'єктів
підвищеної небезпеки;

     участь у  роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів,
які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

     визначення разом з центральним  органом  виконавчої  влади  з
питань  надзвичайних  ситуацій  та у справах захисту населення від
наслідків  Чорнобильської   катастрофи,   відповідними   місцевими
органами  виконавчої  влади  та  органами місцевого самоврядування
складу та обсягів,  рівня  оснащення,  місць  розташування  сил  і
засобів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій;

     розроблення заходів  щодо  підвищення безпеки життєдіяльності
населення і зменшення збитків у випадках  виникнення  надзвичайних
ситуацій   та   практична   їх  реалізація  за  рішеннями  органів
виконавчої влади;

     участь у роботі комісій  з  розслідування  причин  виникнення
надзвичайних ситуацій та розробленні заходів щодо їх запобігання;

     участь   у   розробленні  та  виконанні  державних  цільових,
регіональних   і   галузевих   програм  попередження  надзвичайних
ситуацій  і підвищення рівня техногенної безпеки. ( Абзац пункту 9
із   змінами,   внесеними   згідно   з   Постановами   КМ  N  1607
( 1607-2004-п ) від 30.11.2004 )

                         Структура служби

     10. Робота   служби  організовується  за  територіальним  або
галузевим  принципом.  Вирішення  покладених  на  службу   завдань
забезпечують органи управління та аварійно-рятувальні формування і
допоміжні підрозділи.

     Дислокація та  організаційна  структура  підрозділів   служби
визначаються засновником.

     11. Орган управління службою:

     здійснює загальне  керівництво  формуваннями  і  підрозділами
служби;

     управляє силами     підпорядкованих      аварійно-рятувальних
формувань та допоміжних підрозділів;

     приймає в   установленому   порядку  рішення  про  утворення,
реорганізацію або  ліквідацію  аварійно-рятувальних  формувань  та
допоміжних підрозділів;

     затверджує статути         (положення)        підпорядкованих
аварійно-рятувальних формувань,  допоміжних підрозділів та органів
управління ними.

     12. Орган  управління  службою  має  право  разом з місцевими
органами  виконавчої  влади,  органами  місцевого   самоврядування
виступати   співзасновником   зведених   регіональних  професійних
аварійно-рятувальних формувань  з  метою  забезпечення  постійного
обслуговування об'єктів і територій.

                 Майно служби та її фінансування

     13. Майно  служби становлять основні фонди та оборотні кошти,
а також цінності,  вартість  яких  відображається  в  самостійному
балансі служби.

     14. Майно служби є державною власністю і закріплюється за нею
на  праві  повного   господарського   відання   або   оперативного
управління.

     15. Джерелами формування майна служби є:

     майно передане їй засновником;

     кошти державного  та  місцевих  бюджетів на виконання окремих
програм;

     кошти, одержані в установленому порядку від плати за постійне
обов'язкове  обслуговування на договірній основі,  надані послуги,
виконані роботи;

     інші джерела, не заборонені законодавством.

     16. Служба має право утворювати фонди (розвитку,  споживання,
соціального  забезпечення  тощо),  призначені для покриття витрат,
пов'язаних з її діяльністю.

     17. Збитки,  завдані службі фізичними і  юридичними  особами,
відшкодовуються в установленому порядку.

                        Управління службою

     18. Управління  службою здійснює начальник (командир) служби,
який призначається на посаду і звільняється з посади засновником.

     19. Начальник (командир) служби:

     несе персональну відповідальність за виконання покладених  на
службу завдань і функцій;

     укладає і розриває контракти з працівниками служби;

     затверджує   організаційну   структуру,   штатний  розпис  та
кошториси  на утримання служби, розподіляє функціональні обов'язки
між своїми заступниками та керівниками підрозділів;

     представляє службу в органах виконавчої влади,  діє від імені
служби у відносинах з підприємствами, установами та організаціями;

     у межах  своєї компетенції видає накази (розпорядження),  дає
вказівки,   обов'язкові   для   підпорядкованих   підрозділів   та
працівників, і організовує та контролює їх виконання;

     виконує інші функції,  передбачені статутом (положенням)  про
службу.

                Ліквідація і реорганізація служби

     20. Ліквідація і реорганізація  (злиття,  приєднання,  поділ,
виділення) служби здійснюється за рішенням засновника,  погодженим
з центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань  надзвичайних
ситуацій   та   у   справах   захисту   населення   від  наслідків
Чорнобильської катастрофи, а також рішенням суду.

     21. Ліквідація служби  здійснюється  ліквідаційною  комісією,
яка утворюється і діє у порядку, визначеному законодавством.