ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
13.11.2001 N 2-538
Щодо планування та порядку проведенняінспекційних перевірок Національним банком України
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні
суду, цивільну справу за скаргою Черновецького Леоніда Михайловича
про визнання недійсним нормативного акта України (постанови
Правління Національного банку України від 17.07.2001 р. N 276
( z0703-01 ) у частині в с т а н о в и в:
Черновецький Л.М. звернувся до суду зі скаргою на Постанову
Правління Національного банку України від 17.07.2001 р. N 276
( z0703-01 ) "Про затвердження Положення про планування та порядок
проведення інспекційних перевірок", зареєстровану в Міністерстві
юстиції України 15.08.2001 р. за N 703/5894.
У судовому засіданні представник Черновецького Л.М. вказав,
що, згідно з постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. N 276
( z0703-01 ), Національний банк України має право проводити такі
перевірки, як вступний контроль, спеціальна перевірка, тематична
перевірка банків і власників істотної участі в банку - фізичних
осіб, вимагати документи для здійснення перевірки, приймати
рішення і здійснювати позапланові перевірки (у т. ч. спеціальні
перевірки) за наявності обгрунтованих підстав, до яких, зокрема,
належать письмове звернення органів прокуратури України, Служби
безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної
податкової служби України, Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
Можливості здійснення НБУ перевірки власника істотної участі у
банку, який є фізичною особою, є неправомірними, адже порушуються
права і свободи фізичної-особи Черновецького Л.М., норми
Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ), Закону України "Про
Національний банк України" ( 679-14 ), Закону України "Про цінні
папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) в частинні недопущення
обмеження прав фізичної особи, звуження змісту та обсягу існуючих
прав і свобод людини, перевищення НБУ своїх повноважень.
Представник Національного банку України проти задоволення
судом скарги заперечує. У судовому засіданні представник суб'єкта
оскарження, посилаючись на закони України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ), "Про Національний банк України"
( 679-14 ), "Про організаційно-правові основи боротьби з
організаційною злочинністю" ( 3341-12 ), "Про власність"
( 697-12 ), Конституцію України ( 254к/96-ВР ), вважає, що
правових підстав, які б свідчили про невідповідність оскаржуваної
заявником постанови, немає. Просить суд у задоволенні скарги
відмовити.
Представник Міністерства юстиції, якого було залучено до
слухання у справі як третю особу на боці Національного банку
України, проти задоволення скарги заперечує, вказуючи на те, що,
згідно зі ст. 248-3 ЦПК України ( 1502-06 ), вимога скаржника про
визнання недійсною постанови Правління Національного банку України
від 17.07,2001 р. N 276 ( z0703-01 ), якою затверджено Положення
про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, є
недійсною в частині проведення інспекційних перевірок, не
підвідомчих розгляду в суді. Також вважає, що зі змісту скарги не
вбачається, які саме права і свободи заявника порушено у зв'язку з
реєстрацією Міністерством юстиції України Положення про планування
та порядок проведення інспекційних перевірок.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, пояснення
представника суб'єкта оскарження, представника Міністерства
юстиції України та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що
скарга підлягає частковому задоволенню. У частині визнання
Постанови Правління Національного банку України від 17.07.2001 р.
N 276 ( z0703-01 ) "Про затвердження Положення про планування та
порядок проведення інспекційних перевірок", зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 15.08.2001 р. за N 703/5894,
недійсною щодо здійснення НБУ таких видів перевірок, як вступний
контроль, спеціальна перевірка, тематична перевірка, прийняття НБУ
рішення про проведення позапланової перевірки (у т. ч. спеціальної
перевірки) та здійснення такої перевірки за наявності таких
підстав, як письмове звернення органів прокуратури України, Служби
безпеки України, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією
і організованою злочинністю при Президентові України підлягає
задоволенню, а в частині здійснення НБУ перевірки власника
істотної участі у банку, який є фізичною особою, не підлягає
задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлені такі факти.
17 липня 2001 року Правлінням Нацбанку було прийнято
Постанову N 276 ( z0703-01 ) "Про затвердження Положення про
планування та порядок проведення інспекційних перевірок",
зареєстровану в Мін'юсті України 15.08.2001 р. за N 703/5894.
Згідно з пунктами 1.2, 1.8, 1.17, 4.1 Положення про
планування та порядок проведення інспекційних перевірок
( z0703-01 ), Нацбанк України має право проводити такі перевірки,
як вступний контроль, спеціальна перевірка, тематична перевірка
банків і власників істотної участі в банку - фізичних осіб,
вимагати від власника істотної участі в банку - фізичної особи
будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки,
приймати рішення і здійснювати позапланові перевірки (у т. ч.
спеціальні перевірки) за наявності обгрунтованих підстав, до яких,
зокрема, належать письмове звернення органів прокуратури України,
Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України,
Державної податкової служби України, Координаційного комітету по
боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові
України.
Згідно зі ст. 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
Конституція України має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на
підставі Конституції України ( 254к/96-ВР ) і повинні відповідати
їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до
суду для захисту конституційних прав та свобод людини і
громадянина безпосередньо на підставі Конституції України
гарантується.
Відповідно до ст. 21 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ст. 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
права та свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не
є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не
можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 64 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути
обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
У силу ст. 71 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ), Нацбанк України має право здійснювати
планові перевірки і позапланові перевірки.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Національний банк
України" ( 679-14 ) до функцій, які виконує Національний банк,
належить у тому числі здійснення банківського регулювання та
нагляду.
У силу ст. 55 Закону України "Про Національний банк України"
( 679-14 ), Нацбанк повинен здійснювати функції банківського
регулювання і нагляду за діяльністю банків у межах та порядку,
передбачених законодавством України.
Статтею 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 679-14 ) гарантується банківська таємниця, що містить відомості
про стан рахунків операцій, які були проведені на користь чи за
дорученням клієнта у разі здійснення ним угоди,
фінансово-економічний стан клієнтів.
Відповідно до статей 4, 5 Закону України "Про цінні папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ), власник акцій має право на отримання
частини прибутку (дивідендів).
Відповідно до ст. 29 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ст. 32 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя,
крім випадків, передбачених Конституцією України.
Суд дійшов висновку, що Постанова Правління НБУ від
17.07.2001 р. N 276 ( z0703-01 ) "Про затвердження Положення про
планування та порядок проведення інспекційних перевірок" участині
здійснення НБУ таких видів перевірок, як вступний контроль,
спеціальна перевірка, тематична перевірка, прийняття НБУ рішення
про проведення позапланової перевірки (у т. ч. спеціальної
перевірки) та здійснення такої перевірки за наявності таких
підстав, як письмове звернення органів прокуратури України, Служби
безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної
податкової служби України, Координаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України
суперечить законам України та повинна бути визнана недійсною.
Відповідно до ст. 72 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ), Нацбанк України має право здійснювати
перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Нацбанку
України, з метою дотримання законодавства щодо банківської
діяльності. При здійсненні перевірки Нацбанк України має право
вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації, необхідної для
здійснення перевірки. Інспектовані особи зобов'язані подавати
Національному банку України на його вимогу інформацію у визначений
ним строк.
На думку суду, власник істотної участі банку є особою, яка
охоплюється наглядовою діяльністю Нацбанку України, і у цьому
випадку оскаржуване заявником положення постанови Правління
Нацбанку України в частині здійснення НБУ перевірки власника
істотної участі у банку, який є фізичною особою, не порушує і не
обмежує права, надані йому Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами
України. За таких обставин скарга в частині визнання недійсною
Постанови Правління Нацбанку України від 17.07.2001 р. N 276 "Про
затвердження Положення про планування та порядок проведення
інспекційних перевірок" щодо здійснення НБУ перевірки власника
істотної участі у банку не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 15, 30, 62, 202-1, 203, 248-1 - 248-9 ЦПК
України ( 1501-06, 1502-06 ), статтями 3, 21, 22, 29, 32, 64
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 6, 7, 55, 56 Закону
України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), статтями 60,
71, 72 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ), статтями 4, 5 Закону України "Про цінні папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ), суд вирішив: скаргу Черновецького Леоніда Михайловича задовольнити
частково.
Визнати Постанову Правління Національного банку України від
17.07.2001 р. N 276 ( z0703-01 ) "Про затвердження Положення про
планування та порядок проведення інспекційних перевірок",
зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.08.2001 р. за N
703/5894, недійсною в частині здійснення НБУ таких видів
перевірок, як вступний контроль, спеціальна перевірка, тематична
перевірка, прийняття НБУ рішення про проведення позапланової
перевірки (у тому числі спеціальної перевірки) та здійснення такої
перевірки за наявності таких підстав, як письмове звернення
органів Прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства
внутрішніх справ України, Державної податкової служби України,
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою
злочинністю при Президентові України з моменту її прийняття.
У задоволенні скарги Черновецького Леоніда Михайловича про
визнання Постанови Правління Національного банку України від
17.07.2001 р. N 276 "Про затвердження Положення про планування та
порядок проведення інспекційних перевірок", зареєстрованої у
Мін'юсті України 15.08.2001 р. за N 703/5894, недійсною в частині
перевірки власника істотної участі у банку відмовити.
Зобов'язати Нацбанк України оприлюднити висновок суду у такий
самий спосіб, у який було оприлюднено цей акт, та повідомити суд
та заявника про виконання рішення суду в місячний термін із дня
його отримання.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва
протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення
через Оболонський районний суд м. Києва.
Суддя Д.Комбулов
