У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Указ втратив чинність на підставі Указу ПрезидентаN 402/2003 ( 402/2003 ) від 13.05.2003 )
Про заходи щодо дальшого вдосконалення діяльностіКоординаційного комітету по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю
( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПрезидентаN 108/2000 від 28.01.2000
N 155/2000 від 02.02.2000
N 943/2000 від 01.08.2000
N 266/2001 від 19.04.2001
N 398/2001 від 02.06.2001
N 837/2001 ( 837/2001 ) від 13.09.2001
N 561/2002 ( 561/2002 ) від 19.06.2002
N 852/2002 ( 852/2002 ) від 23.09.2002 )
( Додатково див. Указ ПрезидентаN 1122/2002 ( 1122/2002 ) від 02.12.2002 )
З метою дальшого вдосконалення діяльності Координаційного
комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при
Президентові України, підвищення ефективності його роботи
п о с т а н о в л я ю:
1. Затвердити новий персональний склад Координаційного
комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при
Президентові України (додається).
2. Затвердити Тимчасове положення про Координаційний комітет
по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при
Президентові України (додається).
Тимчасове положення є чинним до затвердження Верховною Радою
України відповідного Положення.
3. Внести зміни і доповнення до таких Указів Президента
України:
( Підпункт "а" пункту 3 втратив чинність на підставі Указу
Президента N 155/2000 від 02.02.2000 ) а) в Указі від 30 грудня
1994 року N 829 ( 829/94 ) "Про заходи щодо вдосконалення
діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю":
у частині першій статті 1 слова "та заступників Голови"
виключити;
статті 3 і 4 визнати такими, що втратили чинність;
у статті 5 слова "Група" і "про неї" замінити відповідно
словами "Апарат" і "про нього";
б) в Указі від 31 січня 1996 року N 102 ( 102/96 ) "Про
внесення змін і доповнень до Указу Президента України від
30 грудня 1994 року N 829":
статтю 1 визнати такою, що втратила чинність;
у Тимчасовому положенні про Координаційний комітет по
боротьбі з корупцією і організованою злочинністю відповідно при
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській,
Севастопольській міських державних адміністраціях, затвердженому
цим Указом:
у пункті 6:
абзац другий після слів "правоохоронних органів" доповнити
словами "(крім прокурорів, а також голів судів)";
доповнити пункт абзацом такого змісту:
"порушувати у встановленому порядку питання про притягнення
посадових осіб до відповідальності за неналежне виконання
покладених на них обов'язків щодо запобігання злочинності та
зміцнення правопорядку";
у пункті 7 слова "попереднього слідства у кримінальних
справах" замінити словами "досудового слідства у кримінальних
справах, діяльність прокурорів і судів".
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 31 грудня 1999 рокуУказом Президента України
від 31 грудня 1999 року N 1659/99
СКЛАДКоординаційного комітету по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю
при Президентові України
ПОТЕБЕНЬКО - Генеральний прокурор України, голова
Михайло Олексійович Координаційного комітету( Звільнено з посади згідно з Указом Президента N 1122/2002
( 1122/2002 ) від 02.12.2002 )
АЗАРОВ - Голова Державної податкової
Микола Янович адміністрації України
СТЕЛЬМАХ - Голова Національного банку України
Володимир Семенович (за згодою)
ТАЦІЙ - президент Академії правових наук,
Василь Якович ректор Національної юридичноїакадемії України імені Ярослава
Мудрого
РАДЧЕНКО - Голова Служби безпеки України Володимир Іванович
СМИРНОВ - Міністр внутрішніх справ України Юрій Олександрович
ГЕРМАНЧУК - Голова Головного Петро Кузьмович контрольно-ревізійного управлінняУкраїни
ВАНДІН - заступник Голови Служби безпеки Юрій Олександрович України - начальник Головногоуправління по боротьбі з корупцією
та організованою злочинністю
КАЛЕНСЬКИЙ - Голова Державної митної служби Микола Миколайович України
ДЖИГА - перший заступник Державного Микола Васильович секретаря Міністерства внутрішніхсправ України - начальник Головного
управління по боротьбі з
організованою злочинністю
ЛАВРИНОВИЧ - Міністр юстиції України Олександр Володимирович
ЛИТВИН - Голова Державного комітету у справах
Микола Михайлович охорони державного кордону України
ЮШКО - Міністр фінансів України Ігор Олегович
ЛІЩИШИН - секретар Координаційного комітету. Петро Вікторович
( Склад із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 108/2000 від 28.01.2000, N 266/2001 від 19.04.2001, N 837/2001
( 837/2001 ) від 13.09.2001, N 561/2002 ( 561/2002 ) від
19.06.2002, N 852/2002 ( 852/2002 ) від 23.09.2002 )
Глава Адміністрації
Президента України В.ЛИТВИН
ЗАТВЕРДЖЕНОУказом Президента України
від 31 грудня 1999 року N 1659/99
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯпро Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю при Президентові України
1. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю при Президентові України (далі -
Координаційний комітет) є державним органом, спеціально утвореним
для здійснення координації діяльності всіх державних органів, на
які відповідно до Закону України "Про організаційно-правові
основи боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 )
покладено обов'язки вести цю боротьбу.
2. У своїй діяльності Координаційний комітет керується
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України, указами і
розпорядженнями Президента України та цим Тимчасовим положенням.
3. Основними завданнями Координаційного комітету є:
забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері
боротьби з корупцією і організованою злочинністю;
координація та сприяння діяльності всіх державних органів,
які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;
розроблення стратегії та рекомендацій щодо тактики боротьби з
організованою злочинністю;
комплексна оцінка криміногенної обстановки в державі,
виявлення тенденцій її ускладнення, визначення на цій основі
стратегії та пріоритетних напрямів боротьби з організованими
формами злочинності, розроблення заходів щодо запобігання і
нейтралізації їх та зміцнення законності і правопорядку;
розроблення заходів щодо запобігання встановленню
корумпованих зв'язків кримінальних елементів з державними
службовцями та іншими посадовими особами, втягненню їх у
протиправну діяльність;
організація співробітництва з питань боротьби з організованою
злочинністю з відповідними органами іноземних держав та
міжнародними організаціями;
надання практичної та методичної допомоги координаційним
комітетам по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та
Севастопольській міських державних адміністраціях у вдосконаленні
їх діяльності, проведення навчання та семінарів голів цих
комітетів, вивчення та поширення позитивного досвіду їх роботи;
інформування населення про заходи, які вживаються щодо
боротьби з корупцією і організованою злочинністю.
4. Відповідно до покладених на нього завдань Координаційний
комітет:
1) об'єднує зусилля державних органів і громадськості у
здійсненні спільних, скоординованих заходів щодо усунення причин і
умов, які сприяють корупції і організованій злочинності, та
запобігання цим проявам;
накопичує та аналізує інформацію з питань організованої
злочинності; ( Підпункт 1 пункту 4 доповнено абзацом другим згідно
з Указом Президента N 398/2001 від 02.06.2001 )
2) контролює виконання правоохоронними, іншими органами
виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями усіх
форм власності законодавства України, рішень Координаційного
комітету щодо захисту прав, свобод, законних інтересів, життя і
здоров'я громадян та юридичних осіб, вживає заходів до недопущення
паралелізму в роботі цих органів; ( Підпункт 2 пункту 4 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 398/2001 від
02.06.2001 )
3) узагальнює досвід, у тому числі й міжнародний, та
розробляє рекомендації щодо тактики боротьби з організованою
злочинністю в цілому та з окремими її видами;
надає допомогу спецслужбам у виявленні та припиненні
діяльності організованих злочинних угруповань; ( Підпункт 3 пункту
4 доповнено абзацом другим згідно з Указом Президента N 398/2001
від 02.06.2001 )
4) готує щорічні доповіді про стан організованої злочинності
та корупції в Україні, основні напрями та результати боротьби з
нею, вносить їх до 20 лютого наступного року на розгляд Президента
України та Верховної Ради України. В разі потреби готує
Президентові України або Верховній Раді України спеціальні
доповіді та інформації з цих питань;
5) організовує за дорученням Президента України проведення
комплексних перевірок стану додержання законодавства з питань
боротьби з корупцією і організованою злочинністю окремими
міністерствами, іншими центральними і місцевими органами
виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями;
6) керує Міжвідомчим центром з проблем боротьби з
організованою злочинністю, який функціонує при Координаційному
комітеті;
7) взаємодіє з комітетами Верховної Ради України, Радою
національної безпеки і оборони України, Адміністрацією Президента
України, Кабінетом Міністрів України, Генеральною прокуратурою
України, Верховним Судом України, Вищим арбітражним судом України
у вирішенні завдань щодо зміцнення законності та правопорядку в
державі.
5. Для виконання покладених на нього завдань і функцій
Координаційний комітет має право:
1) заслуховувати інформації керівників міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади та Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій з питань стану боротьби з
корупцією і організованою злочинністю;
2) давати обов'язкові для виконання органами виконавчої влади
і посадовими особами, до яких вони звернені, керівниками
підприємств, установ і організацій усіх форм власності доручення
та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяли злочинним
проявам;
3) утворювати робочі групи для розроблення пропозицій з
питань, що входять до його компетенції, залучати фахівців
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, наукових
установ і навчальних закладів; ( Підпункт 3 пункту 5 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президента N 943/2000 від 01.08.2000 )
4) одержувати безкоштовно від органів виконавчої влади,
підприємств, установ, організацій усіх форм власності необхідну
інформацію і документи з питань, які ним розглядаються, вивчати
документи, інші матеріали, організацію роботи державних органів,
які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю і
корупцією;
5) брати участь у розгляді органами виконавчої влади питань,
пов'язаних з боротьбою з корупцією і організованою злочинністю;
6) доручати правоохоронним та контролюючим органам або
створюваним ним комісіям проведення перевірок додержання
відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями
всіх форм власності вимог законодавства, фінансово-кредитної
дисципліни, порядку сплати податків та внесення інших обов'язкових
платежів до бюджету;
7) порушувати у встановленому порядку питання про притягнення
посадових осіб до відповідальності за неналежне виконання
покладених на них обов'язків щодо запобігання корупції та
організованій злочинності на підприємствах, в установах і
організаціях;
8) засновувати у встановленому порядку друкований орган.
6. Координаційний комітет не втручається в
оперативно-розшукову діяльність правоохоронних органів та
проведення досудового слідства у кримінальних справах, діяльність
прокурорів і судів.
7. Координаційний комітет утворюється у складі голови, членів
Комітету та секретаря. Персональний склад Комітету затверджує
Президент України.
8. У засіданнях Координаційного комітету можуть брати участь
Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого
забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою
злочинністю і корупцією, Генеральний прокурор України, які мають
право вносити пропозиції щодо включення до порядку денного
засідання Координаційного комітету відповідних питань.
9. Основною організаційною формою діяльності Координаційного
комітету є його засідання, які проводяться згідно з планом роботи.
Про день і місце засідання Координаційного комітету його
члени та запрошені повідомляються не пізніш як за три доби. В
такий самий строк члени Координаційного комітету і запрошені
знайомляться з матеріалами з питань, що вносяться на розгляд
Комітету.
Засідання Координаційного комітету є правомочним, якщо на
ньому присутні не менше двох третин його членів. На засіданні
головує голова Координаційного комітету.
Присутність членів Координаційного комітету на його
засіданнях є обов'язковою. Делегування ними своїх повноважень
іншим посадовим особам не допускається.
Керівники центральних органів виконавчої влади та інші особи,
запрошені на розгляд окремих питань, можуть брати участь в їх
обговоренні.
10. Рішення Координаційного комітету приймаються відкритим
голосуванням більшістю голосів членів Комітету, які беруть участь
у засіданні. Рішення, прийняті в межах компетенції Координаційного
комітету, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади
і посадовими особами, до яких вони звернені.
11. Координаційний комітет використовує в роботі бланки зі
своїм найменуванням.
Глава Адміністрації
Президента України В.ЛИТВИН
