МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 28/51 від 14.03.2000 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
31 березня 2000 р.
vd20000314 vn28/51 за N 206/4427
Про затвердження Положення про критерії визначенняпріоритетних видів економічної діяльності в
спеціальних (вільних) економічних зонах та на
територіях зі спеціальним режимом інвестиційної
діяльності і порядок їх застосування
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від
23 лютого 2000 р. N 28167/2, з метою нормативно-правового
забезпечення функціонування спеціальних (вільних) економічних зон
та територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом
інвестиційної діяльності Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Положення про критерії визначення пріоритетних
видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних
зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної
діяльності і порядок їх застосування (додається). 2. Управлінню територіально-господарських систем та
міжрегіональних зв'язків Міністерства економіки України,
Міністерству економіки Автономної Республіки Крим, управлінням
економіки обласних державних адміністрацій керуватись затвердженим
цим наказом Положенням при підготовці пропозицій щодо переліку
пріоритетних видів економічної діяльності. 3. Міністерству економіки України забезпечити державну
реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на
Міністерство економіки України та Міністерство фінансів України.
Міністр економіки України С.Л.Тігіпко
Міністр фінансів України І.О.Мітюков
ЗатвердженоНаказ Міністерства економіки України,
Міністерства фінансів України
14.03.2000 N 28/51
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
31 березня 2000 р.
про критерії визначення пріоритетних видів економічної
діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та
на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної
діяльності і порядок їх застосування
Цим Положенням запроваджуються критерії визначення
пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних)
економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом
інвестиційної діяльності, визначаються організаційні засади їх
застосування, установлюються основні вимоги до документів, які
подаються на розгляд центральним органам виконавчої влади.
I. Критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності
Критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності
в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях із
спеціальним режимом інвестиційної діяльності запроваджуються з
метою визначення сфер економіки, розвиток яких уважається найбільш
доцільним у спеціальних (вільних) економічних зонах та на
територіях пріоритетного розвитку. Критеріями визначення пріоритетних видів економічної
діяльності є: сприяння розвитку транспортної системи; розвиток виробничої та соціальної інфраструктури; обслуговування експортно-імпортних операцій та транзитних
перевезень; залучення до господарського обігу наявних природних ресурсів
та виробничих потужностей, науково-технічного потенціалу,
забезпечення їх більш ефективного використання; використання місцевих ресурсів (природних, виробничих,
трудових); спрямованість на виробництво експортної або імпортозамінної
продукції (товарів, робіт, послуг); забезпечення структурних зрушень у регіональній економіці; формування високотехнологічних/наукоємних виробництв; здійснення перепрофілювання наявних виробничих потужностей; сприяння реконструкції виробничого потенціалу; збереження існуючих, створення нових та модернізація діючих
робочих місць; надання переваги тим видам економічної діяльності, які
розвиваються переважно за рахунок малого та середнього бізнесу; сприяння розвитку екологічно чистих виробництв; зменшення екологічного навантаження внаслідок господарської
діяльності. Названі вище критерії застосовуються диференційовано з
урахуванням характеру регіону, де створено територію пріоритетного
розвитку та цілей заснування спеціальних економічних зон: для зовнішньоторговельних зон: сприяння розвитку транспортної системи; облаштування території зони; розвиток виробничої та соціальної (в окремих випадках)
інфраструктури; обслуговування експортно-імпортних операцій та транзитних
перевезень; для торговельно-виробничих зон: спрямованість на виробництво експортної або імпортозамінної
продукції (товарів, робіт, послуг); використання місцевих ресурсів (природних, виробничих,
трудових); забезпечення структурних зрушень у регіональній економіці; збереження існуючих, створення нових та модернізація діючих
робочих місць; для науково-технічних зон: формування високотехнологічних/наукоємних виробництв; використання та розвиток місцевого
інтелектуального/науково-технічного потенціалу; збереження існуючих та створення нових робочих місць у
науково-технічній сфері; розвиток виробничої та соціальної інфраструктури; для туристично-рекреаційних зон: залучення та ефективне використання місцевих природних
ресурсів туризму і рекреації; розвиток сфери послуг для обслуговування туристів і
рекреантів; розвиток виробництв (промислових, агропромислових тощо), які
обслуговують туристично-рекреаційні підприємства; розвиток систем транспорту; розвиток виробничої та соціальної інфраструктури; для територій пріоритетного розвитку, ключовим напрямом яких
є розв'язання трудових проблем (трудонадлишкових, з недостатнім
розвитком сфери прикладення праці, депресивних тощо): створення трудомістких виробництв; збереження існуючих, створення нових та модернізація діючих
робочих місць; надання переваги тим видам економічної діяльності, які
розвиваються переважно за рахунок малого та середнього бізнесу; для територій пріоритетного розвитку, основним завданням яких
є термінова зміна галузевої структури господарства регіону
(унаслідок його моноспеціалізації, потреби примусового згортання
деяких виробництв, застарілої/нераціональної структури тощо): здійснення перепрофілювання наявних виробничих потужностей; сприяння реконструкції виробничого потенціалу; для територій пріоритетного розвитку, де необхідно в
найкоротший термін задіяти наявний виробничий і ресурсний
потенціал: залучення до господарського обігу наявних природних ресурсів
та виробничих потужностей, науково-технічного потенціалу,
забезпечення їх більш ефективного використання; для територій пріоритетного розвитку, які створені в
регіонах, де відбулись екологічні, природні чи техногенні
катастрофи: сприяння розвитку екологічно чистих виробництв; зменшення екологічного навантаження внаслідок господарської
діяльності; модернізація, технічне переоснащення або перепрофілювання
наявних виробничих потужностей; сприяння реконструкції виробничого потенціалу. Поряд з названими вище обов'язковими критеріями, при
формуванні переліку пріоритетних видів економічної діяльності в
спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях
пріоритетного розвитку доцільно враховувати перспективні напрями
розвитку господарських комплексів окремих регіонів, визначені на
основі комплексного вивчення наявного природно-ресурсного і
науково-виробничого потенціалу та забезпечення структурної
перебудови економіки України, зокрема:
для Донецької та Луганської областей: комплексна реструктуризація та технічне переоснащення
вугільної промисловості; структурна перебудова виробничо-територіального комплексу та
збалансування розвитку основних галузей спеціалізації з потребами
суспільного господарства України; технічна реконструкція перспективних підприємств базових
галузей промисловості (чорної та кольорової металургії, хімічної
промисловості, машинобудування, енергетики) і розвиток нових
галузей (середнього, точного, транспортного машинобудування,
електроніки); нарощування потужностей легкої та харчової промисловості,
ефективне використання відходів виробництва та вторинних ресурсів; широке впровадження у виробництво безвідхідних та
маловідхідних технологій, переведення підприємств на оборотне
водоспоживання; суттєве поліпшення екологічної ситуації шляхом
перепрофілювання підприємств, упровадження екологічно безпечних
технологій, здійснення рекультивації порушених земель, ліквідації
териконів, хвосто- і шлакосховищ, відстійників, закладення
відпрацьованих підземних просторів тощо; інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва,
зокрема тваринництва м'ясо-молочного напряму, інтенсифікація
городництва в приміських зонах; збереження існуючих, створення нових та модернізація діючих
робочих місць у шахтарських містах і селищах; зміцнення матеріальної бази міського транспорту, комунального
господарства, забезпечення стабільного водопостачання;
для Сумської та Харківської областей: структурна перебудова промисловості, насамперед
машинобудування, з метою збільшення виробництва товарів народного
споживання, конверсія частини виробничих потужностей підприємств
військово-промислового комплексу, зміцнення міжгалузевих
виробництв для потреб машинобудування; технічне переоснащення та підвищення ефективності підприємств
тракторного і сільськогосподарського машинобудування,
автомобільної, електронної та електротехнічної промисловості; створення технопарків (технополісів) у м. Харкові на базі
використання його науково-технічного потенціалу та переваг
прикордонного розташування; удосконалення спеціалізації сільськогосподарського
виробництва, підвищення його товарності та ефективності, розвиток
переробних галузей харчової промисловості; зміцнення виробничої інфраструктури, насамперед розширення
мережі транспортних комунікацій, зв'язку, подальший розвиток
будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів; пріоритетний розвиток екологічно чистих виробництв,
комплексне використання корисних копалин та відходів виробництва,
інтенсифікація лісогосподарського виробництва; поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва
ефективних очисних споруд у басейнах річок Сіверського Донця та
Дніпра; забезпечення максимально можливих обсягів видобутку газу,
нафти, стабільного водопостачання і раціонального
водокористування;
для Київської області: структурні зрушення в економіці, спрямовані на посилення її
соціальної орієнтованості, прискорений розвиток харчової і легкої
промисловості; докорінна реконструкція, технічне переоснащення і
створення нових потужностей для переробки сільськогосподарської
сировини; прискорений розвиток машинобудівних галузей - авіабудування,
сільськогосподарського машинобудування, електроніки, точної
механіки та оптики і конверсія окремих підприємств
військово-промислового комплексу; реконструкція та технічне переоснащення підприємств хімічної
промисловості; оптимізація структури агропромислового комплексу відповідно
до кон'юнктури внутрішнього й зовнішнього продовольчих ринків; розв'язання еколого-економічних і соціальних проблем,
пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; пріоритетний розвиток наукоємних виробництв, створення на
основі науково-технічного потенціалу м. Києва технопарків
(технополісів); створення і розвиток у м. Києві міжнародного
інфраструктурного центру для розширення міжнародного
співробітництва в цій сфері;
для Волинської, Житомирської, Чернігівської областей: технічне переоснащення та модернізація промислових
підприємств, зокрема сільськогосподарського машинобудування,
приладобудування, видобутку і переробки мінералів, легкої
промисловості; створення наукоємних виробництв з випуску електронної
техніки, електропобутових та інших товарів для населення; забезпечення обгрунтованої конверсії підприємств оборонного
комплексу на виробництво техніки для переробних галузей і
сільського господарства, а також побутової техніки; подальший розвиток галузей спеціалізації регіону: сільського
та лісового господарства, харчової промисловості; забезпечення
збільшення обсягів вирощування картоплі, льону та їх ефективного
використання; розвиток м'ясо-молочної промисловості на базі
використання місцевих ресурсів; прискорення ліквідації наслідків радіаційного забруднення та
поліпшення екологічної ситуації, науково обгрунтована
переорієнтація виробництва продукції рослинництва та тваринництва
в умовах радіаційного забруднення сільськогосподарських угідь; подальший розвиток та інтенсифікація лісогосподарського
виробництва; прискорення розвитку соціальної та виробничої інфраструктури;
забезпечення продуктивної зайнятості населення; збереження та відродження історико-культурної спадщини;
для Автономної Республіки Крим, Миколаївської, Одеської,
Херсонської областей: пріоритетний розвиток морегосподарського комплексу, зокрема
рибного господарства, забезпечення збалансованої роботи морського
портового господарства; комплексне використання рекреаційних ресурсів, розвиток
індустрії туризму, відпочинку та лікування; удосконалення галузевої структури промисловості, прискорення
розвитку нових наукоємних, екологічно безпечних виробництв,
суднобудування та судноремонту, часткова конверсія виробничих
потужностей підприємств військово-промислового комплексу; упровадження у промисловість ресурсоощадних технологій,
насамперед енерго- та водоощадних; досягнення раціональної спеціалізації у харчовій та легкій
промисловості, розвиток виноградарства та виноробства; підвищення ефективності та вдосконалення спеціалізації
сільського господарства у виробництві зерна, соняшнику, овочів,
фруктів, а також м'яса та молока; здійснення комплексу заходів щодо розширення площ зрошуваних
земель та раціонального використання водних ресурсів; забезпечення Кримського півострова енергоресурсами, переважно
за рахунок нетрадиційних екологічно чистих джерел енергії,
розв'язання проблем водопостачання та охорони місцевих водних
джерел від виснаження і забруднення; освоєння паливно-енергетичних ресурсів шельфової зони Чорного
моря; розвиток і раціональне використання біоресурсів
Азово-Чорноморського басейну; технічне переоснащення та вдосконалення виробничої
інфраструктури: транспорту, засобів зв'язку, забезпечення
інженерного захисту морського узбережжя;
для Закарпатської та Львівської областей: формування у Карпатах високорозвинутого
рекреаційно-туристичного та оздоровчо-лікувального комплексів
державного і міжнародного значення; структурна перебудова промислового комплексу шляхом
підвищення питомої ваги сільськогосподарського й автомобільного
машинобудування, електронного та електротехнічного виробництва з
використанням сучасних технологій; реконструкція виробництв у хімічній промисловості,
упровадження нових технологій, орієнтованих на випуск кінцевої
продукції; упровадження нових технологій глибокого буріння та
комплексної глибокої переробки корисних копалин з метою
екологізації та підвищення ефективності паливно-енергетичного
комплексу; розширення пошукових і розвідувальних робіт; подальший розвиток та інтенсифікація лісового господарства,
лісопромислового комплексу, легкої і харчової промисловості; розвиток овочівництва, садівництва, виноградарства,
м'ясо-молочного скотарства та вівчарства; активний розвиток прикордонної торгівлі та прикордонного
співробітництва; створення системи протипаводкових споруд на малих річках,
розширення площ природоохоронних територій; відновлення та розвиток художніх промислів і народних
ремесел; забезпечення зайнятості населення та підвищення рівня
соціального захисту жителів гірських населених пунктів; здійснення необхідних природоохоронних заходів з метою
зниження рівня техногенної безпеки.
II. Порядок застосування критеріїв визначенняпріоритетних видів економічної діяльності
Критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності
застосовуються ініціаторами заснування спеціальних (вільних)
економічних зон та запровадження спеціальних режимів інвестиційної
діяльності, центральними органами виконавчої влади. Пріоритетні види економічної діяльності обов'язково мають
відповідати таким загальним вимогам: відповідність меті та цілям створення спеціальних (вільних)
економічних зон та запровадження спеціальних режимів інвестиційної
діяльності на територіях пріоритетного розвитку; узгодженість з програмами структурної перебудови
господарського комплексу держави та регіону; відповідність середньо- та довгостроковим програмам
соціально-економічного розвитку регіону; відповідність критеріям, визначеним у розділі I цього
Положення. Перелік пріоритетних видів економічної діяльності в
спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі
спеціальним режимом інвестування визначається на стадії підготовки
техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) доцільності створення
спеціальних (вільних) економічних зон чи територій пріоритетного
розвитку і є складовою частиною ТЕО. У разі прийняття рішення про створення конкретної спеціальної
(вільної) економічної зони або території пріоритетного розвитку
цей Перелік уточнюється обласною державною адміністрацією і
подається на розгляд Міністерству економіки і Міністерству
фінансів України разом з відповідними обгрунтуваннями,
підтвердними розрахунками та довідковою інформацією про
підприємства, де передбачається реалізація інвестиційних проектів. Перелік пріоритетних видів економічної діяльності подається у
формі таблиць, де в стовпцях у певній послідовності вказуються:
порядковий номер; код виду економічної діяльності згідно з
Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009-06; назва виду
економічної діяльності; критерії визначення виду економічної
діяльності. Міністерство економіки та Міністерство фінансів України на
підставі поданих пропозицій готують проект рішення про
затвердження пріоритетних видів економічної діяльності для кожної
спеціальної (вільної) економічної зони чи території пріоритетного
розвитку, а також забезпечують його погодження у встановленому
порядку.
Начальник управління
територіально-господарських
систем та міжрегіональних зв'язків В.М.Загородній
