З А К О Н   У К Р А Ї Н И

            Про компенсацію громадянам втрати частини
             доходів у зв'язку з порушенням
                   строків їх виплати

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 49, ст.422 )

 ( Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87
   N 431-IV ( 431-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14,    ст.96 )
 

     Стаття 1.  Підприємства,  установи  і  організації  всіх форм
власності  та  господарювання  здійснюють  компенсацію  громадянам
втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх
виплати,  у тому числі з  вини  власника  або  уповноваженого  ним
органу (особи).

     Стаття 2.  Компенсація  громадянам  втрати  частини доходів у
зв'язку з порушенням  строків  їх  виплати  (далі  -  компенсація)
провадиться  у  разі затримки на один і більше календарних місяців
виплати доходів,  нарахованих громадянам за період починаючи з дня
набрання чинності цим Законом.

     Під доходами  у  цьому  Законі  слід  розуміти грошові доходи
громадян,  які вони одержують на території України і які не  мають
разового характеру:

     пенсії;

     соціальні виплати;

     стипендії;

     заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

     Стаття 3.  Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми
нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний
місяць (після  утримання  податків  і  обов'язкових  платежів)  на
індекс  інфляції  в  період  невиплати доходу (інфляція місяця, за
який виплачується доход, до уваги не береться).
  Стаття  3  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 431-IV
( 431-15 ) від 16.01.2003 )

     Стаття 4.  Виплата громадянам суми компенсації провадиться  у
тому  ж  місяці,  у  якому  здійснюється виплата заборгованості за
відповідний місяць.

     Стаття 5.  Своєчасно не отриманий з  вини  громадянина  доход
компенсації не підлягає.

     Стаття 6. Компенсацію виплачують за рахунок:

     власних коштів - підприємства, установи і організації, які не
фінансуються  і  не  дотуються  з  бюджету,  а  також   об'єднання
громадян;

     коштів відповідного   бюджету   -  підприємства,  установи  і
організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

     коштів    Пенсійного   фонду   України,   Фонду   соціального
страхування  з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального
страхування  від  нещасних  випадків на виробництві та професійних
захворювань  України,   Фонду   загальнообов'язкового   державного
соціального  страхування  України  на  випадок  безробіття,  інших
цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх
виплату  з  бюджету.  (  Абзац  четвертий  статті  6  із  змінами,
внесеними згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 )

     Стаття 7.  Відмова власника  або  уповноваженого  ним  органу
(особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у
судовому порядку.

     Відповідальність власника  або  уповноваженого   ним   органу
(особи)  за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до
законодавства.

     Стаття 8. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.
 

 Президент України                                   Л.КУЧМА

 м. Київ, 19 жовтня 2000 року
     N 2050-III