З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державну соціальну допомогу інвалідамз дитинства та дітям-інвалідам
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 1, ст.2 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1220-IV ( 1220-15 ) від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.107 )
( Встановити на 2002 рік рівень забезпечення прожитковогомінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги
відповідно до цього Закону у сумі 80 гривень у
розрахунку на одну особу згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 )
( Встановити на 2003 рік рівень забезпечення прожитковогомінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги
відповідно до цього Закону у сумі 90 гривень у
розрахунку на одну особу згідно із Законом N 380-IV
( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 )
( Установити на 2004 рік розрахунковий розмір, що застосовується
при визначенні розмірів державної соціальної допомоги
відповідно до цього Закону, у сумі 100 гривень згідно із
Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003,
ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 )
Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на
матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету
України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної
соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.
Стаття 1. Право на державну соціальну допомогу
Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з
дитинства I і II групи, непрацюючі інваліди з дитинства III групи,
а також діти-інваліди віком до 16 років.
Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється
інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи
згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням
інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу. Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1220-IV ( 1220-15 ) від 02.10.2003 )
Перелік медичних показань, що дають право на одержання
державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до
16 років, визначається у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну
соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна
допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або
пенсія інвалідам з дитинства, яких визнано недієздатними, а також
на дітей-інвалідів призначається за вибором їх батьків,
усиновителів, опікуна або піклувальника.
Стаття 2. Розміри державної соціальної допомоги
Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:
інвалідам з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з дитинства II групи - 70 відсотків прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
непрацюючим інвалідам з дитинства III групи - 50 відсотків
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
на дітей-інвалідів віком до 16 років - 70 відсотків
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України
"Про прожитковий мінімум" та щорічно затверджується Верховною
Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично
переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом
з уточненням показників Державного бюджету України.
Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв'язку
із збільшенням прожиткового мінімуму.
Державна соціальна допомога призначається у новому розмірі з
місяця, наступного за тим, в якому проведене збільшення
прожиткового мінімуму.
Стаття 3. Надбавка на догляд
Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на
догляд за ними у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Надбавка на догляд, що призначається одинокій матері
(батьку), встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до
6 років - 30 відсотків прожиткового мінімуму, на дитину-інваліда
віком від 6 до 16 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Надбавка на догляд, що призначається в інших випадках,
встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років -
30 відсотків прожиткового мінімуму, на дитину-інваліда віком від
6 до 16 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму та за умови, що
середньомісячний сукупний доход сім'ї, в якій виховується
дитина-інвалід, за попередні шість місяців не перевищує
прожиткового мінімуму на сім'ю.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років
призначається одному з непрацюючих працездатних батьків,
усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють
догляд за дитиною-інвалідом; одному з непрацюючих батьків,
усиновителів, опікуну, піклувальнику з числа інвалідів
I або II групи, які фактично здійснюють догляд за
дитиною-інвалідом.
Стаття 4. Період, на який призначається державнасоціальна допомога
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства I і II
групи, непрацюючим інвалідам з дитинства III групи призначається
на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної
експертизи.
На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається
на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у
порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України, але
не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 16-річного
віку.
Стаття 5. Строк виплати державної соціальної допомогипри зміні групи інвалідності
У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у
новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна
допомога, по досягненні 16-річного віку визнана інвалідом з
дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її
заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи
інвалідності.
Стаття 6. Умови поновлення виплати державноїсоціальної допомоги
Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку
пропуску строку переогляду інвалідом з дитинства або
дитиною-інвалідом, а в разі визнання знову інвалідом або
дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги
поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць.
Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, виплата
державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення
виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період
його визнано інвалідом або дитиною-інвалідом. При цьому, якщо при
переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи
інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за
зазначений період виплачується за попередньою групою.
У разі припинення виплати державної соціальної допомоги
внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при
наступному визнанні інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом,
виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності
або визнання дитиною-інвалідом.
Стаття 7. Інформація про державну соціальну допомогу
Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони
здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду
інваліда з дитинства або медичного висновку про визнання
дитиною-інвалідом до управління соціального захисту населення за
місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів,
опікуна, піклувальника дитини-інваліда.
Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у
частині першій цієї статті, управління соціального захисту
населення зобов'язане у письмовій формі повідомити інваліда з
дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або
піклувальника дитини-інваліда про право на державну соціальну
допомогу, умови, розмір і порядок її надання.
За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної
допомоги управління соціального захисту населення зобов'язане
попередити у письмовій формі інваліда з дитинства, а також
батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини-інваліда
про причину припинення її виплати.
Стаття 8. Порядок звернення за призначенням державноїсоціальної допомоги
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається
інвалідом з дитинства до управління соціального захисту населення
за місцем проживання.
Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду
I чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на
дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителем,
опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.
До заяви про призначення державної соціальної допомоги
повинні бути додані документи про вік і місце проживання інваліда
з дитинства або дитини-інваліда, документи про місце проживання
батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав
заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний
висновок, видані у встановленому порядку.
Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то
подається також копія рішення органу опіки і піклування про
встановлення опіки чи піклування.
Непрацюючі інваліди з дитинства III групи, а також один із
непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які
фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років,
додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за
місцем проживання.
Управління соціального захисту населення, яке прийняло заяву
про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику
розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із
зазначенням дати прийому заяви.
Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги
вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.
Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги
надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні
документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою
вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення
заяви.
У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні
документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути
подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з
дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових
документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної
допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про
призначення такої допомоги.
Стаття 9. Порядок та строки призначення державноїсоціальної допомоги
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства або на
дітей-інвалідів віком до 16 років призначається органами
соціального захисту населення.
Заява про призначення державної соціальної допомоги
розглядається органами соціального захисту населення не пізніше 10
днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.
Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за
її призначенням.
Стаття 10. Виплата державної соціальної допомоги
Державна соціальна допомога виплачується державними
підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання
інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена
допомога на дітей-інвалідів. Опікуну або піклувальнику державна
соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання.
Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно у
встановлені органами соціального захисту населення строки.
Призначена державна соціальна допомога виплачується інваліду
з дитинства I чи II групи незалежно від одержуваного ним
заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.
Державна соціальна допомога, яка призначена на
дитину-інваліда віком до 16 років, виплачується незалежно від
одержання на неї інших видів допомоги.
Стаття 11. Виплата державної соціальної допомоги задовіреністю
Державна соціальна допомога може виплачуватися за
довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються
законом.
Стаття 12. Виплата державної соціальної допомогиза минулий час
Суми державної соціальної допомоги, призначені, але не
витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин,
виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед
зверненням за її одержанням.
Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з
вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну
допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи
його офіційним представником з поважних причин (поважною причиною
є перебування інваліда на лікуванні, інші причини, які фізично
унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної
соціальної допомоги, або інші об'єктивні обставини, коли інвалід
чи його батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли
звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без
обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної
соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із
прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з
компенсацією за несвоєчасну її виплату.
Невиплату або відмову у виплаті державної соціальної допомоги
за минулий час може бути оскаржено у судовому порядку відповідно
до закону. Стаття 12 в редакції Закону N 1220-IV ( 1220-15 ) від
02.10.2003 )
Стаття 13. Виплата державної соціальної допомоги інвалідам здитинства та дітям-інвалідам віком до 16 років,
які проживають у будинках-інтернатах
Інвалідам з дитинства, які проживають у будинках-інтернатах
для громадян похилого віку та інвалідів, виплачується 20 відсотків
призначеного розміру державної соціальної допомоги.
Призначена державна соціальна допомога не виплачується за час
перебування дитини-інваліда віком до 16 років на повному
державному утриманні.
Стаття 14. Підстави припинення і відновлення виплатидержавної соціальної допомоги
Виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги
інвалідам з дитинства у разі влаштування їх у будинок-інтернат або
повернення з нього відповідно припиняється або відновлюється з
першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникли ці
обставини.
У разі влаштування дитини-інваліда віком до 16 років на повне
державне утримання в дитячий будинок-інтернат або повернення з
нього виплата державної соціальної допомоги на дитину-інваліда
відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця,
наступного за місяцем, в якому виникли ці обставини.
При зміні одержувачем державної соціальної допомоги
постійного місця проживання виплата цієї допомоги продовжується
відповідним органом соціального захисту населення за новим місцем
проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з
того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем
проживання.
Стаття 15. Виплата допомоги на поховання
У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком
до 16 років членам його сім'ї або особі, яка здійснила поховання,
виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми
державної соціальної допомоги.
Допомога на поховання виплачується незалежно від строку
звернення за її виплатою.
Стаття 16. Джерела покриття витрат на виплату державноїсоціальної допомоги
Покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у
вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Стаття 17. Оскарження рішення органу, що призначає державнусоціальну допомогу, та відповідальність посадових
осіб за порушення цього Закону
Рішення органу, що призначає державну соціальну допомогу,
може бути оскаржене у відповідних органах виконавчої влади або у
судовому порядку.
Посадові особи, з вини яких несвоєчасно виплачується державна
соціальна допомога, несуть відповідальність відповідно до закону.
Стаття 18. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.
2. При визначенні розмірів державної соціальної допомоги на
2001 рік застосовується тимчасовий розрахунковий розмір -
50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність.
3. Кабінету Міністрів України:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України, що
випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що
суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 16 листопада 2000 рокуN 2109-III
