МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

                            Н А К А З

 N 307 від 20.11.2000                 Зареєстровано в Міністерстві
м. Київ                          юстиції України
                                 14 грудня 2000 р.
                                 за N 915/5136
 

     Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю,
  у тому числі одноразової її виплати для організації
        безробітними підприємницької діяльності
 

     Відповідно   до   Закону   України  "Про  загальнообов'язкове
державне соціальне страхування  на випадок безробіття" ( 1533-14 )
Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити Порядок надання допомоги по безробіттю,  у тому
числі  одноразової  її  виплати   для   організації   безробітними
підприємницької діяльності (додається).     2. Наказ набирає чинності з 1 січня 2001 року.

 Міністр                                                  І.Сахань
 

                                           Затверджено
                                 Наказ Міністерства праці та
                                 соціальної політики України
                                 20.11.2000 N 307

                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                 юстиції України
                                 14 грудня 2000 р.
                                 за N 915/5136

                             Порядок
надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової
        її виплати для організації безробітними
               підприємницької діяльності

                      1. Загальні положення

     1.1. Цей  Порядок,  розроблений  відповідно до Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" (  1533-14 ),  визначає механізм призначення,  виплати
допомоги  по  безробіттю,  у  т.ч.  одноразової  для   організації
безробітними підприємницької діяльності,  та обчислення страхового
стажу.     1.2. Допомога  по  безробіттю,  у  тому  числі  одноразова її
виплата для організації  безробітними  підприємницької  діяльності
надається  застрахованим  та  незастрахованим  особам,  визнаним у
встановленому порядку безробітними.     1.3. Допомога    по    безробіттю    призначається   центрами
зайнятості,  на які покладено функції робочих  органів  виконавчої
дирекції   Фонду   загальнообов'язкового   державного  соціального
страхування  України  на  випадок  безробіття   (далі   -   центри
зайнятості),  за  місцем  перебування  безробітного  на  обліку  і
виплачується в установленому порядку через банківські установи.

        2. Умови, розмір та тривалість виплати допомоги по
            безробіттю застрахованим особам

     2.1. Застрахованим особам,  які втратили роботу з не залежних
від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та
протягом 12 місяців,  що передували початку безробіття,  працювали
на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не  менше  26
календарних  тижнів  та  сплачували  страхові внески,  допомога по
безробіттю визначається у відсотках  до  їх  середньої  заробітної
плати (доходу) залежно від страхового стажу:     до 2 років - 50 відсотків;     від 2 до 6 років - 55 відсотків;     від 6 до 10 років - 60 відсотків;     понад 10 років - 70 відсотків.     Залежно від  тривалості  безробіття  допомога  по  безробіттю
зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:     перші 90 календарних днів - 100 відсотків;     протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;     надалі - 70 відсотків.     2.2. Втратою  роботи  з  незалежних  від  застрахованих  осіб
обставин вважається припинення трудового  договору  відповідно  до
статті  36  (пункти  1,  2,  3),  статті  38  (у разі неможливості
продовження   роботи,   а   також   невиконання   власником    або
уповноваженим   ним   органом   законодавства   про   працю,  умов
колективного договору чи трудового договору), статті 39, статті 40
(пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України ( 322-08 ).     2.3. Відповідно до  пункту  2.1  цього  Порядку  визначається
розмір  допомоги по безробіттю після закінчення перерви страхового
стажу,  що сталася з поважних причин,  якщо особа протягом  місяця
після  закінчення  цієї  перерви  зареєструвалась  у встановленому
порядку в державній службі  зайнятості  як  безробітна.  Поважними
причинами є:     навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах,
клінічній  ординатурі,  аспірантурі,  докторантурі з денною формою
навчання;     здійснення догляду  непрацюючою  працездатною  особою  (мати,
батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;     здійснення догляду   непрацюючою   працездатною   особою   за
інвалідом І групи або дитиною-інвалідом  віком  до  16  років,  за
пенсіонером,   який  за  експертним  медичним  висновком  потребує
постійного стороннього догляду, а також за престарілим, який досяг
80-річного віку;     строкова військова служба;     період проживання     разом     з     чоловіком    (дружиною)
військовослужбовцем,  крім військовослужбовців строкової служби, у
місцевостях,   де   не   було   можливості   працевлаштування   за
спеціальністю, але не більше 10 років;     інші поважні причини, передбачені законодавством України.     2.4. Згідно з пунктом 2.1 цього Порядку  визначається  розмір
допомоги  по  безробіттю  застрахованим особам,  які звільнилися з
останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин  і
визнані  в  установленому  порядку  безробітними  та  протягом  12
місяців,  що передували початку безробіття,  працювали  на  умовах
повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних
тижнів і сплачували страхові внески.     Виплата допомоги  по  безробіттю зазначеним особам у перші 90
календарних днів не здійснюється.  Виплата допомоги починається  з
91 календарного дня у розмірі 80 відсотків до визначеного розміру.     2.5. Згідно з  пунктом  2.1  цього  Порядку  визначається  та
виплачується  допомога  по  безробіттю особам,  які брали участь у
загальнообов'язковому  державному   соціальному   страхуванні   на
випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців,
що  передували  початку  безробіття,   працювали   або   займались
підприємницькою  діяльністю  не  менше  26  календарних  тижнів  і
сплачували  страхові   внески   до   Фонду   загальнообов'язкового
державного  соціального  страхування України на випадок безробіття
(далі - Фонд), а саме:     громадянам України,  іноземцям, особам без громадянства,  які
постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не
були  застраховані  в  системі  соціального страхування на випадок
безробіття  країни,  у  якій  вони  перебували,   якщо   інше   не
передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України;     особам, які  забезпечували  себе  роботою  самостійно  (члени
творчих спілок,  творчі  працівники,  які  не  є  членами  творчих
спілок),  фізичним  особам,  які  були  суб'єктами підприємницької
діяльності,  особам,  які виконували  роботи  (послуги)  згідно  з
цивільно-правовими угодами.     2.6. Середня заробітна плата (доход) визначається  відповідно
до Порядку  обчислення  середньої  заробітної  плати  ( 100-95-п )
(доходу) для розрахунку виплат за  загальнообов'язковим  державним
соціальним   страхуванням,   затвердженого   Кабінетом   Міністрів
України.

     2.7. Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому
законодавством,  визначається допомога  по  безробіттю  для  таких
категорій безробітних:     1) особам,  звільненим з останнього місця роботи  з  підстав,
передбачених статтею 37,  пунктами 3,  4, 7, 8 статті 40, статтями
41 і 45 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), - виплата їм
починається з 91 календарного дня;     2) особам,  які протягом 12 місяців,  що  передували  початку
безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;     3) особам,  які бажають відновити  трудову  діяльність  після
тривалої (більше 6 місяців) перерви;     4) особам,   які   брали   участь   у   загальнообов'язковому
державному   соціальному  страхуванні  на  випадок  безробіття  на
добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку
безробіття,  працювали  або займались підприємницькою діяльністю і
сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів;     5) категоріям осіб,  зазначеним у  пункті  2.5  Порядку,  які
працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували
страхові внески до Фонду,  але мали раніше  набутий  трудовий,  що
прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

     2.8. Допомога  по  безробіттю  не  може бути вищою за середню
заробітну плату,  що склалася  в  галузях  національної  економіки
відповідної  області  за минулий місяць,  і нижчою за встановлений
законодавством розмір.     2.9. Загальна  тривалість  виплати допомоги по безробіттю для
осіб,  зазначених  у  цьому  розділі,  не  може  перевищувати  360
календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по
безробіттю.     Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на
пенсію)  тривалість  виплати  допомоги  по  безробіттю   не   може
перевищувати 720 календарних днів.     Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається  на  день
їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

                  3. Обчислення страхового стажу

     3.1. Страховий  стаж обчислюється як сума періодів,  протягом
яких  особа  підлягала  страхуванню  на  випадок   безробіття   та
сплачувала  страхові внески особисто або через рахунки роботодавця
та роботодавцем.     До страхового стажу включаються:     1) період роботи за трудовим договором (контрактом) на умовах
повного  або  неповного  робочого  дня  (тижня),  у тому числі час
проходження альтернативної (невійськової) служби;     2) період   участі  безробітного  в  оплачуваних  громадських
роботах;     3) період,  протягом  якого застрахована особа була звільнена
від   сплати   страхових   внесків   за   Законом   України   "Про
загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  на  випадок
безробіття" ( 1533-14 ), а саме:     період відпустки  по  догляду  за  дитиною  до досягнення нею
трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною  до  досягнення
нею шестирічного віку за медичним висновком;     період отримання допомоги по частковому безробіттю;     4) періоди,  коли  застрахована  особа  отримувала виплати за
окремими  видами  загальнообов'язкового   державного   соціального
страхування:     відповідно до   Закону   України   "Про   загальнообов'язкове
державне   соціальне   страхування   від   нещасного   випадку  на
виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності" (   1105-14   )   -  страхові  виплати  втраченого
заробітку у зв'язку з втратою працездатності;     відповідно до   Закону   України   "Про   загальнообов'язкове
державне соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою
працездатності    та   витратами,   зумовленими   народженням   та
похованням";     допомогу по  тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за
хворою дитиною);     допомогу по вагітності та пологах;     5) періоди, за  які сплачено  страхові  внески  до  Фонду  на
добровільних засадах, під час:     роботи за  межами   України,   якщо   інше   не   передбачено
міжнародним  договором  України,  згода  на  обов'язковість  якого
надана Верховною Радою України;     коли особи   забезпечували  себе  роботою  самостійно  (члени
творчих спілок,  творчі  працівники,  які  не  є  членами  творчих
спілок),   періоди   заняття   фізичними  особами  підприємницькою
діяльністю,   періоди   виконання   робіт   (послуг)   згідно    з
цивільно-правовими угодами.

     3.2. До страхового стажу прирівнюється:     1) трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах
трудового договору  (контракту)  на  підприємствах,  в  установах,
організаціях  і  кооперативах,  а  також  на  підставі  членства в
колгоспах та  інших  кооперативах  до  набрання  чинності  Законом
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття" ( 1533-14 );     2) строк проходження військової  служби,  крім  строкової,  у
Збройних Силах України,  Прикордонних військах України, внутрішніх
військах,  військах  цивільної   оборони   та   інших   військових
формуваннях,  утворених  відповідно  до  законів  України,  Службі
безпеки України, органах внутрішніх справ України;     3) період проходження державної служби в підрозділах міліції;     4) заняття підприємницькою діяльністю  зі  сплатою  збору  на
обов'язкове   соціальне   страхування  на  випадок  безробіття  до
набрання  чинності  Законом   України   "Про   загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ).

     3.3. До страхового стажу та трудового стажу, що прирівнюється
до страхового та набутого до  набрання  чинності  Законом  України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ), не включаються періоди:     1) навчання   у   професійно-технічних  та  вищих  навчальних
закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною
формою навчання;     2) строкової військової служби;     3) періоди  одержання  допомоги  по безробіттю,  матеріальної
допомоги  в  період  професійної  підготовки  та   перепідготовки,
матеріальної  допомоги  по безробіттю відповідно до Закону України
"Про зайнятість   населення"   (   803-12   )   та   матеріального
забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ).

     3.4. Страховий    стаж    обчислюється    в    роках   шляхом
підсумовування повністю відпрацьованих місяців,  за  які  сплачено
страхові   внески   в  установленому  розмірі,  та  періодів,  які
включаються або прирівнюються до страхового  стажу  відповідно  до
підпунктів  3,  4,  5  пункту  3.1 та пункту 3.2 цього Порядку,  і
ділення цієї суми на 12.     Неповністю відпрацьовані   місяці  перераховуються  на  повні
шляхом підсумовування відпрацьованих календарних днів  та  ділення
цієї суми на 30.     Якщо обчислений  стаж  знаходиться на межі стажевих груп,  то
враховується  залишок  відпрацьованих  календарних  днів,  які  не
ввійшли до повного місяця.     3.5. Страховий та прирівняний до страхового стаж обчислюється
центром зайнятості.

        4. Умови, розмір та тривалість виплати допомоги по
           безробіттю незастрахованим особам

     4.1. Військовослужбовцям,  звільненим  з  військової служби у
зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на  пенсію,
за  умови їх реєстрації в установленому порядку в державній службі
зайнятості протягом місяця з дня взяття  на  облік  у  військовому
комісаріаті,   виплата   допомоги   по   безробіттю   здійснюється
відповідно  до  пункту  2.1  Порядку  незалежно   від   тривалості
військової  служби  протягом  12  місяців,  що  передували початку
безробіття.     Тривалість виплати    допомоги    по   безробіттю   не   може
перевищувати 360 календарних днів протягом двох  років,  для  осіб
передпенсійного віку - 720 календарних днів.     4.2. Військовослужбовцям  звільненим  з  військової служби за
станом здоров'я,  допомога по безробіттю надається  відповідно  до
пункту 4.1 цього Порядку.

     4.3. У розмірі,  установленому законодавством,  тривалістю не
більше  180  календарних  днів  протягом  двох  років  з  дня   її
призначення допомога по безробіттю надається:     1) військовослужбовцям,  звільненим  з  військової  служби  у
зв'язку  із скороченням чисельності або штату без права на пенсію,
звільненим за станом здоров'я,  які  порушили  встановлений  строк
реєстрації в державній службі зайнятості;     2) військовослужбовцям,  звільненим  з  військової  служби  з
інших причин;     3) особам,  які  шукають  роботу   вперше,   у   тому   числі
випускникам загальноосвітніх шкіл,  а також особам,  які закінчили
навчання у професійно-технічних та вищих навчальних  закладах  або
звільнились  зі  строкової  військової служби й не мали страхового
стажу;     4) іншим  незастрахованим  особам,  визнаним  у встановленому
порядку безробітними.

     4.4. Особам, які  проходили  державну  службу  в  підрозділах
міліції, допомога  по  безробіттю  надається відповідно до пунктів
4.1, 4.2 та підпунктів 1 та 2 пункту 4.3.     4.5. Особам,  зазначеним у  пункті  2.5  цього  Порядку,  які
працювали або займались підприємницькою діяльністю,  не сплачували
страхові внески до Фонду та не мають раніше набутого трудового, що
прирівнюється  до  страхового,  або страхового стажу,  допомога по
безробіттю не призначається.

             5. Відкладення, скорочення та припинення
             виплати допомоги по безробіттю

     5.1. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до
трьох місяців у разі надання  особі  відповідно  до  законодавства
України  вихідної  допомоги  та  інших  виплат  при  вивільненні з
підприємств,  установ і організацій,  що забезпечують часткову  чи
тимчасову   компенсацію   втраченого   заробітку,  крім  державної
допомоги  сім'ям  з  дітьми  та  допомоги,   що   виплачується   з
громадських фондів.     Вивільненням працівників  вважається   розірвання   трудового
договору  на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ).     5.2. Виплата  допомоги  по  безробіттю відкладається на строк
виплати грошової допомоги,  але  не  більше  ніж  на  три  місяці,
військовослужбовцям,  звільненим  з військової служби у зв'язку зі
скороченням  штатів  або  з  організаційними  заходами,  згідно  з
частиною  2  статті  15  Закону України "Про соціальний і правовий
захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ).

     5.3. Тривалість виплати допомоги по  безробіттю  скорочується
на строк 90 календарних днів у разі:     1) звільнення з останнього місця роботи за  власним  бажанням
без поважних причин;     2) звільнення  з   останнього   місця   роботи   з   підстав,
передбачених статтею 37,  пунктами 3,  4, 7, 8 статті 40, статтями
41 і 45 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ).

     5.4. Тривалість  виплати  допомоги по безробіттю скорочується
на строк до 90 календарних днів у разі:     1) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи
- на строк не менше ніж 60 календарних днів;     2) відмови безробітного, який  не має професії, спеціальності
або займав робоче місце,  яке не потребує спеціальної  підготовки,
від  проходження професійної підготовки - на строк не менше ніж 30
календарних днів;     3) приховування  відомостей про працевлаштування на тимчасову
роботу в період одержання допомоги по безробіттю  -  на  строк  не
менше кількості календарних днів тимчасової роботи.     Тимчасовою роботою   вважається   робота,  на  яку  працівник
прийнятий строком до двох місяців  або  чотирьох  місяців  у  разі
заміщення  тимчасово  відсутнього працівника,  за яким на законній
підставі зберігається його місце роботи;     4) порушення  умов  і  строку  реєстрації,  перереєстрації як
безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів;     5) недотримання  рекомендацій  щодо сприяння працевлаштуванню
відповідно   до    Закону    України  "Про  зайнятість  населення"
( 803-12 ),  які надані безробітному в письмовій формі, - на строк
не менше ніж 15 календарних днів;     6) відмови  від роботи за спеціальністю,  професією,  набутою
після  професійної  підготовки,  перепідготовки   або   підвищення
кваліфікації  за  направленням  державної служби зайнятості,  - на
строк не менше ніж 60 календарних днів;     7) припинення  без  поважних  причин  професійної підготовки,
перепідготовки  або  підвищення   кваліфікації   за   направленням
державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних
днів.

     5.5. Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:     1) працевлаштування безробітного (з дня працевлаштування);     2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з  дня
поновлення на роботі);     3) вступу до навчального закладу на навчання з  відривом  від
виробництва (з дня зарахування до навчального закладу);     4) проходження  професійної  підготовки,  перепідготовки  або
підвищення   кваліфікації   за   направленням   державної   служби
зайнятості (з дня початку занять);     5) призову    на   строкову   військову   або   альтернативну
(невійськову) службу (з дня початку проходження служби);     6) набрання  законної  сили вироком суду про позбавлення волі
безробітного або направлення його за рішенням  суду  на  примусове
лікування  (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням
суду);     7) отримання  права  на  пенсію  відповідно  до законодавства
України (з дня настання такого права);     8) призначення  виплати  на  підставі документів,  що містять
неправдиві відомості (з дня встановлення порушення);     9) призначення  безробітній  жінці  допомоги по вагітності та
пологах (з дня призначення цієї допомоги);     10) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за
дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або
з дати, указаної у заяві);     11) подання письмової заяви про відмову від послуг  державної
служби  зайнятості  (з  дня  подання заяви або з дати,  указаної у
заяві);     12) переїзду  на  постійне місце проживання в іншу місцевість
(з наступного дня після виписки);     13) закінчення  строку  її  виплати  (з  наступного дня після
закінчення строку виплати);     14) зняття  з  обліку  за  невідвідування без поважних причин
державної служби  зайнятості  30  і  більше  календарних  днів  (з
наступного  дня  після  останнього відвідування безробітним центру
зайнятості);     15) смерті безробітного (з дня смерті).

            6. Порядок виплати допомоги по безробіттю

     6.1. Допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8
дня після реєстрації особи в  установленому  порядку  в  державній
службі зайнятості.     6.2. Допомога  по  безробіттю   призначається   на   підставі
особистої заяви безробітного,  довідки про середню заробітну плату
за останнім місцем роботи,  трудової книжки,  за  пред'явленням  у
разі   наявності   свідоцтва   про   загальнообов'язкове  державне
соціальне  страхування  та  паспорта  або  іншого  документа,   що
посвідчує особу.     6.3. Рішення  про  призначення  допомоги  по  безробіттю,  її
розмір  і  строки виплати,  відкладення,  скорочення та припинення
виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого
заноситься  до  картки  персонального  обліку безробітного.  З цим
наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис
у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.     6.4. Для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по
безробіттю     центр     зайнятості    користується    відомостями
персоніфікованого обліку застрахованих осіб,  що  накопичуються  в
органах Пенсійного фонду України.     Військовослужбовці, звільнені з військової служби  у  зв'язку
із  скороченням  чисельності  або  штату  без  права на пенсію або
звільнені  за  станом  здоров'я, подають  довідку  з   військового
комісаріату   або   військової   частини  про  строки  проходження
військової служби,  які прирівнюються до страхового стажу, а також
розмір  і  строки  виплати  грошового  забезпечення  відповідно до
Порядку обчислення  середньої  заробітної  плати  (   100-95-п   )
(доходу)  для  розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним
соціальним страхуванням.     Відповідні довідки  подають  також   особи,   які   проходили
державну  службу  в  підрозділах міліції та звільнені у зв'язку із
скороченням  чисельності  або  штату  без  права  на  пенсію   або
звільнені за станом здоров'я.     6.5. Якщо  в день призначення допомоги по безробіттю відсутні
відомості,  що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона
призначається   у   розмірі,   установленому   законодавством,  до
отримання необхідних відомостей, але не більше шести місяців з дня
призначення   цієї   допомоги.  Після  їх  отримання  здійснюється
перерахунок  допомоги  по  безробіттю.  Якщо  зазначені  відомості
отримані пізніше шести місяців з вини безробітного, то перерахунок
допомоги по безробіттю не здійснюється.     6.6. Допомога  по безробіттю виплачується два рази на місяць,
а за згодою безробітного - один раз  на  місяць  через  банківські
установи в установленому порядку.

     6.7. Виплата допомоги по  безробіттю  в  межах  її  загальної
тривалості здійснюється також у разі:     1) хвороби безробітного - на  підставі  довідки  лікувального
закладу за підписом головного лікаря, скріпленого печаткою.     За дорученням   безробітного,  який   хворіє,  оформленим   у
встановленому порядку, за наявності вищевказаної довідки  допомога
по безробіттю може бути отримана іншою особою;     2) надання права безробітному за його заявою  залишити  місце
постійного  проживання  строком  не  більше одного місяця протягом
календарного року для оздоровлення та  літнього  відпочинку  дітей
віком до 14 років;     3) сесії  чи  захисту  дипломної  роботи  в   разі   навчання
безробітного за заочною чи вечірньою формами навчання у навчальних
закладах не за  направленням  державної  служби  зайнятості  -  за
наявності  довідки-виклику  на  сесію  та  заяви  безробітного про
невідвідування центру зайнятості протягом цього періоду;     4) призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у
Збройні  Сили  України  згідно  із  Законом України "Про загальний
військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ).

     6.8. Якщо  виплата  допомоги  по  безробіттю  припинялась   у
зв'язку  з  строковою  військовою службою,  вступом до навчального
закладу на навчання з  відривом  від  виробництва,  відпусткою  по
догляду  за  дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного
віку (за медичним висновком),  переїздом на постійне проживання  в
іншу місцевість, відмовою від послуг державної служби зайнятості з
поважних  причин  та  після   закінчення   цього   періоду   особа
зареєструвалась  в  державній  службі  зайнятості  як безробітна в
установлені строки,  то їй з дня звернення  продовжується  виплата
допомоги  по  безробіттю,  призначена  за  попередньою реєстрацією
особи як безробітної.     Періоди, у які допомога по  безробіттю  не  виплачувалась  із
зазначених  причин,  не  включаються в дворічний період,  протягом
якого ця допомога надається.     6.9. Якщо  виплата  допомоги  по  безробіттю  припинялась   у
зв'язку з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням
кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, то після
закінчення  навчання  виплачується  її залишок за умови збереження
права на її одержання.     6.10. У   разі  перереєстрації  безробітного,  якому  виплата
допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку зі зняттям  з  обліку
за  невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості
30 і більше календарних днів,  йому виплачується залишок  допомоги
по безробіттю за умови збереження права на її одержання. При цьому
тривалість виплати скорочується відповідно до підпункту  4  пункту
5.4 цього Порядку.     6.11. Про  одержання  допомоги  по  безробіттю  особою,   яка
припинила  відпустку  по  догляду  за  дитиною  до  досягнення нею
трирічного віку і була зареєстрована в  установленому  порядку  як
безробітна,  центр  зайнятості  письмово повідомляє місцеві органи
соціального захисту населення.     6.12. У разі чергового визнання в установленому порядку особи
безробітною,  якій виплата допомоги по  безробіттю  припинялась  з
інших причин,  зазначених у пункті 5.5 цього Порядку, у межах двох
років з дня призначення  допомоги  по  безробіттю  за  попередньою
реєстрацією тривалість її виплати враховується сумарно.     6.13. У  разі  визнання   в   установленому   порядку   особи
безробітною за межами дворічного періоду після її працевлаштування
допомога по безробіттю визначається відповідно до  Закону  України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" (1533-14 ).     Якщо особа не була працевлаштована, то допомога по безробіттю
їй не призначається.     6.14. Якщо   під   час   одержання   допомоги  по  безробіттю
безробітний  своєчасно  не  подав  відомості  про   обставини,  що
впливають  на  умови  її  виплати, з  безробітного стягується сума
виплаченої  допомоги  по  безробіттю  з  моменту  виникнення   цих
обставин.     Якщо безробітний відмовився добровільно  повернути  зазначені
кошти, то  питання  щодо  їх  повернення  вирішується  у  судовому
порядку.     6.15. У  трудовій  книжці  безробітного посадова особа центру
зайнятості робить запис про початок,  відкладення,  скорочення  та
припинення  виплати допомоги по безробіттю відповідно до підпункту
"е" пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок  на
підприємствах,  в  установах і організаціях,  затвердженої наказом
Мінпраці,   Мін'юсту,   Мінсоцзахисту від 29 липня 1993  р.  N  58
( z0110-93  )  і зареєстрованої  в  Мін'юсті 17 серпня 1993 р.  за
N 110.     Усі записи про початок, відкладення, скорочення та припинення
виплати допомоги по безробіттю вносяться після видання наказу, але
не пізніше тижневого строку.     6.16. Унесення відомостей до трудової книжки про  призначення
допомоги по безробіттю здійснюється таким чином:     у графі  3  розділу  "Відомості  про  роботу"  як   заголовок
пишеться повна назва центру зайнятості;     під цим заголовком  у  графі  1  ставиться  порядковий  номер
запису, що вноситься;     у графі 2  зазначається  дата  початку  виплати  допомоги  по
безробіттю;     у графі 3 робиться  запис:  "Розпочато  виплату  допомоги  по
безробіттю..."  (з  посиланням на відповідну статтю Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття") ( 1533-14 );     у графі 4 зазначається,  на підставі чого внесено запис (дата
і номер наказу).     Після цього без підпису  посадової  особи  центру  зайнятості
трудова книжка повертається безробітному.     6.17. Унесення  відомостей  про  відкладення,  скорочення  та
припинення  виплати  допомоги  по  безробіттю  здійснюється  таким
чином:     у графі 1 зазначається порядковий номер запису;     у графі  2  зазначається  дата  припинення,  відкладення  або
скорочення виплати допомоги по безробіттю;     у графі  3  робиться  запис:   "Припинено   (відкладено   або
скорочено)  виплату  допомоги  по  безробіттю"  із  посиланням  на
відповідний  пункт,  частину  статті  31   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  на  випадок
безробіття" ( 1533-14 );     у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата,
номер наказу).     Днем припинення  виплати  допомоги  по  безробіттю вважається
останній день виплати.     6.18. У разі зняття безробітного з обліку усі записи, внесені
центром зайнятості до трудової книжки за час перебування  його  на
обліку,  засвідчуються  особистим  підписом посадової особи центру
зайнятості та печаткою центру зайнятості.

       7. Умови та порядок одноразової виплати допомоги по
        безробіттю для організації безробітними
               підприємницької діяльності

     7.1. Безробітним,  яким виповнилося 18 років та які не можуть
бути  працевлаштовані  у  зв'язку  з  відсутністю  на  ринку праці
підходящої роботи,  за їх бажанням  допомога  по  безробіттю  може
виплачуватися     одноразово    для    організації    безробітними
підприємницької діяльності.     Одноразова виплата  допомоги  по  безробіттю  не здійснюється
безробітним,  яким допомога по безробіттю скорочувалась з підстав,
передбачених   підпунктом   2   пункту  5.3  та  пунктом  5.4  або
припинялась відповідно до підпункту 8 пункту 5.5 цього Порядку.     7.2. Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у
розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному
безробітному.     Якщо безробітний вже отримав частину призначеної допомоги  по
безробіттю, то виплачується її залишок.     Допомога по  безробіттю   в   цьому   випадку   не   підлягає
коригуванню  у  зв'язку  із  зміною  розміру  середньої заробітної
плати,  що склалася в галузях національної  економіки  відповідної
області,  протягом  періоду,  за  який допомога по безробіттю була
виплачена.     7.3. Для розгляду питань щодо отримання допомоги  безробітний
подає до центру зайнятості такі документи:     - заяву про надання допомоги;     - бізнес-план.     7.4. Рішення про одноразову виплату  допомоги  по  безробіттю
приймається  директором  центру  зайнятості  на  підставі висновку
комісії з питань одноразової виплати допомоги  по  безробіттю  для
організації    підприємницької   діяльності,   створеної   центром
зайнятості,  щодо  здатності   безробітного   до   підприємницької
діяльності.  Прийняте  рішення  про одноразову виплату допомоги по
безробіттю оформлюється наказом,  з яким безробітний повинен  бути
ознайомлений під особистий підпис.     Рішення про  одноразову  виплату   допомоги   по   безробіттю
приймається  протягом  10  календарних  днів  з  дня  подання всіх
необхідних документів для її призначення, зазначених у п.7.3 цього
Порядку.     7.5. Одноразова виплата допомоги по  безробіттю  здійснюється
через  установи  банків  у  встановленому порядку за умови подання
безробітним до центру  зайнятості  протягом  10  календарних  днів
після   прийняття  рішення  про  одноразову  виплату  допомоги  по
безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про
державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, а
в  разі  створення  юридичної  особи  -  суб'єкта  підприємницької
діяльності - також копії установчих документів.     7.6. У  трудовій  книжці  безробітного  працівник   державної
служби  зайнятості робить запис про одноразову виплату допомоги по
безробіттю та зазначає період, за який вона була нарахована.     7.7. Особам,    яким   допомога   по   безробіттю   виплачена
одноразово,  у разі їх повторної  реєстрації  в  державній  службі
зайнятості як безробітних у період двох років,  у межах якого вона
мала сплачуватись, допомога по безробіттю не призначається. У разі
визнання  таких  осіб  безробітними за межами зазначеного періоду,
допомога по безробіттю визначається відповідно до  Закону  України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ).

          8. Фінансування виплат допомоги по безробіттю

     8.1. Виплата допомоги по безробіттю здійснюється  за  рахунок
коштів    Фонду   загальнообов'язкового   державного   соціального
страхування України на випадок безробіття.     8.2. Якщо  законодавством   України   передбачено   підвищені
розміри  допомоги  по безробіттю порівняно із Законом України "Про
загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  на  випадок
безробіття" ( 1533-14 ),  то виплати цих підвищень здійснюються за
рахунок передбачених на ці цілі джерел фінансування.     8.3. Покриття   витрат,   пов'язаних   з   виплатою   окремим
категоріям безробітних підвищених розмірів допомоги по безробіттю,
здійснюється в порядку,  визначеному спільним  рішенням  правління
Фонду  загальнообов'язкового  державного  соціального  страхування
України на випадок безробіття та  центрального  органу  виконавчої
влади,  у  сферу  діяльності  якого входить галузь економіки,  для
працівників якої встановлені зазначені гарантії.

     9. Відповідальність за порушення умов та порядку надання
    допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової
        її виплати для організації безробітними
               підприємницької діяльності

     9.1. Відповідальність  за  порушення  умов та порядку надання
допомоги по безробіттю,  у тому числі одноразової її  виплати  для
організації безробітними підприємницької діяльності, несе керівник
центру зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку.     9.2. Рішення  центру  зайнятості  щодо  надання  допомоги  по
безробіттю,  у тому числі одноразової її виплати  для  організації
безробітними  підприємницької  діяльності,  може  бути оскаржено в
центрі зайнятості вищого рівня або суді.

 Директор департаменту політики
 державного соціального страхування
 Міністерства праці та соціальної
 політики України                                     О.П.Скрипник