З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про участь України в міжнародних миротворчих операціях
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.202 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1106-IV ( 1106-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.50
N 1941-VI ( 1941-17 ) від 04.03.2010, ВВР, 2010, N 20, ст.202 }
Усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання
міжнародного миру і безпеки, враховуючи зобов'язання України як
держави - члена Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) подавати
допомогу ООН в діях, що провадяться відповідно до Статуту ООН, а
також зобов'язання як держави - члена Організації з безпеки і
співробітництва в Європі (далі - ОБСЄ) конструктивно
співробітничати у використанні всього діапазону можливостей ОБСЄ
для запобігання конфліктам та для їх розв'язання, Україна
розглядає участь у міжнародних миротворчих операціях як важливу
складову своєї зовнішньої політики.
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади
щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях, а також
порядок направлення Україною військового та цивільного персоналу,
організації його підготовки та забезпечення для участі в
діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і
безпеки.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
міжнародні миротворчі операції - міжнародні дії або заходи,
які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки ООН відповідно до
Статуту Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, інших регіональних
організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання
міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VIII
Статуту ООН, а так само дії і заходи багатонаціональних сил, що
створюються за згодою Ради Безпеки ООН, які проводяться під
загальним контролем Ради Безпеки ООН з метою:
запобігання виникненню міждержавних або внутрішніх
конфліктів;
врегулювання або створення умов для врегулювання
міждержавних, а також внутрішніх конфліктів за згодою сторін
конфлікту або з використанням примусових заходів за рішенням Ради
Безпеки ООН, що може включати, зокрема, спостереження і контроль
за додержанням угод про припинення вогню та інших ворожих дій,
роз'єднання сторін, які конфліктують, роззброєння і розформування
їх підрозділів, виконання інженерних та інших робіт;
подання гуманітарної допомоги населенню, яке постраждало
внаслідок міждержавних або внутрішніх конфліктів;
виконання міліцейських (поліцейських) функцій по забезпеченню
безпеки і додержання прав людини;
подання допомоги у подоланні наслідків конфліктів;
усунення загрози миру, порушень миру чи акту агресії;
миротворчий контингент - військові підрозділи, оснащені
відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і
зв'язку, що направляються Україною для участі в міжнародних
миротворчих операціях, у тому числі військові підрозділи Збройних
Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу
об'єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими
державами для участі у міжнародних миротворчих операціях (спільні
батальйони тощо);
миротворчий персонал - окремі військовослужбовці та
працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, особи
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та інших
державних органів і цивільних установ України, які направляються
Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях і не
входять до складу миротворчого контингенту;
матеріально-технічні ресурси та послуги -
матеріально-технічні ресурси та послуги, що надаються Україною для
використання в міжнародних миротворчих операціях, у тому числі
бойова і спеціальна техніка, окремі види озброєнь, засоби зв'язку,
транспортні засоби з екіпажами, продовольство, медикаменти тощо.
Стаття 2. Умови участі України в міжнародних миротворчихопераціях
Україна виключно на умовах, зазначених у рішенні Президента
України, що схвалюється Верховною Радою України у випадках,
передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, та у
порядку, встановленому цим Законом, бере участь у міжнародних
миротворчих операціях:
Організації Об'єднаних Націй, рішення на проведення яких
прийнято Радою Безпеки ООН;
Організації з безпеки і співробітництва в Європі чи інших
регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері
підтримання міжнародного миру і безпеки згідно з положеннями глави
VIII Статуту ООН;
багатонаціональних сил, що створюються за згодою Ради Безпеки
ООН, дії та заходи яких здійснюються під загальним контролем Ради
Безпеки ООН.
Участь України в міжнародних миротворчих операціях
здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, миротворчого
персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів та послуг у
розпорядження відповідних органів, які визначаються рішенням про
проведення такої операції.
Стаття 3. Внесення пропозиції щодо участі України вміжнародній миротворчій операції
Пропозиція щодо участі України в міжнародній миротворчій
операції вноситься до Ради національної безпеки і оборони України
Міністерством закордонних справ України за погодженням з
Міністерством оборони України та іншими заінтересованими
центральними органами виконавчої влади. Пропозиція має включати
наявні на момент її внесення дані про район дії миротворчого
контингенту чи миротворчого персоналу, про їх завдання, загальну
чисельність, про тип і склад озброєння, військової техніки,
підпорядкованість, строки перебування та порядок їх продовження,
порядок заміни та умови виведення, про гарантії і компенсації
військовослужбовцям військових формувань, працівникам Збройних
Сил України, інших військових формувань, працівникам органів
внутрішніх справ, інших державних органів і цивільних установ
України та членам їх сімей, а також інформацію про порядок
фінансування витрат, пов'язаних з участю України в міжнародній
миротворчій операції. ( Частина перша статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1106-IV ( 1106-15 ) від 10.07.2003 )
Рада національної безпеки і оборони України, визнаючи
відповідність такої участі національним інтересам і законодавству
України, в тому числі міжнародним зобов'язанням України відповідно
до Статуту ООН, враховуючи можливості фінансування та
матеріально-технічного забезпечення, рівень безпеки громадян
України, які братимуть участь у миротворчій операції у складі
миротворчого контингенту чи миротворчого персоналу, вносить
пропозицію щодо участі України в міжнародній миротворчій операції
на розгляд Президента України.
Стаття 4. Прийняття рішень щодо участі України в міжнародніймиротворчій операції
Рішення про направлення миротворчого контингенту чи
миротворчого персоналу для участі України у міжнародній
миротворчій операції, а також з питань надання
матеріально-технічних ресурсів та послуг приймає Президент України
з одночасним поданням до Верховної Ради України законопроекту про
схвалення рішення в частині щодо направлення миротворчого
контингенту. Разом з законопроектом подається інформація,
зазначена у частині першій статті 3 цього Закону.
Рішення Президента України про направлення миротворчого
контингенту України до іншої держави для участі в міжнародній
миротворчій операції, скріплене підписами Прем'єр-міністра України
та міністра, відповідального за виконання цього рішення, підлягає
схваленню Верховною Радою України відповідно до пункту 23 статті
85 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Поданий Президентом
України законопроект про схвалення рішення щодо направлення
Україною миротворчого контингенту до іншої держави як
невідкладний розглядається Верховною Радою України позачергово.
Рішення про надання Україною матеріально-технічних ресурсів і
послуг для використання в міжнародній миротворчій операції приймає
Кабінет Міністрів України відповідно до рішення Президента України
щодо участі України в міжнародній миротворчій операції.
Стаття 5. Комплектування миротворчого контингенту імиротворчого персоналу
Миротворчий контингент і миротворчий персонал комплектуються
громадянами України - військовослужбовцями та працівниками
Збройних Сил України, особами начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ, інших військових формувань та інших
державних органів і цивільних установ України, які мають необхідну
професійну і психологічну підготовку.
Включення громадян України до складу миротворчого контингенту
або миротворчого персоналу здійснюється виключно на добровільній
основі.
Стаття 6. Підготовка громадян України для участі вміжнародній миротворчій операції
Громадяни України, які включаються до складу миротворчого
контингенту або направляються для участі в міжнародній миротворчій
операції як миротворчий персонал, попередньо проходять спеціальну
підготовку у відповідних учбових центрах.
Стаття 7. Повернення та відкликання миротворчого контингентуі миротворчого персоналу, які брали участь у
міжнародній миротворчій операції
Миротворчий контингент і миротворчий персонал, які були
направлені до іншої країни для участі в міжнародній миротворчій
операції, повертаються до України після завершення операції. Вони
можуть бути також відкликані до завершення миротворчої операції в
разі, якщо їх подальша участь у зазначеній операції стає
недоцільною через суттєву зміну міжнародної військово-політичної
обстановки чи обставин у регіоні перебування, припинення
фінансування та через інші причини. Рішення про відкликання
миротворчого контингенту та миротворчого персоналу приймається з
урахуванням міжнародних зобов'язань України Президентом України за
поданням Міністерства закордонних справ України, узгодженим з
Міністерством оборони України, або за пропозицією Верховної Ради
України.
Стаття 8. Соціальний захист учасників міжнародних миротворчихоперацій та членів їх сімей
Соціальний захист учасників міжнародних миротворчих операцій
і членів їх сімей забезпечується згідно з законами України.
Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь
Україна, встановлені більш високі гарантії захисту учасників
міжнародних миротворчих операцій, ніж ті, що передбачені
законодавством України, то застосовуються норми відповідного
міжнародного договору або міжнародної угоди.
Вислуга років і трудовий стаж громадян України за час
виконання обов'язків у складі миротворчого контингенту і
миротворчого персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за
три місяці.
Стаття 9. Фінансове забезпечення участі Українив міжнародних миротворчих операціях
Фінансування витрат, пов'язаних з участю України в
міжнародних миротворчих операціях, може здійснюватися:
за рахунок коштів державного бюджету, за умови повного або
часткового відшкодування цих витрат за рахунок коштів, які
виділяються ООН, ОБСЄ або іншою регіональною організацією для
фінансування міжнародної миротворчої операції;
або за рахунок коштів державного бюджету;
або за рахунок коштів, які виділяються ООН, ОБСЄ або іншою
регіональною організацією для фінансування міжнародної миротворчої
операції.
Джерела фінансового забезпечення миротворчого контингенту
визначаються при схваленні Верховною Радою України рішення
Президента України про участь України у міжнародній миротворчій
операції. Джерела фінансового забезпечення миротворчого персоналу
визначаються у порядку, встановленому законодавством. Порядок
фінансового забезпечення миротворчого контингенту і миротворчого
персоналу визначається Кабінетом Міністрів України. Частина друга статті 9 в редакції Закону N 1941-VI ( 1941-17 )
від 04.03.2010 }
{ Стаття 9 в редакції Закону N 1106-IV ( 1106-15 ) від
10.07.2003 }
Стаття 10. Інформування Верховної Ради України про участьУкраїни у міжнародній миротворчій діяльності
Кабінет Міністрів України щорічно подає Верховній Раді
України доповідь про участь України в діяльності по підтриманню чи
відновленню міжнародного миру і безпеки.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 23 квітня 1999 рокуN 613-XIV
Джерело:Офіційний портал ВРУ