КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 29 листопада 1997 р. N 1332
Київ
Про затвердження Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про основні засади організації
перевезення радіоактивних матеріалів територією України
(додається).
Першийвіце-прем'єр-міністр України А.ГОЛУБЧЕНКО
Інд.33
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 29 листопада 1997 р. N 1332
Положенняпро основні засади організації перевезення
радіоактивних матеріалів територією України
Це Положення визначає основні організаційні заходи з метою
забезпечення безпеки перевезення радіоактивних матеріалів,
взаємодію органів виконавчої влади, що залучаються до забезпечення
безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів.
Визначення основних термінів
1. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у
такому значенні: вантажовідправник - юридична або фізична особа, що подає
вантаж для перевезення та іменується у перевізних документах
вантажовідправником; вантажоодержувач - юридична або фізична особа, на адресу якої
відправлено вантаж; дозвіл - разовий документ, який видається на вантаж
уповноваженим на це органом виконавчої влади для перевезення
певної кількості радіоактивного матеріалу; ліцензія - документ, що видається Кабінетом Міністрів
України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з
яким власник ліцензії має право займатися перевезенням ядерних
матеріалів та радіоактивних речовин; ( Абзац п'ятий пункту 1 в
редакції Постанови КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 ) перевезення - діяльність, пов'язана з переміщенням
радіоактивних матеріалів за межами підприємства, де вони
виготовляються, зберігаються, використовуються або захороняються,
зокрема з обслуговуванням пакувальних комплектів, підготовкою,
відправленням, транспортуванням, транзитним зберіганням,
прийманням упаковок у пункті призначення тощо; перевізник - будь-яка юридична або фізична особа, яка
здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом
транспорту; радіоактивний матеріал - об'єкти та речовини, активність
радіонуклідів яких перевищує межі, встановлені нормами і правилами
з ядерної та радіаційної безпеки. До радіоактивних матеріалів
належать спеціальні розщеплювальні матеріали, радіоактивні
відходи, радіоізотопні джерела іонізуючого випромінювання; учасники перевезення - вантажовідправник і перевізник.
Організація перевезення радіоактивних матеріалів територієюУкраїни
2. Перевезення радіоактивних матеріалів територією України
здійснюється на підставі договорів, укладених між
вантажовідправником, вантажоодержувачем і перевізниками. В
договорі визначаються взаємні обов'язки сторін, у тому числі щодо
забезпечення безпеки.
3. Перевезення ядерних матеріалів та радіоактивних речовин
здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності, що мають
ліцензію на провадження цієї діяльності. ( Пункт 3 в редакції
Постанови КМ N 1919 ( 1919-99-п ) від 18.10.99 )
4. При перевезенні: - вантажовідправник: забезпечує підготовку радіоактивного матеріалу до перевезення
відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної
безпеки, які розробляються та затверджуються Мінекобезпеки, та
правил безпеки перевезення радіоактивних матеріалів для окремого
виду транспорту (з урахуванням його особливостей), які розробляє
Мінтранс відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та
радіаційної безпеки; одержує сертифікати безпеки у випадках, передбачених нормами,
правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; включає до транспортних документів на вантаж інформацію про
дії перевізників, пов'язані із забезпеченням безпечного та
обережного перевезення радіоактивних матеріалів, яка містить
особливі вимоги до навантаження, укладення, перевезення,
поводження та розвантаження, охорони (чи відомості про те, що
таких вимог немає), обмеження на вид транспорту або транспортного
засобу та відповідні інструкції про маршрут, заходи на випадок
аварії, специфічні для даного виду вантажу. (Транспортні документи
на вантаж відправляються разом з вантажем); завчасно, але не пізніше ніж за 3 дні до початку перевезення,
надсилає вантажоодержувачу повідомлення, яке містить: а) інформацію, достатню для розпізнавання упаковок; б) номери сертифікатів безпеки, дозволів; в) дату початку перевезення, дату прибуття, маршрут
перевезення; г) транспортну назву радіоактивного матеріалу; д) відомості про фізичні та хімічні властивості
радіоактивного матеріалу; е) відомості про максимальну активність, масу радіоактивного
матеріалу; є) кількість контейнерів та упаковок; надсилає повідомлення також в Мінекобезпеки у випадках,
передбачених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки; забезпечує фізичний захист радіоактивних матеріалів під час
перевезення відповідно до нормативних актів Мінекобезпеки, якщо
інше не передбачено договором; - перевізник: узгоджує з МВС маршрути перевезення радіоактивних матеріалів
автомобільним транспортом, якщо це передбачено нормами і правилами
з ядерної та радіаційної безпеки; виконує вимоги, зазначені у транспортних документах на вантаж
і правилах перевезення радіоактивних матеріалів; сповіщає Мінекобезпеки та вантажовідправника про затримання
вантажу (в тому числі за результатами контролю безпеки
перевезення); - вантажоодержувач сповіщає вантажовідправника про готовність
прийняти вантаж, а після прибуття вантажу - протягом трьох днів
про його одержання.
5. Мінекобезпеки та МОЗ проводять вибірковий контроль безпеки
перевезення радіоактивних матеріалів, за результатами якого
складається акт, де зазначаються виявлені порушення та дається
висновок про можливість (неможливість) подальшого перевезення
вантажу.
6. У разі перевезення спеціальних розщеплювальних матеріалів: Мінекобезпеки сповіщає відправника та перевізника, МВС, МОЗ і
МНС про виданий дозвіл на перевезення. Мінтранс (у разі перевезення залізницею) або
вантажовідправник (у разі перевезення іншими видами транспорту)
повідомляє Мінекобезпеки, МВС, МОЗ, МНС і СБУ про дату
відправлення та графік руху вантажу. МВС у разі необхідності охорони спеціального розщеплювального
матеріалу на підставі договору з вантажовідправником або з іншою
юридичною чи фізичною особою за дорученням вантажовідправника
забезпечує: своєчасне прибуття охорони в пункт початку руху транспорту; взаємодію охорони з територіальними підрозділами МВС на
маршруті руху та з охороною сусідніх країн на державному кордоні; допуск до транспортних засобів, що охороняються,
представників Мінекобезпеки, МОЗ, службових осіб інших
контролюючих органів та осіб, які супроводжують транспортний
засіб, а також працівників транспорту. Після одержання від Мінекобезпеки повідомлення про виданий
дозвіл на перевезення перевізник: узгоджує перевезення з вантажовідправником та з відповідними
установами залізничного транспорту інших країн (у разі перевезення
залізницею); не пізніше ніж за три дні до початку перевезення повідомляє
Мінекобезпеки, МОЗ, МВС, МНС та СБУ про маршрут та графік руху; забезпечує безпеку руху; вирішує питання розміщення охорони в поїзді (у разі
перевезення залізницею); приймає рішення про початок руху; негайно інформує Мінекобезпеки та вантажовідправника про
порушення норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки під час
перевезення, а також про відхилення від графіка та маршруту руху. Інформація щодо маршруту та графіка перевезення спеціального
розщеплювального матеріалу (до закінчення перевезення) та
відомості про фізичний захист підлягають захисту згідно з
відповідними нормативними актами. Мінекобезпеки та МОЗ у разі прийняття рішення про вибірковий
контроль безпеки перевезення спеціального розщеплювального
матеріалу за три дні до відправлення вантажу повідомляють
вантажовідправнику та перевізнику прізвище призначеного
інспектора. Цей інспектор прибуває в пункт контролю за день до
відправлення вантажу.
7. Про порушення правил перевезення радіоактивних матеріалів
органи виконавчої влади, причетні до перевезення радіоактивних
матеріалів, та учасники перевезення негайно сповіщають
Мінекобезпеки і МОЗ.
Особливості організації міжнародного перевезеннярадіоактивних матеріалів
8. Міжнародне перевезення радіоактивних матеріалів
здійснюється відповідно до Правил безпечного перевезення
радіоактивних матеріалів Міжнародного агентства з атомної енергії
(МАГАТЕ) та правил міжнародних організацій, членом яких є Україна.
9. У випадках, передбачених Правилами безпечного перевезення
радіоактивних матеріалів МАГАТЕ, сертифікати безпеки, видані
компетентним органом з питань безпечного перевезення радіоактивних
матеріалів, підлягають багатосторонньому затвердженню
компетентними органами країн, через територію або на територію
яких здійснюється перевезення.
10. Міжнародне перевезення радіоактивних матеріалів
здійснюється за наявності:
дозволу Державної служби експортного контролю, який видається
згідно з Положенням про порядок контролю за експортом, імпортом та
транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути
використані у створенні ядерної зброї, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 р. N 302
( 302-96-п ) дозволу Мінекобезпеки на перевезення.
11. Міжнародне перевезення спеціального розщеплювального
матеріалу виконується на основі міжнародних договорів про
співробітництво в галузі перевезення цих матеріалів, учасником
яких є Україна. В міжнародних договорах, що стосуються перевезення
спеціального розщеплювального матеріалу, визначаються компетентні
органи кожної з країн, що забезпечують безпечне перевезення,
вирішуються питання передачі відповідальності за ядерний матеріал,
фізичного захисту, відшкодування можливої ядерної шкоди.
12. На основі міжнародних договорів оператор ядерної
установки чи інші організації за дорученням оператора ядерної
установки укладають договори на ввезення (вивезення) спеціального
розщеплювального матеріалу. Зазначені договори повинні враховувати
міжнародні зобов'язання України та положення Угоди між Україною та
Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій
до всього ядерного матеріалу в усій мирній ядерній діяльності
України, міжнародні та національні нормативно-правові акти та
вимоги компетентних органів країн, в які або через територію яких
транспортується спеціальний розщеплювальний матеріал.
13. Під час транзитного перевезення територією України
спеціального розщеплювального матеріалу МВС на підставі договору з
вантажовідправником або з іншою юридичною чи фізичною особою за
дорученням вантажовідправника забезпечує охорону відповідно до
правил з фізичного захисту ядерних матеріалів.
14. МВС у разі потреби укладає з відповідними органами
сусідніх країн договори про порядок зміни та пункти зміни охорони.
