З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенціїпро цивільну відповідальність за ядерну шкоду
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 11-12, ст.50 )
У зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції про
цивільну відповідальність за ядерну шкоду ( 995_006 ) Верховна
Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Законі України "Про використання ядерної енергії та
радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1995 р., N 12, ст. 81): 1) у статті 1: абзаци тринадцятий, сімнадцятий, вісімнадцятий,
дев'ятнадцятий та двадцятий доповнити словами "(крім розділу
XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини
другої цієї статті)"; доповнити статтю частиною другою такого змісту: "Для цілей розділу XIII цього Закону терміни та визначення
вживаються у значенні відповідно до абзаців восьмого, десятого та
шістнадцятого частини першої цієї статті та статті 1 Віденської
конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21
травня 1963 року ( 995_006 ), за винятком термінів "ядерний
матеріал" та "ядерна установка", що вживаються у такому значенні: ядерний матеріал - ядерне паливо, за винятком природного
урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом
самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза
ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим
матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком
невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних
відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами
і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця
кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою
керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії; ядерна установка - будь-який ядерний реактор, за винятком
реактора, яким обладнаний засіб морського або повітряного
транспорту з метою використання його як джерела енергії для
приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою
метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для
виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод, на якому
обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому
переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де
зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця
складування, пов'язаного з перевезенням такого матеріалу, за
умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані
в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка"; 2) у статтях 72, 73, 75, 77, 78, 79 слова "експлуатуюча
організація" в усіх відмінках замінити словом "оператор" у
відповідному відмінку; 3) статтю 72 доповнити частиною другою такого змісту: "Жодна особа, крім оператора, не несе відповідальності за
ядерну шкоду, за винятком випадків, передбачених цим Законом"; 4) у статті 73: частину першу викласти у такій редакції: "Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо ця
шкода заподіяна ядерним інцидентом на ядерній установці, а також
під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку
оператора після прийняття ним від оператора іншої ядерної
установки відповідальності за цей матеріал або під час його
перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за
який не була прийнята іншим оператором згідно з письмовою угодою"; у частині другій слова "внаслідок дії непереборних сил
природи" замінити словами "як наслідок стихійного лиха виняткового
характеру"; доповнити статтю після частини другої новими частинами такого
змісту: "Якщо ядерна шкода пов'язана з відповідальністю більш як
одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність.
Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обгрунтовано
визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність. У
будь-якому разі відповідальність кожного оператора не повинна
перевищувати розміру, встановленого статтею 75 цього Закону. Якщо ядерна шкода була заподіяна під час транзиту ядерного
матеріалу через територію України, відповідальність за ядерну
шкоду несе оператор, що є вантажовідправником чи є його
одержувачем. Момент переходу відповідальності визначається угодою
між вантажовідправником і вантажоодержувачем. У разі відсутності
чіткого визначення настання цього моменту вантажовідправник несе
відповідальність до моменту передачі вантажу уповноваженій особі
на кордоні держави, до якої відправлено вантаж, якщо інше не
передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна. Якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла повністю або
частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяна шкода,
або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром заподіяти
шкоду, оператор за рішенням суду може звільнятися повністю або
частково від обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної такій
особі. Положення цього Закону не застосовуються до відповідальності
оператора за ядерну шкоду, заподіяну безпосередньо ядерній
установці або будь-якому майну на місці розташування цієї
установки, що використовується або має використовуватися у зв'язку
з цією установкою, або транспортному засобу, на якому ядерний
матеріал перебував під час ядерного інциденту". У зв'язку з цим частини третю та четверту цієї статті вважати
частинами сьомою та восьмою;
5) статтю 75 викласти у такій редакції:
"Стаття 75. Обмеження відповідальності оператора заядерну шкоду
Відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою,
еквівалентною 50 мільйонам Спеціальних прав запозичення за кожний
ядерний інцидент, де Спеціальні права запозичення означають
розрахункову одиницю, визначену Міжнародним валютним фондом, яка
використовується ним для здійснення власних операцій та угод. Будь-які відсотки або витрати, які встановлюються судом щодо
позовів про відшкодування ядерної шкоди, не включаються до розміру
відповідальності оператора і виплачуються додатково до будь-якої
суми відшкодування";
6) у статті 76: у частині першій слово "особі" замінити словами "життю і
здоров'ю особи"; доповнити статтю частинами третьою і четвертою такого змісту: "Якщо ядерна шкода заподіяна ядерним інцидентом, пов'язаним з
ядерним матеріалом, який під час цього ядерного інциденту був
викрадений, загублений, викинутий чи залишений без догляду,
період, встановлений згідно з частиною другою цієї статті,
відраховується з дня виникнення цього ядерного інциденту, але ні в
якому разі не повинен перевищувати двадцяти років з дня крадіжки,
втрати, викидання чи залишення ядерного матеріалу без догляду. Право на відшкодування ядерної шкоди, передбачене частинами
другою і третьою цієї статті, втрачає силу, якщо позов не подано
протягом трьох років від дня, коли особа, якій завдано ядерної
шкоди, знала або мала знати про таку шкоду і про оператора, який є
відповідальним за цю шкоду, за умови, що періоди, встановлені
згідно з частинами другою і третьою цієї статті, не будуть
перевищені;
7) у статті 77: доповнити статтю частиною третьою такого змісту: "Держава має право регресу до оператора, який не забезпечив
відшкодування ядерної шкоди у розмірі, встановленому статтею 75
цього Закону".
2. У Законі України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст.78; 1998 р., N 2, ст.4): 1) статтю 6 доповнити пунктом 27 такого змісту: "27) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної
установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного
інциденту (порядок та умови цього страхування визначаються
спеціальним законом України)"; 2) статтю 12 доповнити частиною п'ятою такого змісту: "Страховики, які мають дозвіл на страхування
відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, що може
бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов'язані утворити
ядерний страховий пул, який є юридичною особою, що утримується за
рахунок коштів страховиків"; 3) частину сьому статті 30 після слів "по медичному
страхуванню" доповнити словами "і страхуванню цивільної
відповідальності оператора за ядерну шкоду".
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 3 грудня 1997 рокуN 684/97-ВР
Джерело:Офіційний портал ВРУ