КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 15 грудня 1997 р. N 1410
Київ
Про створення єдиної системи військової освіти
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 1402 ( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 )
З метою вдосконалення системи підготовки військових кадрів з
урахуванням потреб Збройних Сил та інших військових формувань
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити:
Концепцію військової освіти в Україні та заходи щодо її
реалізації (додаються); перелік вищих навчальних закладів, що входять до єдиної
системи військової освіти (додається).
2. Створити при Міністерстві освіти Координаційну раду з
питань військової освіти, затвердити її склад та положення про неї
(додаються).
3. Затвердити Положення про підготовку військових фахівців у
вищих навчальних закладах єдиної системи військової освіти
(додається).
4. Міністерству економіки та Міністерству фінансів під час
формування Програми економічного і соціального розвитку України та
Державного бюджету України передбачати окремим рядком у
розрахунках до Державного бюджету України та кошторисі замовника
кошти на фінансування підготовки військових фахівців.
5. Підготовку кадрів у вищих навчальних закладах єдиної
системи військової освіти здійснювати на підставі договорів між
міністерствами та іншими органами виконавчої влади, в
підпорядкуванні яких перебувають ці заклади, за рахунок їх
цільового фінансування.
6. Міністерству освіти у двомісячний термін створити в
установленому порядку структурний підрозділ з питань підготовки
військових фахівців у вищих навчальних закладах єдиної системи
військової освіти.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.69
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 15 грудня 1997 р. N 1410
КОНЦЕПЦІЯвійськової освіти в Україні
Загальні положення
Ця концепція розроблена відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ), законодавчих актів України з питань оборони та
національної безпеки, Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ),
Указу Президента України від 12 вересня 1995 р. ( 832/95 ) "Про
Основні напрями реформування вищої освіти в Україні", Державної
програми будівництва та розвитку Збройних Сил України до 2005 року
з урахуванням досвіду підготовки військових фахівців в Україні та
зарубіжних країнах.
Сучасний етап будівництва Збройних Сил та інших військових
формувань відзначається тим, що система підготовки військових
фахівців ще остаточно не сформувалася та перебуває у стадії
перетворень. Концепція враховує, що розвиток системи військової
освіти в Україні, яка є складовою частиною державної системи
освіти, це один з пріоритетних напрямів у будівництві Збройних Сил
та інших військових формувань України.
Концепція враховує також соціально-економічні умови в
Україні, викликані перехідним періодом, обмеженість матеріальних і
фінансових ресурсів, які виділятимуться державою для системи
військової освіти в Україні. Вона передбачає також забезпечення
соціальної захищеності офіцерів у разі звільнення їх у запас.
Головна мета Концепції - зберегти досягнення вищої військової
школи України, її науково-педагогічний потенціал, забезпечити
якість підготовки військових фахівців відповідно до сучасних
вимог, зменшити витрати на їх підготовку, сформувати і забезпечити
розвиток високих моральних якостей громадянина України та
захисника Вітчизни.
Концепція будується на таких основних положеннях:
військова освіта інтегрується у державну систему освіти на
засадах єдиної законодавчої та нормативно-правової бази. Вона
забезпечує підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації
кадрових військових фахівців та офіцерів запасу різних
освітньо-кваліфікаційних рівнів для Збройних Сил та інших
військових формувань України;
навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах єдиної
системи військової освіти (далі - ВВНЗ) будується з урахуванням
специфіки військової служби і спрямований на реалізацію змісту
освіти на певних освітньо-кваліфікаційних рівнях на підставі
державних стандартів освіти та їх складових - стандартів
військово-професійної освіти. Основною метою є виховання
відданості народу України, почуття гордості за його історичні
завоювання у розбудові самостійної держави, формування високих
морально-психологічних якостей громадянина-патріота, особистої
відповідальності за оборону та безпеку України;
невід'ємною складовою частиною навчально-виховного процесу у
ВВНЗ є наукова діяльність. Вона має забезпечувати відповідність
змісту освіти сучасним досягненням у галузі науки, техніки та
культури, розвиток фундаментальних, пошукових і прикладних
досліджень у пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу,
теорії та практики будівництва Збройних Сил та інших військових
формувань України, підвищення їх боєздатності, створення
принципово нових зразків озброєння та військової техніки;
навчально-матеріальна база ВВНЗ призначена забезпечити тих,
хто навчається, необхідним комплексом матеріальних і технічних
засобів, будівель і споруд відповідно до навчальних планів і
програм, сучасних технологій і методик навчання, а також
проведення наукових досліджень і підготовку науково-педагогічних
кадрів.
Єдина система військової освіти Збройних Силта інших військових формувань України
Єдина система військової освіти як складова частина державної
системи освіти України призначена для підготовки фахівців усіх
освітньо-кваліфікаційних рівнів для підрозділів, частин, з'єднань
Збройних Сил, МВС, Національної гвардії, СБУ, Адміністрації
Держприкордонслужби, МНС та НКАУ. ( Абзац перши розділу із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402 ( 1402-2003-п )
від 04.09.2003 )
Єдина система військової освіти має таку структуру:
Міносвіти та інші центральні органи виконавчої влади, яким
підпорядковані вищі навчальні заклади;
вищі навчальні заклади, в яких здійснюється підготовка
військових фахівців;
науково-методичні установи.
Функціонування єдиної системи військової освіти
забезпечуватиме: створення необхідної нормативно-правової бази військової
освіти; підготовку у ВВНЗ фахівців з певних професійних напрямів та
спеціальностей з урахуванням специфіки їх професійної діяльності; координацію діяльності єдиної системи військової освіти
відповідними органами управління в межах установлених повноважень; узгодження порядку комплектування ВВНЗ постійним та змінним
складом; фінансування підготовки військових фахівців у цих закладах за
відповідним механізмом.
Управління єдиною системою військової освіти
здійснюватиметься з урахуванням таких принципів: централізація управління військовою освітою; суміщення прав центральних органів виконавчої влади; розподіл функцій управління між центральними органами
виконавчої влади, замовниками та навчальними закладами в межах
визначених повноважень; поєднання принципів єдиноначальності та самоврядування.
Керівництво підготовкою військових фахівців у єдиній системі
військової освіти здійснюється Міносвіти та іншими центральними
органами виконавчої влади, яким підпорядковані ВВНЗ, на основі
рекомендацій Координаційної ради - колегіального дорадчого органу.
Організація діяльності єдиної системи військової освіти
здійснюється штатним підрозділом у складі Міносвіти.
Головними завданнями зазначеного підрозділу є:
участь у формуванні переліку напрямів, спеціальностей та
обсягів підготовки військових фахівців, у тому числі за програмами
підготовки офіцерів запасу;
розроблення пропозицій щодо змісту військової освіти та
державних стандартів освіти, підготовки військових фахівців з
напрямів та спеціальностей у галузі знань "Військові науки";
координація взаємодії органів управління ВВНЗ центральних
органів виконавчої влади з вищими навчальними закладами України,
визначення напрямів подальшої інтеграції з ними військових
навчальних закладів;
підготовка пропозицій щодо усунення існуючих паралельних
структур підготовки фахівців за спорідненими спеціальностями;
оптимізація розміщення щорічного замовлення на підготовку
військових фахівців;
розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності
функціонування єдиної системи військової освіти та якості
підготовки військових фахівців;
сприяння впровадженню в практику підготовки військових
фахівців новітніх технологій та методик навчання;
аналіз сучасного стану та підготовка пропозицій щодо
перспектив розвитку єдиної системи військової освіти.
Передбачені чинним законодавством повноваження Міноборони та
інших військових формувань України як органів державного
управління військовою освітою здійснюються через Головне
управління військової освіти Міноборони та відповідні органи
управління освітою військових формувань України.
Структура підготовки військових фахівців
Військова освіта являє собою ступінчасту систему
безперервного навчання військових фахівців від початкової
військової підготовки молоді до навчання офіцерів
оперативно-стратегічного рівня.
Підготовка військових фахівців здійснюється на засадах єдиної
нормативно-правової бази освіти.
Структура підготовки військових фахівців містить такі
складові: початкова військова підготовка молоді; професійна військова підготовка; вища освіта військових фахівців; підвищення кваліфікації та перепідготовка офіцерських кадрів.
Початкова військова підготовка молоді
Початкова військова підготовка молоді здійснюється у формі
допризовної підготовки у середніх закладах освіти, навчання у
військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною
підготовкою.
Початкова військова підготовка молоді має забезпечити
здобуття юнаками первинних знань, умінь та навичок із
загальновійськових дисциплін з метою скорочення терміну
становлення молодих солдатів і матросів, швидкої їх адаптації до
строкової служби, а у військових ліцеях та ліцеях з посиленою
військово-фізичною підготовкою, крім того, з метою професійної
спрямованості ліцеїстів на подальше навчання у ВВНЗ.
Основними шляхами подальшого вдосконалення початкової
військової підготовки молоді є: визначення нормативних вимог до готовності молоді для служби; контроль підготовленості молоді для військової служби під час
призову, проведення відповідного аналізу та використання його
результатів для вдосконалення початкової військової підготовки; впорядкування системи інтелектуального,
професійно-психологічного та медико-фізіологічного конкурсного
відбору тих, хто поступає на навчання до військових ліцеїв, ліцеїв
з посиленою військово-фізичною підготовкою та ВВНЗ.
Професійна військова підготовка
Професійна військова підготовка здійснюється у формі
призовної підготовки молоді з військово-технічних спеціальностей у
системі навчальних закладів Товариства сприяння обороні України
(ТСОУ), професійно-технічних училищах Міносвіти та професійної
(командирської) підготовки військовослужбовців. Терміни навчання
визначаються програмами підготовки.
Професійна військова підготовка має забезпечити здобуття
військово-професійних знань, умінь та навичок, необхідних для
виконання функціональних (посадових) обов'язків.
Основними шляхами подальшого вдосконалення призовної
підготовки молоді для служби є: обгрунтування необхідної кількості підготовленого призовного
контингенту; розроблення кваліфікаційних характеристик нового покоління та
методики контролю за виконанням їх вимог; вдосконалення навчально-матеріальної бази.
Професійна підготовка військовослужбовців строкової служби
здійснюється у навчальних підрозділах видів, родів військ,
спеціальних військ Збройних Сил та інших військових формувань
України, школах прапорщиків і мічманів.
Удосконалення професійної військової підготовки досягається
за рахунок: упорядкування кількості, структури, типів навчальних
підрозділів, їх призначення на основі визначення реальних потреб
Збройних Сил та інших військових формувань України у спеціально
підготовленому контингенті солдатів та сержантів строкової служби,
прапорщиків і мічманів; оновлення кваліфікаційних характеристик на випускників
навчальних підрозділів, приведення у відповідність до них змісту
навчання, кадрового, методичного та матеріально-технічного
забезпечення навчально-виховного процесу; більш чіткої системи професійного відбору військовослужбовців
на навчання.
Після державної атестації особам, які закінчили
професійно-технічні училища Міносвіти, навчальні заклади
професійної військової підготовки, присвоюється відповідний
освітньо-кваліфікаційний рівень і видається посвідчення
встановленого зразка.
Професійна (командирська) підготовка офіцерського складу,
прапорщиків та мічманів, військовослужбовців надстрокової служби
та тих, що проходять службу за контрактом, реалізується в системах
професійної (командирської) підготовки Збройних Сил та інших
військових формувань України.
Удосконалення професійної (командирської) підготовки
досягається за рахунок диференціації навчальних груп відповідно до
рівня освіти, кваліфікації, посад тих, хто навчається, та
підвищення значення самостійної підготовки.
Вища освіта військових фахівців
Підготовка офіцерських кадрів для Збройних Сил та інших
військових формувань України здійснюється на підставі державного
замовлення відповідно до Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ),
з урахуванням специфічних особливостей військової професії,
реальних матеріальних та фінансових ресурсів, які можуть бути
виділені для цього, соціального захисту офіцерів при звільненні їх
у запас.
Вища освіта військових фахівців - ступінчаста освіта на базі
повної загальної середньої освіти, яка здійснюється у вищих
військових навчальних закладах за ліцензією на підготовку
військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший
спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) та за
освітньо-професійними програмами, які відповідають вимогам
державних стандартів освіти та передбачають державну атестацію
випускників і отримання ними документа про освіту державного
зразка.
Вимоги до змісту, обсягу і рівня підготовки військових
фахівців встановлюються відповідно до потреб Збройних Сил та інших
військових формувань України, державних стандартів освіти, які є
основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня
фахівців, незалежно від форм одержання освіти.
Державні освітні стандарти щодо підготовки військових
фахівців розроблюються і затверджуються відповідно до
встановленого переліку напрямів та спеціальностей підготовки
військових фахівців у галузі знань "Військові науки".
Принципи ступінчастої безперервної освіти реалізуються в
системі підготовки військових фахівців для призначення на посади
тактичної, оперативно-тактичної та оперативно-стратегічної ланок
Збройних Сил та інших військових формувань України.
Встановлюються такі рівні підготовки військових фахівців за
призначенням: тактичний; оперативно-тактичний; оперативно-стратегічний.
Встановлюються такі рівні вищої військової освіти: військова освіта за програмою молодших спеціалістів; вища військово-спеціальна освіта; вища військова оперативно-тактична освіта; вища військова оперативно-стратегічна освіта.
Підготовка офіцерських кадрів тактичного рівня
Для військових фахівців, які готуються до виконання завдань
за посадами тактичної ланки, напрямами базової вищої освіти, крім
напряму підготовки "Військові науки", можуть бути напрями інших
галузей знань.
Фахівці отримують освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший
спеціаліст, бакалавр, спеціаліст або магістр. Вони складають
категорію офіцерів військового управління тактичного рівня.
Молодші спеціалісти готуються у ВВНЗ з терміном навчання до
трьох років для служби на посадах командирів взводів, техніків та
рівних їм, для яких виконання функціональних обов'язків вимагає
військово-технічних знань та високої практичної підготовки. Після
закінчення навчання їм присвоюються первинні офіцерські звання.
Найменування спеціальностей підготовки молодших спеціалістів
визначаються відповідно до державного переліку напрямів та
спеціальностей підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних
рівнів (далі - державний перелік). За окремими напрямами
підготовки молодших спеціалістів найменування їх спеціальностей
формулюються у галузі знань "Військові науки".
Нормативна частина змісту освіти молодших спеціалістів
формується згідно з державними стандартами освіти, професійно
орієнтована - згідно з потребами Збройних Сил та інших військових
формувань України.
Після закінчення ВВНЗ встановлюється рівень військової
освіти: військова освіта за програмою навчання молодших
спеціалістів.
Бакалаври готуються у вищих навчальних закладах II-IV рівнів
акредитації з терміном навчання до чотирьох років на базі
загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня
молодшого спеціаліста. Після державної атестації їм присвоюється
кваліфікація "бакалавр" та видається диплом державного зразка про
здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом підготовки.
Особам, які пройшли державну атестацію у галузі знань
"Військові науки", присвоюється кваліфікація "бакалавр-офіцер
військового управління тактичного рівня" та видається диплом
державного зразка про одержання базової вищої освіти.
Спеціалісти готуються у вищих навчальних закладах III-IV
рівнів акредитації на базі отриманої кваліфікації бакалавра з
терміном навчання до одного року. Після державної атестації їм
присвоюється кваліфікація "спеціаліст за фахом" та видається
диплом державного зразка про здобуття повної вищої освіти за
відповідним напрямом підготовки.
За професійними напрямами та спеціальностями, які практично
збігаються з цивільними, на базі вищих навчальних закладів
підготовка офіцерських кадрів організується за комбінованою
схемою: на молодших курсах вони навчаються як студенти, а на
старших - як курсанти. На підставі державної атестації після 4
курсу курсантам видаються дипломи бакалавра з відповідного
професійного напряму, а після закінчення вищого навчального
закладу - дипломи спеціаліста.
Для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових
формувань України у фахівцях з виховної роботи здійснюється відбір
та психолого-педагогічна допідготовка випускників вищих навчальних
закладів перед їх призначенням на відповідні первинні посади.
Підготовка магістрів здійснюється протягом 1,5 року з осіб,
які одержали базову вищу освіту та кваліфікацію "бакалавр" за
визначеними професійними напрямами, що містяться в державному
переліку, або протягом одного року з осіб, які одержали
кваліфікацію "спеціаліст" та повну вищу освіту. Після державної
атестації їм присвоюється кваліфікація "магістр" і видається
диплом державного зразка про здобуття повної вищої освіти за
відповідним напрямом підготовки.
Бакалаврам, спеціалістам та магістрам встановлюється рівень
військової освіти: вища військово-спеціальна освіта.
Підготовка офіцерських кадрівоперативно-тактичного рівня
Підготовка офіцерів оперативно-тактичного рівня здійснюється
в Академії Збройних Сил України та на командно-штабних факультетах
інших вищих навчальних закладів за окремими освітньо-професійними
програмами підготовки офіцерського складу командно-штабного та
інженерного профілю. Термін навчання визначається відповідними
програмами підготовки.
Після державної атестації випускникам присвоюється
кваліфікація: "спеціаліст-офіцер військового управління
оперативно-тактичного рівня", "магістр військового управління" із
зазначенням виду, роду військ Збройних Сил або інших військових
формувань України.
Випускникам зазначених вищих навчальних закладів
встановлюється рівень військової освіти: вища військова
оперативно-тактична освіта.
Підготовка офіцерських кадрівоперативно-стратегічного рівня
Підготовка офіцерів оперативно-стратегічного рівня
здійснюється в Академії Збройних Сил України за військовими
кваліфікаціями: "магістр державного військового управління" та
"спеціаліст-офіцер військового управління оперативно-стратегічного
рівня".
Освітньо-професійні програми підготовки військових фахівців
для заміщення посад оперативно-стратегічної ланки формуються як
програми післядипломної освіти для здобуття нової спеціальності в
галузі "Військові науки" та кваліфікації "магістр державного
військового управління" або "спеціаліст-офіцер військового
управління оперативно-стратегічного рівня".
Випускникам Академії встановлюється рівень військової освіти:
вища військова оперативно-стратегічна освіта.
Підвищення кваліфікації та перепідготовкаофіцерських кадрів
Підвищення кваліфікації та перепідготовка військових фахівців
здійснюються в Академії Збройних Сил України та інших вищих
навчальних закладах на постійно діючих короткострокових курсах.
В основу системи підвищення кваліфікації покладається принцип
підготовки офіцерів за посадовим призначенням, а при визначенні
змісту навчання - принцип опори на знання та вміння, що їх набули
офіцери під час навчання у вищих навчальних закладах та на
практичній роботі у військах.
В основу змісту програм перепідготовки та підвищення
кваліфікації військових фахівців покладається принцип безперервної
військової освіти з максимальним забезпеченням відповідності рівня
їх підготовки вимогам функціональних обов'язків згідно з посадовим
призначенням.
Підготовка професорсько-викладацького складу
Підготовка професорсько-викладацького складу здійснюється за
спеціальними програмами, побудованими на базі освітньо-професійних
(науково-професійних) державних програм з урахуванням напрямів
науково-педагогічної діяльності в ад'юнктурах, докторантурах, на
педагогічному факультеті Київського військового гуманітарного
інституту, а також на спеціальних курсах у вищих навчальних
закладах.
Після завершення підготовки та успішної атестації випускникам
видається документ державного зразка на право ведення педагогічної
діяльності.
На посади викладацького складу можуть також призначатися
фахівці з освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр", які мають
схильність до педагогічної діяльності.
З метою збереження та підвищення науково-педагогічного
потенціалу вищих навчальних закладів: впроваджується система заходів, спрямованих на підвищення
престижності професії військового педагога, та залучаються
офіцери-викладачі з вченими ступенями та званнями, які
звільняються в запас за віком; повністю використовуються можливості ад'юнктур і докторантур
як основних джерел поповнення і нарощування науково-педагогічного
потенціалу вищих навчальних закладів.
Підготовка офіцерських кадрів запасу
Офіцери запасу готуються у ВВНЗ, у військових навчальних
підрозділах цивільних вищих навчальних закладів та в навчальних
центрах видів та родів військ, спеціальних військ шляхом
проведення навчальних зборів з особами, що мають вищу освіту.
Особам, які пройшли повний курс підготовки за програмами
офіцерів запасу, встановлюється рівень військової освіти:
військова освіта за програмами підготовки офіцерів запасу.
Наукова діяльність у системі військової освіти
Наукова діяльність у вищих навчальних закладах є невід'ємною
складовою частиною навчально-виховного процесу.
З метою вдосконалення наукової діяльності передбачаються такі
заходи: підвищення ефективності наукових досліджень; організація проведення комплексних досліджень з проблем вищої
військової школи; розширення прав ВВНЗ щодо самостійного використання
позабюджетних коштів та направлення їх на розвиток
науково-експериментальної та навчально-матеріальної бази,
матеріальне стимулювання наукової діяльності наукових та
науково-педагогічних кадрів.
З метою підвищення ефективності наукових досліджень на
кафедрах, що мають високий науково-педагогічний потенціал,
створюються штатні науково-дослідні підрозділи.
В основу підготовки вчених покладається принцип цільової
підготовки ад'юнктів та докторантів при провідних вищих навчальних
закладах.
Виховання в системі військової освіти
Головною метою виховної роботи є розкриття суті та характеру
військово-професійної праці, формування військово-професійних та
морально-бойових якостей, розуміння їх значимості, своїх творчих
можливостей, трудової активності, виховання захоплених ратною
працею людей.
Особливо важливим фактором в умовах сьогодення слід вважати
формування у майбутніх військових професіоналів світогляду як
системи узагальнених поглядів на об'єктивний світ та місце людини
у ньому, а також обумовлених цими поглядами ідеалів, переконань,
принципів пізнання та діяльності.
Значне місце у процесі виховання повинно займати
самовиховання як ефективний шлях самовдосконалення особистості.
Виховання та самовиховання у системі військової освіти
повинні носити систематичний характер. Важливу роль у цьому мають
відігравати викладачі.
Матеріально-технічна база військової освіти
З метою поліпшення якості підготовки військових фахівців
необхідно: забезпечувати пріоритетну поставку до вищих навчальних
закладів найновіших зразків озброєння та військової техніки,
навчально-тренувальних комплексів, сучасної комп'ютерної техніки
та засобів зв'язку; поліпшувати інформаційне забезпечення підготовки військових
фахівців шляхом утворення у вищих навчальних закладах комп'ютерних
інформаційних інфраструктур з виходом на зовнішні комп'ютерні
інформаційні мережі; поширювати функції бібліотек вищих навчальних закладів шляхом
перетворення їх на інформаційні центри.
За умов відсутності стабільного та достатнього бюджетного
фінансування, планового забезпечення вищих навчальних закладів
необхідним озброєнням та військовою технікою передбачається: оснащення вищих навчальних закладів озброєнням, військовою
технікою, навчально-лабораторним обладнанням, науковою та
навчально-методичною літературою за рахунок тих військових
навчальних закладів, які ліквідуються; використання озброєння, військової техніки і обладнання,
термін експлуатації яких минув, як запасні частини та приладдя для
ремонту і підтримання у робочому стані аналогічних зразків; фінансування вищих навчальних закладів за рахунок оплати
виконаних науковцями військових навчальних закладів досліджень по
договірних науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах,
а також за рахунок оплати підготовки іноземних військових
фахівців.
Розвиток військової освіти
Створення єдиної системи військової освіти та її розвиток
передбачає три етапи: перший етап - 1997-1998 роки, другий етап -
1999-2000 роки та третій етап - після 2000 року.
Основними завданнями цих етапів є: створення єдиної системи військової освіти з урахуванням
інтересів усіх військових формувань України; оптимізація мережі військових навчальних закладів та їх
організаційно-штатних структур з метою виключення дублювання; створення системи державного замовлення на підготовку
офіцерських кадрів; визначення переліку спеціальностей, за якими необхідно
готувати військових фахівців; оптимізація змісту військової освіти на всіх її рівнях
відповідно до державних та відомчих вимог, військово-технічної
політики, сучасних потреб та досвіду підготовки військ (сил); подальше інтегрування військової та цивільної освіти; розширення підготовки іноземних військових спеціалістів; створення системи підвищення кваліфікації та перепідготовки
офіцерських кадрів перед призначенням на відповідні посади; удосконалення системи професійної підготовки офіцерів; запровадження нових ефективних педагогічних методик; створення системи методичного та інформаційного забезпечення
підготовки військових фахівців.
Перший етап - 1997-1998 роки.
Мета етапу: розроблення та реалізація пропозицій щодо створення в Україні
єдиної системи підготовки військових фахівців; удосконалення структури єдиної системи військової освіти на
підставі уточнення напрямів та спеціальностей підготовки
військових фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; оптимізація структури та функцій органів управління єдиної
системи підготовки військових фахівців; уточнення кількості вищих військових та цивільних навчальних
закладів, у яких планується підготовка військових фахівців різних
освітніх рівнів; упорядкування системи початкової та професійної військової
підготовки; оцінка якості підготовки військових фахівців у вищих
військових та цивільних навчальних закладах.
Протягом першого етапу здійснюватиметься оптимізація напрямів
та спеціальностей з підготовки військових фахівців,
уточнюватиметься зміст навчання військових фахівців різних
освітньо-кваліфікаційних рівнів, розроблятимуться кваліфікаційні
характеристики нового покоління на випускників вищих навчальних
закладів, оптимальні освітньо-професійні програми, навчальні плани
та робочі навчальні програми, впроваджуватимуться методики
контролю ступеня відповідності рівня підготовки військових
фахівців вимогам державних стандартів освіти та кваліфікаційних
характеристик. У цей період здійснюватимуться заходи щодо
підвищення кваліфікації керівного та професорсько-викладацького
складу вищих навчальних закладів, організаційно-технічні заходи, а
також розроблятимуться критерії оцінки якості підготовки
військових фахівців та їх відповідність державним освітнім
стандартам.
До кінця першого етапу планується створити нормативно-правову
базу, а також організувати відповідне науково-методичне
забезпечення єдиної системи військової освіти. Крім того,
планується провести структурну перебудову в мережі військових
навчальних закладів.
Другий етап - 1999-2000 роки.
Мета етапу: удосконалення змісту та технології підготовки військових
фахівців різних освітніх кваліфікаційних рівнів та
науково-педагогічних кадрів; приведення навчально-матеріальної бази ВВНЗ у відповідність з
вимогами програм підготовки; структурне вдосконалення системи військової освіти та
раціоналізація її штатної чисельності.
Протягом другого етапу вдосконалюватимуться технології
навчання, навчально-виховний процес на основі чітко визначеної
діагностичної мети та об'єктивних методів контролю, видаватимуться
необхідні підручники, навчальні посібники, що відповідають
сучасним технологіям навчання, буде оптимізовано мережу військових
навчальних закладів, їх організаційно-штатні структури,
визначатимуться місця отримання базової вищої освіти та проведення
практичної підготовки військових фахівців з урахуванням перспектив
розвитку та оснащення військ новою технікою та озброєнням.
До кінця другого етапу планується продовжувати оптимізацію
змісту підготовки військових фахівців різних
освітньо-кваліфікаційних та науково-професійних рівнів.
Третій етап - після 2000 року.
Мета етапу: вдосконалення структурно оновленої, економічно
доцільної єдиної системи підготовки військових фахівців.
Протягом третього етапу передбачається подальше комплексне
вдосконалення системи військової освіти з урахуванням потреб
військ на підставі загальної інформатизації навчального процесу та
системи управління військової освіти, визначення ефективності
роботи системи військової освіти, якості підготовки фахівців за
рахунок впровадження системи зворотного зв'язку на підставі
аналізу відгуків про випускників вищих навчальних закладів, а
також введення в практику системи контролю з боку Міносвіти та
органів управління військовою освітою центральних органів
виконавчої влади. Таким чином реалізація Концепції військової освіти повинна
забезпечити; створення до 2000 року єдиної системи військової освіти та її
інтеграцію із загальнодержавною системою освіти; визначення переліку спеціальностей та обсягів підготовки
військових фахівців, у тому числі за програмами підготовки
офіцерів запасу; усунення існуючих паралельних структур для підготовки
фахівців за спорідненими спеціальностями для Збройних Сил та інших
військових формувань.
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 15 грудня 1997 р. N 1410
ЗАХОДИщодо реалізації Концепції військової освіти в Україні
—————————————————————————————————————————————————————————————————- Заходи | Відповідальні за | Очікувані результати | виконання | ————————————————————————————————————————————————————————————————— Перший етап (1997-1998 роки) Початок структурноїперебудови єдиної
системи військової
наступного глибокого
реформування єдиної
системи військової
освіти. творення Координа- Міносвіти, Міноборо-
ційної ради з питань ни, МВС, Національна
військової освіти та гвардія, СБУ, Держ-
структурного підроз- комкордон, МНС, НКАУ
ділу з питань підго-
товки військових фа-
хівців
Розроблення норматив- Міносвіти, Міноборо-
но-правової бази єди- ни, МВС, Національна
ної системи військо- гвардія, СБУ, Держ-
вої освіти комкордон, НКАУ
Оптимізація напрямів Міносвіти, Міноборони,
та переліку спеціаль- МВС, Національна
ностей з підготовки гвардія, СБУ, Держ-
військових фахівців з комкордон, НКАУ, МНС
урахуванням реальних
потреб Збройних Сил
та інших військових
формувань
Формування науко- Міносвіти, Міноборо-
во-обгрунтованого ни, МВС, Національна
державного замовлення гвардія, СБУ, Держ-
на підготовку війсь- комкордон, НКАУ, МНС
кових фахівців в єди-
ній системі військо-
вої освіти
Розроблення стандар- - " -
тів військово-профе-
сійної освіти, які
відповідають встанов-
леним професійним
напрямам і спеціаль-
ностям з підготовки
військових фахівців
Визначення механізму Міноборони, Міносві-
підготовки військових ти, МВС, Національна
фахівців у цивільних гвардія, СБУ, Держ-
вищих навчальних зак- комкордон, Мін'юст,
ладах НКАУ
Визначення механізму Мінфін, Міносвіти,
фінансування підго- Міноборони, МВС, На-
товки військових фа- ціональна гвардія,
хівців в єдиній сис- СБУ, Адміністрація
темі військової осві- Держприкордонслужби,
ти НКАУ, МНС
Оптимізація структури Міноборони, МВС, На-
та функцій органів ціональна гвардія,
управління системою СБУ, НКАУ, Адміністрація
підготовки військових Держприкордонслужби, МНС
фахівців
Визначення раціональ- Міносвіти, Міноборо-
ної мережі і штатної ни, МВС, Національна
чисельності працівни- гвардія, СБУ, Держ-
ків вищих військових комкордон, НКАУ, МНС
навчальних закладів
та підрозділів війсь-
кової підготовки ци-
вільних вищих нав-
чальних закладів
Створення на базі Міноборони
Академії Збройних Сил
України науково-мето-
дичного центру, роз-
роблення методології
науково-теоретичних
досліджень, освітніх
технологій, моделей,
програм реформування
та розвитку військо-
вої освіти
Організація перепід- Міноборони, МВС, На-
готовки та підвищення ціональна гвардія,
кваліфікації команд- СБУ, Адміністрація
ного та професорсь- Держприкордонслужби
ко-викладацького
складу військових
навчальних закладів
Оптимізація мережі та - " -
ємності докторантур
та ад'юнктур
Проведення державної Міносвіти, Міноборо-
перевірки дотримання ни, МВС, Національна
умов ліцензій, вида- гвардія, СБУ, Держ-
них вищим військовим комкордон
навчальним закладам
Розроблення комплексу Міноборони, МВС, На-
заходів, спрямованих ціональна гвардія,
на поліпшення профо- СБУ, Адміністрація
рієнтаційної роботи з Держприкордонслужби,
молоддю, залучення її МНС
до навчання у вищих
військових нав-
чальних закладах
Удосконалення системи Міносвіти, Міноборо-
відбору осіб, які ни, МВС, Національна
вступають на навчання гвардія, СБУ, Держ-
до військових ліцеїв, комкордон
ліцеїв з посиленою
військово-фізичною
підготовкою та вищих
військових навчальних
закладів
Оптимізація мережі Міноборони, МВС, На-
військових навчальних ціональна гвардія,
підрозділів, які СБУ, МНС, Адміністрація
здійснюють професійну Держприкордонслужби
військову підготовку
Визначення норматив- Міноборони, МВС, На-
них вимог до готов- ціональна гвардія,
ності молоді до служ- СБУ, Адміністрація
би. Розроблення сис- Держприкордонслужби
теми контролю за
військовою підготов-
кою молоді до служби
Розроблення концепції Міноборони, Міносві-
інформатизації систе- ти, МВС, Національна
ми військової освіти. гвардія, СБУ, Держ-
Розроблення та впро- комкордон, Національ-
вадження централізо- на академія наук
ваної інформаційної
системи забезпечення
навчального процесу і
науково-дослідної ро-
боти у вищих навчаль-
них закладах
Розроблення програми Міносвіти, Міноборо-
пріоритетних науко- ни, МВС, Національна
во-дослідних робіт з гвардія, СБУ, Держ-
проблем вищої війсь- комкордон, Національ-
кової школи на академія наук
Другий етап (1999-2000 роки) Глибоке та всебічнереформування військо-
вої освіти з метою
надання їй дійсно
безперервного харак-
теру на основі перс-
пективних технологій
навчання військових
фахівців
Проміжна оцінка якос-ті та ефективності
діяльності системи
військової освіти
Створення єдиної сис-теми військової осві-
ти
Продовження роботи з Міносвіти, Міноборо-
акредитації вищих ни, МВС, Національна
військових навчальних гвардія, СБУ, Держ-
закладів, скорочення комкордон, НКАУ
та впорядкування ме-
режі військових нав-
чальних закладів та
підрозділів, скоро-
чення штатної чисель-
ності працівників
системи військової
освіти
Реалізація Концепції Міносвіти, Міноборо-
інформатизації війсь- ни, МВС, Національна
кової освіти гвардія, СБУ, Держ-комкордон, Мінфін,
НКАУ
Проведення заходів Міносвіти, Міноборо-
щодо вдосконалення ни, МВС, Національна
технології навчання гвардія, СБУ, Держ-
слухачів, курсантів комкордон, МНС
та студентів за конт-
рактом
Організація розроб- Міносвіти, Міноборо-
лення та видання під- ни, МВС, Національна
ручників і навчальних гвардія, СБУ, Держ-
посібників нового по- комкордон
коління, централізо-
ваного забезпечення
військових навчальних
закладів підручниками
та посібниками
Проведення заходів Міносвіти, Міноборо-
щодо посилення соці- ни, Мінфін, МВС, На-
ально-економічного ціональна гвардія,
захисту учасників СБУ, МНС, Адміністрація
навчально-виховного Держприкордонслужби
процесу, підвищення
рівня матеріального
стимулювання науко-
во-педагогічних пра-
цівників
Розроблення науково Міносвіти, Міноборо-
обгрунтованої системи ни, МВС, Національна
одержання післядип- гвардія, СБУ, Держ-
ломної освіти, реор- комкордон, НКАУ, МНС
ганізація системи
підвищення кваліфіка-
ції офіцерських кад-
рів
Розроблення нових Міноборони, МВС, На-
норм забезпечення ціональна гвардія,
військових навчальних СБУ, НКАУ, МНС, Держ-
закладів навчальним комкордон
озброєнням, військо-
вою технікою і май-
ном, навчально-лабо-
раторним обладнанням
Завершення організа- Міносвіти, Міноборо-
ційних заходів щодо ни, МВС, Національна
формування єдиної гвардія, СБУ, Держ-
системи підготовки комкордон, НКАУ, МНС
військових фахівців
для Збройних Сил та
інших військових фор-
мувань
Третій етап ( після 2000 року) Удосконалення єдиноїсистеми військової
освіти, здатної задо-
вольнити потреби
Збройних Сил та інших
військових формувань
у військових фахівцях
різних освітньо-ква-
ліфікаційних рівнів,
оперативно реагувати
на зміни військо-
во-політичної обста-
новки, бути економіч-
но доцільною
Завершення інформати- Міносвіти, Міноборо-
зації системи війсь- ни, МВС, Національна
кової освіти гвардія, СБУ, НКАУ,МНС, Адміністрація
Держприкордонслужби
Визначення ефектив- Міносвіти, Міноборо-
ності роботи єдиної ни, МВС, Національна
системи підготовки гвардія, СБУ, Держ-
військових фахівців комкордон, НКАУ, МНС
Підвищення статусу Міносвіти, Міноборо-
кращих вищих військо- ни, МВС, Національна
вих навчальних закла- гвардія, СБУ, МНС,
дів АдміністраціяДержприкордонслужби
———————————————————— римітка. Терміни виконання конкретних заходів визначаються урічних планах роботи Координаційної ради з питань
військової освіти.
( Заходи із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402
( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 )ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 грудня 1997 р. N 1410
ПЕРЕЛІКвищих навчальних закладів, що входять до єдиної
системи військової освіти
—————————————————————————————————————————————————————————————————— айменування вищого | Міністерства та інші | Міністерства та авчального закладу | центральні органи | інші центральні | виконавчої влади, в | органи виконавчої | інтересах яких | влади, в інтересах | здійснюється | яких можливо | підготовка | здійснювати | | підготовку ————————————————————————————————————————————————————————————————— 1. Вищі навчальні заклади Міноборони
Академія Збройних Міноборони, МНС, НКАУ
Сил України Внутрішні військаМВС, СБУ,
Національна гвардія,
Адміністрація
Держприкордонслужби
Харківський військо- Міноборони, Внутріш-
вий університет ні війська МВС, СБУ,Національна гвардія,
МНС, Адміністрація
Держприкордонслужби,
НКАУ
Київський військовий Міноборони, Внутріш- Адміністрація
гуманітарний інсти- ні війська МВС, СБУ, Держприкордонслужби,
тут Національна гвардія МНС
Київський військовий Міноборони, Внутріш- НКАУ
інститут управління ні війська МВС, СБУ,
та зв'язку Національна гвардія,МНС, Адміністрація
Держприкордонслужби
Харківський інститут Міноборони, Внутріш- Національна гвардія
льотчиків Військово- ні війська МВС,
Повітряних Сил АдміністраціяДержприкордонслужби
Київський інститут - " - - " -
Військово-Повітряних
Сил
Київський інститут Міноборони, Внутріш-
Сухопутних військ ні війська МВС, СБУ,Адміністрація
Держприкордонслужби,
МНС
Одеський інститут Міноборони, СБУ,
Сухопутних військ Внутрішні військаМВС, Адміністрація
Держприкордонслужби,
Національна гвардія,
МНС
Севастопольський Міноборони,
військово-морський Адміністрація
інститут Держприкордонслужби
Військовий інститут Міноборони,
артилерії при Сумсь- Національна гвардія
кому державному уні-
верситеті
Житомирський війсь- Міноборони,
ковий інститут раді- НКАУ
оелектроніки
Військово-будівель- Міноборони, СБУ, НКАУ,
ний факультет при Внутрішні війська Адміністрація
Харківському держав- МВС Держприкордонслужби,
ному технічному уні- МНС
верситеті будівницт-
ва та архітектури
Військово-інженерний Міноборони, Внутріш-
факультет при По- ні війська МВС, На-
дільській аграр- ціональна гвардія,
но-технічній акаде- МНС, Адміністрація
мії Держприкордонслужби
Харківський інститут Міноборони,
танкових військ Національна гвардія
Військово-медичний Міноборони, МНС, НКАУ
інститут Української Внутрішні війська
військово-медичної МВС, СБУ, Національ-
академії на гвардія,Адміністрація
Держприкордонслужби
Філія Київського Міноборони, МНС,
військового інститу- Внутрішні війська
ту управління та МВС, Національна
зв'язку (м. Полтава) гвардія, АдміністраціяДержприкордонслужби,
СБУ
2. Вищі навчальні заклади Міносвіти(військові навчальні підрозділи Міноборони)
Державний універси- Міноборони, Внутріш- НКАУ
тет "Львівська полі- ні війська МВС,
техніка" (військовий Адміністрація
інститут при держав- Держприкордонслужби,
ному університеті) МЗС, Національнагвардія, СБУ
Дніпропетровський Міноборони
державний технічний
університет заліз-
ничного транспорту
(кафедра військової
підготовки)
Івано-Франківський Міноборони Національна гвардія,
державний технічний НКАУ, Адміністрація
університет нафти і Держприкордонслужби
газу (кафедра війсь-
кової підготовки)
Київський міжнарод- Міноборони, СБУ,
ний університет ци- Адміністрація
вільної авіації (фа- Держприкордонслужби,
культет військової МНС
підготовки)
Кіровоградська дер- Адміністрація
жавна льотна акаде- Держприкордонслужби
мія (кафедра війсь-
кової підготовки)
Київський універси- Міноборони, НКАУ
тет імені Т. Шевчен- Внутрішні війська
ка (відділення МВС, СБУ, МНС,
військової підготов- Адміністрація
ки) Держприкордонслужби,Національна гвардія
Національна юридична Міноборони, МВС, МНС, НКАУ
академія України СБУ, Національна
імені Ярослава Муд- гвардія, Адміністрація
рого (факультет Держприкордонслужби,
військової юстиції, Прокуратура України,
слідчо-криміналіс- Верховний Суд України
тичний факультет
МВС, факультет під-
готовки слідчих для
СБУ)
Одеський гідрометео- Міноборони,
рологічний інститут Адміністрація
(кафедра військової Держприкордонслужби
підготовки)
Одеський державний Міноборони Адміністрація
морський університет Держприкордонслужби
(кафедра військової
підготовки)
Український націо- МВС, Національна СБУ
нальний аграрний гвардія, Міноборони,
університет (кафедра Адміністрація
військової підготов- Держприкордонслужби,
ки) МНС
3. Вищі навчальні заклади МВС
Національна академія МВС
внутрішніх справ
Київський інститут - " -
внутрішніх справ при
Національній акаде-
мії внутрішніх справ
Львівський інститут - " -
внутрішніх справ при
Національній акаде-
мії внутрішніх справ
Університет внутріш- - " -
ніх справ
Донецький інститут - " -
внутрішніх справ
Запорізький юридич- - " -
ний інститут
Луганський інститут - " -
внутрішніх справ
Одеський інститут - " -
внутрішніх справ
Харківський інститут МВС, Міноборони МНС, НКАУ
пожежної безпеки
Черкаське пожеж- МВС
но-технічне училище
Дніпропетровське - " -
училище міліції
Донецьке училище мі- - " -
ліції
Львівське пожеж- - " - НКАУ
но-технічне училище
Чернігівське училище - " -
внутрішніх справ
4. Вищі навчальні заклади Адміністрації Держприкордонслужби
Академія прикордон- Адміністрація
них військ імені Держприкордонслужби,
Богдана Хмельницько- Внутрішні війська
го МВС
5. Вищі навчальні заклади СБУ
Академія Служби без- СБУ Управління
пеки державноїохорони,
Адміністрація
Держприкордонслужби
6. Вищі навчальні заклади Національної гвардії
Військовий інститут Національна Міноборони,
Національної гвардії гвардія, МВС АдміністраціяДержприкордонслужби ——————————————————— римітка. До переліку ВВНЗ належать також військові навчальні
підрозділи цивільних вищих навчальних закладів, у яких
здійснюється військова підготовка студентів за
програмами підготовки офіцерів запасу. Перелік
зазначених вищих навчальних закладів визначено
постановами Кабінету Міністрів України від 19 серпня
1992 р. N 490 ( 490-92-п ) та від 25 липня 1995 р. N 548
( 548-95-п ).
( Перелік із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402
( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 )ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 грудня 1997 р. N 1410
СКЛАДКоординаційної ради з питань військової освіти
БАБАК - заступник Міністра освіти, голова
Віталій Павлович Координаційної ради
НЕЩАДИМ - начальник Головного управління
Микола Іванович військової освіти Міноборони,заступник голови Координаційної
ради
БЕЛЯЄВ - заступник голови Адміністрації
Анатолій Семенович Держприкордонслужби
ВІТРЕНКО - начальник відділу економіки,
Юрій Миколайович освіти, культури та полігра-фічної промисловості
Мінекономіки
ГАЙДУК - заступник Міністра з питань
Олег Васильович надзвичайних ситуацій та у справахзахисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
ГОРБАТЮК - заступник Голови СБУ
Василь Степанович
ДРАЧУК - начальник управління фінансування
Микола Іванович оборони і правоохоронних органівМінфіну
КИРИЧЕНКО - начальник управління освіти та науки
Ігор Глібович МВС
ЛИТВИНОВ - заступник генерального директора
Валерій Аркадійович НКАУ
МЕЛЬНИК - перший заступник Командуючого
Микола Іванович Національною гвардією
ПИЛИПІВ - перший заступник Командуючого
Богдан Іванович Внутрішніми військами МВС
ПЛОСКОНОС - заступник завідуючого Відділом з
Ігор Миколайович питань оборони Кабінету МіністрівУкраїни
( Склад із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402
( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 )ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 грудня 1997 р. N 1410
ПОЛОЖЕННЯпро Координаційну раду з питань військової освіти
1. Координаційна рада з питань військової освіти (далі -
Координаційна рада) створюється при Міносвіти з метою
координування роботи з підготовки військових фахівців для Збройних
Сил, МВС, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби,
СБУ, МНС, НКАУ. Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402
( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 )
2. Координаційна рада є органом, який діє на громадських
засадах.
3. Основними завданнями Координаційної ради є: визначення напрямів формування нормативно-правової бази для
створення єдиної системи військової освіти; координація діяльності управлінь (відділів) військової освіти
Збройних Сил та інших військових формувань з питань підготовки
кадрів у вищих навчальних закладах України; розроблення пропозицій та здійснення контролю за додержанням
порядку фінансування підготовки військових фахівців у вищих
навчальних закладах, які входять до єдиної системи військової
освіти; визначення єдиного підходу до науково-методичного
забезпечення навчально-виховного процесу, організації наукових
досліджень у галузі військової освіти; визначення схем (моделей) підготовки військових фахівців у
вищих навчальних закладах; визначення перспективної потреби держави у військових
фахівцях з різними освітньо-кваліфікаційними рівнями підготовки та
обсягів їх підготовки у вищих навчальних закладах; розгляд пропозицій щодо мережі вищих навчальних закладів
єдиної системи військової освіти; координація зусиль, спрямованих на створення єдиної системи
інформаційного забезпечення військової освіти.
4. Рішення Координаційної ради з питань, що належать до її
компетенції, мають рекомендаційний характер для міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких
знаходяться вищі навчальні заклади.
5. Основним документом планування роботи Координаційної ради
є річний план. Він розробляється на підставі вивчення загальних
проблем за тематикою, що координується, вказівок Кабінету
Міністрів України, пропозицій установ і ВВНЗ та пропозицій установ
- замовників підготовки офіцерських кадрів. План розглядається на
засіданні Координаційної ради га затверджується Міністром освіти.
6. Формою роботи Координаційної ради є засідання, які
проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на півроку. Рішення про проведення засідання приймає голова
Координаційної ради. Засідання Координаційної ради вважається правомірним, якщо на
ньому присутні не менш як половина членів Координаційної ради.
7. Рішення Координаційної ради оформляються у вигляді
протоколів і рекомендацій, які підписуються головою Координаційної
ради.
Рішення приймаються простою більшістю голосів членів
Координаційної ради, присутніх на засіданні; у разі рівного
розподілу голосів голос голови Координаційної ради є вирішальним.
8. Голова Координаційної ради з питань військової освіти може
залучати у разі потреби спеціалістів Міносвіти, Міноборони, інших
центральних органів виконавчої влади ( за погодженням з їх
керівниками) для опрацювання питань, що входять до компетенції
Ради.
9. Організаційно-технічне забезпечення роботи Координаційної
ради здійснює Міносвіти.
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 15 грудня 1997 р. N 1410
ПОЛОЖЕННЯпро підготовку військових фахівців у
вищих навчальних закладах єдиної
системи військової освіти
1. Це положення визначає порядок формування державного
замовлення на підготовку військових фахівців для Міноборони, МВС,
Національної гвардії, СБУ, МНС, НКАУ, Адміністрації
Держприкордонслужби, Управління державної охорони (далі -
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади), порядок
фінансування та матеріального забезпечення цієї підготовки та
порядок розподілу випускників ВВНЗ. Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402
( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 )
2. Керівництво підготовкою військових фахівців у ВВНЗ
здійснюють відповідно до законодавства Міносвіти та інші державні
органи управління військовою освітою на основі рішень Кабінету
Міністрів України, проекти яких розробляються на підставі
рекомендацій Координаційної ради.
3. Формування державного замовлення на підготовку військових
фахівців здійснюється Координаційною радою на підставі потреб
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у
військових фахівцях різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Державне замовлення розробляється на підставі заявок
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які
подаються Координаційній раді до 1 вересня року, що передує року
початку підготовки, а за спеціальностями, з яких підготовка не
проводиться, - за два роки. Разом з пропозиціями щодо переліку та
обсягів підготовки військових фахівців подаються пропозиції про
розміщення замовлення у ВВНЗ.
4. Підрозділ з питань підготовки військових фахівців
Міносвіти після одержання заявок на підготовку військових фахівців
розробляє пропозиції щодо оптимізації розміщення щорічного
замовлення на підготовку військових фахівців.
У разі розміщення замовлення на підготовку військових
фахівців для міністерства (іншого центрального органу виконавчої
влади) у вищому навчальному закладі іншого міністерства (іншого
центрального органу виконавчої влади) проводяться розрахунки
чисельності особового складу, яка повинна бути передана від
міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади) -
замовника (далі - замовник) до міністерства (іншого центрального
органу виконавчої влади) - виконавця (далі - виконавець), і
визначаються обсяги додаткового фінансового та матеріального
забезпечення цієї підготовки з боку замовника.
На підставі рішення Кабінету Міністрів України міністерства
та інші центральні органи виконавчої влади розробляють і
затверджують плани підготовки військових фахівців у
підпорядкованих їм вищих навчальних закладах.
5. Міносвіти узгоджує проект державного замовлення на
підготовку військових фахівців, пропозиції про чисельність
особового складу, яка передається, обсяги додаткового фінансового
та матеріального забезпечення з Мінекономіки та Мінфіном і після
обговорення на засіданні Координаційної ради подає на затвердження
до Кабінету Міністрів України.
На підставі рішення Кабінету Міністрів України виконавці
розробляють і затверджують плани підготовки військових фахівців у
підпорядкованих вищих навчальних закладах.
6. Розрахунки за підготовку військових фахівців у ВВНЗ
провадяться щокварталу на підставі договорів, які укладаються між
виконавцем і замовником.
7. Вартість навчання може змінюватися кожного року, починаючи
з вересня поточного року, на підставі звітів замовника про витрати
на навчання та утримання військовослужбовців за минулий рік. Зміни
вартості навчання провадяться за погодженням сторін і оформляються
додатковими угодами.
Порядок проведення розрахунків вартості підготовки військових
фахівців визначається Інструкцією про матеріальне і фінансове
забезпечення військовослужбовців міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади під час підготовки у вищих навчальних
закладах (погодженою Мінфіном і Мінекономіки).
8. Кошти, одержані за підготовку спеціалістів від замовника,
поновлюються на відповідні статті кошторису виконавця за умови, що
не менш як 50 відсотків коштів буде спрямовано на розвиток
навчально-матеріальної бази вищих навчальних закладів виконавця.
Замовник бере участь у розвитку навчально-матеріальної бази
вищих навчальних закладів виконавця.
9. Випускники вищих навчальних закладів єдиної системи
військової освіти наказами виконавця направляються у розпорядження
замовника.
