КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 20 грудня 1997 р. N 1442
Київ
Про затвердження Правил роздрібноїторгівлі нафтопродуктами
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 280 ( 280-98-п ) від 07.03.98
N 1010 ( 1010-98-п ) від 06.07.98
N 1319 ( 1319-99-п ) від 21.07.99
N 1622 ( 1622-99-п ) від 01.09.99
N 390 ( 390-2001-п ) від 23.04.2001
N 450 ( 450-2001-п ) від 06.05.2001
N 745 ( 745-2002-п ) від 01.06.2002
N 1178 ( 1178-2002-п ) від 17.08.2002
N 787 ( 787-2005-п ) від 18.08.2005
N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
Відповідно до статті 20 Закону України "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ) та з метою впорядкування роздрібної
торгівлі нафтопродуктами Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є: Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
1. Затвердити Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами
(додаються).
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям,
Міністерству економіки, Міністерству внутрішніх справ,
Міністерству охорони навколишнього природного середовища,
Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої
політики, Міністерству палива та енергетики, Міністерству праці та
соціальної політики, Державній податковій адміністрації
забезпечити у межах своїх повноважень постійний контроль за
виконанням Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1178
( 1178-2002-п ) від 17.08.2002, N 745 ( 745-2002-п ) від
01.06.2002, N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
3. Ця постанова набирає чинності через місяць після
опублікування в газеті "Урядовий кур'єр". На часткову зміну пункту 3 Правила роздрібної торгівлі
нафтопродуктами, затверджені зазначеною постановою, вводяться в
дію з 01.04.98 згідно з Постановою КМ N 280 ( 280-98-п ) від
07.03.98 )
( Установити, що контейнерні автозаправочні станції у випадках, не
передбачених пунктом 3 цих Правил, використовуються до 1 липня
1999 року згідно з Постановою КМ N 280 ( 280-98-п ) від 07.03.98 )
( Установити, що контейнерні автозаправочні станції у випадках, не
передбачених пунктом 3 цих Правил, використовуються до 1 липня
1999 року, а пересувні автозаправочні станції у випадках, не
передбачених пунктом 3 цих Правил, - до 1 січня 1999 року згідно
з Постановою КМ N 1010 ( 1010-98-п ) від 06.07.98 )
( На часткову зміну продовжити термін використання контейнерних
автозаправних станцій до 1 січня 2000 року згідно з Постановою КМ
1319 ( 1319-99-п ) від 21.07.99 )
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.43
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 20 грудня 1997 р. N 1442
ПРАВИЛАроздрібної торгівлі нафтопродуктами
{ Правила вводяться в дію з 01.04.98 згідно з Постановою КМ
N 280 ( 280-98-п ) від 07.03.98 }
{ У тексті Правил слова "суб'єкт підприємницької діяльності"в усіх відмінках і формах числа замінено словами
"суб'єкт господарської діяльності" у відповідному відмінку
і формі числа згідно з Постановою КМ
N 1178 ( 1178-2002-п ) від 17.08.2002 }
{ У тексті Правил слова "суб'єкт господарської діяльності"
та "покупець" в усіх відмінках і формах числа замінено
відповідно словами "суб'єкт господарювання" та "споживач"
у відповідному відмінку і числі, а слово "пальне" в
усіх відмінках замінено словом "паливо" у відповідному
відмінку згідно з Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
Загальні положення
1. Ці Правила визначають порядок приймання, зберігання і
роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами,
мастилами (далі - нафтопродукти), а також регламентують вимоги у
дотриманні прав споживачів щодо належної якості цих
нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів,
навколишнього природного середовища і рівня торгівельного
обслуговування. { Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 } Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на
території України, які зареєстровані в установленому порядку.
{ Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 1622 ( 1622-99-п ) від 01.09.99 }
2. Роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу
автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску
споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів у дрібній
розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що
продають товари господарського вжитку (далі - спеціалізовані
магазини). { Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
У сільській місцевості продаж гасу на розлив здійснюється
через мережу спеціалізованих магазинів, кіосків, палаток, а також
через спеціалізовані авторозвозки системи споживчої кооперації.
3. АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.
Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання, зберігання
та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням
резервуарів і з не зблокованими з ними паливороздавальними
колонками. { Пункт 3 доповнений абзацом другим згідно з Постановою
КМ N 280 ( 280-98-п ) від 07.03.98; із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного
обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для
транспортування та відпуску нафтопродуктів. { Пункт 3 доповнений
абзацом третім згідно з Постановою КМ N 280 ( 280-98-п ) від
07.03.98; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
Контейнерні АЗС - установка для зберігання та відпуску
нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної
колонки, зблокованих в єдиному контейнері. { Пункт 3 доповнений
абзацом четвертим згідно з Постановою КМ N 280 ( 280-98-п ) від
07.03.98; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
Стаціонарні АЗС розташовуються у населених пунктах, а також
на автомобільних дорогах.
Використання пересувних АЗС дозволяється лише для реалізації
населенню пічного палива, а також для реалізації палива на місці
розташування стаціонарних АЗС у разі проведення їх ремонту або
чистки резервуарів.
Використання контейнерних АЗС дозволяється лише в
автогосподарствах, на промислових і сільськогосподарських
підприємствах, платних стоянках автомобілів, моторних човнів і
катерів, пристанях, в гаражних кооперативах та сільській
місцевості, де відсутні стаціонарні АЗС.
У всіх випадках місце розташування АЗС визначається органом
місцевого самоврядування та погоджується в установленому порядку з
відповідними органами внутрішніх справ та територіальними органами
Мінприроди. { Абзац восьмий пункту 3 із змінами, внесеними згідно
з Постановою КМ N 390 ( 390-2001-п ) від 23.04.2001; із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
Забороняється продаж нафтопродуктів безпосередньо з
автоцистерн, а також приватними особами у каністрах та іншій тарі.
{ Контейнерні автозаправочні станції у випадках, не передбачених
пунктом 3 цих Правил, використовуються до 01.07.99 згідно з
Постановою КМ N 280 ( 280-98-п ) від 07.03.98 }
4. На стаціонарних АЗС може бути організовано продаж
нафтопродуктів у дрібній розфасовці, супутніх товарів для
автомобілів та інших транспортних засобів, приймання
відпрацьованих масел і тари з-під нафтопродуктів, а також технічне
обслуговування та миття автомобілів.
5. Режим роботи АЗС і спеціалізованих магазинів
встановлюється суб'єктами господарювання за погодженням з
місцевими органами самоврядування.
У разі закриття АЗС, спеціалізованих магазинів та інших
пунктів продажу нафтопродуктів для проведення санітарних заходів,
реконструкції, ремонту, технічного переобладнання та проведення
інших робіт суб'єкт господарювання повинен не пізніше ніж за п'ять
днів повідомити про це громадян шляхом розміщення поряд з
інформацією про режим роботи оголошення про дату та період
закриття. { Абзац другий пункту 5 в редакції Постанови КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
6. Відпуск нафтопродуктів здійснюється операторами АЗС, з
якими суб'єктами господарювання укладаються договори про
колективну чи індивідуальну матеріальну відповідальність.
7. На фасаді АЗС і торгівельного приміщення повинна бути
вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання та
власника або уповноваженого ним органу. На видному місці
розміщуються інформація про режим роботи і копія свідоцтва про
державну реєстрацію, а також табличка із зазначенням прізвища,
імені та по батькові чергового оператора, що відпускає
нафтопродукти, і інформація про місце розташування найближчих АЗС.
{ Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
У разі здійснення виїзної торгівлі на робочому місці
оператора (продавця) встановлюється табличка із зазначенням
найменування, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта
господарювання, а також прізвища, імені та по батькові оператора
(продавця). На робочому місці громадянина-підприємця
встановлюється табличка із зазначенням його адреси, номера
свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та назви
органу, що здійснив цю реєстрацію. { Абзац другий пункту 7 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
Усі відомості оформляються відповідно до законодавства про
мови.
8. Відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів
(у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки
сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на
інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля
оператора АЗС. { Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними
згідно з Постановами КМ N 390 ( 390-2001-п ) від 23.04.2001, N 745
( 745-2002-п ) від 01.06.2002; в редакції Постанови КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
Усі зразки супутніх товарів та нафтопродуктів у дрібній
розфасовці повинні бути виставлені у асортименті, наявному у
суб'єкта господарювання, у вітринах приміщення АЗС, на прилавках і
у вітринах спеціалізованих магазинів з ярликами цін (цінниками),
оформленими в установленому порядку.
9. Суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів,
зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та
достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів
якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких
відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності
або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт
підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).
В інформації про нафтопродукти зазначаються:
їх назва;
дані про їх основні властивості;
відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які
встановлені нормативно-правовими актами;
ціна та умови їх придбання;
відомості про умови їх зберігання;
правила та умови їх ефективного і безпечного використання;
строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його
закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій;
найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і
підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій
від споживача.
Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про
мови.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний поінформувати споживача
про можливість виникнення за певних умов унаслідок поводження з
нафтопродуктами небезпеки для життя, здоров'я споживача та його
майна, навколишнього природного середовища. Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 390
( 390-2001-п ) від 23.04.2001, N 745 ( 745-2002-п ) від
01.06.2002, N 1178 ( 1178-2002-п ) від 17.08.2002; в редакції
Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
10. Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою
та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в
установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами
споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий
документ за установленою формою на повну суму проведеної операції,
який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі
зазначається інформація про форму здійснення розрахунку.
Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з
договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів
здійснюються виключно через установи банків.
Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або
у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів,
відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюються
інструкцією, яка затверджується спільним наказом Мінпаливенерго,
Мінекономіки, Мінтрансзв'язку та Держспоживстандарту. Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 450
( 450-2001-п ) від 06.05.2001, N 1178 ( 1178-2002-п ) від
17.08.2002; в редакції Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
11. Споживач має право протягом чотирнадцяти днів з дня
купівлі обміняти нафтопродукти належної якості на аналогічні у
суб'єкта господарювання, в якого вони були придбані, у разі, коли
нафтопродукти не можуть бути ним використані за призначенням.
Обмін нафтопродуктів належної якості проводиться за умови,
якщо вони не використовувалися, збережено їх товарний вигляд,
споживчі властивості, пломби, ярлики, а також за наявності
розрахункового документа, виданого споживачеві разом з проданими
нафтопродуктами.
Якщо на момент обміну в продажу аналогічних нафтопродуктів
немає, споживач має право придбати будь-які інші нафтопродукти з
наявного асортименту з перерахуванням вартості, розірвати договір
та одержати гроші у розмірі вартості повернених нафтопродуктів або
здійснити обмін нафтопродуктів на аналогічні після надходження
відповідних нафтопродуктів у продаж. Суб'єкт господарювання
зобов'язаний у день надходження нафтопродуктів у продаж повідомити
про це споживача, який вимагає їх обміну.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із
споживачем здійснюються виходячи з вартості нафтопродуктів на час
їх купівлі. Гроші, сплачені за нафтопродукти, повертаються
споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості
повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за
домовленістю сторін, але не більше ніж сім днів.
Шкода, завдана життю, здоров'ю споживача або його майну
внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає
відшкодуванню суб'єктом господарювання в повному обсязі та в
порядку, установленому законодавством. Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 745
( 745-2002-п ) від 01.06.2002, N 1178 ( 1178-2002-п ) від
17.08.2002; в редакції Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
12. До роботи оператором АЗС допускаються особи, яким
виповнилося 18 років і які пройшли навчання на спеціальних курсах
з одержанням відповідного посвідчення.
Усі працівники АЗС та спеціалізованих магазинів проходять
навчання і інструктаж з перевіркою знань з питань охорони праці
згідно з Типовим положенням про навчання, інструктаж та перевірку
знань працівників з питань охорони праці, що затверджується
Комітетом по нагляду за охороною праці.
Зазначені працівники повинні знати правила пожежної та
екологічної безпеки, правила користування засобами вимірювальної
техніки, умови утримання території АЗС і приміщень магазинів у
належному санітарному стані, вимоги нормативних документів щодо
продажу нафтопродуктів, супутніх товарів, а також торгівельного
обслуговування споживачів.
13. Забороняється допускати в службові приміщення АЗС,
спеціалізованих магазинів, інших пунктів продажу нафтопродуктів
сторонніх осіб, за винятком службових осіб органів виконавчої
влади та державного нагляду за наявності у них посвідчень для
проведення перевірок у межах їх компетенції.
14. Суб'єкт господарювання повинен дотримуватися вимог
Господарського кодексу України ( 436-15 ), Законів України "Про
підприємництво" ( 698-12 ), "Про охорону праці" ( 2694-12 ), "Про
охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про
пожежну безпеку" ( 3745-12 ), "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про захист прав
споживачів", Порядку провадження торговельної діяльності та правил
торговельного обслуговування населення, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833
( 833-2006-п ) (Офіційний вісник України, 2006 р., N 25, ст.
1818), цих Правил, інших нормативних документів, що регламентують
питання технічної експлуатації АЗС, їх торгівельної діяльності. Пункт 14 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
15. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на
видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка
споживача, в якому розміщуються інформація про найменування
власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і
номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів,
книга відгуків та пропозицій.
На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта
господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих
Правил, Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), а
також подати документи, зазначені у пункті 9 цих Правил. Пункт 15 в редакції Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
16. Посадові особи суб'єкта господарювання зобов'язані
здійснювати контроль за виконанням підлеглими вимог цих Правил. У
разі порушення вимог, передбачених цими Правилами, винні особи
несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вимоги до експлуатації АЗС іприміщень спеціалізованих магазинів
17. Експлуатація АЗС здійснюється відповідно до
законодавства. Пункт 17 в редакції Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
18. Всі АЗС повинні відповідати вимогам екологічної безпеки,
а проектна документація їх будівництва та реконструкції мати
розділ оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище.
Забороняється скидання у водойми стоків, забруднених
нафтопродуктами.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації
в установленому порядку.
19. Відпрацьовані нафтопродукти приймаються на АЗС від
власників індивідуального транспорту без їх аналізу. Злите з
картера двигуна безпосередньо на станції відпрацьоване масло
приймається як моторне, всі інші нафтопродукти - як змішані.
Суб'єкт господарювання повинен забезпечити облік та своєчасну
здачу відпрацьованих нафтопродуктів на переробку в установленому
порядку.
20. Засоби вимірювальної техніки застосовуються згідно з
вимогами законодавства про метрологію. { Абзац перший пункту 20 в
редакції Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
АЗС обов'язково укомплектовуються зразковими мірниками
місткістю 2 і 5 літрів (для масел), 10, 20 і 50 літрів (для
палива).
21. З метою пожежної безпеки дозволяється відкривати
магазини, що здійснюють продаж гасу на розлив, у будинках, що
стоять окремо, або на першому поверсі нежитлового будинку за
наявності вогнетривкого перекриття.
Забороняється відкривати такі магазини в будинках, де
розміщено громадські заклади, а також у будинках, що мають понад
три поверхи.
22. Приміщення магазинів, що здійснюють продаж гасу, повинні
відповідати таким умовам:
підлога вогнетривка, непроникна для гасу, з нахилом для
стікання рідини у спеціальні збірники;
резервуари для гасу встановлюються в приміщеннях, що
обладнані припливно-витяжною вентиляцією і мають бетонну або
кам'яну підлогу та вогнетривке перекриття (якщо резервуари не
закопано в землю), згідно з вимогами, що зазначаються у дозволі
місцевих органів будівництва та пожежного нагляду. У разі коли
резервуари встановлено в особливому підземному приміщенні, люк
(вхід) для доступу до нього повинен бути зроблений зовні будинку.
23. В окремих випадках у місцях продажу гасу на розлив
встановлюються невеликі резервуари (залізні бочки) з піддонами та
приробленими до них кранами.
24. Для відпуску гасу на розлив магазини обладнуються
роздавальними баками, які встановлюються на прилавок, оббитий
залізними щитами. Прилавки повинні мати спеціальні виїмки для
встановлення тари споживача з тим, щоб усунути необхідність
піднімати цю тару на прилавок.
До роздавальних баків гас надходить з резерауарів зберігання
трубопроводами.
У магазинах, що мають засоби вимірювальної техніки, відпуск
гасу проводиться безпосередньо в тару споживача без обладнання
спеціального прилавка.
Біля роздавальних баків і засобів вимірювальної техніки
обов'язково повинен бути пристрій для збирання гасу, пролитого під
час його відпуску.
25. Не менше ніж 2 рази на рік у магазинах, що здійснюють
продаж гасу, повинна проводитися із фіксацією дати в журналі
чистка резервуарів зберігання гасу із злиттям залишків
у спеціально відведені герметичні ємкості для подальшої їх здачі
на переробку в установленому порядку.
Приймання і зберігання нафтопродуктів
26. Доставка нафтопродуктів на АЗС, у спеціалізовані магазини
здійснюється автомобільним транспортом.
Забороняється доставка автомобільних бензинів в автоцистернах
та інших ємкостях, що раніше були використані для перевезення
інших нафтопродуктів, без відповідної їх підготовки відповідно до
нормативних документів. { Пункт 26 доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 390 ( 390-2001-п ) від 23.04.2001, із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 745 ( 745-2002-п ) від
01.06.2002; в редакції Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
27. Приймання нафтопродуктів, що доставлені автомобільним
транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за
марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки
сірки) згідно з товарно-транспортними накладними за наявності
паспорта якості та копії сертифіката відповідності нафтопродукту
чи свідоцтва про визнання відповідності, виданих у порядку,
установленому законодавством.
Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог
робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці,
які затверджуються керівником суб'єкта господарювання. Пункт 27 в редакції Постанови КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
28. Нафтопродукти, доставлені на АЗС, у магазини в
автомобільних цистернах, повинні бути злиті повністю. Оператор
(продавець), який приймає нафтопродукти, зобов'язаний особисто в
цьому переконатися, оглянувши цистерни після зливання. { Абзац
перший пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
Забороняється зливання неетилованого бензину в ємкості, в
яких знаходився етилований бензин, без відповідної їх зачистки від
нього. { Пункт 28 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 390
( 390-2001-п ) від 23.04.2001; із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
У процесі приймання нафтопродуктів оператор (продавець)
зобов'язаний стежити за наповненням резервуару з тим, щоб
запобігти його переповненню.
29. Забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі:
відсутності на автоцистернах пломб вантажовідправника, їх
пошкодження (у разі пломбування автоцистерни) або невідповідності
їх відбитку печатки на товарно-транспортній накладній;
відсутності свідоцтва про повірку автоцистерни;
несправності зливного пристрою автомобільної цистерни;
несправності заземлювального пристрою;
настання грози;
неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортної
накладної;
наявності підтоварної води і механічних домішок у
нафтопродуктах;
невідповідності якості нафтопродуктів вимогам нормативних
документів;
відсутності паспорта якості нафтопродукту або неналежного
його оформлення (відсутність номера, марки та виду, не зазначені
усі показники якості);
відсутності копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про
визнання відповідності. Пункт 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 745
( 745-2002-п ) від 01.06.2002; в редакції Постанови КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
30. Нафтопродукти у дрібній розфасовці повинні
транспортуватися таким чином, щоб заподіяти пошкодженню тари і
етикеток.
31. Масла і мастила в тарі повинні зберігатися на стелажах у
спеціально відведеному місці АЗС, у дрібній розфасовці на стелажах
у спеціалізованих магазинах.
Відповідальний працівник або оператор АЗС, завідуючий
спеціалізованим магазином зобов'язані щоденно оглядати склади і
перевіряти стан тари та упаковки.
Організація продажунафтопродуктів
32. У разі продажу нафтопродуктів, що підлягають
обов'язковій сертифікації, оператори (продавці) на вимогу
споживача подають супровідні документи із зазначенням
реєстраційного номера сертифіката відповідності чи свідоцтва про
відповідність та/або декларації про відповідність, якщо це
встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності
виду продукції. Пункт 32 в редакції Постанови КМ N 787 ( 787-2005-п ) від
18.08.2005 }
33. Автотранспортні засоби заправляються нафтопродуктами на
АЗС у порядку черги, за винятком автомобілів спеціального
призначення та автомобілів громадян, яким згідно із законодавством
встановлено пільги.
Автомобілі, що чекають черги на заправку, повинні
знаходитися за межами території АЗС.
34. Заправка автомобілів та інших транспортних засобів
населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, мастило- та
сумішороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати
нафтопродукти в тару споживача (металеві каністри). { Абзац перший
пункту 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
{ Абзац другий пункту 34 виключено на підставі Постанови КМ
N 745 ( 745-2002-п ) від 01.06.2002 }
Відпуск бензину в тару з полімерних матеріалів і в скляну
тару забороняється.
35. Заправка автотранспортних засобів провадиться за
допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом
оператора.
36. Кількість нафтопродуктів, що відпускаються через паливо-
та мастилороздавальні колонки, визначається згідно з вимогами
експлуатаційної документації підприємства - виробника конкретного
типу колонки. Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 162
( 162-2009-п ) від 05.03.2009 }
37. Паливо- та мастилороздавальні колонки на АЗС
встановлюються таким чином, щоб споживач міг безпосередньо
спостерігати за показаннями колонки під час вимірювання та видачі
замовленої ним дози палива чи мастила. Показання колонки
зберігаються протягом усього часу проведення розрахунку з
споживачем (до замовлення іншої дози). { Абзац перший пункту 37 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 162 ( 162-2009-п ) від
05.03.2009 }
Перед початком кожного відпуску нафтопродуктів показання
лічильника разового відпуску колонки повинні обов'язково
встановлюватися на нульову позначку.
Якщо у споживача виникли сумніви щодо точності дози відпуску
нафтопродукту колонкою, на його вимогу оператор АЗС зобов'язаний
негайно перевірити її стан і у разі виявлення недоливу
відшкодувати збитки споживачу і припинити подальше використання
цієї колонки до проведення ремонту.
На вимогу споживача оператор АЗС повинен надати книгу
відгуків і пропозицій для виконання запису про несправність
колонки із зазначенням її номера, дати і часу запису.
38. У разі відпуску гасу на розлив не допускається його
штучне спінення. Мірник необхідно виймати з баку лише у
вертикальному положенні та плавно опускати в бак.
39. Під час переливання із мірника до тари споживача гас не
повинен проливатися або залишатися у мірнику.
Вимірювання гасу повинне проводитися металевими кухлями
ємністю 250, 500 та 1000 мілілітрів з наповненням рідиною в рівень
з краями міри (кухля).
Споживач вправі спостерігати за операцією вимірювання від
початку до кінця. Продавець повинен стежити за тим, щоб не облити
тару зовні.
