МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 172/244 від 07.05.98 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
27 липня 1998 р.
vd980507 vn172/244 за N 478/2918
Про затвердження Типової програми підготовкита підвищення кваліфікації фахівців
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого
1997 року N 176 ( 176-97-п ) "Про затвердження Правил надання
послуг пасажирського автомобільного транспорту" Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Типову програму підготовки та підвищення
кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг
пасажирського автомобільного транспорту (додається). 2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на перших
заступників керівників Мінтрансу та Міносвіти.
Перший заступник Міністра
транспорту України Л.М.Костюченко
Міністр освіти України М.З.Згуровський
Затвердженонаказом Міністерства транспорту
України та Міністерства освіти
України 07.05.98 N 172/244
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
27 липня 1998 р.
підготовки та підвищення кваліфікації фахівців,
діяльність яких пов'язана з наданням послуг
пасажирського автомобільного транспорту
1. Загальні положення1.1. Ця Типова програма, відповідно до пункту 8 Правил
надання послуг пасажирського автомобільного транспорту,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого
1997 р. N 176 ( 176-97-п ) (надалі - Правила надання послуг),
визначає обсяг знань, які повинні мати перевізники, водії та
особи, діяльність яких пов'язана з наданням транспортних послуг.1.2. Метою підготовки та підвищення кваліфікації фахівців,
діяльність яких пов'язана з наданням транспортних послуг населенню
перевізниками та автостанціями всіх форм власності, є опанування
необхідного обсягу сучасних знань з транспортного права,
організації і управління пасажирськими перевезеннями у
внутрішньому, міжнародному автомобільному сполученні, а також з
ліцензування перевезень та сертифікації послуг,
дорожньо-транспортних засобів та запасних частин до них. Це
забезпечить отримання зазначеними особами практичних навичок з
питань безпеки, якості перевезень, економіки пасажирського
транспорту, прогресивних технологій, методів організації та
управління транспортним процесом.1.3. Перелік заходів на виконання Типової програми наведений
в додатку 1.1.4. Підготовка та підвищення кваліфікації водіїв,
контролерів здійснюється відповідними підрозділами в організаціях
і підприємствах автомобільного транспорту, а підвищення
кваліфікації керівників та спеціалістів автомобільного транспорту
проводиться закладами післядипломної освіти, які належать до сфери
управління Мінтрансу, вищими закладами освіти та закладами
післядипломної освіти, які належать до сфери управління Міносвіти.1.5. Типова програма розроблена згідно з Законами України
"Про транспорт" ( 232/94-ВР ), "Про туризм" ( 324/95-ВР ), "Про
державну статистику" ( 2614-12 ), міжнародними договорами України,
в тому числі Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення
пасажирів та багажу ( 997_034), Правилами надання послуг
( 176-97-п ) та Порядком проведення конкурсу на перевезення
пасажирів автомобільним транспортом, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 р. N 1346
( 1346-96-п ).1.6. Підвищення кваліфікації працівників автомобільного
транспорту здійснюється в термін один раз на п'ять років.1.7. Типова програма дасть змогу забезпечити отримання
відповідних знань за напрямом: транспортні технології.1.8. Передбачається одержання фахівцями знань щодо здійснення
міських, приміських, міжміських, міжнародних перевезень пасажирів
і багажу, перевезень організованих груп дітей та туристів, а також
обслуговування населення і пасажирів перевізниками та
автостанціями різних форм власності, в т.ч. водіями та
контролерами на базі середньої технічної освіти, а керівниками та
спеціалістами автомобільного транспорту на базі вищої освіти.1.9. Фахівці готуються для роботи на транспортних,
туристичних, транспортно-експедиційних підприємствах різних форм
власності, а також на підприємствах, що забезпечують діяльність
пасажирського автомобільного транспорту.1.10. У Типовій програмі враховано геополітичні особливості
України, яка знаходиться на перетині головних транспортних
напрямків Європейсько-азійського континенту, має всі види
пасажирського транспорту і тісно пов'язана з іншими країнами СНД в
економічному та технологічному аспекті.1.11. Типовою програмою передбачено вивчення положень
законодавчої бази, міжнародних договорів, правил прикордонного та
митного контролю, формування бізнес-плану щодо здійснення
пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг, системи
страхування, питань сертифікації послуг та дорожніх транспортних
засобів і запасних частин до них та ліцензування перевезень,
логістичного підходу до організації та управління перевезеннями з
використанням засобів обчислювальної техніки.
2. Напрямки підготовки та підвищення кваліфікації фахівців
2.1. Типова програма передбачає п'ять напрямків: Перший - системний підхід до пасажирських перевезень. Другий - маркетинг та менеджмент пасажирських автомобільних
перевезень. Третій - практичні аспекти організації пасажирських
перевезень. Четвертий - економіка пасажирських перевезень. П'ятий - стажування та виїзні семінари.
2.2. За першим напрямком визначається системний підхід до
організації пасажирських перевезень у внутрішньому та міжнародному
сполученні у взаємозв'язку з системами виробництва і споживання в
суспільстві, від яких залежить кон'юнктура ринку транспортних
послуг. Розглядаються питання сучасного стану та географії
пасажирських перевезень, транспортного законодавства, страхування
та ліцензування перевезень, організації дорожнього руху,
особливості конструкції рухомого складу та його сертифікації,
загальні положення маркетингу та менеджменту пасажирських
перевезень, проведення конкурсу на перевезення пасажирів
автомобільним транспортом, охорони навколишнього середовища та
інформаційно-комп'ютерного забезпечення. 2.3. Поглиблення знань слухачів передбачається здійснювати за
другим напрямком типової програми - маркетинг та менеджмент
пасажирських перевезень. Працівники автомобільного транспорту
ознайомлюються з структурою та основними положеннями
нормативно-правової бази перевезень, методами оцінки ризику в
менеджменті, застосування системного підходу до вивчення ринку
транспортних послуг, практичного використання теорії транспортних
систем та управління транспортними процесами. 2.4. Третій напрямок типової програми - практичні аспекти
організації пасажирських перевезень - дає змогу закріпити
теоретичні знання. Вивчається порядок оформлення ліцензій на
перевезення і проведення страхування, методи прогнозування
пасажиро-потоків, основи побудови маршрутної системи, вибору
рухомого складу, формування розкладів руху, застосовування
прогресивних технологій, вимоги щодо охорони навколишнього
середовища, реалізації елементів транспортної логістики, оцінки
рівня якості і комфортності перевезень, організації конкурсів на
перевезення пасажирів автомобільним транспортом, реклами
транспортних послуг і забезпечення належної якості ремонту та
технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів, а в
міжнародному сполученні - особливості перетинання державних
кордонів у разі перевезень пасажирів. Передбачаються практичні та
лабораторні заняття, семінари, ділові ігри, курсове проектування. 2.5. Ефективне використання технологічних знань на
виробництві досягається шляхом їх доповнення з економіки
пасажирських перевезень, що розглядається за четвертим напрямком -
економіка пасажирських перевезень. В першу чергу це стосується
питань приватизації та акціонування, бухгалтерського обліку та
аудиту. Одержані знання узагальнюються в бізнес-плані щодо
здійснення пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг. 2.6. Реальний досвід застосування набутих знань поповнюється
в процесі стажування та під час виїзних семінарів (п'ятий напрямок
Типової програми - стажування та виїзні семінари). Це дасть змогу
слухачам узагальнити сучасні досягнення в галузі пасажирського
автомобільного транспорту.
3. Забезпечення програми
3.1. До проведення занять залучаються як вітчизняні, так і
іноземні спеціалісти, які здійснюють управління транспортним
комплексом, координацію діяльності служби міжнародних
автомобільних перевізників (надалі - СМАП) та займаються
теоретичними і практичними аспектами створення нормативно-правової
бази перевезень та розробкою прогресивних технологій, проводять
страхування, здійснюють митний та прикордонний контроль,
організовують надання туристичних послуг тощо. 3.2. Професійні програми підготовки та підвищення
кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг
пасажирського автомобільного транспорту, розробляються у порядку,
що встановлюється Міносвіти. 3.3. Відповідно до змін у транспортному законодавстві при
потребі слід проводити корегування змісту окремих розділів
професійних програм за погодженням з Державним департаментом
автомобільного транспорту України. 3.4. Перелік тем, на яких мають базуватися професійні
програми, наведений в додатку 2. 3.5. Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців,
діяльність яких пов'язана з наданням послуг пасажирського
автомобільного транспорту, згідно з пунктом 1.4 цієї Типової
програми здійснюється за плату організацій, установ та
перевізників. 3.6. Передбачається набуття знань в обсязі: для спеціалістів
- 108 год., керівників підприємств - 72 год., водіїв - 36 год.,
контролерів - 24 год., з проведенням занять у вигляді лекцій,
ділових ігор, семінарів та стажування на провідних підприємствах
транспорту, а також на підприємствах транспортного обслуговування. 3.7. Слухачі, які пройшли стажування і після закінчення
навчання успішно склали іспит, отримують свідоцтво, обов'язкове
для укладання договорів та отримання спеціальних дозволів
(ліцензії) на перевезення пасажирів, а також участі у конкурсах на
перевезення пасажирів автомобільним транспортом, сертифікації
транспортних послуг тощо. 3.8. Проведення занять вимагає достатнього володіння
англійською мовою фахівців з міжнародних перевезень. У зв'язку з
цим навчальною програмою може бути передбачене додаткове вивчення
англійської мови з урахуванням транспортної специфіки.
Додаток 1до Типової програми підготовки та
підвищення кваліфікації фахівців,
діяльність яких пов'язана з наданням
послуг пасажирського автомобільного
транспорту
Заходи на виконання Типової програми підготовки тапідвищення кваліфікації фахівців, діяльність яких
пов'язана з наданням послуг пасажирського
автомобільного транспорту
1. Визначити прогнозну оцінку потреби в фахівцях, діяльність
яких пов'язана з наданням послуг пасажирського автомобільного
транспорту, для підготовки та підвищення кваліфікації.Державний департамент автомобільного
транспорту України.
Щорічно в травні.
2. Провести аналіз існуючої мережі акредитованих навчальних
закладів, де доцільно здійснювати підготовку та підвищення
кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг
пасажирського автомобільного транспорту.Головне управління вищої освіти
Міносвіти, Державний департамент
автомобільного транспорту України.
1998 рік.
3. Залучати до викладання в навчальних закладах освіти, де
здійснюється підготовка та підвищення кваліфікації фахівців,
діяльність яких пов'язана з наданням послуг пасажирського
автомобільного транспорту, провідних спеціалістів Мінтрансу,
Державного департаменту автомобільного транспорту, менеджерів
успішно діючих підприємств.Державний департамент автомобільного
транспорту України, навчальні
заклади.
Щорічно.
4. Створювати авторські колективи з підготовки методичних
посібників, педагогічних та професійних тестів, навчальних модулів
та забезпечити їх видання для системи підготовки та підвищення
кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг
пасажирського автомобільного транспорту.Державтотрансндіпроект Мінтрансу
України, Інститут змісту та методів
навчання Міносвіти України,
Транспортна академія України.
до Типової програми підготовки та
підвищення кваліфікації фахівців,
діяльність яких пов'язана з наданням
послуг пасажирського автомобільного
транспорту
Перелік тем, на яких мають базуватися професійні програми підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг пасажирськогоавтомобільного транспорту
1. Навчання керівників та спеціалістів
1.1. Системний підхід до пасажирських перевезень. Пасажирські
перевезення як система. Сучасний стан пасажирських перевезень.
Географія пасажирських перевезень та реклама на транспорті.
Транспортне законодавство України, міжнародні договори, угоди та
конвенції. Приватизація та акціонування на пасажирському
транспорті. Страхування на пасажирському транспорті. Ліцензування
перевезень. Термінологічна система та її застосування на
транспортному ринку. Організація дорожнього руху, в тому числі
міжнародного. Характеристика рухомого складу вітчизняного та
іноземного виробництва. Вимоги до експлуатації пасажирського
транспорту. Характеристика діяльності вітчизняних перевізників на
світовому транспортному ринку. Маркетинг пасажирських перевезень
за умови формування та розвитку ринку транспортних послуг
(вивчення замовників послуг і конкурентів, стратегія вибору
транспортних послуг, технологічна основа перевезень, тарифна
політика, реклама). Конкурсні відносини на транспорті. Взаємодія
перевізників із замовниками послуг та іншими учасниками
транспортного процесу (органи місцевого самоврядування, туристичні
фірми, заклади освіти, прикордонні та митні служби, СМАП,
Укрінтеравтосервіс). Інформаційне та комп'ютерне забезпечення
перевізників тощо. 1.2. Маркетинг та менеджмент пасажирських автомобільних
перевезень. Правова база пасажирських перевезень (Кодекс
автомобільного транспорту України, Правила надання послуг
пасажирського автомобільного транспорту ( 176-97-п ), Порядок і
умови організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним
транспортом ( z0257-98 ), а також елементи судово-медичної
експертизи. Ризик у менеджменті організації пасажирських
перевезень (кількісна оцінка, прийняття рішень, шляхи зниження
ризику). Застосування логістики на пасажирському транспорті
(доцільність, структура логістичної системи, взаємодія елементів).
Транспортна система пасажирських перевезень та її елементи
(класифікація та характеристика транспортних комплексів, рухомого
складу, автостанцій, транспортних споруд, прикордонних переходів,
митниць, об'єктів сервісу тощо). Вивчення ринку транспортних
послуг (елементи соціології, демографії, прогнозування перевезень,
методи вивчення попиту, обробка і аналіз матеріалів обстежень).
Застосування теорії транспортних систем до проблем оптимізації
маршрутних систем та їх оптимізація (елементи побудови
транспортної мережі, розподіл пасажиропотоків, обгрунтування
потрібної кількості рухомого складу та системи маршрутів).
Побудова розкладів руху автобусів з урахуванням раціонального
режиму праці водіїв (елементи теорії розкладів, імітаційне
моделювання, діалогове програмування). Управління транспортними
процесами перевезення пасажирів (принципи та методи управління,
обгрунтування автоматизації, техніка та технологія) тощо. 1.3. Практичні аспекти організації пасажирських перевезень.
Ліцензії на перевезення, порядок підготовки та отримання.
Страхування, укладення договорів та їх реалізація. Використання
засобів обчислювальної техніки в організації пасажирських
перевезень. Визначення та прогнозування пасажиро-потоків (методи
обстеження, моделювання, складення матриць). Побудова маршрутних
систем (відкриття, порядок функціонування та закриття маршрутів,
складення паспортів, матриць). Вибір рухомого складу, розрахунок
його кількості. Розклад руху на пасажирському транспорті.
Прогресивні технології та механізм їх упровадження. Координація
функціонування автомобільного пасажирського транспорту з іншими
видами транспорту. Практична реалізація транспортної логістики на
пасажирських перевезеннях (розроблення та застосування
технологічних процесів). Оцінка рівня якості і комфортності
пасажирських перевезень. Підготовка та участь у конкурсі на право
виконання пасажирських перевезень (порядок укладання договорів).
Рекламна діяльність на пасажирському транспорті. Оформлення
подорожньої документації. Особливості перетинання державних
кордонів під час перевезень (подорожній лист, прикордонний, митний
та інші види контролю). Моделювання та оптимізація ринку
транспортних послуг із застосуванням елементів теорії ігор -
теоретико-ігрові моделі, функції ризику, критерії прийняття рішень
(ділова гра). Забезпечення належної якості ремонту та технічного
обслуговування автомобілів тощо. 1.4. Економіка пасажирських перевезень. Приватизація,
акціонування та оподаткування на пасажирському транспорті.
Елементи та особливості бухгалтерського обліку й аудиту на
пасажирському транспорті. Фінанси, собівартість перевезень та
обгрунтування тарифів на перевезення. Розробка бізнес-плану щодо
здійснення пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг
тощо. 1.5. Стажування та виїзні семінари. Ознайомлення з роботою
підприємств, які здійснюють міські, приміські, міжміські і
міжнародні перевезення пасажирів і багажу, перевезення дітей і
туристів, а також обслуговування населення і пасажирів на
автостанціях та автовокзалах тощо.
2. Навчання водіїв
Географія пасажирських перевезень. Транспортне законодавство
України. Приватизація та акціонування на пасажирському транспорті.
Страхування на пасажирському транспорті. Ліцензування перевезень.
Організація дорожнього руху, в тому числі міжнародного.
Характеристика рухомого складу вітчизняного та іноземного
виробництва. Характеристика діяльності вітчизняних та іноземних
перевізників на світовому транспортному ринку. Конкурсні відносини
на транспорті. Оформлення подорожньої документації. Особливості
перетинання державних кордонів під час перевезень пасажирів
(подорожній лист, прикордонний, митний та інші види контролю)
тощо.
3. Навчання контролерів
Транспортне законодавство України. Організація дорожнього
руху. Оформлення подорожньої документації. Правова база
пасажирських перевезень (Кодекс автомобільного транспорту України,
Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
( 176-97-п ), Порядок і умови організації перевезень пасажирів і
багажу автомобільним транспортом ( z0257-98 ), а також елементи
судово-медичної експертизи. Транспортна система пасажирських
перевезень та її елементи (класифікація та характеристика
транспортних комплексів, рухомого складу, автостанцій,
транспортних споруд, прикордонних переходів, митниць, об'єктів
сервісу тощо).
