КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 18 травня 1998 р. N 694
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 788 ( 788-2005-п ) від 20.08.2005 )
Про затвердження Положення про порядок справляннята обліку єдиного (фіксованого) податку для
сільськогосподарських товаровиробників
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 478 ( 478-2004-п ) від 14.04.2004 )
На виконання пункту 3 статті 9 Закону України "Про
запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку
для сільськогосподарських товаровиробників" ( 25/98-ВР ) Кабінет
Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про порядок справляння та обліку єдиного
(фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників,
що додається.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.22
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 18 травня 1998 р. N 694
ПОЛОЖЕННЯпро порядок справляння та обліку єдиного (фіксованого)
податку для сільськогосподарських товаровиробників
Загальна частина
1. Це Положення визначає порядок справляння та обліку єдиного
(фіксованого) податку (далі - єдиного податку), що сплачується
сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій або
натуральній формі, який запроваджується як експеримент у
Глобинському районі Полтавської області, Старобешівському районі
Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області.
2. Загальнодержавний єдиний податок є сукупністю сплачуваних
станом на 1 січня 1998 р. податків і зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а саме:
податку на додану вартість; податку на прибуток підприємств;
податку на доходи фізичних осіб; плати (податку) за землю; податку
з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за
рахунок державного бюджету; збору за спеціальне використання
природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення; збору на обов'язкове соціальне страхування;
збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг загального користування та збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування. У Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському
районі Закарпатської області податок на додану вартість до складу
єдиного податку не включається.
3. Інші податки і збори (обов'язкові платежі), включаючи
податок на додану вартість, у Старобешівському районі Донецької
області і Ужгородському районі Закарпатської області сплачуються
сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками проведення
експерименту в порядку і розмірах, визначених законодавством.
4. Сільськогосподарські товаровиробники сплачують у рахунок
податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних
цільових фондів єдиний податок коштами або у вигляді поставок
сільськогосподарської продукції заготівельним (переробним)
підприємствам і організаціям, з якими районна державна
адміністрація, на території якої проводиться експеримент, укладає
угоди за погодженням їх з відповідною районною радою.
5. Районні державні адміністрації, на території яких
проводиться експеримент, забезпечують організацію сплати єдиного
податку, а контроль за своєчасністю і повнотою сплати здійснюють
районні фінансові відділи та органи державної податкової служби.
Платники єдиного податку
6. Платниками єдиного податку є сільськогосподарські
товаровиробники, що провадять діяльність з виробництва
сільськогосподарської продукції на території Глобинського району
Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та
Ужгородського району Закарпатської області (колективні та державні
сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства,
агрофірми, фермерські господарства та інші виробники
сільськогосподарської продукції, яким передаються у власність або
надаються у користування землі сільськогосподарського призначення
для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім
земельних ділянок для індивідуального житлового, гаражного і
дачного будівництва та ведення особистого підсобного
господарства). Їх перелік затверджується Полтавською, Донецькою,
Закарпатською обласними радами по відповідних районах. ( Пункт 6
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478 ( 478-2004-п )
від 14.04.2004 )
7. До сільськогосподарських товаровиробників, основною
діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції,
належать підприємства, валовий дохід яких від операцій з продажу
сільськогосподарської продукції власного виробництва, виробленої
на території районів, де проводиться експеримент, за попередній
звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми
валового доходу підприємства. Якщо валовий дохід, одержаний
сільськогосподарським товаровиробником, у звітному (податковому)
році буде меншим зазначеного показника, він вибуває з числа
учасників експерименту, не включається до списків платників
єдиного податку на наступний податковий рік і сплачує податки на
загальних підставах. У валовий дохід від здійснення операцій з продажу
сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються: вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва
власного виробництва; вартість реалізованої продукції власних переробних
підприємств; вартість реалізованої продукції, виробленої з власної
сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального
розміщення переробного підприємства; вартість реалізованих товарно-матеріальних цінностей,
одержаних у результаті бартерних (товарообмінних) операцій з
власною сільськогосподарською продукцією, в тому числі і від
зовнішньоекономічної діяльності; вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку,
будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із
сільськогосподарським виробництвом.
Об'єкт оподаткування та ставки податку
8. Об'єктом оподаткування є площа ріллі або площа порівняної
ріллі (площа ріллі та площа пасовищ, сіножатей, багаторічних
насаджень, прирівнена до ріллі відповідним коефіцієнтом), що
передана сільськогосподарському товаровиробнику у власність або
надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
9. Ставка єдиного податку встановлюється для Глобинського
району Полтавської області у розмірі 79 гривень 48 копійок або в
натуральній формі у розмірі 338 кілограмів пшениці м'якої третього
класу з кожного гектара ріллі з диференціацією його відповідно до
бонітетної оцінки грунтів у середньому по району, для
Старобешівського району Донецької області і Ужгородського району
Закарпатської області - у грошовій формі у розмірі відповідно 51
гривня 70 копійок і 60 гривень 10 копійок за гектар порівняної
ріллі з урахуванням коефіцієнта родючості гектара ріллі кожного
господарства, затвердженого відповідною районною радою. Обсяги єдиного податку для кожного сільськогосподарського
товаровиробника у розрахунку на пшеницю м'яку третього класу
залежно від загальної площі ріллі або порівняної ріллі та
показника родючості (бонітету) встановлюються відповідною районною
державною адміністрацією і затверджуються районною радою, на
території якої проводиться експеримент, під час затвердження
бюджету. Ставка єдиного податку на наступний бюджетний рік може
змінюватися Кабінетом Міністрів України за поданням районних
державних адміністрацій, залучених до проведення експерименту, з
обгрунтуваннями та розрахунками, з подальшим затвердженням її
Верховною Радою України
10. У разі поставки сільськогосподарської продукції в рахунок
єдиного податку за еквівалент береться одна тонна пшениці м'якої
третього класу, яка відповідає міждержавному стандарту ГОСТ
9353-90.
11. Співвідношення іншої сільськогосподарської продукції,
еквівалентної одній тонні пшениці м'якої третього класу, що
поставляється в рахунок єдиного податку, встановлюється за
допомогою коефіцієнтів, визначених відповідною обласною радою, на
території якої проводиться експеримент, до затвердження обласного
бюджету, але не пізніше 1 січня року, що настає за звітним
бюджетним роком.
Порядок поставки та реалізації єдиногоподатку в натуральній формі
12. Обов'язки з доставки сільськогосподарської продукції до
заготівельних (переробних) підприємств і організацій в рахунок
єдиного податку покладаються на платників податку.
13. Приймання сільськогосподарської продукції, яка надходить
в рахунок сплати єдиного податку, здійснюється на основі
франко-склад господарства - платника податку.
14. Заготівельні (переробні) підприємства і організації
укладають угоди на приймання сільськогосподарської продукції від
платників податку, в яких визначаються обсяги, строки і якість
продукції та умови її заготівлі.
15. Витрати, пов'язані з транспортуванням
сільськогосподарської продукції до заготівельних (переробних)
підприємств і організацій, несуть платники податку, а витрати,
пов'язані з прийманням, зберіганням і реалізацією продукції, -
заготівельні підприємства і організації з наступним відшкодуванням
їх за рахунок виручки, одержаної від реалізації цієї продукції та
продуктів її переробки. Тарифи на виконання зазначених послуг
погоджуються з відповідною районною державною адміністрацією.
16. Заготівельні (переробні) підприємства і організації разом
з районним управлінням сільського господарства і продовольства
погоджують обсяги єдиного податку за видами сільськогосподарської
продукції.
17. Районне управління сільського господарства і
продовольства щомісячно, не пізніше першого числа місяця, що
настає за звітним, повідомляє заготівельним (переробним)
підприємствам і організаціям ціни на продовольче зерно та іншу
сільськогосподарську продукцію, що надійшла в рахунок єдиного
податку, які щомісяця затверджуються головою районної державної
адміністрації на рівні не нижче біржових цін або цін, що склалися
на споживчому ринку.
18. Заготівельні підприємства і організації виписують
покупцеві сільськогосподарської продукції та продуктів її
переробки два рахунки: один - на суму витрат на транспортування
сільськогосподарської продукції платниками податку, а також витрат
на приймання, зберігання та реалізацію продукції заготівельними
підприємствами і організаціями. Цей рахунок підлягає оплаті
покупцем шляхом переказу коштів на окремий рахунок районного
фінансового відділу. Фінансовий відділ перераховує кошти платникам
податку та заготівельним підприємствам з метою відшкодування
витрат, зазначених у пункті 15 цього Положення, у строки,
обумовлені у відповідних угодах; другий - на суму вартості реалізованої продукції за цінами,
що склалися на біржі чи на споживчому ринку на момент реалізації,
зменшену на суму першого рахунку. Ці кошти перераховуються на
окремий рахунок відділення Державного казначейства для
розмежування між бюджетами та державними цільовими фондами. У разі
перевищення фактичної ціни реалізації продукції над плановою, що
визначається виходячи з еквівалента (235 гривень за тонну пшениці
м'якої третього класу), сума перевищення включається до першого
рахунку, зараховується на окремий рахунок районного фінансового
відділу з метою створення резервного фонду для покриття втрат від
зниження цін та інших непередбачених витрат згідно з положенням,
яке затверджується районною державною адміністрацією. Платники податку у разі поставки переробному підприємству
сільськогосподарської продукції в рахунок єдиного податку
виписують два рахунки: один - на суму витрат сільськогосподарських товаровиробників
на транспортування сільськогосподарської продукції. Цей рахунок
підлягає оплаті переробним підприємством шляхом переказу коштів на
окремий рахунок районного фінансового відділу. Фінансовий відділ
перераховує кошти платникам податку з метою відшкодування
транспортних витрат у строки, обумовлені у відповідних угодах; другий - на суму вартості поставленої продукції за цінами, що
склалися на біржі чи на споживчому ринку на момент поставки,
зменшену на суму першого рахунку. Ці кошти переробне підприємство
не пізніше наступного дня після одержання продукції від платника
податку перераховує на окремий рахунок відділення Державного
казначейства для розмежування між бюджетами та державними
цільовими фондами. У разі перевищення фактичної ціни поставленої
продукції над плановою, що визначається виходячи з еквівалента
(235 гривень за одну тонну пшениці м'якої третього класу), сума
перевищення включається до першого рахунку і зараховується на
окремий рахунок районного фінансового відділу з метою створення
резервного фонду для покриття втрат від зниження цін та інших
непередбачених витрат згідно з положенням, яке затверджується
районною державною адміністрацією.
Строки та порядок сплати єдиного податку
19. Поставка зерна в рахунок єдиного податку здійснюється
сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за
погодженням з районною державною адміністрацією, на території якої
проводиться експеримент, строки, але не пізніше 15 жовтня, а
поставка продукції тваринництва - щомісяця, але не пізніше
останнього дня поточного місяця, згідно з плановими розрахунками
районної державної адміністрації.
20. Сплата єдиного податку у грошовій формі здійснюється
рівними частками щомісяця не пізніше 20 числа. Відповідні районні
ради, на території яких проводиться експеримент, можуть
встановлювати інші розміри авансових платежів залежно від
сезонності виробництва та реалізації сільськогосподарської
продукції.
21. Кошти за сільськогосподарську продукцію, поставлену в
рахунок єдиного податку, заготівельні підприємства і організації
перераховують на окремий рахунок відділення Державного
казначейства у районах проведення експерименту не пізніше
наступного дня після відвантаженням продукції, а переробні - не
пізніше наступного дня після одержання продукції від платників.
Реалізація сільськогосподарської продукції в рахунок єдиного
податку провадиться за цінами, що склалися на товарних біржах або
на споживчому ринку реалізації відповідної продукції.
Порядок зарахування єдиного податку до бюджетів ідержавних цільових фондів
22. У разі сплати єдиного податку в грошовій формі платники
податку, а в натуральній формі - заготівельні (переробні)
підприємства і організації перераховують кошти у визначені строки
на окремий рахунок відділень Державного казначейства у районах
проведення експерименту, відкритий на балансовому рахунку N 2512
"Кошти державного бюджету цільового характеру".
23. Відділення Державного казначейства в районах проведення
експерименту на підставі одержаних від установ банків документів
складають реєстр розмежування єдиного податку між бюджетами та
державними цільовими фондами у співвідношенні, встановленому
статтею 6 Закону України "Про запровадження в порядку експерименту
єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських
товаровиробників" ( 25/98-ВР ).
24. На підставі складеного реєстру розмежування єдиного
податку відділення Державного казначейства у районах проведення
експерименту готують платіжні доручення на перерахування належних
коштів до відповідних бюджетів та державних цільових фондів і
наступного дня після надходження єдиного податку на окремий
рахунок (до кінця операційного дня банку) видають їх установам
банків для здійснення касових операцій. Перерахування коштів до відповідних бюджетів та державних
цільових фондів здійснюється: до Державного бюджету України - на рахунки доходів державного
бюджету, відкриті на балансовому рахунку N 2510 "Кошти державного
бюджету" (код бюджетної класифікації 16040000, символ звітності
банку 200); до місцевих бюджетів - на рахунок місцевого бюджету; на обов'язкове державне пенсійне страхування - на рахунок
районних відділів Пенсійного фонду; до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - на
рахунки доходів державного бюджету (код бюджетної класифікації
50010100, символ звітності банку 056); на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття -
27,3 відсотка до коштів державного бюджету у державний фонд
сприяння зайнятості населення (код бюджетного рахунку 50040100,
символ звітності банку 040), 72,7 відсотка - до Фонду соціального
страхування; на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг загального користування України - 15 відсотків
на рахунки доходів державного бюджету (код бюджетної класифікації
50090000, символ звітності банку 302), 85 відсотків - на рахунки
відповідних дорожніх організацій.
25. На час експерименту зберігається порядок відносин
(дотації), що склалися у 1997 році між обласним та районним
бюджетами.
Порядок обліку та контролю
26. Платники єдиного податку щороку до 1 лютого (у 1998 році
- до 15 травня) подають до органу державної податкової служби в
районі проведення експерименту розрахунок єдиного податку за
формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією.
27. Органи державної податкової служби у районах проведення
експерименту до 20 лютого поточного року здійснюють нарахування
сум єдиного податку до карток особових рахунків платників: у разі сплати єдиного податку у грошовій формі - щомісяця
рівними частками до кінця року, якщо інше не передбачено рішеннями
районних рад, на території яких проводиться експеримент; у разі поставки продукції в рахунок єдиного податку -
щомісяця згідно з обсягами поставок продукції, визначеними у
договорах поставки на звітний рік.
28. Облік нарахування і сплати (поставки) єдиного податку та
облік перерахованих заготівельними (переробними) підприємствами і
організаціями коштів, одержаних від реалізації
сільськогосподарської продукції, поставленої в рахунок єдиного
податку, провадиться у гривнях та копійках на картках особових
рахунків, форму яких установлює Державна податкова адміністрація.
29. Платники податку в разі здійснення поставок
сільськогосподарської продукції в рахунок єдиного податку
щодекадно (до 3, 13 та 23 числа) подають до органу державної
податкової служби у районі проведення експерименту відомості про
обсяги відвантаженої сільськогосподарської продукції за формою,
встановленою Державною податковою адміністрацією.
30. Заготівельні (переробні) підприємства і організації
щодекадно (до 3, 13 та 23 числа) подають до органу державної
податкової служби у районі проведення експерименту відомості про
обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції та перераховані
кошти за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією.
31. Контроль за своєчасним і повним надходженням коштів від
платників податків, заготівельних (переробних) підприємств і
організацій, безспірним їх стягненням у разі несвоєчасного
перерахування здійснюється відповідно до законодавства органом
державної податкової служби в районі проведення експерименту.
32. У разі невиконання платниками податку зобов'язань щодо
сплати єдиного податку органи державної податкової служби вживають
заходів для його безспірного або примусового стягнення.
Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного податку
33. За несвоєчасну поставку (затримку) продукції в рахунок
єдиного податку, а також несвоєчасну сплату податку, платники
податку сплачують пеню у розмірі 0,3 відсотка недопоставленого
обсягу сільськогосподарської продукції або суми податку за кожний
день прострочення.
34. За несвоєчасне перерахування заготівельними (переробними)
підприємствами і організаціями коштів на рахунок відповідного
відділення Державного казначейства вони сплачують пеню у розмірі
120 відсотків облікової ставки Національного банку, що діяла на
день виникнення заборгованості за кожний день прострочення до
повного її повернення.
35. На посадових осіб, винних у несвоєчасному поданні
розрахунків і звітів до органів державної податкової служби у
районах проведення експерименту, накладається штраф від 5 до 10
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а якщо таке
порушення допущено вдруге протягом року з дня скоєння першого, -
від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
