У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про фіксований сільськогосподарський податок
Відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення"
Конституції України ( 254к/96-ВР ) п о с т а н о в л я ю:
1. Запровадити, починаючи з 1999 року, фіксований
сільськогосподарський податок, що сплачується
сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі.
Фіксований сільськогосподарський податок застосовується
замість:
податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення; збору на обов'язкове соціальне страхування; збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг загального користування України; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору до Державного інноваційного фонду.
Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені
Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ),
сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і
розмірах, визначених законодавством.
2. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку
(далі - платники податку) є сільськогосподарські товаровиробники
різних організаційно-правових форм - колективні та державні
сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства,
агрофірми, селянські (фермерські) господарства та інші виробники
сільськогосподарської продукції (далі - підприємства), в яких
сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції
власного виробництва та продуктів її переробки за попередній
звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми
валового доходу підприємства.
У разі коли у звітному періоді валовий дохід від операцій з
продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та
продуктів її переробки становить менш як 50 відсотків загального
обсягу продажу, підприємство сплачує податки у наступному звітному
періоді на загальних підставах.
До платників податку належать власники земельної частки (паю)
та орендарі земельних ділянок, які виробляють сільськогосподарську
продукцію.
Не можуть бути платниками податку сільськогосподарські
товаровиробники, у яких сума податків та зборів (обов'язкових
платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського
податку, що її нараховано у 1997 році, перевищує суму фіксованого
податку, нараховану за нормами цього Указу, більш як у два рази.
Платники податку мають право на вибір форми сплати
фіксованого сільськогосподарського податку. Про своє рішення щодо
форми сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно
до законодавства сільськогосподарський товаровиробник зобов'язаний
повідомити орган державної податкової служби не пізніше 1 січня
року, що настає за звітним.
Зміна порядку сплати податків та зборів (обов'язкових
платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.
3. Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських
угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у
власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах
оренди.
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного
гектара сільськогосподарських угідь установлюється у відсотках до
їх грошової оцінки, яка проводиться відповідно до методики,
затвердженої Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 1,3; для багаторічних насаджень - 0,3.
Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі
необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.
4. Платники податку визначають суму податку у порядку і в
розмірах, передбачених цим Указом, за підсумками звітного
(податкового) року і сплачують її в бюджет до 20 січня року, що
настає за звітним.
Платники податку протягом звітного (податкового) року
щомісяця до 20 числа сплачують в бюджет фіксований
сільськогосподарський податок рівними частками не менш як 60
відсотків сум податків та зборів (обов'язкових платежів), які
входять до його складу, за попередній звітний (податковий) рік.
Розрахунок цього податку щороку до 1 лютого подається до
відповідного органу державної податкової служби.
5. Платники податку перераховують у визначений строк кошти на
окремий рахунок відділень Державного казначейства України у
районах.
Відділення Державного казначейства України у районах
наступного дня після надходження коштів перераховують суми
фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах:
до Державного бюджету України - 4 відсотки; до місцевого бюджету - 18 відсотків; на обов'язкове державне пенсійне страхування - 68 відсотків; на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки; на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг загального користування України - 2 відсотки; до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - 5
відсотків; до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 1 відсоток
і повідомляють відповідний орган державної податкової служби про
загальну суму податку та її розмежування.
6. Органи державної податкової служби у районах ведуть облік
нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського
податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою
адміністрацією України.
Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого
сільськогосподарського податку здійснюють органи державної
податкової служби.
7. Сільськогосподарські товаровиробники несуть
відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання
розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського
податку згідно із законодавством.
8. Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом
4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України і діє у
період з 1 січня 1999 року до 1 січня 2004 року.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 18 червня 1998 рокуN 652/98
