КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 20 липня 1996 р. N 815
Київ
Про затвердження Порядку здійсненнядержавного моніторингу вод
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 1763 ( 1763-99-п ) від 24.09.99 )
Відповідно до статті 21 Водного кодексу України ( 213/95-ВР )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок здійснення державного моніторингу вод,
що додається.
2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища
та ядерної безпеки разом з Міністерством охорони здоров'я,
Державним комітетом по водному господарству, Державним комітетом
по геології і використанню надр, Комітет України з питань
гідрометеорології, Державним комітетом по житлово-комунальному
господарству в місячний термін створити Міжвідомчу комісію ведення
державного моніторингу вод для вирішення поточних питань,
пов'язаних із здійсненням державного моніторингу вод. ( Пункт 2 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1763 ( 1763-99-п ) від
24.09.99 )
3. Державному комітетові по водному господарству, Державному
комітетові по геології і використанню надр, Комітетові України з
питань гідрометеорології, Державному комітетові по
житлово-комунальному господарству за погодженням з Міністерством
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки у
шестимісячний термін привести відомчі нормативні акти у
відповідність з Порядком здійснення державного моніторингу вод.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1763
( 1763-99-п ) від 24.09.99 )
Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
МіністрКабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 19
ЗАТВЕРДЖЕНИЙпостановою Кабінету Міністрів України
від 20 липня 1996 р. N 815
ПОРЯДОКздійснення державного моніторингу вод
( Слова "Державний комітет України по гідрометеорології","Державний комітет по гідрометеорології" та
"Держкомгідромет" в усіх відмінках замінено відповідно
словами "Комітет України з питань гідрометеорології",
"Комітет з питань гідрометеорології" та "Гідрометком"
у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 1763
( 1763-99-п ) від 24.09.99 )
1. Порядок здійснення державного моніторингу вод (далі -
Порядок) встановлює основні вимоги до організації державного
моніторингу вод, до взаємодії міністерств і відомств під час його
проведення, до забезпечення органів державної виконавчої влади
інформацією для прийняття рішень, пов'язаних із станом водного
фонду України.
Загальні положення
2. Державний моніторинг вод здійснюється з метою
забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу
інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення
науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі
використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Державний моніторинг вод є складовою частиною державної
системи моніторингу навколишнього природного середовища України. Державний моніторинг вод здійснюється за предметними
напрямами кількості та якості вод.
3. До об'єктів державного моніторингу вод належать: поверхневі води: - природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки); - штучні водойми (водосховища, ставки), канали та інші водні
об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море; виключна
(морська) економічна зона України; джерела забруднення вод, включаючи зворотні води, аварійні
скидання рідких продуктів і відходів, втрати продуктів і
матеріалів при видобуванні корисних копалин у межах акваторій
поверхневих вод, внутрішніх морських вод, територіального моря і
виключної (морської) економічної зони України та дампінг відходів,
води поверхневого стоку із сільськогосподарських угідь, фільтрацію
забруднюючих речовин з технологічних водойм та сховищ, масовий
розвиток синьо-зелених водоростей; надходження шкідливих речовин з донних відкладів (вторинне
забруднення) та інші джерела забруднення, щодо яких можуть
здійснюватися спостереження.
4. До суб'єктів державного моніторингу вод належать
Мінекобезпеки, державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ,
Держводгосп, Держкомгеології, Гідрометком, Держжитлокомунгосп, їх
органи на місцях, а також організації, що входять до сфери
управління цих міністерств і відомств. НКАУ забезпечує суб'єктів державного моніторингу вод наявною
архівною та оперативною аерокосмічною інформацією дистанційного
зондування Землі на території України.
5. Результатом здійснення державного моніторингу вод є інфор-
мація, у тому числі: первинна інформація (дані спостережень), яку одержують
суб'єкти державного моніторингу вод внаслідок спостережень; узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або
певної території; індекси і комплексні показники, одержані внаслідок
узагальнення за параметрами; оцінки стану вод та джерел негативного впливу на нього; прогнози стану вод і його змін; науково обгрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття
рішень. Інформація, здобута і оброблена суб'єктами державного
моніторингу вод, є офіційною.
6. Оцінки, прогнози та рекомендації, зазначені у пункті 5
цього Порядку, для прийняття рішень, пов'язаних із станом водного
фонду України, подаються: на національному рівні - Кабінету Міністрів України; на регіональному рівні - Уряду Автономної Республіки Крим,
обласним, Київській та Севастопольській міським державним
адміністраціям.
7. Водокористувачі, які згідно із законодавством зобов'язані
вести спостереження за якістю і кількістю скинутих у водні
об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а також за станом
водних об'єктів у місцях скидів (крім підприємств
водопровідно-каналізаційного господарства), не належать до
суб'єктів державного моніторингу вод. Їх інформація визнається як
допоміжна порівняно з інформацією суб'єктів державного моніторингу
вод і включається до складу офіційної лише після перевірки та
підтвердження її вірогідності суб'єктами державного моніторингу
вод.
8. Для здійснення державного моніторингу вод розробляються
національні, регіональні, відомчі та локальні програми моніторингу
вод, в яких визначаються мережі пунктів, показники і режими
спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод,
регламенти передавання, оброблення та використання інформації. Програми моніторингу вод розробляються суб'єктами державного
моніторингу вод і коригуються в міру потреби Міжвідомчою комісією
ведення державного моніторингу вод.
Взаємодія суб'єктів державного моніторингу вод
9. Організація і координація державного моніторингу вод
здійснюється Мінекобезпеки. Для вирішення поточних питань, пов'язаних із здійсненням
державного моніторингу вод, Мінекобезпеки разом з іншими
суб'єктами державного моніторингу вод утворює постійно діючу
Міжвідомчу комісію ведення державного моніторингу вод. Положення про Міжвідомчу комісію ведення державного
моніторингу вод затверджує Мінекобезпеки. Суб'єкти державного моніторингу вод удосконалюють або
створюють у своєму складі спеціальні служби, що здійснюють
державний моніторинг вод.
10. Відповідно до призначення державний моніторинг вод
поділяється на: фоновий моніторинг, що здійснюється на водних об'єктах у
місцях мінімального опосередненого антропогенного навантаження; загальний моніторинг, що складається з моніторингу на
державній мережі пунктів спостережень, моніторингу антропогенного
впливу на водні об'єкти, моніторингу водних об'єктів у місцях їх
використання та спеціальних видів моніторингу; кризовий моніторинг, що здійснюється у зонах підвищеного
ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій.
11. Фоновий моніторинг здійснюється шляхом систематичних
спостережень на водних об'єктах, які не зазнають прямого
антропогенного впливу, з метою одержання інформації для оцінок і
прогнозування змін стану водних об'єктів внаслідок промислової та
господарської діяльності. Фоновий моніторинг поверхневих та внутрішніх морських вод, а
також вод територіального моря і виключної (морської) економічної
зони України здійснює Гідрометком, підземних вод -
Держкомгеології.
12. Загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення
фактичного стану водних об'єктів, вироблення та прийняття рішень з
ефективного використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Моніторинг на державній мережі пунктів спостережень
здійснюють для поверхневих вод - Гідрометком, для підземних вод -
Держкомгеології. Моніторинг антропогенного впливу на водні об'єкти
здійснюється шляхом проведення систематичних спостережень за
джерелами забруднення вод та якісним станом водних об'єктів у
місцях впливу цих джерел. Моніторинг антропогенного впливу на поверхневі та внутрішні
морські води, а також води територіального моря і виключної
(морської) економічної зони України здійснюють Мінекобезпеки,
Гідрометком і підприємства водопровідно-каналізаційного
господарства, на підземні води - Держкомгеології. Моніторинг водних об'єктів у місцях їх використання
здійснюється для господарських і культурно-побутових потреб:
забору питної та технічної води, рекреації тощо. З метою визначення придатності води до використання
Держводгосп здійснює моніторинг якісного стану води водних
об'єктів у районах основних водозаборів комплексного призначення,
водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського
водопостачання за радіологічними і хімічними показниками. Моніторинг дотримання санітарних норм хімічних,
бактеріологічних і радіологічних показників водних об'єктів, які
використовуються для питних і культурно-побутових потреб, здійснює
державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ. З метою отримання систематичної інформації про якість води
Держводгосп та підприємства водопровідно-каналізаційного
господарства (після споруд водопідготовки) здійснюють моніторинг
якості води в районах питних водозаборів за хімічними і
біологічними показниками. Спеціальні види моніторингу включають спостереження на озерах
і водосховищах, з науковою метою, для охорони водних екосистем та
виконання зобов'язань, що випливають із міжнародних договорів
України. Моніторинг озер і водосховищ включає моніторинг
антропогенного впливу на них і спостереження за переформуванням
берегів та гідрогеологічним режимом прибережних територій.
Моніторинг озер і водосховищ здійснюють Держводгосп і
Гідрометком. Моніторинг охорони водних екосистем здійснює Мінекобезпеки. Моніторинг транскордонного перенесення забруднюючих речовин
здійснюють Гідрометком і Мінекобезпеки.
13. Кризовий моніторинг водних об'єктів здійснюється шляхом
систематичних, частіших і додаткових спостережень за кількісними
та якісними параметрами водних об'єктів у зонах підвищеного ризику
як на державній мережі пунктів спостережень, так і на тимчасовій
мережі, що встановлюється під час виникнення несанкціонованих чи
аварійних забруднень і стихійного лиха з метою оповіщення та
розроблення оперативних заходів щодо ліквідації їх наслідків та
захисту населення, екосистем і власності. Кризовий моніторинг здійснюють: за витратами та рівнем води водних об'єктів під час загрози
та виникнення значних паводків та повеней, на морських гирлових
ділянках річок; за гідрометеорологічними параметрами,
гідрохімічними і гідробіологічними показниками якості поверхневих
і внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і
виключної (морської) економічної зони України на державній мережі
пунктів спостережень - Гідрометком; за рівнями забрудненості поверхневих і внутрішніх морських
вод, а також вод територіального моря і виключної (морської)
економічної зони України у зонах підвищеного ризику та у районах
об'єктів, що стали причиною несанкціонованого скиду чи аварійного
забруднення, - Мінекобезпеки; за рівнями забрудненості підземних вод у разі коли
надзвичайна ситуація може вплинути на підземні
води - Держкомгеології; за рівнями забрудненості поверхневих вод у районах
водозаборів, що знаходяться у зоні впливу аварійних забруднень, та
додатково у місцях, які забезпечують необхідну інформацію для
прогнозування поширення аварійних забруднень, - Держводгосп; за рівнями забрудненості вод у районах водозаборів, що
знаходяться в зоні впливу аварії, стихійного лиха,
катастрофи, - державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ.
14. Суб'єкти державного моніторингу вод зобов'язані
безтерміново зберігати первинну інформацію про стан вод і
безкоштовно надавати дані спостережень, а також розрахункову
інформацію на запит інших суб'єктів державного моніторингу вод та
державних органів згідно з програмами моніторингу вод, зазначеними
у пункті 8 цього Порядку.
15. Прогнозування стану водних об'єктів та його змін
здійснюється шляхом математичного моделювання кількісних і якісних
показників води цих об'єктів з метою розроблення рекомендацій щодо
здійснення заходів для запобігання можливим негативним змінам та
поліпшення існуючого стану цих об'єктів. Прогнозування змін стану водних об'єктів здійснюють: Мінекобезпеки - прогнозування змін якісного стану води річок
при існуючих та очікуваних скиданнях зворотних вод, виявлення на
цій основі найнебезпечніших джерел забруднення вод і підготовка
рекомендацій щодо їх усунення; прогнозування змін якісного і
кількісного стану поверхневих та підземних джерел централізованого
господарсько-питного водопостачання у районах водозаборів;
прогнозування тенденцій змін стану внутрішніх морських вод, а
також вод територіального моря і виключної (морської) економічної
зони України; Гідрометком - прогнозування рівнів (витрат) води у річках та
очікуваного притоку води до водосховищ, а також прогнозування
очікуваних рівнів (витрат) води у річках під час проходження
повеней і паводків та видачу відповідних попереджень,
характеристик льодового режиму на річках та водосховищах; Держводгосп і Гідрометком - прогнозування змін якісного і
кількісного стану вод та геоморфології озер і водосховищ,
виявлення на цій основі головних причин (джерел) погіршення стану
цих об'єктів та розроблення рекомендацій щодо їх усунення; Держкомгеології - прогнозування змін рівнів та якості
підземних вод, виявлення основних причин негативних змін і
розроблення рекомендацій щодо їх усунення.
16. Суб'єкти державного моніторингу вод проводять
спостереження за програмами моніторингу вод і подають
Мінекобезпеки інформацію: на національному рівні - відповідно до порядку і
періодичності, визначених у постанові Ради Міністрів УРСР
від 28 квітня 1990 р. N 100 "Про порядок і періодичність
обнародування відомостей про екологічну, в тому числі радіаційну,
обстановку та стан захворюваності населення" (ЗП УРСР, 1990 р.,
N 8, ст. 42); на регіональному рівні - в такому порядку: - дані спостережень поверхневих вод за фізичними та
хімічними показниками - щомісячно; - узагальнені дані, індекси і комплексні показники для
поверхневих, підземних та морських вод за минулий рік - до 15
березня наступного року. Органи Мінекобезпеки щомісячно здійснюють аналіз інформації,
що надійшла, оцінюють стан водних об'єктів на підвідомчій їм
території та готують рішення про вжиття необхідних заходів до
поліпшення цього стану.
17. У разі надзвичайної ситуації, спричиненої аварією,
катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією,
епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що
призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат,
уся інформація про аварійне забруднення вод є екстреною і
повинна негайно надаватися суб'єктами державного моніторингу вод
Штабові Цивільної оборони відповідного рівня для оповіщення в
установленому порядку, органам Мінекобезпеки та державній
санітарно-епідеміологічній службі МОЗ на місцях.
18. У разі екстремально високого рівня забруднення вод, що
безпосередньо не викликає порушення нормальних умов життя і
діяльності людей, уся інформація про ці випадки є першочерговою і
повинна терміново надаватися суб'єктами державного моніторингу вод
органові Мінекобезпеки відповідного рівня. Критерії визначення екстремально високого рівня забруднення
вод встановлює Мінекобезпеки разом з МОЗ.
19. Суб'єкти державного моніторингу вод щорічно подають
Мінекобезпеки власні оцінки стану вод та прогнози його змін, а
також рекомендації, необхідні для прийняття рішень. Щорічно Мінекобезпеки і його органи на місцях готують
узагальнені оцінки стану вод та прогнози його змін, а також
рекомендації, необхідні для прийняття рішень, і подають їх
відповідним органам державної виконавчої влади у вигляді розділів
до національної (на державному рівні) або регіональної (на
регіональному рівні) доповідей про стан навколишнього природного
середовища в Україні.
Удосконалення та розвиток державного моніторингу вод
20. Суб'єкти державного моніторингу вод постійно
удосконалюють здійснення цього моніторингу з метою забезпечення
повноти, вірогідності та своєчасності офіційної інформації про
стан вод, антропогенні дії на них, а також про вплив цього стану
на екосистеми і здоров'я населення. З цією метою суб'єкти державного моніторингу вод мають
здійснювати заходи щодо: забезпечення методиками надійного визначення показників
складу і властивостей води на рівнях установлених нормативів,
зокрема гранично допустимих концентрацій; методичної узгодженості спостережень і розрахунків,
порівнянності інформації різних відомств; уніфікації методик спостережень, вимірювань і лабораторних
аналізів; удосконалення та уніфікації бази засобів, приладів і систем
контролю; оптимізації мережі спостережень, складу показників, що
визначаються, та періодичності їх визначення; розроблення комплексних оцінок стану вод, моделей
прогнозування та алгоритмів підтримки рішень; розроблення сучасних комп'ютерних технологій, створення
розподіленого міжвідомчого банку даних за розділом "Моніторинг
вод"; створення національного, регіональних і локальних центрів
моніторингу вод як складових відповідних центрів державної системи
моніторингу навколишнього природного середовища.
21. Спостереження за станом водного об'єкта здійснюються
відповідно до загального переліку показників, до якого входять: показники, що характеризують кількість водних ресурсів та її
зміни; показники якості вод і нормативів екологічної безпеки
водокористування, зокрема санітарні норми, рибогосподарські
нормативи; екологічний норматив та категорії якості води водних
об'єктів, що розробляються і затверджуються в установленому
порядку. Спостереження за джерелами негативного впливу на екологічний
стан водних об'єктів здійснюються відповідно до загального
переліку показників, до якого входять: показники використання водних ресурсів, включаючи забір води
та скидання зворотної води до водних об'єктів; показники, що використовуються під час встановлення
нормативів гранично допустимого скидання; показник рівня токсичності зворотних вод; показники стану грунтових вод у межах впливу полігонів
захоронення твердих побутових відходів; інші показники негативного впливу на водні об'єкти. Під час здійснення державного моніторингу вод визначаються
переліки пріоритетних показників стану водних об'єктів та
показників негативного впливу, які в міру потреби коригуються
Міжвідомчою комісією ведення державного моніторингу вод.
22. Просторова та часова організація державного моніторингу
вод, зокрема мережі пунктів спостережень та поділ цих пунктів за
категоріями, розроблення регламентів і технології передачі
інформації визначаються суб'єктами державного моніторингу вод і
коригуються в міру потреби Міжвідомчою комісією ведення державного
моніторингу вод.
23. Мінекобезпеки за участю інших суб'єктів державного
моніторингу вод розробляє довготермінову програму розвитку і
модернізації державного моніторингу вод, в якій передбачаються
заходи, зазначені у пункті 20 цього Порядку.
24. З метою виконання довготермінової програми розвитку і
модернізації державного моніторингу вод його суб'єкти розробляють
відповідно до наданих їм повноважень і подають Мінекобезпеки
щорічні плани своєї діяльності у галузі державного моніторингу
вод.
Науково-методичне, метрологічне, матеріально-технічне іфінансове забезпечення державного моніторингу вод
25. Науково-методичне забезпечення державного моніторингу
вод здійснюють базові наукові установи, визначені суб'єктами
державного моніторингу вод. Наукова діяльність базових установ,
пов'язана із здійсненням державного моніторингу вод, координується
базовою науковою установою Мінекобезпеки.
26. Метрологічне забезпечення державного моніторингу вод
здійснюють базові установи з метрологічного забезпечення, що
визначені суб'єктами державного моніторингу вод. Метрологічна
діяльність базових установ, пов'язана із здійсненням державного
моніторингу вод, координується базовою метрологічною установою
Мінекобезпеки. Аналітичні лабораторії, що здійснюють державний моніторинг
вод, підлягають обов'язковій атестації згідно з чинним
законодавством про метрологію. У цих лабораторіях провадиться
також інтеркалібрація.
27. Розрахункова інформація (узагальнені дані, оцінки,
прогнози та кількісні рекомендації) для здійснення державного
моніторингу вод одержується за атестованими математичними моделями
та зареєстрованими розрахунковими методиками. Інформація
державного моніторингу вод обробляється за допомогою
сертифікованої програмної продукції (програмних засобів).
28. Матеріально-технічне забезпечення державного моніторингу
вод здійснюється його суб'єктами відповідно до щорічних планів,
зазначених у пункті 24 цього Порядку.
29. Фінансування державного моніторингу вод здійснюється за
рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті,
позабюджетних коштів та інших джерел фінансування. Пропозиції про щорічні обсяги фінансування готуються
суб'єктами державного моніторингу вод, погоджуються з
Мінекобезпеки і подаються Мінфіну в установленому порядку.
