ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ(ДЕРЖЖИТЛОКОМУНГОСП УКРАЇНИ)
Н А К А З
N 81 від 30.09.96 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
11 жовтня 1996 р.
vd960930 vn81 за N 591/1616
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу ДержархітектуриN 25 ( z0255-99 ) від 09.02.99 )
Про затвердження Інструкції про порядок перепоховання громадян іноземних держав, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на території України
З метою забезпечення організації робіт з проведення
ексгумації та перепоховання останків громадян іноземних держав,
які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на
території України, згідно з дорученням Кабінету Міністрів України
від 11 вересня 1996 р. N 17735/38 Н А К А З У Ю:
1. Затвердити погоджену з Міністерством юстиції,
Міністерством закордонних справ, Генеральним штабом Збройних Сил,
Міністерством фінансів, Міністерством внутрішніх справ, Державним
митним комітетом, Генеральною прокуратурою, Міністерством охорони
здоров'я, Державним комітетом України по земельних ресурсах,
Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним
управлінням при Кабінеті Міністрів України та Національним
комітетом товариства Червоного Хреста України Інструкцію про
порядок перепоховання громадян іноземних держав, які загинули
внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій на території
України, що додається. 2. Контроль за виконанням наказу покласти на Управління
благоустрою та комунального обслуговування (Кирилюк М.І.)
Перший заступник Голови
Комітету Г.М.Семчук
Затвердженонаказом Державного комітету
України по житлово-комунальному
господарству від 30.09.96 N 81
Інструкціяпро порядок перепоховання громадян іноземних
держав, які загинули внаслідок воєн, депортацій
та політичних репресій на території України
1. Ця Інструкція розроблена відповідно до положень Женевських
конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року та
додаткових протоколів до них, відповідних міжнародних договорів
України, чинного законодавства України. 2. Інструкція розроблена з метою забезпечення гідного
шанування місць військових поховань на території України і
встановлює єдиний порядок проведення ексгумаційних робіт та
перепоховання останків загиблих, вимоги до місць військових
поховань, порядок проведення інвентаризації та обліку існуючих
місць поховань, а також фінансове та матеріально-технічне
забезпечення пов'язаних з цим робіт. 3. Інструкція визначає загальні принципи та порядок взаємодії
Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв
війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України,
органів місцевого самоврядування, санітарно-епідеміологічної
служби, органів внутрішніх справ, військових комісаріатів,
фахівців у галузі судово-медичної експертизи, що мають
медико-криміналістичну підготовку, Товариства Червоного Хреста
України і є обов'язковою для всіх підприємств, установ,
організацій, об'єднань громадян, незалежно від форм власності, а
також іноземних юридичних осіб, що беруть участь у перепохованні
та утриманні місць військових поховань на території України. 4. Вжиті для цілей цієї Інструкції поняття означають: загиблі громадяни іноземних держав - військовослужбовці та
військовополонені збройних сил іноземних держав; особи, які згідно
із законодавством іноземних держав прирівнюються до них; інші
громадяни іноземних держав, які загинули або померли внаслідок
воєн, військових конфліктів, депортацій та політичних репресій; місця пошуку невідомих військових поховань і непохованих
останків загиблих - місця на території України, де за визначенням
архівних документів або свідченнями очевидців та свідків
знаходяться або можуть знаходитись останки загиблих громадян
іноземних держав; місця військових поховань - індивідуальні, групові та
братські могили, кладовища або їхні частини, які існують на
території України або можуть бути виявлені чи новозакладені і де
поховані останки загиблих громадян іноземних держав; перепоховання останків загиблих - ексгумація останків
загиблих з існуючих місць військових поховань або з виявлених
місць невідомих військових поховань і непохованих останків
загиблих та їх поховання в інших місцях поховань на території
України або відправлення за кордон для поховання на території
іноземної держави. 5. Знайдені під час пошукових робіт або випадково місця
невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих
підлягають облаштуванню відповідно до положень Женевських
конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року та
додаткових протоколів до них, міжнародних договорів України,
Інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію
ритуального обслуговування в населених пунктах України (КДІ-204/12
Україна 182-91), Санитарных правил устройства и содержания кладбищ
від 10.02.77 N 1600-77 та цієї Інструкції. 6. Перепоховання останків загиблих з виявлених місць
невідомих військових поховань і непохованих останків загиблих, а
також з існуючих місць військових поховань здійснюється у
виняткових випадках. Для цього повинно бути клопотання заявника та
відповідне рішення органу місцевого самоврядування. 7. Клопотання про перепоховання останків загиблих порушують
юридичні та фізичні особи України перед органами місцевого
самоврядування адміністративно-територіальної одиниці, на
території якої розташовані існуючі місця військових поховань або
виявлені під час пошукових робіт чи випадково місця невідомих
військових поховань і непохованих останків загиблих, а також
уповноважений орган іноземної держави, який визначено відповідним
міжнародним договором України. Клопотання подається у письмовій формі органу місцевого
самоврядування, у якому, окрім обгрунтування причин необхідності
перепоховання останків загиблих, дається гарантія щодо
фінансування пов'язаних з перепохованням витрат (крім випадків,
якщо перепоховання здійснюється за кошти місцевого бюджету). 8. Рішення про перепоховання останків загиблих приймає орган
місцевого самоврядування за погодженням з Державною міжвідомчою
комісією у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних
репресій при Кабінеті Міністрів України, Стороною - учасником
міжнародного договору України. У випадках, якщо у цьому рішенні перепоховання передбачається
на місці поховання, розташованому на території іншої
адміністративно-територіальної одиниці України, то воно повинно
бути попередньо погоджене з відповідним органом місцевого
самоврядування, а також з головним державним санітарним лікарем
(або його заступником) міста чи району в межах відповідних
територій. Якщо у місці військових поховань знаходяться останки загиблих
громадян кількох держав, то заборонено приймати рішення про
перепоховання без погодження з усіма відповідними Сторонами. 9. У рішенні про перепоховання останків загиблих повинно бути
зазначено: підстава для прийняття рішення; місце перепоховання
останків загиблих; виконавець ( виконавці) ексгумаційних робіт,
робіт з упорядкування місць розкопок, транспортування останків
загиблих до місця поховання, поховання останків загиблих з
відповідним благоустроєм місця військових поховань; строки
виконання перепоховання; фінансове та матеріально-технічне
забезпечення цих заходів; відповідальна особа, яка має
контролювати хід виконання цього рішення. 10. Ексгумацію останків загиблих здійснюють суб'єкти
господарської діяльності України - підприємства, установи,
організації, незалежно від форм власності, які за родом своєї
діяльності цим займаються, з обов'язковою участю судово-медичного
експерта, експерта-криміналіста та представника військового
комісаріату. 11. Право на ексгумацію останків загиблих дає дозвіл (ордер),
який видають виконавчі органи місцевого самоврядування на підставі
матеріалів пошукових робіт за погодженням з
санітарно-епідеміологічною службою, а також підприємствами,
установами та організаціями, на території земельних ділянок яких
були виявлені місця невідомих військових поховань і непохованих
останків загиблих. Якщо на виявлених місцях невідомих військових поховань і
непохованих останків загиблих або поруч з ними знаходяться
споруди, комунікації та інші об'єкти, які можуть бути пошкоджені
під час ексгумації останків загиблих, то дозвіл (ордер) на
проведення ексгумації повинен обумовлювати заходи щодо
забезпечення збереження цих об'єктів від пошкоджень чи компенсацію
за пошкодження. 12. Ексгумаційні роботи проводяться тільки після отримання
дозволу (ордера) на їх виконання. 13. Ексгумацію останків загиблих здійснюють у присутності
відповідальних осіб виконавчого органу місцевого самоврядування,
представників уповноваженого органу іноземної держави, який
визначено відповідним міжнародним договором України, та
організації Товариства Червоного Хреста України. 14. Ексгумацію останків загиблих проводять з дотриманням
вимог техніки безпеки та санітарних вимог, визначених місцевими
комунальними та санітарно-епідеміологічними службами. 15. Протягом усього строку ексгумації останків загиблих
ділянка робіт, а також територія виявлених місць невідомих
військових поховань і непохованих останків загиблих, межі яких
визначені на підставі матеріалів пошукових робіт, підлягають
охороні місцевими органами внутрішніх справ. 16. Ексгумовані останки загиблих слід укладати в домовини або
урни відповідно до Інструкції про порядок поховання, утримання
кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених
пунктах України (КДІ-204/12 Україна 182-91) та Санитарных правил
устройства и содержания кладбищ від 10.02.77 N 1600-77. Домовини (урни) з ексгумованими останками загиблих повинні
мати інвентарний номер. 17. Ексгумовані останки загиблих у домовинах (урнах) згідно з
п.16 цієї Інструкції підлягають зберіганню, транспортуванню (до
нового місця поховання або за кордон) та похованню у місцях
поховань на території України (якщо вони не підлягають кремації). 18. Домовини (урни) з ексгумованими останками загиблих до їх
поховання на новому місці повинні зберігатися у сухих
вентильованих приміщеннях. Висота штабеля домовин (урн) не повинна перевищувати 1,5 м. Строк зберігання останків загиблих у домовинах (урнах) з
урахуванням транспортування їх до нового місця поховання
встановлюється рішенням згідно з пп.8 і 9 цієї Інструкції. 19. Зберігання та схоронність домовин (урн) з ексгумованими
останками загиблих до моменту їх транспортування до нового місця
поховання покладається на виконавця ексгумаційних робіт. 20. Знайдена під час проведення ексгумаційних робіт зброя
передається за актом місцевим органам внутрішніх справ для
подальшого знищення або використовування як музейні експонати, а
знайдені документи, нагороди та інші речі загиблих - виконавчим
органам місцевого самоврядування. 21. Якщо під час проведення ексгумаційних робіт було виявлено
вибухові предмети, то військові комісаріати вживають негайних
заходів щодо їх знешкодження. 22. По завершенню ексгумації останків загиблих складається
акт, в якому зазначається дата і місце проведення ексгумаційних
робіт, виконавці робіт, виявлені ідентифікаційні ознаки останків
загиблих (анкетні дані, написи на особових знаках тощо) по кожній
домовині (урні). До акта ексгумації останків загиблих додаються копії актів,
за якими місцевому органу внутрішніх справ та виконавчому органу
місцевого самоврядування були передані відповідно до п.20 цієї
Інструкції знайдені під час ексгумаційних робіт зброя, документи,
нагороди та інші речі загиблих. Акт ексгумації підписують виконавець робіт, відповідальні
особи виконавчого органу місцевого самоврядування та військового
комісаріату, судово-медичний експерт та експерт-криміналіст,
представники організації Товариства Червоного Хреста України, а
також представник уповноваженого органу іноземної держави, який
визначено міжнародним договором України. Акт затверджується
головою виконавчого органу місцевого самоврядування. Акти ексгумації останків загиблих та копії актів передачі
знайдених під час ексгумаційних робіт зброї, документів, нагород
та інших речей загиблих повинні протягом 5 років зберігатися у
виконавчих органах місцевого самоврядування, після чого
передаватися в місцеві державні архіви. 23. Місця розкопок після завершення ексгумаційних робіт
повинні бути засипані грунтом і впорядковані замовником робіт у
стан, придатний для використання за цільовим призначенням в
народному господарстві. 24. Транспортування ексгумованих останків загиблих
здійснюється у супроводі особи, відповідальної за перевезення. Цій
особі організація, що здійснювала ексгумаційні роботи, видає
видаткову накладну для отримання та перевезення домовин (урн) з
ексгумованими останками загиблих. 25. Приймання для транспортування або перепоховання останків
загиблих здійснюється за видатковою накладною в обмін на
доручення, яке оформлюється організацією, що здійснює перевезення
або поховання останків загиблих, і передається тій організації, де
вони були отримані після ексгумації. Виконавчому органу місцевого самоврядування
адміністративно-територіальної одиниці, на території якої
здійснюється поховання останків загиблих, передається копія акта
їх ексгумації. 26. Поховання ексгумованих останків загиблих на території
України може бути здійснене на існуючих або новозакладених місцях
поховань в індивідуальних або братських могилах або в колумбаріях
(після кремації останків загиблих) відповідно до Інструкції про
порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального
обслуговування в населених пунктах України (КДІ-204/12 Україна
182-91) та Санитарных правил устройства и содержания кладбищ від
10.02.77 N 1600-77. 27. Відведення територій під місця військових поховань
провадиться у відповідності з Земельним кодексом України
( 561-12 ). Загальні розміри кладовищ для поховання останків загиблих
громадян іноземних держав, планування та розміщення в їх межах
могил, проходів та відповідних споруд, а також заходи щодо
благоустрою та утримання території, визначаються проектом, який
затверджує голова виконавчого органу місцевого самоврядування за
погодженням з санітарно-епідеміологічною службою, уповноваженим
органом іноземної держави, який визначено міжнародним договором
України, іншими організаціями та відомствами у відповідності з
чинним законодавством. 28. Поховання ексгумованих останків загиблих та облаштування
місць військових поховань здійснюють суб'єкти господарської
діяльності України - підприємства, установи, організації,
незалежно від форм власності, у присутності відповідальних осіб
виконавчого органу місцевого самоврядування, представників
уповноваженого органу іноземної держави, який визначено
відповідним міжнародним договором України. 29. Заходи щодо проведення ритуального обряду під час
поховання у місцях військових поховань останків загиблих
визначаються Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення
пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів
України з урахуванням пропозицій уповноваженого органу іноземної
держави, який визначено відповідним міжнародним договором України,
за погодженням з виконавчим органом місцевого самоврядування. 30. Всі перепоховання останків загиблих повинні бути
зафіксовані у кладовищенській книзі із зазначенням старого і
нового місцезнаходження могили, анкетних даних, написів на
особистих знаках та інших ідентифікаційних ознак. Кладовищенські книги підлягають постійному зберіганню і
передаються до місцевих державних архівів через 10 років після
закриття кладовища. 31. Утримання та збереження місць військових поховань
забезпечують виконавчі органи місцевого самоврядування відповідно
до міжнародних договорів України. 32. Строк використання земельних ділянок під місця військових
поховань визначається згідно із законодавством України, якщо інше
не передбачено відповідним міжнародним договором України. 33. Відведена територія під місце військових поховань повинна
використовуватись за призначенням. 34. Будівельні, земельні, меліоративні, дорожні та інші
роботи, внаслідок яких можуть бути пошкоджені місця військових
поховань, проводяться з дозволу виконавчих органів місцевого
самоврядування і за погодженням з уповноваженим органом іноземної
держави, який визначено міжнародним договором України. 35. Відправляння ексгумованих останків загиблих за кордон
здійснюється на замовлення уповноваженого органу іноземної держави
відповідно до міжнародного договору України. Таке замовлення
повинно бути підтверджене офіційним листом на адресу органу
місцевого самоврядування. 36. Виконавчі органи місцевого самоврядування разом з
уповноваженим органом іноземної держави відповідно до міжнародного
договору України повинні визначитись, у якому вигляді останки
загиблих мають бути відправлені за кордон (тлінні останки чи прах
після кремації) і де вони мають бути передані іноземній державі, а
також, які документи, нагороди та інші речі загиблих, знайдені під
час пошукових та ексгумаційних робіт, повинні бути передані
іноземній державі разом з останками загиблих та актом
медико-криміналістичної експертизи. 37. Перевезення останків загиблих через митний кордон України
здійснюється при наявності санітарного посвідчення (довідки) про
відсутність інфекційної небезпеки від останків загиблих та акта
про відсутність сторонніх вкладень у домовинах (урнах). Санітарне посвідчення (довідка) видається місцевою
санітарно-епідеміологічною службою. Акт про відсутність сторонніх вкладень складається на
офіційному бланку виконавчого органу місцевого самоврядування,
підписується його головою та засвідчується гербовою печаткою
органу місцевого самоврядування. Останки загиблих, що відправляються за кордон, повинні
супроводжуватись актом судово-медичної експертизи, складеним
судово-медичним експертом та експертом-криміналістом, у якому
обов'язково вказується кількість останків, їх стан та вік і, по
можливості, причина смерті. 38. Домовини (урни) з останками загиблих, що проходять через
митний кордон України, повинні бути опечатані сургучними печатками
виконавчих органів місцевого самоврядування. 39. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів
щодо перепоховання на території України або відправлення за кордон
останків загиблих громадян іноземних держав здійснюється
відповідно до міжнародних договорів України. 40. Перепоховання останків загиблих, які поховані або
знайдені на приватних ділянках громадян України, здійснюється за
клопотанням цих громадян, за рахунок коштів місцевого бюджету, а
також за клопотанням уповноваженого органу іноземної держави, який
визначено міжнародним договором України з фінансуванням відповідно
до п.39 цієї Інструкції. 41. Існуючі місця військових поховань та перепоховань
підлягають державному обліку. Облік здійснюють виконавчі органи сільських, селищних,
міських та районних рад в межах відповідних територій, які щорічно
передають відповідно до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим
та виконавчого органу обласної ради необхідні дані інвентаризації
існуючих місць військових поховань та перепоховань, а останні до
20 січня кожного року передають зведені дані в межах відповідної
адміністративно-територіальної одиниці до Державної міжвідомчої
комісії у справах пам'яті жертв війни та політичних репресій при
Кабінеті Міністрів України. Виконавчі органи місцевого самоврядування в містах Києві та
Севастополі дані інвентаризації передають безпосередньо до цієї
Комісії. Копії облікових документів місць військових поховань та
перепоховань є документами постійного зберігання. Протягом 5 років
вони знаходяться у виконавчих органах місцевого самоврядування,
після чого передаються у місцеві державні архіви. 42. Особи, винні в умисному або необережному нищенні,
руйнуванні чи псуванні місць військових поховань, глумі над
військовими похованнями або викраденні предметів з виявлених
невідомих військових поховань і місць непохованих останків
загиблих, а також порушенні вимог цієї Інструкції, підлягають
відповідальності згідно з чинним законодавством України.
