У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про Міністерство соціальногозахисту населення України
1. Затвердити Положення про Міністерство соціального захисту
населення України (додається).
2. Кабінету Міністрів України привести свої рішення у
відповідність із цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 23 жовтня 1996 рокуУказом Президента України
від 23 жовтня 1996 року N 988/96
ПОЛОЖЕННЯпро Міністерство соціального захисту
населення України
1. Міністерство соціального захисту населення України
(Мінсоцзахист України) є центральним органом виконавчої влади,
який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері
соціального забезпечення населення та соціального захисту
пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян,
дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних, а також
малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених
громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку
держави (далі - пенсіонери, інші соціально незахищені громадяни),
на всій території України. Міністерство керує дорученою сферою через Міністерство
соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління
соціального захисту населення обласних, Київської та
Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та
Севастополі державних адміністрацій, несе відповідальність за її
стан та розвиток.
2. Мінсоцзахист України у своїй діяльності керується
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами
Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим
Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання
та узагальнює практику застосування актів законодавства України,
здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, розробляє
пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому
порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету
Міністрів України.
3. Основними завданнями Мінсоцзахисту України є: розроблення науково обгрунтованих пропозицій щодо формування
державної політики у сфері соціального захисту пенсіонерів, інших
соціально незахищених громадян; розроблення, координування та контролювання виконання
цільових програм соціального захисту населення; прогнозування розвитку соціальної сфери на основі аналізу
рівня життя та внесення пропозицій щодо вдосконалення системи
соціального захисту населення; розроблення цільових перспективних програм соціального
захисту пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян; опрацювання комплексу заходів, спрямованих на поглиблення
економічної реформи.
4. Мінсоцзахист України відповідно до покладених на нього
завдань: 1) бере участь у розробленні проектів Державної програми
економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету
України; 2) готує пропозиції та бере участь у формуванні та реалізації
політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для
державних потреб; 3) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни умов
оподаткування, одержання пільгових кредитів; 4) готує пропозиції про вдосконалення механізму регулювання
розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпечення
ринкової збалансованості, соціального захисту населення,
екологічної безпеки; 5) розробляє відповідні фінансово-економічні та інші
нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві
стандарти; 6) визначає разом з відповідними центральними органами
виконавчої влади напрями наукових досліджень з питань соціального
захисту пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян, а також
у галузі протезування, організовує та координує такі дослідження
та здійснює заходи щодо підвищення їх ефективності, виступає
державним замовником цих досліджень; 7) бере участь у підготовці міжнародних договорів України,
укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру; 8) здійснює у межах повноважень, визначених законодавством,
функції управління майном підприємств, що належать до сфери його
управління; 9) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної
політики; 10) забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у
центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах і
організаціях, що належать до сфери його управління; 11) бере участь у розробленні проектів актів законодавства з
питань пенсійного забезпечення та страхування, надання цільової
грошової допомоги непрацездатним малозабезпеченим громадянам,
протезування, соціальної реабілітації та обслуговування інвалідів,
ветеранів війни і праці, соціальної допомоги сім'ям з дітьми,
проводить експертизу проектів законодавчих та інших нормативних
актів, що стосуються інтересів цієї категорії громадян; 12) організовує роботу органів соціального захисту населення,
пов'язану з призначенням державних пенсій і допомоги, взаємодіє з
іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами,
установами і організаціями з питань застосування списків
виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право
на пільгове пенсійне забезпечення, готує пропозиції щодо їх
удосконалення; 13) координує свою роботу щодо організації пенсійного
забезпечення з Пенсійним фондом України, взаємодіє з ним з питань
додержання, вдосконалення, практичного застосування законодавства
про пенсійне забезпечення, організації виплати пенсій, контролю за
цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, організації
міжнародного співробітництва в галузі пенсійного забезпечення,
сприяє Пенсійному фонду України у виконанні покладених на нього
завдань та надає йому необхідну інформацію з питань, віднесених до
компетенції Фонду; 14) організовує матеріально-побутове, культурне та медичне
обслуговування громадян, які перебувають у будинках-інтернатах
(пансіонатах) для громадян похилого віку та інвалідів, інших
закладах Міністерства, разом з органами Автономної Республіки
Крим, місцевими органами виконавчої влади розробляє заходи щодо
розширення мережі таких закладів, зміцнення їхньої
матеріально-технічної бази, забезпечує розвиток підсобних
сільських господарств і лікувально-виробничих (трудових)
майстерень (цехів, дільниць) у будинках-інтернатах (пансіонатах) і
розширення їх кооперації з виробничими підприємствами; 15) сприяє розвитку системи професійної та соціальної
реабілітації інвалідів, їх працевлаштуванню, створенню і розвитку
спеціалізованих підприємств з використанням праці інвалідів,
надомних видів праці та інших форм зайнятості, організовує роботу,
пов'язану з професійним навчанням і перекваліфікацією інвалідів; 16) координує роботу міністерств та інших центральних органів
виконавчої влади, спрямовану на забезпечення доступності об'єктів
соціальної інфраструктури для інвалідів та осіб похилого віку,
створення промислової бази з виробництва спеціальних видів
виробничого і побутового обладнання та пристосувань, що полегшують
побут і працю цієї категорії громадян; 17) визначає порядок забезпечення населення
протезно-ортопедичними виробами, проводить роботу, спрямовану на
збільшення виробництва і вдосконалення технології виготовлення цих
виробів, а також поліпшення їх якості; 18) вивчає стан матеріально-побутового забезпечення та
потреби різних груп одиноких непрацездатних громадян і готує
відповідні пропозиції, вживає заходів до створення спеціалізованих
служб для надання соціальних та інших послуг цим громадянам,
сприяє взаємодії органів соціального захисту населення з іншими
центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами
і організаціями незалежно від форм власності у розв'язанні проблем
одиноких непрацездатних громадян; 19) організовує і координує роботу з матеріально-побутового
обслуговування пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян,
надання цільової грошової, гуманітарної та натуральної допомоги
таким особам; 20) разом з відповідними центральними органами виконавчої
влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями
здійснює координацію діяльності та організаційно-методичне
забезпечення служб з надання населенню субсидій для відшкодування
витрат на оплату житлово-комунальних послуг; 21) контролює роботу щодо надання інвалідам, ветеранам війни
і праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, сім'ям з дітьми та
іншим громадянам установлених законодавством пільг, координує
діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої
влади з цих питань; 22) здійснює роботу з питань впровадження сучасних засобів
обчислювальної техніки та функціонування єдиної
інформаційно-обчислювальної мережі у сфері соціального захисту; 23) разом з відповідними центральними органами виконавчої
влади розробляє проекти програм будівництва об'єктів соціального
призначення, затверджує в установленому порядку титульні списки і
проектно-кошторисну документацію на будівництво, здійснює
фінансування будівництва цих об'єктів і сприяє забезпеченню
матеріальними ресурсами; надає підприємствам, установам і
організаціям практичну допомогу у вирішенні питань поліпшення
технічного та експлуатаційного стану будинків і споруд, а також в
організації їх поточного та капітального ремонту; 24) створює, реорганізовує і ліквідує в установленому порядку
підприємства, установи та організації, затверджує статути
підприємств і положення про установи та організації, віднесені до
сфери управління Міністерства; 25) забезпечує організацію і вдосконалення системи обліку,
звітності та державної статистики; контролює ефективність
використання та збереження закріпленого за підприємствами,
установами та організаціями державного майна, надає їм допомогу у
вирішенні питань матеріально-технічного забезпечення; 26) проводить роботу з добору, виховання і використання
кадрів, організовує їх підготовку, перепідготовку та підвищення
кваліфікації; здійснює організаційно-методичне керівництво і
контроль за діяльністю підвідомчих закладів освіти і курсів
підвищення кваліфікації працівників, а також забезпечує
запровадження наукової організації праці та управління; 27) здійснює методичне керівництво з питань охорони праці на
підприємствах, в установах і організаціях, віднесених до сфери
управління Міністерства; 28) веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через газети,
журнали та інші засоби масової інформації, здійснює видавничу
діяльність; 29) сприяє роботі громадських і релігійних об'єднань,
благодійних фондів, окремих громадян, спрямованій на соціальний
захист, надання допомоги пенсіонерам, іншим соціально незахищеним
громадянам.
5. Мінсоцзахист України має право: 1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за
погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать
до його компетенції; 2) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням
у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних
договорів України; 3) одержувати в установленому законодавством порядку
безплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування інформацію, документи і
матеріали, а від Мінстату України- статистичні дані, необхідні для
виконання покладених на нього завдань; 4) давати у межах повноважень, визначених законодавством,
роз'яснення положень законодавчих і нормативних актів з питань
соціального захисту пенсіонерів, інших соціально незахищених
громадян; 5) скликати в установленому порядку наради з питань, що
належать до його компетенції; 6) притягати до дисциплінарної відповідальності керівників
підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його
управління.
6. Мінсоцзахист України у процесі виконання покладених на
нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами
виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами
місцевого самоврядування, представницькими органами, а також з
відповідними органами інших держав.
7. Мінсоцзахист України в межах своїх повноважень на основі
та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання. Рішення з питань соціального забезпечення населення і захисту
пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян, прийняті
Міністерством у межах своїх повноважень, є обов'язковими для
виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і
організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Міністерство в разі потреби видає разом з іншими центральними
та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування спільні акти.
8. Мінсоцзахист України очолює Міністр, який має заступників. Міністра та його заступників призначає на посади Президент
України за поданням Прем'єр-міністра України. Міністр здійснює керівництво дорученими йому сферами
діяльності і несе персональну відповідальність перед Президентом
України та Кабінетом Міністрів України за стан справ у цих сферах,
визначає ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників
підрозділів Міністерства.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Мінсоцзахисту України, обговорення найважливіших
напрямів його діяльності та розвитку галузі в Міністерстві
утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії),
заступників Міністра за посадою, інших керівних працівників
Міністерства, а також представників громадських організацій
інвалідів. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та
організацій, що належать до сфери управління Міністерства. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністерства.
10. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій
щодо головних напрямів діяльності Мінсоцзахисту України,
обговорення найважливіших програм та вирішення інших питань у
Міністерстві може бути утворено науково-технічну (наукову) раду з
учених і висококваліфікованих фахівців. Склад науково-технічної (наукової) ради і положення про неї
затверджує Міністр. У Міністерстві з урахуванням специфіки його діяльності
можуть утворюватися й інші дорадчі та консультативні органи.
Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
11. Граничну чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Мінсоцзахисту України затверджує Кабінет
Міністрів України. Структуру центрального апарату Міністерства затверджує
Віце-прем'єр-міністр України. Штатний розпис центрального апарату Міністерства і положення
про його структурні підрозділи затверджує Міністр.
12. Мінсоцзахист України є юридичною особою, має самостійний
баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням
Державного герба України і своїм найменуванням.
Глава Адміністрації
Президента України Д.ТАБАЧНИК
