З А К О Н  У К Р А Ї Н И

          Про внесення змін і доповнень до Кримінального
     і Кримінально-процесуального кодексів  України

       ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 4, ст. 21 )

 ( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
   N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 25-26, ст.131 )
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     (  Розділ  I  втратив чинність на підставі Кодексу N 2341-III
( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності 01.09.2001 )

     II. Внести   до  Кримінально-процесуального  кодексу  України
( 1001-05, 1002-05 ) такі зміни і доповнення:

     1. Доповнити Кодекс статтею 154-1 такого змісту:

     "Стаття 154-1. Застава

     Застава полягає у внесенні  на  депозит  органу  попереднього
розслідування  або  суду підозрюваним,  обвинуваченим,  підсудним,
іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших
матеріальних  цінностей  з  метою забезпечення належної поведінки,
виконання  зобов'язання  не   відлучатися   з   місця   постійного
проживання   або  з  місця  тимчасового  знаходження  без  дозволу
слідчого чи суду,  явки за викликом до органу розслідування і суду
особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.

     Розмір застави  встановлюється  з урахуванням обставин справи
органом,  який застосував  запобіжний  захід.  Він  не  може  бути
меншим:  щодо  особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, за
який передбачено покарання у вигляді  позбавлення  волі  на  строк
понад десять  років,  -  однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян;  щодо особи,  обвинуваченої  у  вчиненні  іншого
тяжкого    злочину   чи   раніше   судимої   особи,   -   п'ятисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;  щодо інших  осіб  -
п'ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.  У всіх
випадках розмір застави не може  бути  меншим  розміру  цивільного
позову, обгрунтованого достатніми доказами.

     При внесенні     застави    підозрюваному,    обвинуваченому,
підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання,
а   заставодавцю  -  у  вчиненні  якого  злочину  підозрюється  чи
обвинувачується особа,  щодо якої застосовується запобіжний захід,
і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена
в доход держави.

     Міра запобіжного заходу у вигляді  застави  щодо  особи,  яка
знаходиться  під  вартою,  до направлення справи до суду може бути
обрана лише з дозволу прокурора,  який давав санкцію на  арешт,  а
після надходження справи до суду - судом.

     Заставодавець може відмовитись від взятих на себе зобов'язань
до виникнення підстав для звернення застави  в  доход  держави.  У
цьому  випадку він забезпечує явку підозрюваного,  обвинуваченого,
підсудного  до  органу  розслідування  чи  суду  для  заміни  йому
запобіжного  заходу  на  інший.  Застава  повертається  лише після
обрання нового запобіжного заходу.

     Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на
себе зобов'язання,  застава звертається в доход держави.  Питання
про  звернення  застави  в  доход  держави  вирішується  судом  у
судовому  засіданні  при  розгляді  справи  або в іншому судовому
засіданні. В судове засідання викликається заставодавець для дачі
пояснень.  Неявка  без  поважних  причин  заставодавця  в  судове
засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави в
доход держави.

     Питання про повернення застави заставодавцю вирішується судом
при розгляді справи. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим,
підсудним, може  бути звернена судом на виконання вироку в частині
майнових стягнень".

     2. Частину другу статті  112  після  цифр  "155-7"  доповнити
словом  і  цифрами  "статтею  155-8",  а  слово  і  цифри "статтею
198-1" замінити словом і цифрами  "статтями "198-1 - 198-2".

     3. Доповнити статтю 149 після  пункту  3  новим  пунктом  3-1
такого змісту:

     "3-1) застава".

     4. У  частині  другій  статті 152 слова і цифри "у розмірі до
100 карбованців" замінити словами  "до  двохсот  неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян".
 

 Президент України                                        Л.КУЧМА

 м. Київ, 20 листопада 1996 року
     N 530/96-ВР