open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
Попередня
                             
                             
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про статус гірських населених пунктів в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 9, ст.58 )

Цей Закон спрямований на соціальний захист жителів гірських
населених пунктів України, які проживають і працюють у складних
природно-кліматичних умовах.
Стаття 1. Визначення та критерії віднесення населених

пунктів до категорії гірських
До гірських населених пунктів належать міста, селища міського
типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській
місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці
та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену
транспортну доступність. Критеріями віднесення населених пунктів до категорії гірських
є: розташування населеного пункту або частини його, на якій
проживає більш як половина мешканців цього пункту, на висоті 500
метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже
розчленований, та розміщення 60 і більше відсотків
сільськогосподарських угідь у межах цього пункту на схилах
15 градусів і більше; якщо на одного жителя припадає менш як 0,15 гектара ріллі; суворі кліматичні умови: холодна і довга зима (середня
тривалість - не менше 115 днів, середньодобова температура повітря
у січні не перевищує мінус 4 градуси за Цельсієм), прохолодне
коротке літо (середня тривалість - не більше двох місяців,
середньодобова температура у липні не перевищує 20 градусів за
Цельсієм), велика кількість опадів (середньорічна сума опадів у
рідкому і твердому стані - не менше 600 міліметрів), мають місце
селеві явища, повені. Населені пункти, які розташовані на висоті 500 метрів і вище
над рівнем моря і відповідають трьом критеріям цієї статті,
набувають статусу гірських.
Стаття 2. Порядок надання населеним пунктам статусу гірських
Пропозиції щодо надання населеним пунктам статусу гірських
подаються Урядом Автономної Республіки Крим та виконавчими
комітетами обласних Рад народних депутатів Кабінету Міністрів
України. Перелік населених пунктів, яким надається статус гірських,
затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі ліквідації, перейменування, об'єднання, поділу
населених пунктів, яким надано статус гірських, або створення
нових зазначений перелік уточнюється в такому ж порядку.
Стаття 3. Державні гарантії соціально-економічного

розвитку населених пунктів, яким надано

статус гірських
Для забезпечення соціально-економічного розвитку населених
пунктів, яким надано статус гірських, держава гарантує: 1) виділення бюджетних коштів на розвиток і зміцнення
матеріально-технічної бази пасажирського транспорту, дорожнього
господарства, зв'язку, електричних мереж, систем теле- і
радіотрансляції, газифікації та розробки місцевих газових і
нафтових родовищ, освіти, охорони здоров'я, культурно-побутового
та торговельного обслуговування, а також фінансування заходів для
поліпшення родючості земель, розвитку та використання туристичних,
рекреаційних і лікувальних можливостей гірського регіону; 2) здійснення заходів щодо будівництва об'єктів виробничої і
соціальної інфраструктури; 3) встановлення доплат до ціни сільськогосподарської
продукції, яка вироблена в місцевостях, що віднесені до гірських,
та реалізується державі виробниками таких населених пунктів; 4) забезпечення в централізованому порядку поставок населенню
життєво необхідної продукції в обсягах, що встановлюються
Кабінетом Міністрів України; 5) плату за електроенергію громадянами у розмірі, що дорівнює
платі за електроенергію у сільській місцевості.
Стаття 4. Пільгове кредитування
Для розвитку промисловості, сільськогосподарського
виробництва, будівництва, зв'язку, інших галузей економіки у
населених пунктах, яким надано статус гірських, банківські кредити
надаються на пільгових умовах.
Стаття 5. Порядок визначення та надання громадянам статусу

особи, яка проживає і працює (навчається) на

території населеного пункту, якому надано

статус гірського
Статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території
населеного пункту, якому надано статус гірського, надається
громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або
навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому
населеному пункті, про що громадянам виконавчим комітетом
відповідної місцевої Ради народних депутатів видається посвідчення
встановленого зразка. Посвідчення видається також окремим громадянам інших
населених пунктів, умови проживання яких відповідають критеріям,
передбаченим у статті 1 цього Закону. Рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів
про відмову у наданні (припиненні) громадянинові статусу особи,
яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту,
якому надано статус гірського, може бути оскаржено до суду в
порядку, передбаченому чинним законодавством.
Стаття 6. Пільги громадянам, яким надано статус особи,

що проживає і працює (навчається) на території

населеного пункту, якому надано статус гірського
1. Умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах,
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених
чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги
громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або
навчається на території населеного пункту, якому надано статус
гірського, збільшується на 20 відсотків.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 15 лютого 1995 року

N 56/95-ВР

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: