Наказ № 69 від 03.07.1996 Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій. Редакція від 11.01.2005

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 69 від 03.07.96 Зареєстровано в Міністерстві

м.Київ юстиції України

26 липня 1996 р.
vd960703 vn69 за N 384/1409
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства

охорони навколишнього природного середовища

N 506 ( z1679-04 ) від 21.12.2004 )
Про затвердження Положення про порядок розслідування

та обліку порушень в роботі атомних станцій

На підставі плану Державного науково-технічного центру з
ядерної та радіаційної безпеки Мінекобезпеки України (ДНТЦ ЯРБ) на
1995 рік щодо розробки нормативних документів Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про порядок розслідування та обліку
порушень в роботі атомних станцій, що додається. 2. Директору ДНТЦ ЯРБ Мінекобезпеки України В.Васильченку
забезпечити тиражування та розсилку Положення до 01.10.96 р. 3. Встановити, що Положення про порядок розслідування та
обліку порушень в роботі атомних станцій НД 306.205-96 набуває
чинності з 1 січня 1997 року. 4. Положення про порядок розслідування і обліку порушень в
роботі атомних станцій ПН АЭ Г-12-005-91 не застосовується з дня
введення в дію Положення про порядок розслідування та обліку
порушень в роботі атомних станцій НД 306.205-96. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника
УНРАП Мінекобезпеки України О.Кордюка.
Міністр Ю.Костенко
Затверджено

наказом Мінекобезпеки України

від 03.07.96 р. N 69
Положення

про порядок розслідування та обліку порушень

в роботі атомних станцій
(Нормативний документ НД 306.205-96)
Загальні положення
1. Положення про порядок розслідування та обліку порушень в
роботі атомних станцій (далі - Положення) призначене для
установлення: - категорій порушень в роботі АС (далі - порушень); - порядку розслідування порушень в роботі АС (визначення
безпосередніх і корінних причин аномальних подій, що призвели до
порушень; оцінка з точки зору безпеки; розробка коригованих
заходів для ліквідації наслідків порушень і запобігання їх
повторенню, підвищення безпеки і надійності АС); - порядку обліку порушень, форми і порядку повідомлення про
порушення до Державного комітету по використанню ядерної енергії
(далі - Держкоматом), органам державного нагляду, іншим
організаціям. 2. Вимоги Положення поширюються на всі АС України, включаючи
діючі, які знімаються і зняті з експлуатації енергоблоки, і є
обов'язковими для всіх міністерств, відомств, підприємств і
організацій, які беруть участь в проектуванні, конструюванні та
виготовленні обладнання для АС, виконанні науково-дослідних,
пусконалагоджувальних, ремонтних робіт, експлуатації АС, а також
зняття АС з експлуатації. 3. Контроль за виконанням вимог Положення, за разробкою і
реалізацією коригуючих заходів здійснюють: на галузевому рівні - Держкоматом, Адміністрація ядерного
регулювання Міністерства охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки (далі - АЯР), Головна Державна
інспекція по нагляду за ядерною безпекою (далі -
Держатомінспекція). на станційному рівні - керівництво АС, підрозділи АС, які
здійснюють технічний нагляд за експлуатацією, інспекції
Мінекобезпеки на АС.
1. Терміни і визначення
Аномальна подія - відхилення від нормального режиму
експлуатації. Вона може бути викликана відмовою обладнання,
помилкою персоналу або недоліками процедури. Випадок - порушення в роботі АС, яке не викликало наслідків,
що характеризуються категорією "аварія". Будь-який режим експлуатації енергоблока - весь стан
відхилень і з відхиленнями від прийнятої в проекті технології
виробництва енергії, включаючи роботу на заданих рівнях
потужності, процеси пуску і зупинки, ремонту енергоблока і
перевантаження палива. Безпосередня причина - це явище, процес, подія або стан, що
зумовили порушення нормального технологічного процесу. Корінна причина - це обставина, що спричинила умови для
наявності виявлення безпосередньої причини. Порушення в роботі АС - події на АС, що спричинили відхилення
від нормальної експлуатації, відхилення від межі і/або умов
безпечної експлуатації АС. Відмова обладнання - подія, яка полягає в порушенні
працездатного стану обладнання. Працездатність - стан об'єкта, при якому значення всіх
параметрів, що характеризують здатність виконувати функції,
відповідають вимогам нормативно-технічної і/або конструкторської
(проектної) документації. Непрацездатність - стан об'єкта, при якому значення хоча б
одного параметру, що характеризує здатність виконувати задані
функції, не відповідають вимогам нормативно-технічної і/або
конструкторської (проектної) документації. Пошкодження - подія, що полягає в порушенні нормального стану
об'єкта при зберіганні працездатності стану. Надійність - властивість об'єкта зберігати в часі у
встановлених межах значення всіх параметрів, які характеризують
здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах
застосування, технічного обслуговування, зберігання і
транспортування. Нормальний стан - стан об'єкта, при якому він відповідає всім
вимогам нормативно-технічної і/або конструкторської (проектної)
документації. Ненормальний стан - стан об'єкта, при якому він не відповідає
хоча б одній з вимог нормативно-технічної і/або конструкторської
(проектної) документації.
2. Категорії порушень в роботі АС і їх облік
2.1. До порушень в роботі АС відносяться події на АС, що
призвели до відхилень від меж і/або умов безпечної експлуатації
або до відхилень від нормальної експлуатації АС, які
характеризуються наслідками, переліченими в табл.1. Залежно від
тяжкості цих наслідків порушення підрозділяються на аварії
(категорії А01-А04) і події (категорії П01-П10).
Таблиця 1

Категорії порушень в роботі АС ————————————————————————————————————————————————————————————————— N |Категорія|Наслідки, обставини та ознаки порушень|Рівні подій п/п |порушень | |по шкалі | | |INES ————————————————————————————————————————————————————————————————— 1. Аварії 4,5,6,7
1.1. А01 Викид в навколишнє середовище раді- 7

оактивних речовин радіоактивністю, що

еквівалентна 10**5-10**6 Ки

(3.7*10**12-3.7*10**13 Бк) I**131,

в результаті якого можливі гострі

променеві ураження населення, вплив

на здоров'я населення і забруднення

радіоактивними речовинами великої те-

риторії. Можливе трансграничне пере-

несення радіоактивності. Тривале ді-

яння на навколишнє середовище.

Примітка: * - множення

** - степінь числа.

Примітка 1. Заходи по захисту персо-

налу і населення здійснюються згідно

з планами заходів по захисту персона-

лу і населення при радіаційних аварі-

ях на АС.

Примітка 2. Обсяг і характер заходів

по захисту населення визначаються

згідно з Критеріями для прийняття рі-

шення про заходи захисту населення у

разі аварії ядерного реактора (Мініс-

терство охорони здоров'я, 1990 р.).
1.2 А02 Викид в навколишнє середовище радіо- 6

активних речовин радіоактивністю, що

еквівалентна 10**4-10**5 Ки

(3.7*10**9-3.7*10**11 Бк) І**131, в

результаті якого буде досягнуто

верхній рівень дозових критеріїв для

прийняття рішення про заходи захисту

населення (для дітей і вагітних жінок

50 мЗв (5 бер) зовнішнього опромі-

нення на все тіло або 500 мЗв (50

бер) при інгаляції радіоактивного йо-

ду). Введення в дію планів заходів по

захисту населення, що передбачає ева-

куацію населення або окремих його ка-

тегорій в населених пунктах.

Дивись примітки 1, 2 п.1.1
1.3 А03 Викид в навколишнє середовище радіо- 5

активних речовин радіоактивністю, що

еквівалентна 10**2-10**4 Ки

(3.7*10**9-3.7*10**11 Бк) І**131,

при якому за межею санітарно-захисної

зони АС перевищено нижній рівень, але

не досягнуто верхнього рівня дозових

критеріїв для прийняття рішення про

заходи щодо захисту населення. Вве-

дення в дію планів заходів по захисту

персоналу АС і населення (реалізують-

ся деякі заходи, крім евакуації -

тимчасове укриття, йодна профілактика

і т.п.).

Руйнування значної частини

активної зони, викликане механічним

впливом або плавленням з перевищенням

максимальної проектної границі пош-

кодження ТВЕЛів згідно з ПБЯ

РУ АС-89.

Дивись примітки 1, 2 п.1.1
1.4 А04 Викид на площадку АС і в навколишнє 4

середовище такої кількості радіоак-

тивних речовин, при якому перебільше-

но значення гранично допустимих вики-

дів і/або допустимих скидів, але ра-

діаційна обстановка за межею санітар-

но-захисної зони АС не потребує спе-

ціальних заходів по захисту населен-

ня. Контроль за радіаційною обстанов-

кою здійснюється відповідно до Регла-

менту. Можливе опромінення окремих

осіб з населення понад дозову квоту,

прийняту для АС (0,2 мЗв (20 мбер) за

рахунок газоаерозольних викидів або

0,05 мЗв (5 мбер) за рахунок рідких

скидів), але не вище 1 мЗв (100

мбер)). Пошкодження активної зони,

при якому межу безпечної експлуатації

пошкодження ТВЕЛів згідно з ПБЯ РУ

АС-89 порушено, а максимальну проект-

ну межу - ні. Опромінення персоналу

дозами (приблизно 1 3в), що виклика-

ють гострі променеві ураження.

Дивись примітки 1, 2 п.1.1
2. Випадки 0,1,2,3
2.1. П01/1 Разовий викид в навколишнє середовище 1,2,3

радіоактивних речовин, який не пере-

вищує значень гранично допустимих

річних викидів і допустимих скидів.

Можливі дози опромінення окремих осіб

із населення не перевищують сумарної

дозової квоти для АС 0,25 мЗв (25

мбер). Забруднення площадки АС і са-

нітарно-захисної зони АС, що призво-

дить до підвищення потужності дози

гамма-випромінення більше 240 мікро-

Ренген на годину. Опромінення окремих

осіб з персоналу АС дозами, що пере-

більшують гранично допустимі для пер-

соналу, викликане відмовою обладнан-

ня, нестачею процедур і/або непра-

вильними діями персоналу
2.1.1. П01/2 Разовий викид в навколишнє середовище 1,2,3

радіоактивних речовин, що п'ятикратно

перевищує значення добового допусти-

мого викиду. Підвищення об'ємної ак-

тивності радіонуклідів в повітрі обс-

луговуваних приміщень зони суворого

режиму АС понад допустимої концентра-

ції для персоналу (ДКа). Вплив на ра-

діаційну обстановку за межами майдан-

чика АС відсутній
2.2. П02 Порушення меж і/або умов безпечної 1,2,3

експлуатації АС в будь-яких режимах

експлуатації енергоблока, що не приз-

вело до аварії, крім подій категорії

П03, П04
2.3. П03 Непрацездатність систем безпеки або 1,2,3

каналів систем безпеки в кількості,

що вичерпує їх резерв, в будь-якому

режимі експлуатації енергоблока АС
2.4. П04 Непрацездатність окремих каналів сис- 0,1,2,3

тем безпеки при збереженні їх резерву

в будь-якому режимі експлуатації

енергоблока АС або нерезервованих

елементів систем безпеки протягом

строку, що перевищує дозволений тех-

нологічним регламентом
2.5. П05 Зупинка реакторної установки або від- 0,1,2

ключення енергоблока від мережі в

будь-якому режимі експлуатації АС,

викликані відмовою обладнання АС

і/або неправильними діями персоналу

або зовнішнім впливом штучного або

природного походження
2.6. П06 Падіння і/або пошкодження ТВС, ТВЕ- 1,2,3

Лів, ПЕЛів при транспортно-технологіч-

них операціях зі свіжим або відпраць-

ованим ядерним паливом, викликане

відмовою обладнання АС і/або непра-

вильними діями персоналу, що не приз-

вели до аварій, або подіями категорій

П01-П02.
2.7. П07 Відмови важливого для безпеки АС об- 0,1

ладнання і трубопроводів, що відно-

сяться до груп А і В відповідно до

ПНАЕ Г-7-008-89, обладнання 1-го і

2-го класів безпеки по ОПБ-88, орга-

нів регулювання СУЗ з приводними ме-

ханізмами, які виявилися в будь-якому

режимі експлуатації, не призвели до

аварії і подіям категорій А01-П06,

П08-П10
2.8. П08 Розвантаження енергоблока АС на вели- 0

чину 25% і більше від рівня потужнос-

ті, що безпосередньо йому передував,

викликане відмовою обладнання АС

і/або зовнішнім впливом природного

або штучного походження (за винятком

випадків, зазначених в п.2.2 Положен-

ня)
2.9. П09 Спрацювання будь-якої системи безпеки 0,1,2,3

або каналу системи безпеки за прямим

призначенням в режимі, що не пов'яза-

ний з забезпеченням функції безпеки
2.10. П10 Непрацездатність каналу (каналів) 0,1

систем безпеки в будь-якому режимі

експлуатації АС протягом строку, що

не перебільшує дозволеного техноло-

гічним регламентом (за винятком виве-

дення окремих каналів системи безпеки

для проведення регламентних перевірок

або планового технічного обслугову-

вання)
2.2. Не вважаються порушеннями в роботі АС такі події: а) зниження навантаження енергоблока з метою виконання
планових робіт по технічному обслуговуванню, передбачених
технологічним регламентом та інструкціями по експлуатації систем і
обладнання АС; б) зниження навантаження, зупинка енергоблока, викликані
виведенням з роботи обладнання енергоблока для усунення
несправностей і дефектів обладнання АС на час ремонту і
післяремонтних випробувань по оперативному замовленню, узгодженому
в установленому порядку; в) зниження навантаження енергоблока по проектному алгоритму
згідно з диспетчерським графіком навантаження. 2.3. Події на енергоблоці АС, що не супроводжувались
наслідками, зазначеними в табл.1, п.2.1. Положення, розслідуються
в порядку, установленому на АС, враховуються як цехові порушення і
не підлягають звітності до Держкоматому та органів державного
нагляду. Інформація про зареєстровані АС цехові порушення
подається АС на запити Держкоматома, Держатомінспекції і
Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної
безпеки Мінекобезпеки України (далі - ДТНЦ ЯРБ). 2.4. Категорія порушень в роботі АС установлюється комісією
по розслідуванню. Рішення про зміну категорії порушення, уточнення
причин подій і коригуючих заходів, з урахуванням як особистих
думок членів комісії по розслідуванню, так і інших обставин,
приймає Держатомінспекція. У разі зміни категорії порушення підприємство, відомство, що
створило комісію, зобов'язане провести додаткове розслідування. 2.5. Розслідування та облік порушень ведеться для категорій: - П06 - від дня надходження на АС ядерного палива і джерел
іонізуючих випромінювань; - П03, П04, П07, П10 - від дня затвердження робочою комісією
акта про прийняття відповідного обладнання в експлуатацію; - А01, А02, А03, А04, П01, П02 - від моменту початку
завантаження ядерного палива в реактор; - П05, П08, П09 - від моменту підписання державною
приймальною комісією акта про прийняття енергоблока в промислову
експлуатацію.
2.6. Порушення, що супроводжуються пожежею, обваленням або
пошкодженням будівель, споруд АС, розслідуються відповідно до
Інструкції по розслідуванню та обліку пожеж, що сталися на АС
(МАЕП СРСР, 1990 р.); Положення про порядок розслідування причин
аварій будівель, споруд, їх частин і конструктивних елементів,
затвердженого постановою Держбуду СРСР від 05.06.86 р. N 76. 2.7. Порушення, що супроводжувалися нещасними випадками,
розслідуються відповідно до Положення про розслідування та облік
нещасних випадків професійних захворювань і аварій на
підприємствах, в установах і організаціях, введеного в дію
постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623
( 623-93-п ). 2.8. Всі порушення, перелічені у п.2.1. Положення,
включаються у звітність АС по порушенням в її роботі відповідно до
п.3. Положення. Для вперше введених в експлуатацію енергоблоків АС до моменту
підписання державною приймальною комісією акта щодо прийняття
енергоблока в промислову експлуатацію розслідування та облік
порушень в роботі АС ведеться відповідно до п.2.5. Положення (з
відзнакою "особливий облік"), звіти за даними порушеннями
надсилаються за запитом Держкоматома, Держатомінспекції, ДНТЦ ЯРБ. 2.9. Порушення в роботі декількох енергоблоків багатоблочної
АС, спричинені внутрішнім або зовнішнім впливом, а також викликані
відмовами з загальних причин враховуються та оформлюються окремо
для кожного енергоблока.
3. Повідомлення про порушення в роботі АС
3.1. Про кожне порушення в роботі АС передається така
інформація: - оперативне повідомлення про порушення в роботі АС; - попереднє повідомлення про порушення в роботі АС; - додаткове повідомлення про порушення в роботі АС; - формуляр класифікації події; - звіт про розслідування порушень в роботі АС; - додатковий звіт про розслідування порушень в роботі АС.
3.2. Оперативне повідомлення про порушення в роботі АС: 3.2.1. Оперативне повідомлення повинно містити: - назву АС і номер енергоблока; - дату і час порушення; - стан енергоблока до порушення; - стислий опис порушення (по можливості припустимі причини); - стан енергоблока на момент передачі повідомлення. 3.2.2. Оперативне повідомлення передається таким чином: за порушеннями категорій А01, А02, А03 після оголошення на АС
аварійної обстановки і введення в дію плану захисту персоналу (за
категоріями А04, П01 негайно) начальником зміни АС або посадовою
особою за його дорученням по телефону: - черговому диспетчеру Держкоматома; - оперативному черговому АЯР; - начальнику інспекції Мінекобезпеки України на АС; - до штабів з цивільної оборони та надзвичайних ситуацій
селища (міста), області, на території яких діє АС; - головам адміністрацій селища (міста), області, на території
яких діє АС; - в медичну частину АС; - в органи МВС і СБ України, що обслуговують АС; - в регіональний орган Гідрометцентру; - диспетчеру відповідного управління енергосистеми. У решті порушень, перелічених у табл.1, Оперативне
повідомлення передається начальником зміни АС або посадовою особою
за його дорученням по телефону протягом 1 години після виявлення
порушення: - черговому диспетчеру Держкоматома; - оперативному черговому АЯР; - в інспекцію Мінекобезпеки України на АС; - диспетчеру відповідного управління енергосистеми (у
випадках, передбачених Положенням про взаємовідносини АС з
енергосистемою).
3.3. Попереднє повідомлення про порушення в роботі АС 3.3.1. Попереднє повідомлення повинно містити: - назву АС і номер енергоблока; - дату і час порушення; - попередню категорію порушення; - попередню оцінку рівня порушення по шкалі INES; - стан енергоблока до порушення; - стислий опис виникнення, проходження і ліквідації наслідків
порушення, припустимі причини порушення, наявність порушень меж
і/або умов безпечної експлуатації; - найменування та основні дані пошкодженого обладнання,
місце, характер і причину пошкодження з класифікацією відповідно
до Словника кодів; - стан даного і інших енергоблоків АС на момент передачі
повідомлення; - радіаційні наслідки порушення (за штатними приладами
контролю, переносними приладами або лабораторному контролю); 3.3.2. Попереднє повідомлення підписується головним інженером
АС і представником інспекції Мінекобезпеки України на АС,
передається: а) телетайпом (телефаксом, електронною поштою) впродовж 24
годин після виявлення порушення в такі організації: - Держкоматом; - Держатомінспекцію; - Адміністрацію ядерного регулювання; - іншим організаціям за наявності взаємної домовленості про
оповіщення про події на АЕС; б) якщо телетайп (телефакс, електронна пошта) тимчасово не
працює, Попереднє повідомлення передається телефоном до
Держкоматому, Держатомінспекції та АЯР з наступним підтвердженням
телетайпом (телефаксом, електронною поштою) впродовж 3-х діб.
3.4. Додаткове повідомлення про порушення в роботі АС
Додаткове повідомлення підписується тими ж особами і передається
на ті ж адреси, що і Попереднє повідомлення, впродовж не більше
5 діб після виявлення зміненої оцінки масштабу порушення і його
радіаційних наслідків, необхідності уточнення змісту в
Попередньому повідомленні.
3.5. Формуляр класифікації події 3.5.1. Зміст Формуляра класифікації події визначається
Руководством для пользователей международной шкалой ядерных
событий, IAEA-INES-92/01.
3.6. Звіт про розслідування порушень в роботі АС 3.6.1. Звіт про розслідування порушення складається комісією
по розслідуванню порушення. Форма і зміст звіту про розслідування
порушень в роботі АС наведені в додатках N 1, N 2. 3.6.2. Звіт про розслідування порушень (зі всіма додатками)
надсилається АС: а) поштою впродовж не більше 5 діб після закінчення роботи
комісії по розслідуванню до таких організацій: - Держкоматома; - АЯР; - Держатомінспекції; - ДНТЦ ЯРБ; - АЕС України; - організацій, підприємств, через недоліки в діяльності яких
сталася відмова або пошкодження обладнання АС; б) за порушеннями категорій А01-А04, П01 звіти, крім того,
передаються до головної екологічної інспекції Мінекобезпеки
України; в) до інших організацій, підприємств звіт про розслідування
порушень надсилається АС за вказівкою Держкоматома, наглядового
органа або за власною ініціативою; г) копія звіту про порушення у вигляді файла формата Word for
Windows передається до Держкоматома і ДНТЦ ЯРБ, Держатомінспекції
електронною поштою одночасно з письмовим звітом.
3.7. Додатковий звіт про розслідування порушення в роботі АС Додатковий звіт про розслідування порушення готується
комісією у разі, якщо відомство, підприємство, що створило комісію
по розслідуванню, або Держатомінспекція, прийняли рішення про
додаткове розслідування порушення внаслідок виявлення важливої
додаткової інформації за обставинами, причинами і коригуючими
заходами. Додаткове розслідування проводиться протягом 10 діб з
моменту прийняття рішення про його проведення. Додатковий звіт про
розслідування порушення надсилається в ті ж строки та адреси, що і
початковий звіт про розслідування порушення в роботі АС. 3.8. Інформація про хід реалізації коригуючих заходів за
порушеннями в роботі АС (з зазначенням заходу, дати виконання і
номера звіту про розслідування порушень в роботі АС) готується АС
і щоквартально (до 15-го числа місяця, наступного за звітним
кварталом) надсилається до Держкоматома, Держатомінспекції та ДНТЦ
ЯРБ.
4. Розслідування порушень в роботі АС
4.1. Кожне порушення, що підлягає обліку відповідно до
Положення, розслідується комісією протягом 15 діб з моменту його
виникнення. Рішення про продовження строку розслідування приймається
відомством, підприємством, яке створило комісію по розслідуванню.
Якщо комісія створена керівництвом АС, то таке рішення приймається
Держкоматомом за заявкою, підписаною головним інженером АС і
узгодженою з Держатомінспекцією. 4.2. Комісії по розслідуванню порушень в роботі АС
створюються: - за порушеннями категорії А01 - Урядом України; - за порушеннями категорій А02, А03, А04, П01 - Держкоматомом
за участю органів Мінекобезпеки України та інших міністерств,
відомств; - за порушеннями категорій П02, П03, П04, П06 - керівництвом
АС за узгодженням з Держкоматомом; - за порушеннями категорій П05, П07, П08, П09, П10 - і
цеховим порушенням - керівництвом АС.
4.3. Склад комісії по розслідуванню і її голова визначаються
наказом відомства, підприємства, яке створює комісію. 4.3.1. Залучення до роботи в комісії представників
організацій, підприємств, які брали участь у конструюванні,
проектуванні, спорудженні АС, виготовленні, монтажу,
налагоджуванні і ремонті обладнання, яке відмовило, пошкоджене,
проводиться при необхідності. 4.3.2. Представники Держатомінспекції, АЯР і ДНТЦ ЯРБ
включаються до складу комісії на їх вимогу.
4.4. Керівник відомства, підприємства, що створює комісію,
забезпечує добір необхідних спеціалістів для роботи в комісії, а
її голова - проведення розслідування у встановлені строки і
підготовку звіту про розслідування порушень в роботі АС згідно з
вимогами Положення. 4.5. Про місце і час початку роботи комісії всі її члени, а
також інспекція Мінекобезпеки України на АС повинні бути
повідомлені відомством, підприємством, що створило комісію по
розслідуванню. 4.6. На період проведення розслідування члени комісії можуть
звільнятися від виконання обов'язків за місцем постійної роботи і
надходять у підпорядкування голови комісії по розслідуванню. Вони
повинні прибути на АС в строк, визначений відомством,
підприємством, які створили комісію, і працювати в її складі до
оформлення і підписання звіту про розслідування порушення. Комісії
по розслідуванню порушення надається право одержувати пояснення
від посадових осіб АС, експлуатуючої організації або Держкоматома,
проводити необхідні випробування, перевірки, а також залучати
спеціалістів інших АС, експертів. Порядок роботи комісії по розслідуванню порушення
встановлюється головою комісії. 4.7. До початку проведення розслідування керівництво АС
зобов'язане вжити заходів по збереженню обстановки в місці
порушення такою, якою вона була на момент порушення; припинити всі
роботи на установках і обладнанні, де сталося порушення, якщо це
не становить небезпеки для життя людей і не викликає подальшого
розвитку порушення. 4.8. Розкриття (розборка) пошкодженого обладнання АС з
документальною фіксацією його стану, що передував розкриттю
(розборці), може проводитись до початку роботи комісії за
розпорядженням керівництва АС за узгодженням з головою комісії по
розслідуванню. За результатами розкриття (розборки) складається
акт.
4.9. Пуск і режим роботи енергоблока після порушення
визначається виробничими інструкціями. 4.9.1. Пуск енергоблока після зупинки, пов'язаної з
пошкодженням або непроектною роботою обладнання, важливого для
безпеки, дозволяється після письмового підтвердження керівництвом
АС про усунення причин порушення і виконання необхідних коригуючих
заходів, визначених комісією по розслідуванню порушення, і
узгодження з Держкоматомом і інспекцією Мінекобезпеки на АС. 4.9.2. В окремих випадках допускається введення в роботу
енергоблока до закінчення з'ясування причин, якщо обладнання,
відмова і пошкодження якого призвели до порушення, можна тимчасово
вивести з експлуатації або замінити. Рішення з цього питання
приймається керівництвом АС і узгоджується з Держкоматомом і
інспекцією Мінекобезпеки на АС.
4.10. Керівництво АС на вимогу голови комісії по
розслідуванню зобов'язане забезпечити всі необхідні умови для
роботи комісії, в тому числі: - надати проектні, експлуатаційні, заводські, нормативні та
інші матеріали; - провести необхідні технічні розрахунки, лабораторні
дослідження, випробування і перевірки, фотографування об'єктів,
обладнання; - виділити необхідних спеціалістів АС для участі в роботі
комісії; - надати приміщення для роботи комісії, засоби зв'язку,
транспорт; - забезпечити друкування, розмноження матеріалів
розслідування. 4.11. До початку роботи комісії керівництво АС повинно: - визначити характер і масштаби порушення для уточнення
складу комісії; - організувати, при необхідності, виклик представників
підприємств-виробників, проектних, конструкторських,
науково-дослідних, ремонтних, налагоджуваних та інших організацій,
підприємств; - вжити заходів по збереженню діаграм реєструючих приладів,
осцилограм, розпечаток, магнітофонних записів оперативних
переговорів, оперативних журналів; - зафіксувати значення нейтронно-фізичних характеристик
реактора на момент порушення, положення комутаційної апаратури,
відключаючої та регулюючої арматури, блінкерів, накладок; - зібрати безпосередньо після здавання зміни пояснювальні
записки персоналу, який брав участь у ліквідації порушення, його
очевидців, керівного персоналу цехів; - підготувати на підставі наявних первинних матеріалів
графіки (в єдиному масштабі часу) змін параметрів при виникненні і
розвитку порушення необхідних для аналізу роботи систем і
обладнання з нанесеними на них відмітками про переключення
обладнання, спрацювання технологічних захистів, блокувань; - підготувати необхідну проектну документацію, протоколи
випробувань, оглядів, перевірок, схеми, інструкції по
експлуатації, документацію по ремонту, а також інформацію щодо
аналогічних порушень на даній АС.
4.12. При аналізі причин, оцінці порушення в роботі АС з
точки зору безпеки, розробці коригуючих заходів по ліквідації
наслідків порушення, запобіганню їх повторення комісія по
розслідуванню повинна керуватися вимогами Положення до змісту
звіту про розслідування порушення в роботі АС (див. додаток N 2) і
Методики аналізу порушень в роботі АС. В Методиці представлена
систематизована послідовність дій, рекомендованих при проведенні
розслідування порушення, розроблена на основі методології ASSET,
яка концентрується на визначенні та усуненні недоліків у
станційній програмі нагляду за обладнанням, документацією і
персоналом. 4.12.1. При встановленні безпосередніх і корінних причин
порушення в роботі АС комісія по розслідуванню повинна керуватися
класифікацією причин Словника кодів, наведеного в додатку N 3.
4.13. Остаточна редакція звіту про розслідування
порушення приймається головою комісії. Члени комісії, які не
погоджуються з прийнятим рішенням, повинні викласти письмово свою
особливу думку, яка обов'язково включається в додаток до звіту по
розслідуванню порушення. Особливі думки повинні бути оформлені не
пізніше установленого строку розслідування порушень в роботі АС. 4.13.2. Розслідування вважається закінченим після підписання
звіту всіма членами і головою комісії.
4.14. Підписаний всіма членами комісії перший примірник звіту
про розслідування порушення в роботі АС разом з первинними
документами до нього повинен зберігатися на АС впродовж всього
строку її експлуатації. 4.15. При прийнятті рішення про зміну категорії порушення,
зазначеної у звіті про розслідування порушення, підприємство,
відомство, що створило комісію, проводить додаткове розслідування,
переоформлює звіт і надсилає його всім організаціям і
підприємствам, яким було надіслано початковий звіт про
розслідування порушення в роботі АС. 4.16. У разі, якщо в процесі розслідування порушення в роботі
АС виявляються наслідки, залежно від яких порушення повинно
відноситися до більш важкої категорії, то рішення про створення
комісії по розслідуванню повинно бути переглянуто відповідною
організацією згідно з п.4.2. Інформація про зміну категорії
порушення повинна бути направлена організацією, що створила
комісію, до Держкоматома, Держатомінспекції та АЯР протягом 24
годин після виявлення наслідків відомством.
Додаток N 1

до Положення про порядок

розслідування та обліку

порушень в роботі АС
Форма звіту про розслідування порушень в роботі АС
Держкоматом України
Звіт про розслідування порушення в роботі АС—————————————————————————————————————————————————————————————————— | | день, місяць, рік| | Номер звіту: |Дата випуску: | |————————————————————————————————+———————————————————————————————| | день, місяць, рік| | |Дата порушення: |Час порушення: | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Назва порушення: | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |АС, блок: |Тип блока: | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Оцінка по INES: | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Експлуатуюча організація: | —————————————————————————————————————————————————————————————————— —————————————————————————————————————————————————————————————————— | Розповсюдження звіту | |________________________________________________________________| |Організації, підприємства: | | | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Підрозділи АС: | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Особа на АС для |Прізвище, і.,п: | | |подальшого зв'язку:|Адреса: | | | | | | | |Телефон: | | | |Телефакс: | | | |Телетайп: | | | |Електронна пошта: | | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
1. Опис порушення
1.1. Стан енергоблока (АС) до виникнення (виявлення) порушення
1.2. Опис послідовності подій в ході порушення
2. Наслідки порушення
2.1. Порушення меж і/або умов безпечної експлуатації
2.2. Вихід радіоактивних продуктів за установлені межі
2.3. Опромінення персоналу, населення
2.4. Забруднення радіоактивними продуктами обладнання, приміщень і площадки АС, території за межами площадки
2.5. Час простою енергоблока
2.6. Недовироблення електричної енергії
2.5. Час простою енергоблока
2.6. Недовироблення електричної енергії
3. Аналіз причин порушення
3.1. Логічна послідовність подій ("дерево подій")
3.2. Перелік аномальних подій в ході порушення
3.3. Дії, здійснені для з'ясування причин подій
3.4. Попередні аналогічні порушення
3.5. Типи дефектів (типи помилок персоналу). Супутні фактори
3.6. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
4. Оцінка з точки зору безпеки
4.1. Важливість для безпеки подій в ході порушення
4.2. Обгрунтування оцінки порушення за INES
5. Додаткові недоліки, виявлені при розслідуванні,

і заходи по їх усуненню
6. Перелік додатків
7. Склад комісії по розслідуванню
Голова комісії:
(посада,
назва організації (підприємства) (підпис)
(прізвище і., п.)
Члени комісії:
(посади,
назви організацій (підприємств) (підписи)
(прізвища і., п.)
Інші учасники розслідування:
(посади,
назви організацій (підприємств) (підписи)
(прізвища і., п.)
8. Кодована інформаційна карта
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |Кодована інформаційна карта | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Номер звіту ___ - ___ - __ - __ - __ |Дата порушення: __.__.__ | |——————————————————————————————————————+—————————————————————————| |1) Категорії порушення: ___; ___; |Час порушення: __:__:__ | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |2) Стан енергоблока до порушення: 2._ . _ .; | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |3-5) Системи, обладнання, які відмовили/порушені | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Системи, обладнання, які | Причини | |відмовили | | |——————————————————————————————+—————————————————————————————————| |Основні системи| Обладнання |Безпосередні | Корінні | |———————————————+——————————————+————————————————+————————————————| | 3. A-L | 4 | 9.1 | 9.2 | |———————————————+——————————————+————————————————+————————————————| |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Порушені системи, обладнання | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |6) Вплив на режим роботи енергоблока: 6._ . _ .; 6._ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |7) Характер порушення: 7._ . _ .; 7._ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |8) Тип порушення: 8._ .; 8._ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |9) Порушення меж і/або умов безпечної | |експлуатації енергоблока (так/так, так/ні, ні/так, ні/ні) | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |Кодована інформаційна карта | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Номер звіту ___ - ___ - __ - __ - __ |Дата порушення: __.__.__ | |——————————————————————————————————————+—————————————————————————| |1) Категорії порушення: ___; ___; |Час порушення: __:__:__ | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |2) Стан енергоблока до порушення: 2._ . _ .; | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |3-5) Системи, обладнання, які відмовили/порушені | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Системи, обладнання, які | Причини | |відмовили | | |——————————————————————————————+—————————————————————————————————| |Основні системи| Обладнання |Безпосередні | Корінні | |———————————————+——————————————+————————————————+————————————————| | 3. A-L | 4 | 9.1 | 9.2 | |———————————————+——————————————+————————————————+————————————————| |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Порушені системи, обладнання | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |3. __ | 4. __ .__ |9.1._ . _ . _ . |9.2._ . _ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |6) Вплив на режим роботи енергоблока: 6._ . _ .; 6._ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |7) Характер порушення: 7._ . _ .; 7._ . _ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |8) Тип порушення: 8._ .; 8._ . | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |9) Порушення меж і/або умов безпечної | |експлуатації енергоблока (так/так, так/ні, ні/так, ні/ні) | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 2

до Положення про порядок

розслідування та обліку

порушень в роботі АС
Вимоги до змісту звіту про розслідування

порушень в роботі АС
Титульний лист
- Номер звіту
Присвоюється на АС і містить таку інформацію:

а) номер енергоблока;

б) скорочена назва АС, три літери. Приклад: (ЗАП, ЧЕР, ЮУК,
РОВ, ХМЕ);Присвоюється на АС і містить таку інформацію:

а) номер енергоблока;

б) скорочена назва АС, три літери. Приклад: (ЗАП, ЧЕР, ЮУК,
РОВ, ХМЕ); в) категорію порушення, позначену літерою і цифрами з
відповідного пункту таблиці 1 розділу 2 Положення. Тут
зазначається найбільш висока категорія даного порушення; г) порядковий номер порушення в поточному році, який
записується двома знаками 01, 02 і т.і.; д) місяць і рік, коли сталося порушення. Наприклад: 1ЗАП-П10-04-05-95 - це порушення сталося на
енергоблоці N 1 Запорізької АЕС, пов'язане з відмовою каналу
системи безпеки без порушення умов безпечної експлуатації, є
четвертим порушенням в поточному році на Запорізькій АЕС в травні
1995 року. - Дата випуску звіту - дата підписання звіту головою комісії. - Дата порушення
зазначається дата виявлення порушення. Позначається таким чином:
день, місяць, рік, наприклад, (28.05.93)зазначається дата виявлення порушення. Позначається таким чином:
день, місяць, рік, наприклад, (28.05.93) - Час порушення
зазначається час виявлення порушення, наприклад, (02:46:12, тобто
2 години 46 хвилин 12 секунд).зазначається час виявлення порушення, наприклад, (02:46:12, тобто
2 години 46 хвилин 12 секунд). - Назва порушення
назва порушення повинна включати вказівку про основний наслідок
порушення відповідно до визначених категорій, наприклад:
"Несанкціоноване опромінення персоналу...", "Пошкодження
ТВЕЛів...", "Зупинка реакторної установки...", "Зниження
навантаження енергоблока...", за яким воно класифіковано.назва порушення повинна включати вказівку про основний наслідок
порушення відповідно до визначених категорій, наприклад:
"Несанкціоноване опромінення персоналу...", "Пошкодження
ТВЕЛів...", "Зупинка реакторної установки...", "Зниження
навантаження енергоблока...", за яким воно класифіковано. - АС, блок
зазначається назва АС і цифра, яка означає номер енергоблока
(наприклад, ЗАПОРІЗЬКА - 1).зазначається назва АС і цифра, яка означає номер енергоблока
(наприклад, ЗАПОРІЗЬКА - 1). - Тип блока
зазначається тип енергоблока і в дужках номер проекта реакторної
установки (наприклад, ВВЕР-1000 (В-320, В-302, В-338), ВВЕР-440
(В-213), РБМК-1000).зазначається тип енергоблока і в дужках номер проекта реакторної
установки (наприклад, ВВЕР-1000 (В-320, В-302, В-338), ВВЕР-440
(В-213), РБМК-1000). - Класифікація за INES
зазначається рівень порушення згідно з класифікацією, проведеною
АС з посиланням на відповідний пункт Керівництва МАГАТЕ для
користувачів INES.зазначається рівень порушення згідно з класифікацією, проведеною
АС з посиланням на відповідний пункт Керівництва МАГАТЕ для
користувачів INES. - Експлуатуюча організація
зазначається назва (наприклад, ПО "Запорізька АЕС").

- Розповсюдження звіту зазначаються скорочені назви організацій і підприємств, а також
підрозділів даної АС, яким направлено цей звіт (наприклад,
Держкоматом, Держатомінспекція, ДНТЦ ЯРБ і підрозділи АС).
1. Опис порушення
1.1. Стан енергоблока (АС) до виникнення (виявлення)
порушення Наводиться інформація: - потужність енергоблока; - стан електричної схеми; - стан системи безпеки (з урахуванням п. 1.1. додатка N 3); - стан систем і обладнання, що відмовили і порушені в ході
порушення (з урахуванням п.п.11, 12 додатка N 3); - умови експлуатації інших енергоблоків АС (якщо необхідно). Тут і далі при описуванні порушення всі наведені скорочені
позначення систем і обладнання, включаючи і оперативні позначення,
повинні бути розшифровані при першому згадуванні. Умовні літерні
позначення величин повинні відповідати установленим Державним
стандартам. 1.2. Опис послідовності подій в ході порушення Наводить хронологічний (з зазначенням часу) опис
послідовності подій в ході порушення, яке повинно містити: - зміну параметрів і режимів експлуатації енергоблока, систем
і обладнання; - спрацювання блокувань і захистів; - автоматичне або ручне спрацювання систем безпеки та іншого
обладнання, важливого для безпеки; - дії персоналу, вжиті в ході порушення (як правильні, так і
неправильні); - відмови систем і обладнання; - наслідки цих відмов. При описуванні час позначається так: г:хв:с, тобто
(02:46:12). До опису порушення додаються графіки і діаграми, що
ілюструють динаміку зміни основних і інших важливих для аналізу
даного порушення параметрів. На графіках і діаграмах повинно бути
відмічено точки відліку подій, моменти спрацювання (або
неспрацювання) захистів і блокувань. Опис порушення повинен бути закінчений на етапі, коли
енергоблок стабілізовано на будь-якому рівні потужності, зупинено,
виведено в ремонт, з експлуатації. Опис порушення в системах безпеки наводиться до введення
каналу СБ в режим чекання. Опис порушень за категоріями П06, П07 наводиться до введення
обладнання в експлуатацію після відмовлення або зняття з
експлуатації.
2. Наслідки порушення
Наводяться дані про реальні наслідки порушення для безпечної
і надійної експлуатації АС, включаючи радіаційні наслідки (якщо
такі були) для персоналу АС, населення, навколишнього середовища,
часу простою енергоблоку, недовироблення енергії, а саме: 2.1. Порушення меж і/або умов безпечної експлуатації
(конкретно - в чому проявилось, дати посилання на відповідний
пункт технологічного регламенту або інструкції по експлуатації). 2.2. Вихід радіоактивних продуктів за установлені межі
(величина і ізотопний скад викиду, порівняння з гранично
допустимими викидами для даного енергоблока). 2.3. Опромінення осіб з числа персоналу, населення (в
мЗв/людину). 2.4. Радіоактивне забруднення обладнання, приміщень і
площадки АС, території за межами площадки АС (площа поверхні,
рівень і вид забруднення, порівняння з гранично допустимим
забрудненням). 2.5. Час простою енергоблока (в годинах). 2.6. Недовироблення електричної енергії (в млн.кВт.год)
згідно з Інструкцією по визначенню недовироблення електроенергії
АЕС України, Держкоматом України, 1995.
3. Аналіз причин порушення
У цьому розділі наводяться результати аналізу всіх
безпосередніх і відповідних їм корінних причин кожної аномальної
події, які мали місце в ході порушення. 3.1. Логічна послідовність подій ("дерево подій"). Складання логічної послідовності подій (побудова "дерева
подій"), визначення характеру подій проводиться у відповідності з
п.2 Методики аналізу порушень в роботі АС. 3.2. Перелік аномальних подій в ході порушення Перелік всіх аномальних подій, що виникли в ході порушення,
наводиться в табл.2 з додержанням хронологічної послідовності в
такій формі: порядковий номер аномальної події, час її виникнення,
опис події: характер події ("відмова обладнання", або "нестача
процедури" (експлуатаційної, ремонтної) або "помилка персоналу"
(оперативного, ремонтного, адміністративного). Визначення характеру події проводиться з урахуванням
рекомендацій п.2 Методики. 3.3. Дії, вжиті для з'ясування причин Зазначаються проведені перевірки роботи систем, обладнання,
схем і т.п., а також дії персоналу АС для з'ясування причин
аномальних подій. 3.4. Попередні аналогічні порушення Наводяться відомості про аналогічні порушення, які мали місце
раніше на даній АС, з зазначенням номера енергоблока, дати
порушення, номера звіту про розслідування порушень. 3.5. Тип дефектів (типи помилок персоналу), заходи по їх
усуненню. Супутні фактори Для аномальних подій установлюються типи дефектів (типи
помилок персоналу) відповідно до п.5.1. Словника кодів (див.
додаток N 3). Супутні фактори встановлюються відповідно до
Методики. Типи дефектів (типи помилок персоналу) і супутні фактори
заносяться до табл.2 звіту про порушення.
3.6. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню 3.6.1. Для кожної аномальної події повинні бути визначені
безпосередні і корінні причини. Безпосередня причина - це явище, процес, подія або стан, що
обумовили порушення нормального проходження технологічного
процесу. Корінна причина - це обставина, що створила умови для
наявності або прояву безпосередньої причини. Безпосередні і корінні причини кожної аномальної події
наводяться в тій послідовності, в якій дано перелік цих подій, з
зазначенням коду причини. Визначення безпосередніх і корінних причин для кожної
аномальної події проводиться з урахуванням рекомендацій по
класифікації причин, наведених в п. 9 Словника кодів (див. додаток
N 3). 3.6.2. По кожній безпосередній і корінній причині аномальної
події в ході даного порушення, а також по кожному виявленому в
процесі розслідування додатковому недоліку повинні бути
передбачені відповідні коригуючі заходи. Коригуючі заходи, що розробляються комісією по розслідуванню
порушення в роботі АС, підрозділяються на два типи: - які підлягають виконанню (10.1) - рекомендовані для виконання (10.2). Обидва ці типи мають однакову структуру за певними галузями
діяльності. До коригуючих заходів, які підлягають виконанню, відносяться
заходи, направлені на відновлення працездатності енергоблока АС,
запобігання виникнення аналогічних або інших порушень в
майбутньому, прийняття і виконання яких знаходяться в компетенції
керівництва АС або комісії по розслідуванню, а також заходи,
направлені на безумовне виконання вимог нормативно-технічних
документів. До коригуючих заходів, рекомендованих до виконання,
відносяться заходи, які можуть бути виконані за рішенням
експлуатуючої організації, підприємств або організацій, що ведуть
конструювання, проектування, виготовлення, монтаж, наладку,
ремонт, розробку нормативно-технічної та іншої документації, або
за згодою з цими організаціями, а також заходи, які вимагають
проведення додаткових досліджень. По кожному заходу обов'язково указується найменування
підрозділів АС, підприємств, організацій-виконавців (або
рекомендованих виконавців) і строк виконання заходів (або
рекомендований строк виконання). 3.6.3. Запис безпосередніх і корінних причин аномальних подій
і коригуючих заходів по їх усуненню наводиться в табл.2 звіту про
розслідування порушення.
Таблиця 2

звіті наводиться роздільно по кожній причині. Опис

причин і коригуючих заходів повинен бути конкретним. У разі, якщо коригуючий захід є заходом загального характеру,
то його опис наводиться одразу під таблицею.
4. Оцінка порушення з точки зору безпеки
4.1. Важливість для безпеки подій в ході порушення Тут наводяться результати оцінки важливості з точки зору
безпеки аномальних подій, що мали місце в ході порушення, і
порушення в цілому (чи можна класифікувати аномальні події або
порушення як вихідні події аварії). Наводиться інформація про
реальні і потенціальні наслідки для безпечної експлуатації
енергоблока (АС), які мали місце або могли мати місце у разі
додаткової відмови або помилки персоналу. 4.2. Обгрунтування оцінки порушення за IНEС Тут наводиться докладне обгрунтування оцінки порушення по
IНEС відповідно до Керівництва для користувачів IНEС.
5. Додаткові недоліки, виявлені при розслідуванні,

і заходи по їх усуненню
Тут зазначаються тільки ті недоліки, які безпосередньо не
пов'язані з аномальними подіями, що виникли в ході даного
порушення в роботі АС, але є передумовою інших порушень: 5.1. В діях персоналу АС 5.2. В роботі обладнання і систем при нормальній експлуатації 5.3. В роботі обладнання і систем безпеки 5.4. В роботі систем управління 5.5. В технічному обслуговуванні і ремонті 5.6. В експлуатаційній документації 5.7. В організації експлуатації 5.8. В діяльності сторонніх (залучених) організацій По кожному виявленому в процесі розслідування додатковому
недоліку повинні бути передбачені відповідні коригуючі заходи.
Визначення коригуючих заходів ведеться аналогічно з п.3.6.2.
даного додатка.
6. Перелік додатків
Тут наводиться перелік додатків до звіту по розслідуванню
порушення в роботі АС, який визначається комісією по
розслідуванню. 6.1. Рекомендований перелік додатків до звіту про
розслідування порушень такий: - діаграми змін основних параметрів І і ІІ контурів,
розпечатки реєстрації змін стану основного технологічного
обладнання в аварійних режимах; - дані обстеження радіаційної обстановки, дані про
перенавчання персоналу; - пояснювальні записки персоналу; - необхідні технологічні схеми та їх фрагменти, креслення,
ескізи, фотографії пошкодженого обладнання і місць пошкодження; - протоколи та акти післяаварійних перевірок, результати
металографічних і інших досліджень, акти розкриття (розборки) на
АС пошкодженого обладнання; - довідки метеостанції і витяг з проекту або розрахунку (при
порушенні внаслідок стихійних явищ); - особливі думки членів комісії по розслідуванню; - інші матеріали, що підтверджують висновки комісії стосовно
причин порушення. 6.2. Якщо порушення розслідувались з застосуванням
документів, перелічених в п.п.2.6, 2.7 Положення, до звіту про
розслідування порушень повинні бути додані акти результатів цих
розслідувань. 6.3. На кожну одиницю пошкодженого або дефектного, яке
відмовило, обладнання повинні бути наведені такі дані: - стислий опис відмови, пошкодження або дефекту; - станційна позначка; - тип (марка); - заводський номер ; - підприємство-виробник; - дати виготовлення і введення в експлуатацію; - дата і вид останнього (перед порушенням) ремонту; - напрацювання обладнання від початку експлуатації і до
моменту його останньої відмови, пошкодження або дефекту; - причини дефекту (відповідно до додатку N 3 Положення), чи
мали місце раніше (коли) аналогічні відмови, пошкодження або
дефекти даного або аналогічного обладнання. 6.4. До звіту про розслідування порушення повинні бути додані
такі відомості про персонал АС, який припустив неправильні дії або
бездіяльність: - прізвище, ім'я, по батькові; - посада, розряд; - вік; - освіта і спеціальність; - загальний стаж роботи на АС і стаж роботи на даній посаді; - результати перевірки знань нормативно-технічної
документації та експлуатаційних інструкцій за останні 3 роки; - дані про проходження підготовки в учбово-тренувальних
пунктах, центрах і протиаварійних тренувань, умови проживання,
склад сім'ї, висновки психолога з таких питань: ергономічні
недоліки в організації робочого місця, оцінка психологічної
ситуації в процесі порушення.
7. Склад комісії по розслідуванню
Зазначається посада, місце роботи, прізвище та ініціали,
підписи голови і членів комісії, а також інших учасників
розслідування (без підписів) в такій формі: Голова комісії: (посада, найменування організації (підприємства) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові) Члени комісії: (посади, найменування організацій (підприємств) (підписи) (прізвища, ім'я, по батькові) Інші учасники розслідування: (посади, найменування організацій (підприємств) (прізвища, ім'я, по батькові)
8. Кодована інформаційна карта
Заповнюється на АС за Словником кодів, наведеним в додатку
N 3. У кожному пункті після двокрапки проставляються відповідні
цифри і позначення з названого Словника. При кодуванні необхідно
зазначити всі коди, що відносяться до даного порушення. Головна мета кодування порушень в роботі АС полягає в тому,
щоб мати можливість оперативного пошуку інформації про порушення,
яка зберігається в комп'ютеризованій базі даних галузевого або
станційного рівня, і вилучення з бази необхідних даних. Коди розділено за 9 наступними пунктами: 8.1. Категорії порушення Це поле визначає всі категорії, до яких відноситься дане
порушення. 8.2. Стан енергоблока до порушення Це поле визначає стан енергоблока перед порушенням.
8.3. Системи, відмовлені/порушені 8.3.1. Системи, які відмовили Поля 3.А-3.L визначають основні технологічні системи, системи
безпеки і спорудження енергоблока, які: - відмовили при виконанні своїх нормальних функцій, внаслідок
чого ініціювали аномальну подію; - функціонували, як передбачено проектом, але це
функціонування призвело (могло призвести) до іншої аномальної
події; - функціонували, як передбачено проектом, але в процесі
функціонування було відмічено відмови елементів даної системи
(наприклад, відмова працюючого насоса системи і успішне вмикання
резервного насоса). 8.3.2. Порушені системи Поля 3.А-3.L визначають основні технологічні системи, системи
безпеки і спорудження енергоблока, які: - відмовили при виконанні своїх нормальних функцій внаслідок
порушення (залежна відмова).
8.4. Обладнання відмовлене/порушене Це поле визначає: - обладнання відмовлене - обладнання відмовлених систем, яке
відмовило при виконанні своїх нормальних функцій, внаслідок чого
ініціювало аномальну подію; - порушене обладнання - обладнання порушених систем, яке
відмовило при виконанні своїх нормальних функцій внаслідок
порушення (залежна відмова). 8.5. Причини порушення Це поле визначає причини аномальних подій в ході порушення.
Для послідовних подій в ході порушення повинні бути виділені всі
причини кожної стадії розвитку. Кожна безпосередня причина повинна
бути зв'язана з відповідною корінною причиною (причинами). 8.6. Вплив на режим роботи енергоблока Це поле визначає результат впливу порушення на режим
експлуатації енергоблока. 8.7. Характер порушення Це поле визначає природу/властивість порушення. На відміну
від цього категорія порушення має більш близьке відношення до
порушення-наслідку. 8.8. Тип порушення Це поле визначає тип порушення, що складається з однієї або
послідовності подій, кожна з яких являє собою відмову обладнання
або неправильні дії персоналу. Термін "одинична відмова" означає, що відбувалась одна
відмова обладнання або одна неправильна дія персоналу; "множинний"
- що відмов або неправильних дій було дві і більше. Термін і
відмова з загальної причини означає, що відбулись множинні
пошкодження, які стали наслідком однієї причини (не обмеженої
тільки пошкодженням зарезервованого обладнання). 8.9. Порушення меж і/або умов безпечної експлуатації
енергоблока В цьому полі визначають, чи були порушені в процесі порушення
між і/або умови безпечної експлуатації енергоблока (наприклад,
ні/так говорить що те, що в процесі порушення були порушені умови
безпечної експлуатації).
Додаток N 3

до Положення про порядок

розслідування та обліку

порушень в роботі АС
Словник кодів
1. Категорії порушень
1.1. Категорія А01 Викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин
радіоактивністю, що еквівалентна 10**5-10**6 Ки
(3.7*10**12-3.7*10**13Бк) I**131, внаслідок якого можливі гострі
променеві ураження населення, вплив на здоров'я населення і
забруднення радіоактивними речовинами великої території. Можливе
трансграничне перенесення радіоактивності. Тривалий вплив на
навколишнє середовище. Примітка: * - множення; ** - степінь числа. 1.2. Категорія А02 Викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин
радіоактивністю, що еквівалентна 10**4-10**5 Ки
(3.7*10**11-3.7*10**12Бк) I**131 , внаслідок якого буде досягнуто
верхній рівень дозових критеріїв для прийняття рішення про заходи
захисту населення (для дітей і вагітних жінок: 50 мЗв (5 бер)
зовнішнього опромінення на все тіло або 500 мЗв (50 бер) при
інгаляції радіоактивного йоду). Введення в дію планів заходів по
захисту населення, що передбачають евакуацію населення або окремих
його категорій в населених пунктах. 1.3. Категорія А03 Викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин
радіоактивністю, що еквівалентна 10**2-10**4 Ки
(3.7*10**9-3.7*10**11Бк) I**131, при якому за межею
санітарно-захисної зони АС перевищено нижній рівень, але не
досягнуто верхнього рівня дозових критеріїв для прийняття рішення
про заходи захисту населення. Введення в дію планів заходів по
захисту персоналу АС і населення (реалізуються деякі, крім
евакуації, заходи - тимчасове укриття, йодна профілактика і т.п.). Зруйнування значної частини активної зони, викликане
механічним впливом або плавленням з перевищенням максимальної
проектної межі пошкодження ТВЕЛів згідно з ПБЯ РУ АС-89. 1.4. Категорія А04 Викид на площадку АС і в навколишнє середовище такої
кількості радіоактивних речовин, при якому перебільшені річні
значення гранично допустимих викидів і/або допустимих скидів, але
радіоактивна обстановка за межею санітарно-захисної зони АС не
вимагає спеціальних заходів по захисту населення. Контроль за
радіаційною обстановкою здійснюється згідно з регламентом. Можливе
опромінення окремих осіб із населення поверх дозової квоти,
прийнятої для АС (0,2 мЗв (20 мбер) за рахунок газоаерозольних
викидів або 0,05 мЗв (5 мбер) за рахунок рідких скидів), але не
вище 1 мЗв (100 мбер). Пошкодження активної зони, при якому межу безпечної
експлуатації пошкодження ТВЕЛів згідно з ПБЯ РУ АС-89 порушено, а
максимальна проектна границя - ні. Опромінення персоналу дозами (приблизно 1 Зв), що викликають
гострі променеві ураження. 1.5. Категорія П01/1 Разовий викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин,
що не перебільшує значень гранично допустимих річних викидів і
допустимих скидів. Можливі дози опромінення окремих осіб із
населення не перевищують сумарної дозової квоти для АС 0,25 мЗв
(25 мбер). Забруднення площадки АС і санітарно-захисної зони АС,
що приводить до підвищення потужності дози гамма-випромінення
більше 240 мкР/ч. Опромінення окремих осіб із персоналу АС дозами,
що перевищують гранично допустимі для персоналу, викликане
відмовою обладнання, нестачею процедур і/або неправильними діями
персоналу. 1.6. Категорія П01/2 Разовий викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин,
що п'ятикратно перевищує значення добового допустимого викиду. Підвищення об'ємної активності радіонуклідів в повітрі
обслуговуючих приміщень зони суворого режиму АС вище ДКа. Вплив на
радіаційну обстановку за межами площадки АС відсутній. 1.7. Категорія П02 Порушення границь і/або умов безпечної експлуатації АС в
будь-яких режимах експлуатації енергоблока (поняття "будь-який
режим експлуатації енергоблока" включає: роботу на потужності,
пуск, зупинки, технічне обслуговування, ремонт, перевантаження
палива, інспектування під час експлуатації), що не перейшло в
аварію, крім подій категорій П03, П04. 1.8. Категорія П03 Непрацездатність систем безпеки або каналів систем безпеки в
кількості, що вичерпує їх резерв, в будь-якому режимі експлуатації
енергоблока АС. 1.9. Категорія П04 Непрацездатність окремих каналів систем безпеки при
збереженні їх резерва в будь-якому режимі експлуатації енергоблока
АС або нерезервованих елементів систем безпеки протягом строку, що
перевищує дозволений технологічним регламентом. 1.10. Категорія П05 Зупинка реакторної установки або відключення енергоблока від
мережі в будь-якому режимі експлуатації АС, викликані відмовою
обладнання АС і/або неправильними діями персоналу, або зовнішнім
впливом штучного або природного походження. 1.11. Категорія П06 Падіння і/або пошкодження ТВС, ТВЕЛів, ПЕЛів при
транспортно-технологічних операціях зі свіжим або відпрацьованим
ядерним паливом, викликане відмовою обладнання АС і/або
неправильними діями персоналу, відмови вантажопідйомного
обладнання, що не призвели до аварій або подіям категорій П01-П02. 1.12. Категорія П07 Відмови важливого для безпеки АС обладнання і трубопроводів,
які відносяться до груп А і В згідно з ПНАЕ Г-1-008-89, обладнання
1 і 2-го класів безпеки за ОПБ-88, органів регулювання СУЗ з
приводними механізмами, що виявилися в будь-якому режимі
експлуатації, не призвели до аварії і подіям категорій А01-П06,
П08-П10. 1.13. Категорія П08 Розвантаження енергоблока АС на величину 25 відсотків і
більше від рівня потужності, що безпосередньо їй передувала,
викликана відмовою обладнання АС і/або неправильними діями
персоналу або зовнішнім впливом природного або штучного походження
(за винятком випадків, указаних в п.2.2 Положення). 1.14. Категорія П09 Спрацювання будь-якої системи безпеки за прямим призначенням
в режимі, не зв'язаному з забезпеченням функцій безпеки. 1.15. Категорія П10 Непрацездатність каналу (каналів) безпеки в будь-якому режимі
експлуатації АС під час строку, що не перебільшує дозволеного
технологічним регламентом (за винятком виведення окремих каналів
системи безпеки для проведення регламентних перевірок або
планового технічного обслуговування).
2. Стан енергоблока до порушення
2.0. Інший 2.1. Реактор на стаціонарному рівні потужності 2.1.1. Номінальна потужність 2.1.2. Знижена потужність 2.1.3. Мінімально контрольований рівень 2.2. Реактор в режимі зміни потужності 2.2.1. Підняття потужності 2.2.2. Зниження потужності 2.3. Гаряча зупинка (температура теплоносія відповідає
температурі нормальної експлуатації) 2.3.1. Гаряча зупинка (температура теплоносія нижче
температури нормальної експлуатації) 2.4. Холодна зупинка (реактор підкритичний) 2.4.1. Холодна зупинка 2.4.2. Перевантаження палива 2.4.3. Відкритий корпус реактора (для техобслуговування) 2.4.4. Паливо повністю вивантажено 2.5. Передексплуатаційний період 2.5.1. Спорудження 2.5.2. Пусконалагоджувальні роботи 2.6. Проведення випробувань або техобслуговування 2.7. Зняття з експлуатації
3. Відмовлені/порушені системи
3А. Системи реактора 3.АА. Активна зона 3.АВ. Корпус, металоконструкції 3.АС. Графітова кладка 3.АХ. Інші 3В. Технологічні системи першого контуру, реакторного
відділення 3.ВА. Система циркуляції теплоносія 3.ВВ. Система компенсації тиску 3.ВС. Система промконтуру 3.BD. Система підживлення, продувки і борного регулювання 3.ВЕ. Система спецводоочищення 3.BF. Система організованих протоків і трапних вод 3.BG. Система планового розхолодження I контуру 3.ВН. Система зберігання свіжого палива 3.BI. Система зберігання відпрацьованого палива і регулюючих
стрижнів СУЗ (басейн витримки) 3.ВК. Система охолодження басейну витримки і очищення
охолоджувальної води 3.BL. Система перевантаження палива і регулюючих стрижнів СУЗ
(в т.ч. перевантажувальна (розвантажувально-навантажувальна
машина) 3.ВМ. Система розхолодження басейну витримки 3.BN. Вентиляційні системи нормальної експлуатації 3.ВР. Система підготовки і запасу розчину борного концентрату 3.BQ. Газовий контур (РБМК) 3.BR. Система борного концентрату 3.BS. Система спалювання водню 3.ВТ. Система азоту і газових здувок 3.BU. Система стисненого повітря пневмоприводів 3.BV. Система очищення технологічних здувок 3.BW. Система організованих протоків 3.BY. Система підігріву бака аварійного запасу розчину бору 3.BZ. Система контролю щільності облицювання бака-приямка
аварійного запасу розчину бору і система спецканалізацій
реакторного відділення 3.ВХ. Інші 3.С. Технологічні системи другого контуру, турбінного
відділення 3.СА. Турбіна з допоміжними системами 3.СВ. Система паропроводів 3.СС. Система живильної води 3.CD. Система регулювання рівня в парогенераторах,
барабанах-сепараторах 3.СЕ. Система основного конденсату 3.CF. Система відбору пари на власні потреби (БРУ-Д, БРУ-СН і
пов'язані з ними елементи) 3.СХ. Інші 3.D. Технологічні системи загальноблочного призначення 3.DА. Система технічної води відповідальних споживачів групи
"А" 3.DВ. Система циркуляційної води 3.DС. Система хімводопідготовки, прийому і заповнення
основних контурів 3.DD. Система збору і зберігання радіоактивних відходів 3.DЕ. Система підготовки газових середовищ (стиснене повітря,
азот і т.п.) 3.DХ. Інші 3.Е. Системи електропостачання 3.ЕА. Генератор і мережа генераторної напруги 3.ЕВ. Система електропостачання власних потреб змінного
струму 6 кВ, 10 кВ (3 групи надійності) 3.ЕС. Система електропостачання власних потреб змінного
струму 0,4/0,2 кВ (3 групи надійності) 3.ЕD. Система електропостачання власних потреб постійного
струму 3.ЕF. Система зовнішнього електроживлення напругою 35 кВ і
вище 3.ЕХ. Інші 3.F. Системи контролю 3.FА. Система внутрішньореакторного контролю 3.FВ. Система контролю радіаційної безпеки 3.FС. Система контролю герметичності оболонок ТВЕЛів 3.FD. Система контролю активності теплоносія ІІ контуру 3.FЕ. Система контролю стану металу і зварних з'єднань
корпуса реактора, трубопроводів першого контуру (КМПЦ) 3.FF. Система температурного контролю графітової кладки і
металоконструкцій реактора 3.FG. Система контролю цілісності технологічних каналів 3.FН. Система пробовідбору радіоактивних технологічних
середовищ 3.FХ. Інші 3.G. Системи безпеки захисні 3.GА. Органи управління і захисту реактора 3.GВ. Система аварійного охолодження активної зони (реактора)
пасивна (гідроємкості, гідробалони) 3.GС. Система аварійного охолодження активної зони (реактора)
активна (насосні підсистеми) 3.GD. Система аварійної подачі поглинача в реактор (система
аварійного введення бору, аварійного вприскування бору) 3.GЕ. Система аварійної подачі живильної води 3.GF. Система захисту від перевищення тиску в реакторному
просторі (РБМК) 3.GG. Система захисту паропроводів (ІІ контуру) від
перевищення тиску 3.GН. Система швидкодіючих відсічних клапанів на паропроводах 3.GІ. Система дренажу гідрозатворів головних циркуляційних
трубопроводів 3.GК. Система аварійного газовидалення (з І контуру,
герметичних приміщень) 3.GL. Система аварійного охолодження басейну витримки 3.GМ. Система сейсмічного автоматичного захисту 3.GN. Система захисту від зменшення (припинення) розходу води
через технологічні канали і канали СУЗ (РБМК) 3.GО. Система захисту першого контуру від перевищення тиску 3.GР. Система захисту від перевищення тиску КМПЦ (ГПК,
ІПК-ГПК, скидні трубопроводи) 3.GХ. Інші 3.Н. Системи безпеки локалізуючі 3.НА. Система герметичних огороджень (захисна оболонка,
облицювання і стіни герметичних приміщень, проходки, шлюзи, люки,
двері, клапани перепускні, діафрагми, вибивні панелі і т.д.) 3.НВ. Системи локалізуючої арматури 3.НС. Система спринклерно-охолоджувальна 3.НD. Пасивний конденсатор пари, барботажно-конденсаційна
система 3.НЕ. Система контролю концентрації і аварійного видалення
водню 3.НF. Система очищення середовища герметичних приміщень 3.НХ. Інші 3.І. Системи безпеки керівні 3.ІА. Автоматика системи управління і захисту реактора 3.ІВ. Система управління захисними діями систем безпеки
(в т.ч. автоматика східчастого пуску) 3.ІХ. Інші 3.К. Системи безпеки забезпечуючі 3.КА. Система технічної води відповідальних споживачів 3.КВ. Загальноблочна резервна дизельна електростанція 3.КС. Система надійного (аварійного) електропостачання
споживачів власних потреб змінного струму 6 кВ, 10 кВ (2 група
надійності) 3.КD. Система надійного (аварійного) електропостачання
споживачів власних потреб змінного струму 0,4 кВ (2 група
надійності) 3.КЕ. Система надійного (аварійного) електропостачання
споживачів власних потреб змінного струму (1 група надійності) 3.КF. Система надійного (аварійного) електропостачання
споживачів власних потреб постійного струму (1 група надійності) 3.КG. Система пожежогасіння 3.КН. Системи вентиляції і кондиціювання повітря систем
безпеки 3.КІ. Системи азоту і стисненого повітря, які застосовуються
як джерела енергії для систем безпеки 3.КК. Система охолодження каналів СУЗ 3.КL. Резервна дизельна електростанція 3.КМ. Паливна система дизеля 3.КХ. Інші 3.L. Спорудження 3.LА. Будівля реакторного відділення 3.LВ. Будівля допоміжних систем реакторного відділення 3.LС. Турбінний зал 3.LD. Будівля резервної дизельної електростанції 3.LЕ. Відкритий розподільний пристрій 3.LF. Закритий розподільний пристрій 3.LG. Приміщення блочного, резервного щита управління 3.LН. Приміщення панелей автоматики 3.LІ. Сховище свіжого ядерного палива 3.LJ. Сховище відпрацьованого ядерного палива 3.LК. Будівля переробки відходів (спецкорпус) 3.LL. Будівля насосної станції 3.LМ. Градирня, став-охолоджувач 3.LN. Вентиляційна труба 3.LХ. Інші
4. Відмовлене/порушене обладнання
4.0. Інше обладнання 4.1. Обладнання реактора 4.1.00. Інше 4.1.10. Кришка верхнього блока 4.1.20. Корпус реактора 4.1.21. Кришка корпуса 4.1.22. Ущільнення корпуса реактора 4.1.30. Внутрішньокорпусні пристрої 4.1.31. Дистанціонуюча решітка 4.1.32. Блок захисних труб 4.1.40. Технологічний канал 4.1.41. Канали СУЗ, ДКЕ, КД, КОО 4.1.42. Ущільнення каналів 4.1.50. Страхувальний корпус 4.1.60. Відбивач 4.1.70. Паливна збірка 4.1.71. Дистанціонуюча решітка 4.1.72. Паливний елемент 4.1.80. Регулюючий стрижень СУЗ (без приводу) 4.1.90. Обладнання перевантажувальної
(розвантажувально-навантажувальної) машини 4.2. Обладнання технологічних систем 4.2.00. Інше 4.2.10. Теплообмінне обладнання 4.2.11. Парогенератор, барабан-сепаратор 4.2.12. Сепаратор 4.2.13. Деаератори 4.2.13.1. Деаератор атмосферний 4.2.13.2. Деаератор вакуумний 4.2.13.3. Деаератор підвищеного тиску 4.2.14. Технологічний конденсатор 4.2.15. Підігрівач високого тиску 4.2.16. Підігрівач низького тиску 4.2.19. Інші теплообмінники 4.2.20. Насоси 4.2.21. Головний циркуляційний насос 4.2.22. Насос з електроприводом (крім ГЦН) 4.2.23. Насос з турбоприводом 4.2.24. Насос водоструминний 4.2.25. Компресор 4.2.30. Арматура 4.2.31. Арматура запорна 4.2.32. Арматура регулююча 4.2.33. Клапан запобіжний, мембрана 4.2.34. Клапан зворотний 4.2.35. Швидкодіюча редукційна установка скиду пари в
атмосферу 4.2.36. Швидкодіюча редукційна установка скиду пари в
конденсатор (технологічний конденсатор), барбатер 4.2.37. Клапан редукційний 4.2.38. Швидкодіючий запорний відсічний клапан 4.2.39. Інша арматура 4.2.40. Трубопровід 4.2.41. Колектор роздавальний 4.2.42. Колектор груповий 4.2.43. Колектор ПГ 4.2.44. Трубопровід великого діаметра Dу>50 4.2.45. Трубопровід малого діаметра Dу 4.2.50. Ємкість 4.2.51. Баки атмосферні 4.2.51.1. Бак дисциллята 4.2.51.2. Бак води, що містить бор 4.2.51.3. Бак розчину хімічних реагентів 4.2.51.4. Бак технічної води 4.1.51.5. Маслобак 4.2.51.6. Бак трапних вод 4.2.52. Посудина під тиском 4.2.53. Басейн 4.2.60. Фільтр 4.2.61. Механічний 4.2.62. Іонообмінний 4.2.70. Ущільнюючий елемент 4.2.80. Ежектори 4.2.80.1. Ежектор паровий 4.2.80.2. Ежектор водяний 4.3. Обладнання систем вентиляції, кондиціювання, обігріву 4.3.00. Інше 4.3.10. Вентилятор 4.3.20. Кондиціонер 4.3.30. Повітроохолоджувач 4.3.40. Фільтр 4.3.41. Механічний (аерозольний) 4.3.42. Іонообмінний (йодний) 4.3.50. Зворотний клапан, шибер, клапан герметизуючий 4.3.60. Повітровід 4.3.70. Нагрівальний апарат 4.3.71. Електронагрівач 4.3.72. Радіатор опалення 4.3.73. Калорифер 4.4. Турбінне обладнання 4.4.00. Інше 4.4.10. Турбіна 4.4.11. Лопаточний апарат 4.4.12. Статор 4.4.13. Ротор 4.4.14. Підшипник 4.4.15. Діафрагма 4.4.20. Клапан стопорний, регулюючий 4.4.30. Конденсатор 4.4. 40 Проміжний підігрівач пари 4.4.50. Механізм управління турбіною (МУТ) 4.5. Обладнання систем автоматичного управління захисту і
сигналізацїї 4.5.00. Інше 4.5.10. Кабель контрольний, шинка управління, контролю,
сигналізації, з'єднувальний провід 4.5.20. Клемна коробка, клема, роз'єм, втикне сполучення 4.5.30. Елемент електронної схеми, логічний блок, реле 4.5.40. Перемикаючі пристрої 4.5.41. Кнопка 4.5.42. Ключ, пакетний перемикач 4.5.43. Механізм ручного управління 4.5.50. Сигнальне табло, світлова сигналізація стану,
положення обладнання, прилад індикації параметрів 4.6. Обладнання контрольно-вимірювальних систем теплофізичних
і технологічних параметрів 4.6.00. Інше 4.6.10. Датчик, перетворювач вимірювання і контролю
теплофізичних і технологічних параметрів 4.6.11. Розходу, тиску 4.6.12. Температури 4.6.13. Рівня 4.6.14. Активності 4.6.15. Концентрації речовин 4.6.16. Вологості 4.6.17. Нейтронного потоку 4.6.18. Сейсмічності 4.6.19. Вібрації 4.6.20. Імпульсна трубка 4.6.30. Вентиль, клапан зворотний 4.7. Обладнання контрольно-вимірювальних систем електричних
параметрів 4.7.00. Інше 4.7.10. Трансформатор вимірювальний 4.7.11. Трансформатор напруги 4.7.12. Трансформатор струму 4.7.20. Датчик (прилад) вимірювання параметрів 4.7.21. Датчик (прилад) вимірювання потужності 4.7.22. Датчик (прилад) вимірювання струму 4.7.23. Датчик (прилад) вимірювання напруги 4.7.24. Датчик (прилад) вимірювання частоти 4.8. Обладнання систем електропостачання 4.8.00. Інше 4.8.10. Трансформатор силовий 4.8.11. Трансформатор блочний, автотрансформатор 4.8.12. Трансформатор власних потреб 6/0,4 кВ (10/0,4 кВ) 4.8.20. Генератор 4.8.20.1. Генератор власних потреб 4.8.20.2. Генератор дизельний 4.8.20.3. Генератор високочастотний 4.8.21. Інше обладнання генератора 4.8.22. Обмотка ротора, статор 4.8.23. Обмотка статора, ротор 4.8.24. Щітки, кільця контактні 4.8.25. Підшипник 4.8.30. Реактор, обмежувач перенапруги 4.8.40. Розрядник 4.8.50. Переключаючий пристрій 4.8.51. Вимикач 4.8.52. Роз'єднувач, відокремлювач, короткозамикач 4.8.53. Автомат, пакетний перемикач, тиристорний ключ 4.8.60. Струмопідводящі елементи 4.8.61. Кабель силовий 4.8.62. Шинопровід, струмопровід 4.8.63. Клемник, клемна коробка, з'єднувальний вузол 4.8.64. Панель 4.8.70. Накопичувачі енергії, перетворювачі 4.8.71. Акумуляторна батарея 4.8.72. Оборотний двигун-генератор 4.8.73. Випрямний пристрій 4.8.74. Перетворювач струму несинусоїдальний 4.8.75. Перетворювач струму синусоїдальний 4.8.76. Конденсатор 4.8.80. Елементи ізолюючі 4.8.81. Інші 4.8.82. Ізолятор маслонаповнений 4.8.83. Ізолятор опорний 4.8.84. Ізолятор прохідний 4.8.85. Ізолятор підвісний 4.9. Привідні пристрої технологічного обладнання 4.9.00. Інше 4.9.10. Привід регулюючого стрижня СУЗ 4.9.20. Електродвигун 4.9.30. Турбопривід 4.9.40. Пневмопривід 4.9.50. Дизель 4.10. Обладнання будівель і споруд 4.10.00. Інше 4.10.10. Покрівля, перекриття 4.10.20. Перегородка 4.10.30. Стіна 4.10.40. Двері 4.10.50. Гермооболонка 4.10.60. Піддон 4.10.70. Гідроізоляція 5.1. Типи дефектів (типи помилок персоналу) 5.1.1. Механічні пошкодження 5.1.1.0. Інші пошкодження 5.1.1.1. Корозія, ерозія 5.1.1.2. Зношення, незадовільне мастило 5.1.1.3. Стомленість, дефект зварювального шва, внутрішній
дефект матеріалу 5.1.1.4. Перевищення допустимого навантаження 5.1.1.5. Вібрація 5.1.1.6. Вичерпання ресурсу 5.1.1.7. [Код виключений] 5.1.1.8. Блокування, обмеження руху, заклинювання, защемлення 5.1.1.9. Деформація, перекіс, зсув, хибне переміщення,
роз'єднання, послаблення зв'язку 5.1.1.10. Послаблення кріплення до фундаменту, будівельних
конструкцій, руйнування фундаменту, будівельних конструкцій 5.1.1.11. Зовнішній механічний вплив 5.1.1.13. Забруднення, попадання стороннього предмета 5.1.2. Несправності в електротехнічній частині 5.1.2.0. Інші несправності 5.1.2.1. Коротке замикання, іскріння 5.1.2.3. Відхилення по напрузі, частоті 5.1.2.4. Поганий контакт, розмикання, обрив ланцюга 5.1.2.5. Пошкодження заземлення 5.1.2.6. Порушення ізоляції 5.1.2.8. Внутрішнє пошкодження 5.1.2.9. Непередбачений зв'язок (перемикання) 5.1.2.10. Нестійкість (коливання) електричних параметрів 5.1.2.11. Перегрівання 5.1.2.12. Перенапруга 5.1.3. Вплив хімічний або пов'язаний з фізикою реактора 5.1.3.0. Інший вплив 5.1.3.1. Хімічне забруднення 5.1.3.2. Пожежа, займистість, вибух 5.1.3.3. Неконтрольована хімічна реакція 5.1.3.4. Проблема фізики реактора 5.1.3.5. Незадовільна хімтехнологія або хімконтроль, що не
відповідає вимогам 5.1.3.6. Радіоактивне забруднення 5.1.4. Гідравлічний вплив 5.1.4.0. Інший вплив 5.1.4.1. Гідравлічний удар, перевищення тиску 5.1.4.4. Кавітація 5.1.4.5. Газова пробка 5.1.4.6. Наявність вологи в повітряній системі 5.1.5. Несправності в контрольно-вимірювальних системах 5.1.5.0. Інші несправності 5.1.5.1. Хибний сигнал 5.1.5.2. Коливання параметра 5.1.5.3. Зміщення уставки, зміщення "нуля" 5.1.5.4. Неправильне показання параметра 5.1.5.5. Втрата сигналу, відсутність сигналу 5.1.6. Навколишні умови для обладнання (аномальні умови
на АС) 5.1.6.0. Інші умови 5.1.6.1. Температура 5.1.6.2. Тиск 5.1.6.3. Вологість 5.1.6.4. Затоплення 5.1.6.5. [Код виключений] 5.1.6.6. Опромінення вузлів 5.1.6.7. Нерівномірність осадки фундаменту 5.1.6.8. Задимлення 5.1.7. Навколишні умови для обладнання (аномальні умови поза
АС) 5.1.7.0. Інші умови 5.1.7.1. Ураження блискавкою 5.1.7.2. Злива, повінь 5.1.7.3. Ураган 5.1.7.4. Землетрус 5.1.7.5. Зниження температури повітря 5.1.7.6. Підвищення температури повітря 5.1.7.7. Повітряна ударна хвиля 5.1.7.8. Падіння літака 5.1.7.9. Обледеніння 5.1.8. Типи помилок персоналу (активна дія або бездія
персоналу) 5.1.8.0. Інші фактори 5.1.8.1. Неправильні дії персоналу АС при експлуатації через
неуважність, недбалість, замішання 5.1.8.1.1. Неправильне , неякісне виконання технологічних
операцій (помилки при виконанні переключень і підключеннях) 5.1.8.1.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на
елементи захисту і автоматики 5.1.8.1.3. Самосвавільне виконання робіт, переключення і т.п. 5.1.8.1.4. Невжиття своєчасних заходів до виявлення та
усунення дефектів 5.1.8.1.5. Неузгоджені дії персоналу 5.1.8.1.6. Установлення, введення в роботу неперевіреної,
дефектної апаратури, обладнання (з несправними пристроями,
вузлами, елементами) 5.1.8.1.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом
обладнання, систем і виконуваними технологічними операціями 5.1.8.1.8. Переднамірене втручання в роботу дій автоматики 5.1.8.1.9. Робота без програми, наряду-допуску, відступ від
програми робіт, інструкцій та інших документів 5.1.8.1.10. Інші помилки 5.1.8.2. Неправильні дії персоналу АС при експлуатації із-за
неправильної оцінки, аналізу 5.1.8.2.1. Неправильне, неякісне виконання технологічних
операцій (помилки при виконанні переключень і підключень) 5.1.8.2.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на
елементи захисту і автоматики 5.1.8.2.3. Самовільне виконання робіт, переключень і т.п. 5.1.8.2.4. Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та
усунення дефектів 5.1.8.2.5. Неузгоджені дії персоналу 5.1.8.2.6. Установка, введення в роботу неперевіреної,
дефектної апаратури, обладнання (з несправними пристроями,
вузлами, елементами) 5.1.8.2.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом
обладнання, систем і виконуваними технологічними операціями 5.1.8.2.8. Навмисне втручання в роботу дій автоматики 5.1.8.2.9. Робота без програми, наряду-допуску, відступ від
програми робіт, інструкції та інших документів 5.1.8.2.10. Інші помилки 5.1.8.3. Неправильні дії персоналу АС при експлуатації із-за
порушення інструкцій 5.1.8.3.1. Неправильне, неякісне виконання технологічних
операцій (помилки при виконанні переключень і підключень) 5.1.8.3.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на
елементи захисту та автоматики 5.1.8.3.3. Самовільне виконання робіт, переключень і т.п. 5.1.8.3.4. Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та
усунення дефектів 5.1.8.3.5. Неузгоджені дії персоналу 5.1.8.3.6. Установлення, введення в роботу неперевіреної,
дефектної апаратури, обладнання (з несправними пристроями,
вузлами, елементами) 5.1.8.3.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом
обладнання, систем і виконуваними технологічними операціями 5.1.8.3.8. Навмисне втручання в роботу дій автоматики 5.1.8.3.9. Робота без програми, наряду-допуску, відступ від
програми робіт, інструкції та інших документів 5.1.8.3.10. Інші помилки 5.1.8.4. Помилки при інспекції, техобслуговуванні,
випробуванні або налагодженні 5.1.8.4.1. Неправильне, неякісне виконання технологічних
операцій (помилки при виконанні переключень і підключень) 5.1.8.4.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на
елементи захисту та автоматики 5.1.8.4.3. Самовільне виконання робіт, переключень і т.п 5.1.8.4.4. Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та
усунення дефектів 5.1.8.4.5. Неузгоджені дії персоналу 5.1.8.4.6. Установка, введення в роботу неперевіреної,
дефектної апаратури, обладнання (з несправними пристроями,
вузлами, елементами) 5.1.8.4.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом
обладнання, систем і виконуваними технологічними операціями перед
включенням в роботу після випробування, ремонту, зупинки 5.1.8.4.8. Неякісне, несвоєчасне проведення профілактичного
техобслуговування (регулювання, налагодження і т.п.) 5.1.8.4.9. Інші помилки 5.1.8.5. Помилки при ремонті і наступних випробуваннях 5.1.8.5.1. Неякісний ремонт, порушення технологій ремонту 5.1.8.5.1.1. Неякісне зварювання 5.1.8.5.1.2. Неякісне складання (ненадійні затягування,
стискання роз'ємних з'єднань, ущільнень та ін.) 5.1.8.5.1.3. Установка непроектного обладнання, обкатка 5.1.8.5.1.4. Неякісне післяремонтне випробування, обкатка 5.1.8.5.1.5. Інші помилки 5.1.8.5.2. Не забезпечено безвідмовну роботу обладнання в
міжремонтний період 5.1.8.5.3. Несвоєчасне завершення ремонтних робіт
(відсутність контролю за ходом виконання ремонтних робіт і строку
їх закінчення)
6. Вплив на режим роботи енергоблока
6.0. Інше (в т.ч. без зміни потужності енергоблока) 6.1. Вимкнення енергоблока від мережі зі спрацюванням АЗ 6.1.1. Автоматичне спрацювання АЗ 6.1.1.1. По фактичному сигналу 6.1.1.2. По хибному сигналу 6.1.2. Ручне спрацювання АЗ (від ключа, кнопки) 6.2. Вимкнення енергоблока від мережі без спрацювання АЗ 6.2.1. З зупинкою реактора 6.2.2. Зі зниженням потужності реактора 6.3. Зниження навантаження енергоблока 6.3.1. Автоматичне 6.3.1.1. З вимкненням турбіни 6.3.1.2. Без вимкнення турбіни 6.3.2. Ручне 6.3.2.1. З вимкненням турбіни 6.3.2.2. Без вимкнення турбіни 6.4. Введення в дію систем безпеки 6.4.1. Спрацювання каналів систем безпеки 6.4.1.1. По фактичному сигналу 6.4.1.2. По хибному сигналу 6.4.2. Спрацювання запобіжних пристроїв I контуру (ПК КД; ГПК
для РБМК) 6.4.2.1. По фактичному сигналу 6.4.2.2. По хибному сигналу 6.4.3. Спрацювання запобіжних пристроїв II контуру (ПК ПГ;
БРУ-А) 6.4.3.1. По фактичному сигналу 6.4.3.2. По хибному сигналу 6.4.4. Включення дизель-генератора 6.4.4.1. По фактичному сигналу 6.4.4.2. По хибному сигналу 6.4.5. Спрацювання АЗ при рівні потужності реактора не вище
МКУ 6.4.5.1. По фактичному сигналу 6.4.5.2. По хибному сигналу
7. Характер порушення
7.0. Інше 7.1. Викиди радіоактивних речовин і радіаційне забруднення 7.1.1. Викиди радіоактивних речовин, що перевищують
установлені границі незалежно від того, обмежені вони межами
площадки АС чи вийшли за її межі 7.1.2. Радіаційне опромінення населення 7.1.3. Радіаційне опромінення, що перевищує установлені
границі дози для персоналу на площадці АС 7.1.4. Локальне радіоактивне забруднення території, приміщень
АС 7.2. Пошкодження оболонки ТВЕЛів 7.3. Порушення герметичності основних технологічних контурів 7.3.1. Порушення герметичності І контуру, відкривання та
незакриття ПК КД (ВВЕР); порушення герметичності КМ ПЦ (РБМК),
відкривання та незакриття ГПК (РБМК) 7.3.2. Порушення герметичності ІІ контуру ВВЕР (паропроводів,
відкривання та незакриття БРУ-А, ПК ПГ), головного паропроводу
(РБМК) 7.3.3. Порушення герметичності іншого обладнання 7.4. Втрата функцій захисної оболонки або порушення її
герметичності 7.5. [Код виключений] 7.6. Відмова або суттєве порушення в системі безпеки 7.7. Відмова або суттєве порушення в управлінні реактивністю 7.7.1. Регулюючих стрижнів СУЗ 7.7.2. Системи управління регулюючими стрижнями СУЗ 7.7.3. Системи борного регулювання 7.9. Відмова або суттєве порушення у відведенні тепла від
активної зони 7.10. Втрата джерел енергії 7.10.1. Внутрішніх 7.10.2. Зовнішніх 7.12. Перехідний режим по непроектному алгоритму 7.13. Фізичний шкідливий вплив (на АС або поза АС) 7.14. Порушення при поводженні з ядерним паливом 7.15. Порушення при поводженні з радіоактивними відходами 7.16. Порушення фізичного захисту АС, саботаж або злочинні
наміри 7.17. Порушення великого обладнання (турбіна, генератор,
трансформатор, ПГ, ГЦН, ЦН, насос подачі живильної води) 7.18. Виявлення важливих умов, які не розглядалися і не
аналізувалися раніше 7.19. Порушення ВХР
8. Тип порушення
8.0. Інше 8.1. Одинична відмова (неправильна дія) 8.2. Множинна відмова (неправильні дії) 8.3. Відмова (неправильні дії) з загальної причини 8.4. Непередбачена взаємодія між системами (непроектна зміна
параметрів при перехідних режимах) 8.5. Наявність аналогічних порушень раніше (на даній АС)
9. Причини порушень
9.1. Безпосередні причини 9.1.1. Недоліки працездатності обладнання 9.1.1.1. Недостатня надійність обладнання в експлуатації 9.1.1.1.1. Обладнання не підготовлене до початку експлуатації 9.1.1.1.2. Обладнання недоступне для перевірок, ремонтних
робіт, інспекціювання 9.1.1.1.3. Перевищення строку експлуатації обладнання,
визначеного технічними вимогами 9.1.1.1.4. Експлуатація обладнання в режимах, що
відрізняються від технічних умов 9.1.1.1.5. Обмеження в функціонуванні обладнання (по розходу,
тиску, температурі і т.п.) 9.1.1.1.6. Звуження експлуатаційних меж обладнання в межах
експлуатаційних вимог 9.1.1.2. Недостатня придатність до умов роботи 9.1.1.2.1. Обладнання не готове до даного режиму експлуатації
(до безперервної роботи, до частих зупинок, тривалих перерв в
роботі, перебування в резерві і т.п.) 9.1.1.2.2. Обладнання не готове до спеціального режиму
контролю (до ручного контролю, автоматичного і т.п.) 9.1.1.2.3. Обладнання не готове для роботи в екстремальних
ситуаціях (в перехідних режимах і т.п.) 9.1.1.2.4. Обладнання не готове до функціонування в
специфічних умовах навколишнього середовища, що сформувалися до
виникнення несправності 9.1.1.3. Недостатні функціональні якості: 9.1.1.3.1. Неякісно виконано монтаж механічних вузлів, монтаж
і налагодження автоматики обладнання, не проведено або неякісно
проведено технічне обслуговування обладнання, не відповідно до
встановлених вимог 9.1.1.3.2. Обладнання знаходилось в незадовільному стані за
результатом вхідного контролю, перед його установкою; погіршення
стану обладнання із-за впливу умов його зберігання 9.1.1.3.3. Проектні характеристики обладнання не відповідали
його функціям, порушення в роботі обладнання сталося наслідком
проектно-конструкторської недоробки по автоматиці (нестачі або
надлишку автоматики). 9.1.2. Недоліки підготовки персоналу 9.1.2.1. Недостатня надійність персоналу на робочому місці 9.1.2.1.1. Відсутність або недостатня пильність персоналу на
робочому місці 9.1.2.1.2. Погіршення фізичного стану персоналу на робочому
місці 9.1.2.1.3. Переоцінка персоналом своїх можливостей 9.1.2.2. Непридатність персоналу до виконання своїх задач 9.1.2.2.1. Негативне відношення до виконання задач, процедур 9.1.2.2.2. Психологічна непридатність персоналу 9.1.2.2.3. Фізіологічна непридатність персоналу 9.1.2.3. Недостатня кваліфікація персоналу, необхідна для
виконання робіт 9.1.2.3.1. Недостатня компетентність персоналу, необхідна для
виконання поставленої задачі 9.1.2.3.2. Недостатня підготовка персоналу до виконання задач 9.1.2.3.3. Недостатній рівень освіти 9.1.3. Недоліки застосування процедур 9.1.3.1. Недостатня надійність процедур 9.1.3.1.1. Відсутня або неякісна тривала (постійна)
процедура; процедура для безпосереднього виконання задачі;
тимчасова процедура 9.1.3.1.2. Своєчасно не переглянуто процедуру на
відповідність останнім змінам схеми/проекту і т.п. 9.1.3.1.3. Недостатньо ясно викладено обмеження відносно
використання даної процедури 9.1.3.2. Невідповідність процедури умовам експлуатації 9.1.3.2.1. Процедуру розроблено без вимог до застосування в
умовах експлуатації, при яких відбулося порушення 9.1.3.2.2. Процедура не відповідає вимогам ергономіки, не
забезпечує повне її поняття 9.1.3.2.3. Процедура підготовлена без вимог до застосування в
даних умовах навколишнього середовища 9.1.3.3. Недостатні функціональні якості процедур 9.1.3.3.1. Процедуру не орієнтовано на виконання задачі 9.1.3.3.2. Невідповідність змісту процедури режиму роботи 9.1.3.3.3. Відсутнє або недостатнє загальне забезпечення
процедури (наявність технічного обгрунтування використання
процедури для виконання технологічної задачі, адекватність
технічного обгрунтовування процедури) 9.2. Корінні причини 9.2.1. Недостатня ефективність систем контролю за
працездатністю обладнання 9.2.1.1. Програми виявлення прихованих недоліків в
працездатності обладнання 9.2.1.1.1. Недостатні різновид, об'єм і періодичність
перевірок, що застосовуються для оцінки надійності обладнання,
придатності до умов роботи, функціональних якостей обладнання
(монтаж і технічне обслуговування, виготовлення і зберігання,
конструювання і проектування) 9.2.1.1.2. Відсутні або недостатні показники, що
характеризують надійність обладнання, придатність обладнання для
умов експлуатації, функціональні якості обладнання 9.2.1.1.3. Відсутні або недостатні критерії, які
застосовуються для оцінки надійності обладнання придатності
обладнання до умов роботи, функціональних якостей обладнання 9.2.1.1.4. Відсутні або недостатні коригуючі заходи по
виявленню недоліків при підготовці обладнання до початку
експлуатації 9.2.1.1.5. Відсутні або недостатні процедури по оцінці
реалізації заходів по виявленню недоліків в працездатності
обладнання 9.2.1.2. Процес усунення виявлених недоліків в роботі
обладнання 9.2.1.2.1. Відсутні або недостатні процедури по аналізу
виявлених контролем недоліків і їх усунення 9.2.1.2.2. Відсутні або недостатні коригуючі заходи по
усуненню виявлених недоліків при підготовці обладнання до початку
експлуатації і в процесі його експлуатації 9.2.1.2.3. Відсутні або недостатні процедури по оцінці
реалізації заходів по усуненню виявлених недоліків в
працездатності обладнання 9.2.2. Недостатня ефективність систем контролю за
підготовленістю персоналу 9.2.2.1. Програми виявлення прихованих недоліків в
підготовленості персоналу 9.2.2.1.1. Недостатні різновид, об'єм і періодичність
перевірок для оцінки надійності персоналу в роботі, професійній
придатності і кваліфікації персоналу 9.2.2.1.2. Відсутні або недостатні показники, що
характеризують надійність персоналу в роботі, професійній
придатності і кваліфікації персоналу 9.2.2.1.3. Відсутні або недостатні критерії, які
застосовуються для оцінки надійності персоналу в роботі,
професійної придатності і кваліфікації персоналу 9.2.2.1.4. Відсутні або недостатні коригуючі заходи по
виявленню недоліків при підготовці персоналу до початку роботи і в
процесі його роботи 9.2.2.1.5. Відсутні або недостатні процедури по оцінці
реалізації заходів по виявленню недоліків в підготовленості
персоналу 9.2.2.2. Процес усунення виявлених недоліків в
підготовленості персоналу 9.2.2.2.1. Відсутні або недостатні процедури по аналізу
виявлених контролем недоліків і їх усунення 9.2.2.2.2. Відсутні або недостатні коригуючі заходи по
усуненню виявлених недоліків при підготовці персоналу до початку
роботи і в процесі його роботи 9.2.2.2.3. Відсутні або недостатні процедури по оцінці
реалізації заходів по усуненню виявлених недоліків в
підготовленості персоналу 9.2.3. Недостатня ефективність систем контролю за
застосуванням процедур 9.2.3.1. Програми виявлення прихованих недоліків в
застосуванні процедур 9.2.3.1.1. Недостатні різновид, об'єм і періодичність
перевірок, що застосовуються для оцінки надійності процедур
керівництва по експлуатації, відповідності процедур умовам
експлуатації, функціональних якостей процедур 9.2.3.1.2. Відсутні або недостатні критерії, що
застосовуються для оцінки надійності процедур для керівництва по
експлуатації, відповідності процедур умовам експлуатації,
функціональних якостей процедур 9.2.3.1.3. Відсутні або недостатні коригуючі заходи по
виявленню недоліків при підготовці процедур до початку їх
застосування і в процесі їх безпосереднього застосування 9.2.3.1.4. Відсутні або недостатні процедури по оцінці
реалізації заходів по виявленню недоліків в застосуванні процедур 9.2.3.2. Процес усунення виявлених недоліків в застосуванні
процедур 9.2.3.2.1. Відсутні або недостатні процедури по аналізу
виявлених контролем недоліків і їх усуненню 9.2.3.2.2. Відсутні або недостатні коригуючі заходи по
усуненню виявлених недоліків при підготовці процедур до початку їх
застосування і в процесі їх безпосереднього застосування 9.2.3.2.3. Відсутні або недостатні процедури по оцінці
реалізації заходів по усуненню виявлених недоліків в застосуванні
процедур
10. Коригуючі заходи
10.1. Ті, що підлягають виконанню 10.1.01. По ремонту обладнання 10.1.02. По заміні обладнання 10.1.03. По експлуатації обладнання 10.1.04. По конструюванню обладнання 10.1.05. По проектуванню обладнання 10.1.06. По виготовленню обладнання 10.1.07. По спорудженню 10.1.08. По монтажу 10.1.09. По наладці 10.1.10. По нормативно-технічній, експлуатаційній
документації 10.1.11. По персоналу 10.1.12. По забезпеченню виявлення та усунення прихованих
недоліків
10.2. Рекомендовані до виконання 10.2.01. По ремонту обладнання 10.2.02. По заміні обладнання 10.2.03. По експлуатації обладнання 10.2.04. По конструюванню обладнання 10.2.05. По проектуванню обладнання 10.2.06. По виготовленню обладнання 10.2.07. По спорудженню 10.2.08. По монтажу 10.2.09. По наладці 10.2.10. По нормативно-технічній, експлуатаційній
документації 10.2.11. По персоналу 10.2.12. По забезпеченню виявлення та усунення прихованих
недоліків
11. Режими експлуатації систем

11.1. Робота

11.2. Очікування

11.3. Випробування

11.4. Непрацездатність із-за техобслуговування/ремонту
12. Режими експлуатації обладнання
12.10. Пуск обладнання 12.11. Включення 12.12. Відкриття 12.13. Синхронізація 12.20. Режими експлуатації 12.21. Номінальний режим 12.22. Режим регулювання 12.23. Непроектний 12.24. Резерв (ненавантажений) 12.25. Режим очікування (ненавантажений резерв) 12.26. Режим роботи 12.30. Зупинка обладнання 12.31. Відключення 12.32. Закриття 12.33. Технічне обслуговування 12.41. Випробування до застосування 12.42. Випробування 12.43. Інші види технічного обслуговування 12.44. Ревізія (огляд) 12.50. Ремонт 12.51. Капітальний 12.52. Середній 12.53. Поточний

Джерело:Офіційний портал ВРУ

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Наказ № 69 від 03.07.1996 Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 425 675

24 760

2 686

529 381

23 054 840

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Наказ № 69 від 03.07.1996 Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту