КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 17 лютого 1993 р. N 106
Київ
Питання Міністерства транспорту України
На виконання Указу Президента України від 26 листопада
1992 р. N 581/92 "Про Міністерство транспорту України" Кабінет
Міністрів України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Установити, що до сфери управління Міністерства транспорту
належать Державна адміністрація залізничного транспорту України,
державні підприємства, установи й організації авіаційного,
автомобільного, залізничного, морського, річкового транспорту та
автомобільних доріг загального користування.
2. Затвердити Положення про Міністерство транспорту України,
що додається.
3. Установити граничну чисельність працівників центрального
апарату Міністерства транспорту в кількості 427 одиниць.
4. Дозволити Міністерству транспорту мати сімох заступників
Міністра, в тому числі двох перших, п'ятьох заступників Міністра -
директорів департаментів, а також колегію у кількості 17 чоловік.
5. Ліквідувати Державну адміністрацію авіаційного транспорту
України, Державну адміністрацію морського транспорту України.
Утворити ліквідаційні комісії на чолі з першими заступниками
керівників указаних органів, яким затвердити персональний склад
цих комісій.
Установити, що правонаступником по зобов'язаннях ліквідованих
органів є Міністерство транспорту.
6. Зберегти за працівниками колишньої Державної адміністрації
авіаційного транспорту України, Головної інспекції по безпеці
польотів і Головної інспекції державного авіаційного реєстру
України, переведеними на роботу в Міністерство транспорту,
надбавки та доплати за класність і вислугу років, одержувані ними
за попереднім місцем роботи.
7. Дозволити Міністерству оборони відрядити у розпорядження
Міністерства транспорту відповідну кількість військових фахівців
для виконання функцій з розробки авіаційних норм і правил,
пропозицій щодо формування єдиної технічної політики та
забезпечення її реалізації, а також з нагляду за безпекою
польотів, сертифікації повітряних суден, аеродромів, інших
об'єктів авіації, діяльність яких пов'язана із забезпеченням
безпеки польотів, з утриманням цих працівників за рахунок коштів
Міністерства оборони та збереженням за ними всіх видів грошового і
матеріального забезпечення, гарантій та пільг, передбачених чинним
законодавством для військовослужбовців.
8. Розмістити центральний апарат Міністерства транспорту у м.
Києві по вул. Горького, 51.
9. Визнати такими, що втратили чинність, рішення Уряду
України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
МіністрКабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
Інд.34
ЗАТВЕРДЖЕНЕпостановою Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 1993 р. N 106
ПОЛОЖЕННЯпро Міністерство транспорту України
1. Міністерство транспорту України (Мінтранс) є центральним
органом державної виконавчої влади, керівник якого відповідно до
Конституції України ( 888-09 ) входить до складу Кабінету
Міністрів України.
Міністерство проводить державну політику в галузі транспорту
і дорожнього господарства та здійснює управління
транспортно-дорожнім комплексом з метою його ефективного
функціонування.
2. Мінтранс у своїй діяльності керується Конституцією і
законами України, постановами Верховної Ради України, указами і
розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і
розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим
Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організує
виконання актів законодавства України і здійснює систематичний
контроль за їх реалізацією.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів
України.
3. Основними завданнями Мінтрансу є:
здійснення заходів щодо створення національної транспортної
системи;
забезпечення безпеки на всіх видах транспорту та надійності
його роботи;
розробка та реалізація заходів щодо взаємодії всіх видів
транспорту та координації їх діяльності;
підготовка проектів нормативних актів з питань транспорту та
дорожнього господарства;
формування і розміщення державних замовлень;
розробка та обгрунтування проектів цільових державних програм
розвитку транспорту і шляхів сполучення;
формування основних напрямів економічної, науково-технічної,
соціальної політики та забезпечення екологічної безпеки на
транспорті;
участь у зовнішньоекономічній діяльності в галузі транспорту,
представлення за дорученням Кабінету Міністрів України інтересів
держави з питань транспорту в міжнародних організаціях і укладання
в установленому порядку міжнародних договорів (угод);
організація виконання заходів щодо сертифікації, класифікації
та технічного нагляду за транспортними засобами і технологічним
устаткуванням;
формування тарифної та державної інвестиційної політики на
транспорті;
контроль за використанням державної власності в
транспортно-дорожньому комплексі, сприяння роздержавленню та
демонополізації у галузі.
4. Мінтранс відповідно до покладених на нього завдань:
1) забезпечує формування ринку транспортних і
транспортно-експедиційних послуг, сприяє утворенню нових
організаційних структур усіх форм власності;
2) забезпечує державну підтримку підприємств і організацій
транспортно-дорожнього комплексу у розв'язанні ними завдань щодо
задоволення потреб населення і суспільного виробництва в
транспортних послугах;
3) сприяє через відповідні міністерства та інші центральні
органи державної виконавчої влади матеріально-технічному,
фінансовому і валютному забезпеченню транспортно-дорожнього
комплексу;
4) організує розробку та експертизу державних програм
розвитку всіх видів транспорту і шляхів сполучення;
5) організує проведення науково-технічних і науково-дослідних
робіт, спрямованих на роз'язання найважливіших проблем транспорту
і шляхів сполучення та фінансування цих робіт;
6) сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків; за
дорученням Уряду представляє інтереси транспортно-дорожнього
комплексу в міжнародних організаціях, укладає в установленому
порядку міжнародні договори (угоди) про розвиток міжнародного
сполучення, транспортно-дорожнього комплексу, погоджує з
відповідними органами інших держав квоти міжнародних перевезень
пасажирів і вантажів;
7) бере участь у формуванні та розміщенні в установленому
порядку державного замовлення на послуги, роботи, продукцію
транспортно-дорожнього комплексу;
8) забезпечує формування єдиного підходу до економічних та
технічних вимог і стандартів на послуги, роботи та продукцію
транспортно-дорожнього комплексу;
9) розробляє та здійснює разом з Мінекономіки і Фондом
державного майна заходи, пов'язані з організацією роздержавлення
та демонополізації;
10) розробляє економічні прогнози та концепції розвитку
транспортно-дорожнього комплексу;
11) здійснює заходи, спрямовані на забезпечення безпеки на
всіх видах транспорту та надійності його роботи;
12) вживає заходів щодо зменшення шкідливого впливу
діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та
забезпечує екологічну безпеку на транспорті;
13) здійснює управління використанням повітряного простору
України та обслуговуванням повітряного руху;
14) організує проведення заходів щодо сертифікації
транспортних засобів і об'єктів, експлуатаційних матеріалів і
устаткування;
15) видає відповідно до чинного законодавства юридичним
особам і громадянам дозволи (ліцензії) на виконання внутрішніх та
міжнародних перевезень пасажирів і вантажів транспортом, а також
агентування і фрахтування морського і торговельного флоту;
16) здійснює державний нагляд за дотриманням вимог щодо
безпеки польотів, судноплавства, залізничного й автомобільного
руху;
17) розробляє та здійснює заходи, спрямовані на ефективну
взаємодію всіх видів транспорту та координацію їх роботи;
18) бере участь у розробці генеральних схем транспортного
розвитку міст і регіонів, погоджує проекти будівництва
найважливіших об'єктів транспорту;
19) бере участь у розробці проектів об'єктів транспортної
інфраструктури, транспортної та дорожньої техніки, забезпечує
контроль за додержанням вимог щодо їх будівництва й експлуатації;
20) організує роботу, пов'язану із здійсненням заходів щодо
класифікаційного, технічного та судноплавного нагляду на морському
і річковому транспорті;
21) вживає заходів до соціального захисту працівників
транспортно-дорожнього комплексу;
22) визначає порядок атестації керівних працівників
транспорту і дорожнього господарства;
23) затверджує в установленому порядку правила, положення та
інші нормативні документи з питань перевезення пасажирів,
вантажів, багажу і пошти, технічної експлуатації та ремонту
рухомого складу, будівництва, ремонту і утримання шляхів
сполучення, а також документи з питань екологічної безпеки на
транспорті за погодженням з Мінприроди;
24) організує діяльність аварійно-рятувальних служб на
транспорті;
25) організує службові розслідування аварій та катастроф на
транспорті;
26) здійснює в межах своїх повноважень контроль за
додержанням національного і міжнародного законодавства
підприємствами, установами й організаціями транспортно-дорожнього
комплексу;
27) формує тарифну та державну інвестиційну політику в
транспортно-дорожньому комплексі;
28) сприяє створенню системи інформаційного забезпечення
підприємств, установ і організацій транспортно-дорожнього
комплексу, а також підприємств, діяльність яких пов'язана з цим
комплексом;
29) здійснює функції з управління майном підприємств, установ
і організацій, що належать до сфери управління Міністерства:
приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію
підприємств, установ і організацій, заснованих на
загальнодержавній власності;
затверджує статути (положення) підприємств, контролює їх
дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів
(положень);
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств,
установ і організацій;
здійснює контроль за ефективністю використання і збереження
закріпленого за підприємствами державного майна;
дає згоду Фондові державного майна на створення спільних
підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного
фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;
готує разом з відповідними місцевими Радами народних
депутатів висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо
розмежування державного майна між загальнодержавною,
республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю;
бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів
України з питань загальнодержавної власності;
виконує інші функції з управління майном, що перебуває у
загальнодержавній власності;
30) розробляє вимоги щодо рівня професіональної придатності
кадрів, сприяє їхній підготовці, перепідготовці й стажуванню;
31) організує роботу, спрямовану на забезпечення
мобілізаційної готовності підприємств, установ та організацій
транспортно-дорожнього комплексу;
32) розробляє і погоджує з відповідними органами систему
заходів щодо захисту державної, службової та комерційної таємниці;
33) організує розробку і затверджує в установленому порядку
форми одягу, правила її носіння, знаки розрізнення та службові
посвідчення працівників транспорту;
34) організує роботу всіх видів транспорту і дорожнього
господарства при ліквідації наслідків стихійних явищ та за інших
надзвичайних ситуацій.
5. До системи Мінтрансу входять Державна адміністрація
залізничного транспорту, державні підприємства, установи й
організації авіаційного, автомобільного, залізничного, морського,
річкового транспорту та автомобільних доріг загального
користування.
6. Мінтранс при виконанні покладених на нього функцій
взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої
влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними
адміністраціями, органами місцевого і регіонального
самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
7. Мінтранс має право одержувати за заявкою безплатно від
підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для
виконання покладених на Міністерство завдань і функцій.
8. Мінтранс у межах своїх повноважень видає на основі й на
виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх
виконання.
Міністерство у разі необхідності видає разом з іншими
центральними органами державної виконавчої влади та місцевими
державними адміністраціями спільні акти.
Рішення Міністерства, прийняті у межах його повноважень, є
обов'язковими для центральних і місцевих органів державної
виконавчої влади, органів місцевого та регіонального
самоврядування, а також підприємств, установ, організацій усіх
форм власності та громадян.
9. Мінтранс очолює Міністр, який призначається Президентом
України.
Міністр має заступників, яких за його поданням призначає
Кабінет Міністрів України, розподіляє обов'язки між заступниками
Міністра та визначає повноваження структурних підрозділів
Міністерства.
Міністр транспорту несе персональну відповідальність за
виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним
своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників
Міністра, керівників підрозділів Міністерства.
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до
повноважень Мінтрансу, в Міністерстві утворюється колегія у складі
Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою,
керівників структурних підрозділів Міністерства, а також
керівників державної адміністрації, підприємств, установ та
організацій транспортно-дорожнього комплексу.
Члени колегії затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами
Міністерства.
11. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо
основних напрямів функціонування транспортно-дорожнього комплексу,
обговорення найважливіших програм і вирішення інших питань у
Мінтрансі створюється науково-технічна рада з учених і
висококваліфікованих фахівців-практиків.
Склад науково-технічної ради і положення про неї
затверджуються Міністром.
12. Мінтранс може утворювати на добровільних засадах цільові
фонди. Розміри та порядок їх використання визначаються колегіально
вкладниками.
13. Мінтранс утримується за рахунок державного бюджету.
14. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Мінтрансу затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Структура центрального апарату Міністерства затверджується
Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його
структурні підрозділи затверджуються Міністром.
15. Мінтранс є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного
герба України і своїм найменуванням.
ЗАТВЕРДЖЕНИЙпостановою Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 1993 р. N 106
ПЕРЕЛІКрішень Уряду України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 січня 1992 р.
N 4 ( 4-92-п ) "Про створення Державної адміністрації морського
транспорту України" (ЗП України, 1992 р., N 2, ст.32).
2.Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1992 р.
N 76 ( 76-92-п ) "Про затвердження Положення про Державну
адміністрацію морського транспорту України".
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1992 р.
N 264 ( 264-92-п ) "Питання Міністерства транспорту України".
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 1992 р.
N 392 ( 392-92-п ) "Питання Державної адміністрації авіаційного
транспорту України" (ЗП України, 1992 р., N 8, ст.187).
