ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін і доповнень до деякихзаконодавчих актів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 26, ст.277 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, N 24, ст.170
N 1363-XIV ( 1363-14 ) від 11.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.48
N 2121-III ( 2121-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 5-6, ст.30Кодексами
N 2542-III ( 2542-14 ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 37-38, ст.189
N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20,
N 21-22, ст.144 - набирає чинності з 01.01.2004 року )
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін і
доповнень до Земельного кодексу Української РСР" ( 2196-12 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів
України:
( Пункт 1 втратив чинність на підставі Бюджетного кодексу
N 2542-III ( 2542-14 ) від 21.06.2001 )
( Пункт 2 втратив чинність на підставі Закону N 1363-XIV
( 1363-14 ) від 11.01.2000 )
3. У Постанові Верховної Ради Української РСР від 18 грудня
1990 року "Про земельну реформу" ( 563-12 ) (Відомості Верховної
Ради УРСР, 1991 р., N 10, ст.100): преамбулу викласти в такій редакції:
"Земельна реформа є складовою частиною економічної реформи,
здійснюваної в Україні у зв'язку з переходом економіки держави до
ринкових відносин. Завданням цієї реформи є перерозподіл земель з
одночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а
також у користування підприємствам, установам і організаціям з
метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм
господарювання на землі, формування багатоукладної економіки,
раціонального використання та охорони земель";
пункт 5 викласти в такій редакції:
"5. Передачу земель у приватну та колективну власність, а
також надання їх у користування громадянам, підприємствам,
установам і організаціям у ході земельної реформи та закріплення
їх прав власності або користування землею здійснювати в порядку,
встановленому Земельним кодексом України" ( 561-12 );
у пункті 6: слова "на володіння" замінити словом "власності"; після слова "або" доповнити словом "право".
4. В абзаці третьому пункту 5 Постанови Верховної Ради
Української РСР від 18 грудня 1990 року "Про порядок введення в
дію Земельного кодексу Української РСР" ( 562-12 ) (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 10, ст. 99; Відомості Верховної
Ради України, 1992 р., N 38, ст.561) слово "землеволодіння"
замінити словами "власності на землю".
5. У Законі Української РСР "Про власність" ( 697-12 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 20, ст.249; Відомості
Верховної Ради України, 1992 р., N 35, ст.517, N 38, ст. 562): статтю 11 доповнити пунктом 3 такого змісту: "3. Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні
ділянки у власність не передаються";
пункт 1 статті 13 після слова "худоба" доповнити словами
"земельні ділянки";
статтю 14 викласти в такій редакції: "Стаття 14. Право приватної власності громадян на землю
Громадяни України мають право на одержання у власність
земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських
будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у
разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну";
статтю 20 доповнити частиною другою такого змісту: "Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні
сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські
кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські
акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та
інших державних сільськогосподарських підприємств";
статтю 21 доповнити частиною другою такого змісту: "У колективну власність можуть бути передані землі
колективних сільськогосподарських підприємств,
сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських
акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та
інших державних сільськогосподарських підприємств, землі
садівницьких товариств - за рішенням загальних зборів цих
підприємств, кооперативів, товариств";
статтю 32 доповнити пунктом 3 такого змісту: "3. Суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності
України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території
республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних
депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що
перебувають в загальнодержавній власності"; пункт 1 статті 34 після слова "складають" доповнити словом
"земля";
у статті 51: назву викласти в такій редакції: "Стаття 51. Захист права власності на землю"; у пункті 1 слова "довічного успадковуваного володіння
земельною ділянкою" замінити словами "власності на земельну
ділянку"; у пункті 2 слово "володільцеві" замінити словом "власнику"; у пункті 3 слово "землеволодільцеві" замінити словами
"власнику землі"; у пункті 4 слово "володілець" замінити словом "власник".
( Пункт 6 втрачає чинність з 01.01.2004 року на підставі
Кодексу N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003 )
( Пункт 7 втратив чинність на підставі Закону N 2121-III
( 2121-14 ) від 07.12.2000 )
8. У частині сьомій статті 17 Закону Української РСР "Про
свободу совісті та релігійні організації" ( 987-12 ) (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 25, ст.283; Відомості Верховної
Ради України, 1992 р., N 20, ст. 277, N 30, ст. 418) слова
"володіння і" виключити, слова "Української РСР" замінити словом
"України".
9. У частині другій статті 58 Закону Української РСР "Про
освіту" ( 1060-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N
34, ст. 451): слово "земель" виключити; доповнити реченням такого змісту: "Вилучення земельних
ділянок регулюється земельним законодавством".
10. У Законі Української РСР "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 39, ст.
510; 1992 р., N 23, ст. 346):
у статті 16: частину першу викласти в такій редакції: "Власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату
за землю у вигляді земельного податку або орендної плати"; частину третю викласти в такій редакції: "Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні
рахунки сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, на
території яких знаходяться земельні ділянки".
11. У статті 4 Закону Української РСР "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст.546):
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого
змісту: "У державній власності перебувають всі землі України, за
винятком земель, переданих у колективну і приватну власність"; частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і
четвертою.
12. У Законі України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст.
178, N 37, ст. 543): частину першу статті 22 доповнити пунктом 15 такого змісту: "15) звільнення від плати за землю";
у статті 23: пункт 1 частини першої після цифри "12" доповнити цифрою
"15"; частину третю після слова "пільги" доповнити словами "крім
звільнення від плати за землю";
у статті 24 після слова і цифри "статті 20" поставити кому і
слова "і пункту 3 статті 23" замінити словами "пунктом 15 частини
першої статті 22, пунктом 3 статті 23";
у пункті 8 статті 36 слова "сільськогосподарського податку",
"і земельного податку" виключити;
статтю 61 доповнити частиною шостою такого змісту: "Громадські об'єднання осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, звільняються від плати за землю".
13. У Законі України "Про колективне сільськогосподарське
підприємство" ( 2114-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992
р., N 20, ст. 272):
у статті 10: пункт 1 викласти в такій редакції: "1. Земля може належати підприємству на праві колективної
власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове
користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею
посвідчується державними актами, а право тимчасового користування
землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором";
пункт 5 викласти в такій редакції: "5. При банкрутстві підприємства землі загального
користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та
інші грунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо)
передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів. Звернення стягнення на земельну ділянку за претензіями
кредиторів може бути здійснено за рішенням суду, арбітражного суду
лише у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути
звернуто стягнення";
статтю 11 викласти в такій редакції:
"Стаття 11. Права власників земельних ділянок іземлекористувачів
Власники земельних ділянок і землекористувачі мають право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і
доходи від її реалізації; використовувати у встановленому порядку для потреб
господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні
копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також
експлуатувати інші корисні властивості землі; зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші
будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською
Радою народних депутатів. Зведення на орендованій земельній
ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому
числі житла, орендарі погоджують з сільською, селищною, міською,
районною Радою народних депутатів, іншим орендодавцем; власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і
насаджень; одержати від нового власника землі, землекористувача або
місцевої Ради народних депутатів компенсацію за підвищення
родючості грунтів у разі вилучення чи добровільної відмови від
земельної ділянки. Власники землі мають право надавати належну їм земельну
ділянку або її частину у тимчасове користування, в тому числі на
умовах оренди, у випадках і в порядку, передбачених земельним
законодавством";
статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Обов'язки власників земельних ділянокі землекористувачів
Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі відповідно до цільового
призначення та умов її надання; ефективно використовувати землю відповідно до проекту
внутрігосподарського землеустрою, підвищувати родючість грунтів,
застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати
погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї
господарської діяльності; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель,
передбачених статтею 84 Земельного кодексу України; своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за
землю; не порушувати права власників інших земельних ділянок і
землекористувачів, у тому числі орендарів; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі
зрошувальних і осушувальних систем; дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо
охороняються; додержувати правил добросусідства; дозволяти власникам і користувачам земельних ділянок прохід
до доріг загального користування, а також для спорудження або
ремонту межових знаків та споруд; не чинити перешкод у проведенні до суміжної земельної ділянки
необхідних комунікацій; вживати заходів до недопущення можливості стоку дощових і
стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив на
суміжну земельну ділянку".
14. У Законі України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 26, ст. 357):
у пункті "б" частини першої статті 3 слово "землі" виключити;
у пункті "в" частини першої статті 4 слова "земельні
ділянки" виключити;
у назві і тексті статті 42 слова "землю та інші", "Земельним
кодексом України та іншими" виключити.
( Пункт 15 втратив чинність на підставі Закону
N 280/97-ВР від 21.05.97 )
16. В абзаці п'ятому пункту 2 статті 11 Закону України "Про
споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) (Відомості Верховної Ради
України, 1992 р., N 30, ст.414) слова "володіння та" виключити.
17. Частину третю статті 19 Закону України "Про
пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового
комплексу в народному господарстві" ( 400-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст.453) викласти в такій
редакції:
"Новостворені селянські (фермерські) господарства
звільняються від оподаткування на 3 роки. В трудонедостатніх
селах - на 5 років (крім земельного податку)".
18. У частині шостій статті 7 Закону України "Про ветеринарну
медицину" ( 2498-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,
N 36, ст.531) слова "Вони звільняються від сплати земельного
податку" виключити.
19. У Законі України "Про плату за землю" ( 2535-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст.560):
у частині третій статті 6 слова "садівницькими кооперативами"
виключити;
у пункті 4 статті 11 слово "навчально-виробничі" замінити
словом "навчально-виховні".
20. У Законі України "Про природно-заповідний фонд України"
( 2456-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 34,
ст.502):
у статті 49: частину другу виключити; частину третю, четверту, п'яту, шосту, сьому і восьму вважати
відповідно частинами другою, третьою, четвертою, п'ятою, шостою і
сьомою; частину п'яту викласти в такій редакції: "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і
втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
регулюється Земельним кодексом та іншими законодавчими актами
України"; частину сьому викласти в такій редакції: "Від земельного податку звільняються заповідники,
національні, дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади,
заказники (крім мисливських)";
у статті 53: у частині першій слова "та відведення земельних ділянок"
виключити, слова "природним заповідникам, національним природним
паркам" замінити словами "природних заповідників, національних
природних парків";
у частині четвертій слова "і видачі документів на право
користування землею" виключити.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 5 травня 1993 рокуN 3180-XII
