МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 25 від 7.05.93 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
21 травня 1993 р.
за N 52
Про застосування Положення про організаціюбухгалтерського обліку і звітності в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Документом МінфінуN 55 ( z0144-93 ) від 09.08.1993 )
Кабінет Міністрів України постановою від 3 квітня 1993 р.
N 250 ( 250-93-п ) затвердив Положення про організацію
бухгалтерського обліку і звітності в Україні, що застосовується
підприємствами, організаціями та установами до обліку
фінансово-господарських операцій з 1993 року. У зв'язку з цим
Н А К А З У Ю:
1. Управлінням і відділам Міністерства , Головній державній
податковій інспекції, фінансовим органам Ради Міністрів Республіки
Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських, районних
державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів,
державним податковим інспекціям по Республіці Крим, областях,
містах і районах, апаратам головних контролерів-ревізорів у
Республіці Крим, областях, містах і районах, фінансовим
технікумам, підприємствам і організаціям, що входять до системи
Міністерства фінансів України: 1.1. Взяти до керівництва і неухильного виконання зазначену
постанову Кабінету Міністрів України. 1.2. Організувати вивчення Положення про організацію
бухгалтерського обліку і звітності в Україні. 1.3. При проведенні перевірок і ревізій
фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та
установ суворо дотримуватися Положення про організацію
бухгалтерського обліку і звітності в Україні. 2. Покласти обов'язки по розробці і роз'ясненню необхідних
нормативних документів щодо забезпечення виконання зазначеного
Положення: підприємствами, об'єднаннями і госпрозрахунковими
організаціями Управління методології бухгалтерського обліку; установами та організаціями, основна діяльність яких
фінансується за рахунок коштів бюджету- на Управління виконання
державного бюджету. 3. Затвердити Вказівки щодо організації бухгалтерського
обліку в Україні, які додаються. 4. Визнати такими, що втратили чинність: наказ Мінфіну УРСР від 4 березня 1980 р. N 31 "Про порядок і
строки подання, розгляду і затвердження зведених бухгалтерських
звітів і балансів по об'єднаннях,підприємствах і організаціях
місцевого підпорядкування; наказ Мінфіну УРСР від 13 червня 1980 р. N 81 "Про завдання
фінансових і страхових органів по дальшому вдосконаленню і
поліпшенню бухгалтерського обліку"; наказ Мінфіну УРСР від 29 травня 1985 р. N 59 "Про заходи по
виконанню постанови Ради Міністрів УРСР від 22 травня 1985 р. N
212 "Про додаткові заходи по вдосконаленню бухгалтерського обліку
в народному господарстві".
Міністр Г.О.П'ятаченко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
07.05.1993 N 25
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
21 травня 1993 р.
щодо організації бухгалтерського обліку в Україні
Кабінет Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250
( 250-93-п ) з метою забезпечення єдиних засад бухгалтерського
обліку і звітності затвердив Положення про організацію
бухгалтерського обліку і звітності в Україні, яке застосовується
до обліку фінансово-господарських операцій з 1993 року. Відповідно до пункту 3 Положення Міністерство фінансів
України повідомляє порядок його застосування госпрозрахунковими
підприємствами і організаціями незалежно від форм власності (крім
банків). 1. У Положенні передбачено декілька варіантів ведення
бухгалтерського обліку окремих операцій з вимогою забезпечувати на
підприємстві незмінність протягом поточного року прийнятої
методології відображення окремих господарських операцій та оцінку
майна, для виконання чого розпорядчим документом керівника
підприємства на поточний рік затверджуються: метод нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних
предметів; перелік створюваних за рахунок собівартості резервів - в
межах тих, що зазначені у пункті 68 Положення. 2. Створення за рахунок витрат виробництва (обігу) та
балансового прибутку інших видів резервів, крім викладених у пп.
67 і 68 Положення, може проводитися за погодженням з Міністерством
фінансів України: для підприємств і організацій, що перебувають у віданні
міністерств і відомств, - за поданням відповідних міністерств і
відомств України; для підприємств і організацій республіканської (Республіка
Крим) і комунальної власності та інших підприємств і організацій -
за поданням фінансових управлінь Ради Міністрів Республіки Крим,
обласних, Київської і Севастопольської міських державних
адміністрацій. Пропозиції вказаних органів розглядаються управліннями
галузевих фінансів Мінфіну і після погодження з управлінням
методології бухгалтерського обліку подаються на затвердження
керівництву Міністерства. 3. Резерв на ремонт основних засобів створюється за
стабільними на рік нормативами, які розраховуються і
затверджуються підприємством. Суми резерву щомісячно включаються
до витрат виробництва та обігу за затвердженими нормативами, але
не більше сум амортизації на повне відновлення основних фондів
підприємства. Підприємства, що не створюють резерву на ремонт основних
засобів, затрати по нерівномірно виконуваному ремонту основних
фондів відносять на рахунок 31 "Витрати майбутніх періодів" з
рівномірним списанням з нього на рахунки обліку витрат виробництва
та обігу протягом терміну, що не перевищує 12 місяців. 4. Підприємства, що прийняли рішення про нестворення резерву
на наступну виплату відпусток працівникам, залишок цього резерву,
створений у попередньому періоді, спрямовують у звітному році
повністю для нарахування відпускних сум усім працівникам або
списують у кредит рахунку 80 "Прибутки і збитки" в складі
фінансових результатів від позареалізаційних операцій, після чого
нарахування сум відпускних, що припадають на звітний місяць,
відносяться безпосередньо на рахунки обліку затрат та інших джерел
фінансування витрат на оплату праці (прибуток, що залишається в
розпорядженні підприємства, фонди, цільові надходження тощо).
Нараховані суми відпускних працівникам, зайнятим у виробництві
відповідної продукції (робіт, послуг), розподіляються. Та її
частка, що визначена з сум виплат за рахунок прибутку, який
залишається в розпорядженні підприємства, до витрат виробництва та
обігу не включається. Нарахована і виплачена працівникам у звітному періоді сума
відпускних, яка припадає на наступний звітний період, включається
до складу фактичних затрат на оплату праці з відображенням по
кредиту рахунку 70 "Розрахунки по оплаті праці" у наступному за
звітним місяці. Залишки резервів, які раніше створені на підприємстві за
рахунок собівартості та створення яких з 1993 року зазначеним
Положенням не передбачено, списуються у кореспонденції з кредитом
рахунку 80 "Прибутки і збитки". 5. Резерв сумнівних боргів створюється підприємствами і
організаціями по заборгованості за відвантажену (виконану),
починаючи з 1993 року, продукцію (роботи, послуги), якщо її
вартість зарахована до складу виручки від реалізації продукції
(робіт, послуг) та по ній визначено і відображено у звітності
фінансовий результат і вона не сплачена у встановлений договором
термін та не забезпечена відповідними гарантіями щодо її погашення
(векселями, тратами, заставами, страховими свідоцтвами тощо). При
цьому резерв створюється по заборгованості, яка не погашена
протягом 4 місяців з дня її утворення, якщо більш тривалий термін
не передбачено договором. У матеріалах інвентаризації, на підставі яких станом на
кінець звітного року створюється резерв сумнівних боргів, повинні
бути відображені відомості про склад інвентаризаційної комісії,
дату виникнення заборгованості, підтвердження заборгованості
дебітором, причини несплати, фінансовий стан боржника, оцінка
ймовірності погашення боргу повністю або частково, відсутність
гарантій (векселів, трат, застав, страхових свідоцтв тощо).
Висновок інвентаризаційної комісії про доцільність і розмір
створення резерву окремо по кожному сумнівному боргу в залежності
від платоспроможності боржника затверджується керівником
підприємства, організації. Створення резерву сумнівних боргів відображається по дебету
рахунку 80 "Прибутки і збитки" у складі фінансових результатів від
позареалізаційних операцій і кредиту рахунку 88 "Фонд спеціального
призначення" субрахунок "Резерв по сумнівних боргах". Якщо до кінця року, наступного за роком створення резерву
сумнівних боргів, цей резерв в якійсь частині не буде використано,
то невикористані кошти зараховуються до складу прибутку від
позареалізаційних операцій поточного року у кореспонденції з
дебетом рахунку 88. При списанні з балансу неодержаних боргів, раніше визнаних
підприємством сумнівними, дебетується рахунок 88 у кореспонденції
з рахунком 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Аналітичний облік на рахунку 88 ведеться по кожному
сумнівному боргу, на який створено резерв. 6. У випадках, коли підприємством обрано інший ніж у
попередньому році порядок нарахування зносу малоцінних та
швидкозношуваних предметів, у поточному році проводиться
коригування сум зносу. Збільшення суми нарахованого зносу
відображається по дебету рахунків обліку витрат виробництва та
обігу і кредиту рахунку 13 "Знос малоцінних та швидкозношуваних
предметів". Зменшення нарахованої суми зносу відображається по
дебету рахунку 13 і кредиту рахунку 80 "Прибутки і збитки" у
складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій як
прибуток минулих років, що виявлено у поточному році. При списанні за непридатністю малоцінних і швидкозношуваних
предметів на підприємствах, які застосовують варіант нарахування
зносу по них у розмірі 100 відсотків при передачі в експлуатацію,
вартість товарно-матеріальних цінностей у цінах можливого
використання або реалізації, що одержані при списанні предметів,
відображається з кредиту рахунку 12 субрахунок 2 "Малоцінні та
швидкозношувані предмети в експлуатації" у дебет рахунку обліку
виробничих запасів і одночасно на вказану суму дебетуються рахунки
обліку витрат виробництва і обігу та кредитується рахунок 12
субрахунок 2 методом "червоне сторно". 7. При передачі в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних
предметів, використання яких не пов'язане з виробництвом продукції
(робіт, послуг), нараховується знос в розмірі 100 відсотків
вартості з віднесенням за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства, коштів фондів і цільового
фінансування. Вартість спеціальних інструментів та спеціальних пристосувань
погашається за встановленою нормою або кошторисною ставкою, що
визначена виходячи з кошторису витрат на їх виготовлення
(придбання) та передбаченого (запланованого) випуску продукції
протягом до двох років. Вартість спеціальних інструментів і
спеціальних пристосувань, що призначені для індивідуальних
замовлень, повністю погашається у тому місяці, в якому замовлення
передано у виробництво. Порядок обчислення норм або кошторисних
ставок та нарахування зносу по спеціальних інструментах та
спеціальних пристосуваннях визначається міністерствами і
відомствами. Знос тимчасових (нетитульних) споруд, пристосувань і
пристроїв нараховується щомісячно виходячи з їх первісної
(балансової) вартості за вирахуванням вартості матеріалів, що
передбачено одержати від розборки (за ціною можливого використання
або реалізації) та терміну служби (якщо термін служби перевищує
тривалість будівництва - виходячи з терміну будівництва). 8. У випадках повернення на склад малоцінних та
швидкозношуваних предметів, що раніше були передані в
експлуатацію, їх первісна вартість відображається по дебету
субрахунку 1 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі" і
кредиту субрахунку 2 "Малоцінні і швидкозношувані предмети в
експлуатації" без сторнування нарахованого по них зносу. При
наступній передачі таких предметів в експлуатацію знос по них в
розмірі 50 відсотків вартості (якщо обрано такий варіант
нарахування зносу) не нараховується, решта 50 відсотків зносу (за
вирахуванням вартості одержаних при ліквідації матеріальних
цінностей за ціною можливого використання або реалізації)
нараховується під час списання (вибуття) за непридатністю. На
підприємстві повинен бути організований відповідний аналітичний
облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, що повернені на
склад з експлуатації. 9. Предмети вартістю до 500 українських карбованців починаючи
з 1993 року списуються на видаток у міру відпуску їх у виробництво
або експлуатацію. З метою забезпечення збереження вказаних
предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути
організований належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний
облік у кількісному вираженні за рекомендаціями (інструкціями)
міністерств і відомств. При поверненні з експлуатації предметів
вартістю до 500 українських карбованців за одиницю на склад вони
оприбутковуються за цінами можливого використання або реалізації
на субрахунок 1 "Малоцінні і швидкозношувані предмети на складі"
рахунку 12 на зменшення затрат по відповідному рахунку, на який
раніше була списана вартість вказаних предметів. На підприємствах громадського харчування незалежно від форми
власності і підпорядкованості малоцінні та швидкозношувані
предмети вартістю до 500 українських карбованців за одиницю
погашаються нарахуванням зносу в розмірі 100 відсотків у міру
передачі їх в експлуатацію. Списання з балансу таких предметів за
непридатністю для подальшої експлуатації проводиться в загальному
порядку в кореспонденції з рахунком 13 "Знос малоцінних і
швидкозношуваних предметів". 10. Суми кредиторської та депонентської заборгованості, щодо
яких термін позовної давності минає після 31 грудня 1992 року,
зараховуються до складу прибутків від позареалізаційних операцій у
першому наступному місяці після минування терміну позовної
давності. Суми кредиторської заборгованості, щодо яких термін позовної
давності минає після 17 травня 1993 року, регулюються у такому
порядку: зараховуються до складу прибутків від позареалізаційних
операцій у першому наступному місяці після минування терміну
позовної давності, якщо утворились у розрахунках між
підприємствами недержавної форми власності; в усіх інших випадках підлягають перерахуванню підприємствами
до відповідного бюджету. Суми депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної
давності минає після 17 травня 1993 року, підлягають перерахуванню
підприємствами незалежно від форми власності до відповідного
бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення
терміну позовної давності. За несвоєчасне перерахування до бюджету кредиторської і
депонентської заборгованості справляється пеня у розмірі 0,3
відсотки від суми заборгованості за кожний прострочений день. Пункт 10 доповнено згідно з Наказом Мінфіну N 55 ( z0144-93 )
від 09.08.93 ) 11. Придбані облігації і подібні їм цінні папери
(казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати), що
підтверджують зобов'язання повернути номінальну вартість у
передбачений в цінному папері термін та право на одержання
фіксованого проценту (доходу), зараховуються за вартістю придбання
на рахунок 58 "Фінансові вкладення", аналітичний облік яких
ведеться за терміном, видами та емітентами, із забезпеченням
можливості одержання даних про фінансові вкладення в країні та за
кордоном, а також в національній та іноземній валюті. У випадках
перевищення вартості придбання облігацій та інших аналогічних
цінних паперів номінальної вартості при кожному нарахуванні
належного по них доходу (процентів) списується частина різниці між
покупною та номінальною вартістю, визначеною в залежності від
періодичності одержання доходу. При цьому на суму доходу, який
належить одержати по облігації, дебетується рахунок 76 "Розрахунки
з різними дебіторами і кредиторами" і кредитується рахунок 80
"Прибутки і збитки" з одночасними записами належної до списання
суми різниці між покупною та номінальною вартістю по дебету
рахунку 80 і кредиту рахунку 58. Якщо вартість придбання облігацій і подібних їм цінних
паперів нижче їх номінальної вартості, то при кожному нарахуванні
належного по них доходу (процентів) провадиться донарахування
відповідної частини різниці між номінальною вартістю і вартістю
придбання з відображенням по дебету рахунку 58 і кредиту рахунку
80. Донарахування (списання) різниці провадиться з таким
розрахунком, щоб на час погашення облігацій та інших аналогічних
цінних паперів їх вартість на рахунку 58 дорівнювала номінальній
вартості. 12. Відповідно до Положення до складу основних засобів
зараховуються придбані з 1993 року предмети вартістю більше 25000
українських карбованців за ціною придбання і терміном служби
більше одного року. До складу основних засобів включаються також
сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча і продуктивна
худоба, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фонди
незалежно від їх вартості. Зміни в бухгалтерському обліку основних
фондів, зарахованих на баланс підприємства до 1993 року, не
провадяться. Вартість придбання основних засобів, за якою вони
відображаються в бухгалтерському обліку і звітності (балансова,
первісна вартість), складається з витрат на їх спорудження або
оплату, включаючи витрати на їх доставку (транспортування) та
установлення (монтаж і влаштування фундаментів, опор, оплата
проектно-розвідувальних робіт тощо). Гранична вартість предметів, що відносяться до основних
засобів, може змінюватися Міністерством фінансів. 13. По всіх основних засобах (крім продуктивної худоби,
буйволів, волів, оленів, жилих будівель, бібліотечних фондів,
споруд міського благоустрою, що перебувають у віданні органів
місцевої державної виконавчої влади, автомобільних шляхів
загального користування та фондів, що переведені на консервацію,
на які амортизація не нараховується) амортизація на повне
відновлення з 1993 року нараховується протягом нормативного
терміну їх експлуатації або терміну, за який балансова вартість
основних фондів повністю переноситься на витрати виробництва та
обігу. Амортизація не нараховується за період повної зупинки
основних фондів на реконструкцію і технічне переозброєння, на який
відповідно збільшується нормативний термін їх служби. При списанні основних фондів з балансу до повного перенесення
їх балансової вартості на витрати виробництва та обігу амортизація
до величини балансової вартості недонараховується. В
бухгалтерському обліку списання таких основних фондів
відображається записами по: дебету рахунку 85 "Статутний фонд" і кредиту рахунку 01
"Основні засоби" - на балансову вартість об'єктів, що списуються; дебету рахунку 02 "Знос (амортизація) майна" і кредиту
рахунку 85 "Статутний фонд" - на суму нарахованого зносу по
об'єкту, що списується; дебету рахунку 85 "Статутний фонд" і кредиту рахунків 70
"Розрахунки по оплаті праці", 76 "Розрахунки з іншими дебіторами і
кредиторами" та іншими рахунками - на суму витрат, пов'язаних з
розбиранням та демонтажем (витрати по ліквідації) основних
засобів; дебету рахунку обліку виробничих запасів і кредиту рахунку 85
"Статутний фонд" - на вартість матеріальних цінностей, одержаних
при ліквідації основних засобів; дебету (або кредиту) рахунку 80 "Прибутки і збитки" (у складі
фінансових результатів від позареалізаційних операцій) і кредиту
(або дебету) рахунку 85 "Статутний фонд" - на різницю між
балансовою вартістю та сумою нарахованого зносу, зменшену (або
збільшену) на різницю між вартістю матеріальних цінностей,
одержаних при ліквідації основних засобів, та витратами по
ліквідації основних засобів. Малі підприємства, які використовують Рекомендації по веденню
бухгалтерського обліку і застосуванню облікових регістрів на малих
підприємствах (повідомлені листом Міністерства фінансів України
від 27 вересня 1991 р. N 18-09 ( v8-09201-91 ), а також спільні
підприємства з іноземними інвестиціями і господарські товариства
ліквідацію основних засобів відображають такими записами. По дебету рахунку 46 "Реалізація" окремий субрахунок
відображаються з кредиту рахунку 01 "Основні засоби" балансова
вартість основних засобів, що ліквідуються, і різних рахунків -
витрати по ліквідації основних засобів. По кредиту рахунку 46 "Реалізація" окремий субрахунок
відображається у кореспонденції з дебетом рахунку 02 "Знос
(амортизація) майна" сума нарахованого зносу і рахунків обліку
виробничих засобів вартість матеріальних цінностей, одержаних при
ліквідації основних засобів в оцінці можливого використання або
реалізації. Відповідне сальдо по операціях з ліквідації основних засобів
на окремому субрахунку рахунку 46 "Реалізація" у тому ж звітному
періоді списується в кореспонденції з рахунком 80 "Прибутки і
збитки". 14. При безплатній передачі основних засобів іншим
організаціям їх залишкову вартість (різницю між балансовою
вартістю та сумою нарахованого зносу) відносять за рахунок
прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, записами по
дебету рахунку 81 "Використання прибутку". 15. Під нематеріальними активами розуміються довгострокові
вкладення в придбання об'єктів промислової та інтелектуальної
власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються
об'єктом права конкретного підприємства і приносять доход. До інших аналогічних майнових прав відносяться придбані права
на місце на товарній, фондовій біржі, до вартості якого входять
всі витрати, пов'язані з практичним використанням переваг цього
місця для самого підприємства. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться на
рахунку 04 "Нематеріальні активи" за первісною оцінкою, яка
складається з фактичних витрат на придбання і приведення до стану,
в якому вони придбані для використання із запланованою метою. Одержання безплатно нематеріальних активів відображається по
дебету рахунку 04 і кредиту рахунку 88 "Фонди спеціального
призначення" субрахунок "Безплатно одержане майно". Надходження та оприбуткування будь-якого об'єкта
нематеріальних активів на підприємстві повинні бути підтверджені
відповідним первинним документом, в якому наводяться докладна
характеристика об'єкта, його первісна вартість, термін корисного
використання, норма зносу, підрозділ, в якому буде
використовуватися об'єкт, підписи посадових осіб, що прийняли
об'єкт, з додатком документів, в яких описується сам об'єкт
нематеріальних активів або порядок його використання. Аналітичний облік ведеться за видами (авторські права, права
використання земельних ділянок, програмне забезпечення
обчислювальної техніки тощо) та окремих об'єктах нематеріальних
активів. Норма зносу нематеріальних активів визначається виходячи з
первісної вартості та встановленого терміну їх корисного
використання (але не більше терміну діяльності підприємства) і
затверджується розпорядчим документом керівника підприємства.
Щомісячно сума нарахованого зносу відображається по дебету
рахунків обліку витрат виробництва (обігу) та кредиту рахунку 02
"Знос (амортизація) майна" субрахунок 3 "Знос нематеріальних
активів". Якщо термін корисного використання нематеріальних
активів визначити неможливо, то норми зносу встановлюються в
розрахунку на десять років (але не більше терміну діяльності
підприємства). Нарахування зносу по окремих об'єктах
нематеріальних активів проводиться протягом терміну їх
використання в межах первісної вартості. Списання нематеріальних активів з балансу підприємства
відображають записами по кредиту рахунку 04 "Нематеріальні активи"
(на первісну вартість) і дебету рахунків: 02 субрахунок 3 "Знос нематеріальних активів" - на суму
нарахованого зносу; 80 "Прибутки і збитки" у складі фінансових результатів від
позареалізаційних операцій - на суму різниці між первісною
вартістю і сумою нарахованого зносу. При безплатній передачі нематеріальних активів залишкова їх
вартість (первісна за вирахуванням суми нарахованого зносу)
підприємством відноситься за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства, або фондів, що створюються
підприємством. 16. Втрати від зменшення продажної ціни матеріальних
ресурсів, готової продукції і товарів від застаріння або часткової
втрати первісної якості відносяться на фінансові результати від
позареалізаційних операцій. У бухгалтерському обліку такі
матеріальні цінності відображаються за ціною можливої реалізації в
таких випадках, коли вона нижча їх первісної фактичної
собівартості заготівлі (придбання). Документи на зменшення вартості вказаних матеріальних
цінностей із зазначенням причин складаються комісією у складі
заступника керівника підприємства, головного бухгалтера,
начальників відділів (служб) матеріально-технічного постачання,
збуту, ціноутворення, виробництва. При цьому у випадках, коли
вартість матеріальних цінностей зменшується внаслідок втрати
(погіршення) первісної якості, комісією підприємства повинні бути
одержані письмові пояснення відповідальних посадових осіб про
неправильне зберігання або використання. Документи на зменшення вартості матеріальних цінностей з
пропозиціями комісії щодо відшкодування втрат винними особами
внаслідок неправильного зберігання або використання цінностей
затверджуються керівником підприємства. 17. Курсові різниці за операціями в іноземних валютах з
квітня 1993 року відображаються в бухгалтерському обліку та
використовуються у порядку, викладеному в листі Міністерства
фінансів України від 22 березня 1993 р. N 18-422 ( z0014-93 ) "Про
зміни обліку операцій в іноземних валютах". 18. Записи господарських операцій у бухгалтерському обліку
підприємства й організації проводять у національній грошовій
одиниці, їх вести можна в цілих числах (без копійок). Усі первинні
облікові, розрахункові та платіжні документи в такому разі
складаються на підприємстві в цілих грошових одиницях без копійок,
які округлюються за встановленим порядком. Відображення операцій
із зазначенням в первинних облікових, розрахункових і платіжних
документах суми в копійках, одержаних від інших підприємств
(постачальники, підзвітні особи тощо), проводиться на відповідних
рахунках бухгалтерського обліку в цілих грошових одиницях з
віднесенням суми у копійках на рахунок фінансових результатів. 19. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1993 року: 1) пункт третій листа Міністерства фінансів України від 28
січня 1992 р. N 18-412 ( v-412201-92 ) "Про бухгалтерський облік
окремих господарських операцій"; 2) останні абзаци пунктів першого і другого, слова "в
спільних підприємствах з участю іноземних юридичних осіб" з
першого речення та друге речення абзацу четвертого пункту третього
листа Міністерства фінансів України від 20 березня 1992 р.
N 18-430 ( v-430201-92 ) "Про бухгалтерський облік доходів
підприємств і організацій".
