Д Е К Р Е Т
               КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

     ( Декрет втратив чинність на підставі Закону
  N 327/95-ВР від 15.09.95, ВВР, 1995, N 14, ст. 90 )

              Про операції з давальницькою сировиною
           у зовнішньоекономічних відносинах
 

     ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 27, ст.294 )

     Стаття 1. Визначення термінів

     Наведені  у  цьому  Декреті  терміни  вживаються   у   такому
значенні:     давальницька    сировина    -    це    сировина,   матеріали,
напівфабрикати і вироби, що ввезені  на  митну  територію  України
іноземним   замовником   або   вивезені  за  межі  цієї  території
українським  замовником  для  використання  у  виробленні  готової
продукції з наступним поверненням цієї продукції або її частини до
країни власника чи за  його  дорученням  вивезенням  її  до  іншої
країни;     операція  з  давальницькою  сировиною  -  зовнішньоекономічна
операція  по  переробці,  обробці  чи   збагаченню   давальницької
сировини,  ввезеної на митну територію України або вивезеною за її
межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату;     замовник  -  суб'єкт  господарської  діяльності,  який  надає
давальницьку сировину;     виконавець  - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює
переробку, обробку чи збагачення давальницької сировини;     готова продукція - це  продукт,  вироблений  з  використанням
давальницької  сировини  і  визначений як кінцевий у контракті між
замовником і виконавцем.

     Стаття 2. Порядок ввезення на митну територію України
          давальницької сировини іноземного замовника
          та вивезення з неї готової продукції,  що
          вироблена з використання цієї сировини

     Давальницька  сировина,  що  ввозиться  на  митну   територію
України   іноземним  замовником,  обкладається  ввізним  митом  за
ставками Єдиного митного тарифу України.     Сплата  ввізного  мита  здійснюється  українським  виконавцем
шляхом  видачі  простого векселя з відстроченням платежу на термін
виконання операції з давальницькою сировиною, але не більш  як  на
90  календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної
декларації.  Облік   зазначених   векселів   ведеться   податковою
інспекцією за місцем знаходження виконавця.     Кабінет  Міністрів України за поданням Міністерства економіки
України своїми постановами  (розпорядженнями)  може  встановлювати
інші терміни відстрочення платежу за окремими  видами  операцій  з
давальницькою сировиною.     У разі вивезення готової продукції за межі  митної  території
України  у  період,  на який дається відстрочення платежу, вексель
погашається і ввізне мито не справляється.  Дозволяється  часткове
погашення   векселів   відповідно   до  частки  вивезеної  готової
продукції. В разі  невивезення  усієї  готової  продукції  або  її
частки  у  визначений  цим Декретом термін виконавець зобов'язаний
протягом 5  банківських  днів  оплатити  вексель.  Для  визначення
розміру    платежу    мита    вартість    давальницької   сировини
перераховується у національну валюту України  за  поточним  курсом
Національного банку України, що діє на момент пред'явлення векселя
до оплати.     Підставою  для  митного оформлення давальницької сировини, що
ввозиться на митну територію України, є  пред'явлення  українським
виконавцем   органові   митного   контролю   зазначеного  векселя,
авізованого (взятого на облік) податковою інспекцією.     Підставою  для  митного  оформлення  готової  продукції,   що
вироблена  з  використанням  давальницької сировини і вивозиться з
митної території України, є  пред'явлення  українським  виконавцем
органові  митного  контролю  зазначеного  векселя та копії ввізної
вантажної митної декларації.     Підставою для погашення векселів є  пред'явлення  українським
виконавцем  податковій  інспекції  копії вивізної вантажної митної
декларації.     Порядок видачі, обліку і  погашення  векселів  установлюється
Міністерством  фінансів  України  за  погодженням  з Міністерством
економіки України.     При оформленні вантажної митної  декларації  по  операціях  з
давальницькою  сировиною  на  ній  робиться відмітка "Давальницька
сировина".     Готова  продукція,  що  вироблена  з  давальницької  сировини
іноземного  замовника  і  належить  йому, не обкладається вивізним
(експортним)  митом  та  не  підпадає  під  режим  ліцензування  і
квотування.
 

     Стаття 3. Порядок вивезення давальницької сировини
          українського замовника за межі митної території
          України та повернення до неї готової продукції

     Давальницька   сировина,   яка   вивозиться  за  межі  митної
території України українським  замовником,  обкладається  вивізним
(експортним)   митом   за  ставками  згідно  з  Декретом  Кабінету
Міністрів України від 11 січня  1993  року  N  3-93  "Про  вивізне
(експортне) мито у 1993 році".     Сплата  вивізного (експортного) мита здійснюється українським
замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням  платежу
на  термін  виконання  операції  з давальницькою сировиною, але не
більш як на 90 календарних  днів  з  моменту  оформлення  вивізної
вантажної митної декларації.     Кабінет  Міністрів України за поданням Міністерства економіки
України може встановлювати  своїми  постановами  (розпорядженнями)
інші терміни платежу за окремими видами виробничих операцій.     У  разі ввезення готової продукції на митну територію України
у період, на який  дається  відстрочення,  вексель  погашається  і
вивізне мито не справляється.     Видача,  облік  і  погашення  векселів,  а також справляння і
визначення  розміру  митних  платежів  здійснюються   у   порядку,
передбаченому статтею 2 цього Декрету.     За  частину  давальницької  сировини, що використовується для
проведення розрахунків за  її  переробку,  українським  замовником
сплачується вивізне (експортне) мито, а також податок на добавлену
вартість   виходячи   з   її  митної  вартості,  встановленої  при
здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій.     Підставою для митного оформлення давальницької  сировини,  що
вивозиться  з митної території України, є пред'явлення українським
замовником  органові   митного   контролю   зазначеного   векселя,
авізованого (взятого на облік) податковою інспекцією.     Підставою   для  митного  оформлення  готової  продукції,  що
вироблена з використанням давальницької сировини  і  ввозиться  на
митну  територію  України,  є  пред'явлення українським замовником
митному органові зазначеного  векселя,  копії  вивізної  вантажної
митної   декларації   та  довідки  банку  про  сплату  експортного
(вивізного) мита  і  податку  на  добавлену  вартість  на  частину
сировини,  використану  для  проведення  розрахунків  з  іноземним
виконавцем.     Підставою для погашення векселів є  пред'явлення  українським
замовником  податковій  інспекції  копії  ввізної вантажної митної
декларації.     Вивезення за  межі  митної  території  України  давальницької
сировини,  крім  тієї,  що передбачена Декретом Кабінету Міністрів
України  від  26  грудня  1992  року  N  16-92  "Про  встановлення
спеціального  режиму  експорту окремих видів товарів", не підлягає
ліцензуванню і квотуванню.     Готова продукція,  вироблена  з  давальницької  сировини,  що
ввозиться  на  митну  територію  України,  звільняється від сплати
ввізного мита.

     Стаття 4. Порядок розрахунків за переробку, обробку чи
          збагачення давальницької сировини

     Розрахунки за переробку, обробку чи збагачення  давальницької
сировини можуть провадитися у грошовій формі, чи виділенням частки
давальницької  сировини або з використанням обох форм одночасно за
згодою сторін.     Органи,  уповноважені  управляти  державним  майном,   можуть
давати  державним  суб'єктам господарської діяльності рекомендації
щодо розміру плати за операції з давальницькою сировиною.     Вивезення   українським   виконавцем   частки   давальницької
сировини,  отриманої  на  сплату  виконаної роботи, або продукції,
виробленої з цієї частки, здійснюється на загальних підставах.

     Стаття 5. Гарантії при здійсненні операцій з
          давальницькою сировиною

     Держава  гарантує  додержання  прав  і   законних   інтересів
замовників  і  виконавців,  у  тому  числі  право розпорядження на
власний розсуд давальницькою сировиною і продукцією,  виготовленою
з її використанням.     Державні  органи  несуть  майнову  відповідальність у повному
обсязі перед замовниками і виконавцями за свої дії, що  суперечать
чинному  законодавству  і  завдають  цим  суб'єктам господарювання
збитків, на умовах і в порядку,  передбачених  статтею  34  Закону
Української  РСР  "Про  зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 )
і статтею 56 Закону України "Про власність"( 697-12 ).

     Стаття 6. Заключні положення

     Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.
 

 Прем'єр-міністр України                           Л.КУЧМА

 Міністр Кабінету Міністрів України                В.ПУСТОВОЙТЕНКО

 м. Київ, 17 травня 1993 року
N 52-93

 Опубліковано: "Урядовий кур'єр", 29.05.93