КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 19 серпня 1993 р. N 660
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 964 ( 964-2000-п ) від 14.06.2000 )
Про затвердження Положення про середнійзагальноосвітній навчально-виховний заклад
Відповідно до Закону України "Про освіту" ( 1060-12 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про середній загальноосвітній
навчально-виховний заклад, що додається.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Перший заступник МіністраКабінету Міністрів України В.НЕСМІХ
Кабінету Міністрів України В.НЕСМІХ
Інд.28
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 19 серпня 1993 р. N 660
ПОЛОЖЕННЯпро середній загальноосвітній
навчально-виховний заклад
I.Загальні положення
1. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад
покликаний задовольняти потреби громадян, суспільства і держави у
загальній середній освіті.
2. Головними завданнями середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу є: виховання морально і фізично здорового покоління; створення умов для здобуття загальної середньої освіти на
рівні державних стандартів; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і
обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння
самовдосконалюватися; формування громадянської позиції, власної
гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за
свої дії. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад створює
сприятливі умови для самовираження особистості учнів у різних
видах діяльності, розкриття у них позитивних природних нахилів,
здібностей і обдарованості.
3. Діяльність середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу будується на принципах гуманізму,
демократизму, незалежності від політичних, громадських і
релігійних об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального,
фізичного і естетичного виховання, диференціації змісту і форм
освіти, науковості, розвиваючого характеру навчання.
4. Для задоволення освітніх потреб країни, розвитку в учнів
позитивних природних нахилів і здібностей, забезпечення їх
соціальної реабілітації та захисту можуть створюватися різні типи
навчально-виховних закладів. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад
відповідно до чинного законодавства створюється і утримується
засновником, яким може бути державна, кооперативна, громадська
організація, підприємство, установа, фізична особа.
5. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад у
своїй діяльності керується Конституцією України ( 888-09), чинним
законодавством, у тому числі Законом України про освіту
( 1060-12 ), цим Положенням і власним статутом.
6. Статут середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу розробляється на основі чинного законодавства і цього
Положення. У ньому зазначаються: мета і завдання діяльності
навчально-виховного закладу; органи управління ним, порядок їх
формування та повноваження; основні характеристики
навчально-виховного процесу; порядок і підстави приймання, випуску
і відрахування учнів, форма поточного і підсумкового контролю їх
успішності; порядок комплектації працівників навчально-виховного
закладу; права, обов'язки і відповідальність учасників
навчально-виховного процесу; питання фінансово-господарської та
підприємницької діяльності; умови реорганізації або ліквідації
навчально-виховного закладу тощо. Статут середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу затверджується його радою і реєструється місцевим органом
державної виконавчої влади. Навчально-виховний заклад визнається
юридичною особою з моменту реєстрації його статуту.
7. Мова навчання в середньому загальноосвітньому
навчально-виховному закладі визначається відповідно до вимог
Закону України про мови ( 8312-11 ).
8. Засновник або уповноважений ним орган здійснює
фінансування середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні
будівлі, інженерні комунікації, обладнання, організовує
будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування,
харчування учнів. Медичне обслуговування учнів забезпечується місцевими
органами державної виконавчої влади і здійснюється відповідними
закладами МОЗ, відомчими медичними закладами. Навчально-методичне та кадрове запезпечення, організація
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, їх
перепідготовки здійснюєтьтся середнім загальноосвітнім
навчально-виховним закладом самостійно або за його замовленням
структурним підрозділом місцевого органу державної виконавчої
влади.
9. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад
відповідає за: реалізацію головних завдань, визначених Законом України про
освіту ( 1060-12 ), а також цим Положенням; дотримання умов, що визначаються за результатами атестації та
акредитації; безпечні умови освітньої діяльності; дотримання договірних зобов'язань і фінансової дисципліни. Випускники середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу одержують документ про освіту встановленого зразка.
II. Структура середніх загальноосвітніхнавчально-виховних закладів
10. Основним видом навчально-виховних закладів, що здійснюють
загальноосвітню підготовку на рівні державних стандартів, є
середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початкова,
другий - основна, третій - старша школа, які відповідно
забезпечують початкову, неповну середню і повну загальну середню
освіту. Школи всіх трьох ступенів залежно від місцевих умов можуть
функціонувати разом або самостійно - початкова, основна, старша.
11. Для розвитку природної обдарованості дітей створюються
спеціалізовані школи і профільні класи, гімназії та ліцеї: спеціалізована школа і профільні класи забезпечують
поглиблене вивчення одного або кількох базових навчальних
предметів. Вони можуть діяти в складі шкіл першого - третього та
другого - третього ступеня; гімназія - середній загальноосвітній навчально-виховний
заклад другого - третього ступеня, що забезпечує
науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку
обдарованих і здібних дітей; ліцей - середній загальноосвітній навчально-виховний заклад,
що забезпечує здобуття учнями освіти понад державний освітній
мінімум і здійснює науково-практичну підготовку талановитої
учнівської молоді. Термін навчання в ньому може бути таким, як у
школі третього ступеня, або на 1-2 роки більше.
12. Середні загальноосвітні навчально-виховні заклади можуть
створювати разом з іншими навчально-виховними закладами,
організаціями, підприємствами, установами різні типи
навчально-виховних комплексів і об'єднань для розвитку природних
нахилів і здібностей дітей. Навчально-виховний комплекс (об'єднання) визнається юридичною
особою з дня реєстрації його статуту місцевим органом державної
виконавчої влади.
III. Організація навчально-виховного процесу
13. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад
планує свою роботу самостійно. Основним документом, що регулює
навчально-виховний процес, є навчальний план, який складається на
основі розроблених Міносвіти базових навчальних планів із
конкретизацією шкільного компонента освіти та профілю навчання.
14. Відповідно до навчального плану середнього
загальноосвітнього навчально-виховного закладу педагогічні
працівники самостійно визначають програми, підручники, засоби
навчання та виховання.
15. У середньому загальноосвітньому навчально-виховному
закладі всіх ступенів варіантність загальної середньої освіти
забезпечується наявністю в її змісті таких компонентів: державний - визначається Міносвіти; шкільний - визначається навчально-виховним закладом з
урахуванням інтересів і побажань учнів, їхніх батьків,
культурно-етичних особливостей регіону, країни.
16. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад
здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання, а на
другому - третьому його ступені для осіб, які працюють і бажають
здобути загальну середню освіту, при денних загальноосвітніх
навчально-виховних закладах створюються вечірні (змінні) школи,
класи, групи з очною, заочною формою навчання. Бажаючим надається право і створюються умови для
індивідуального навчання, прискореного закінчення середнього
загальноосвітнього навчально-виховного закладу, складання
екзаменів екстерном.
17. Приймання учнів до середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу провадиться, як правило, до початку
навчального року згідно з наказом директора, що видається на
підставі особистої заяви (для неповнолітніх - заяви батьків або
осіб, які їх заміняють). До першого класу зараховуються діти 6-7
років, які досягли шкільної зрілості, що визначається за допомогою
психодіагностичного обстеження. Таке обстеження може провадитися
лікарем-спеціалістом, шкільним психологом або вчителем за
критеріями, що визначаються Міносвіти. У разі потреби учень може перейти протягом будь-якого року
навчання до іншого навчально-виховного закладу за наявності в
ньому вільних місць. При цьому до заяви додаються відповідні
документи про освіту (табель успішності, довідка або свідоцтво).
Перевага в зарахуванні до навчально-виховного закладу надається
учням, які проживають поблизу цього закладу. Приймання учнів до школи третього ступеня може здійснюватися
за конкурсом, умови якого розробляються дирекцією
навчально-виховного закладу за участю ради школи і погоджуються
з відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної
виконавчої влади. До профільних класів і спеціалізованої школи, гімназії та
ліцею учні зараховуються на конкурсній основі.
18. У школах першого-другого ступеня за бажанням учнів, їхніх
батьків або осіб, які їх заміняють, за наявності належної
навчально-матеріальної бази, педагогічних кадрів, обслуговуючого
персоналу можуть створюватися групи продовженого дня. Зарахування дітей до груп продовженого дня і відрахування з
них здійснюється наказом директора навчально-виховного закладу на
підставі заяви батьків (осіб, які їх заміняють). Порядок
комплектування групи і організації її роботи встановлюється
статутом середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу.
19. Навчальний рік починається, як правило, 1 вересня. Його
тривалість обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіх
предметів, але не може бути меншою 34 тижнів (у першому класі - 30
тижнів). Відволікання учнів за рахунок навчального часу для виконання
і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання,
забороняється (крім випадків, передбачуваних рішеннями Кабінету
Міністрів України).
20. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна
становити менше 30 календарних днів, улітку - 8 тижнів. Для учнів
перших класів навчально-виховним закладом установлюються додаткові
тижневі канікули. Структура навчального року (за чвертями, півріччями,
семестрами), а також тривалість навчального тижня встановлюються
навчально-виховним закладом у межах часу, передбаченого навчальним
планом.
21. Тривалість уроку у першому класі чотирирічної початкової
школи становить 35 хвилин, в усіх інших класах - 45 хвилин.
Навчально-виховний заклад може встановлювати іншу тривалість уроку
в межах часу, передбаченого навчальним планом. Збільшення
кількості уроків у зв'язку із скороченням їх тривалості не повинно
призводити до збільшення педагогічного навантаження вчителів,
установленого під час тарифікації. Зменшена тривалість уроку без збереження тижневого ліміту
часу може встановлюватися лише Міносвіти.
22. Тривалість перерви між уроками встановлюється із
урахуванням потреби у організації активного відпочинку і
харчування учнів, але не менше 10 хвилин.
23. У зонах екологічного лиха відповідно до чинного
законодавства місцевим органом державної виконавчої влади
встановлюється особливий режим роботи середніх загальноосвітніх
навчально-виховних закладів.
24. Мережу класів і груп продовженого дня, їх наповнюваність
визначає середній загальноосвітній навчально-виховний заклад на
основі встановлених Кабінетом Міністрів України нормативів
фінансування здобуття загальної середньої освіти. При цьому
враховуються потреби місцевого населення, можливості матеріальної
бази і тип навчально-виховного закладу з обов'язковим дотриманням
санітарно-гігієнічних вимог.
25. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять
визначаються розкладом уроків, який складається відповідно до
санітарно-гігієнічних і педагогічних вимог, узгоджуються з
профспілковим комітетом, радою середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу і затверджуються його директором.
26. Домашні завдання даються з урахуванням індивідуальних
особливостей учнів і педагогічних вимог. Їх доцільність, характер,
зміст і обсяг визначаються вчителем. У першому класі домашні
завдання учням не даються.
27. У першому класі, як правило, дається словесна
характеристика знань учнів. У наступних класах вона обов'язково
доповнюється оцінками в балах: 5 (відмінно), 4 (добре), 3
(посередньо), 2 (незадовільно). Оцінки в балах за рішенням ради
середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу можуть
виставлятися за тему, чверть чи півріччя (семестр). Річні
підсумкові оцінки виставляються обов'язково. Допускається й інша система оцінювання знань, що
обумовлюється статутом середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу. У документ про освіту (свідоцтво,
атестат) вносяться оцінки відповідно до загальноприйнятої
чотирибальної системи оцінювання знань учнів.
28. У разі незгоди учня (його батьків або осіб, які їх
заміняють) з річною підсумковою оцінкою йому надається право
оскаржити її до ради середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу у місячний термін і скласти екзамен з
відповідного предмета. Для цього за поданням ради зазначеного
закладу відповідним структурним підрозділом місцевого органу
державної виконавчої влади створюється комісія. Висновки цієї
комісії є остаточними.
29. Доцільність виставлення учням оцінки з поведінки, її
критерії визначаються статутом середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу.
30. Учні, які мають позитивні річні підсумкові оцінки,
переводяться до наступного класу.
31. Учні, які за підсумками навчального року не засвоїли хоча
б один із предметів в обсязі державних стандартів освіти,
вважаються невстигаючими. Невстигаючі учні (віком до 15 років) шкіл першого-другого
ступеня за згодою батьків (осіб, які їх заміняють) наказом
директора можуть бути залишені для повторного навчання у тому
самому класі або за певних умов переведені до наступного класу. Учні, які не встигають протягом двох років навчання у школі
першого ступеня, підлягають обстеженню медико-
психолого-педагогічною комісією. За її висновками такі учні, як
правило, продовжують навчання у спеціальних навчально-виховних
закладах. За бажанням батьків (осіб, які їх заміняють) їх навчання
може провадитися у класах вирівнювання знань (групах здоров'я) або
індивідуально. Невстигаючі учні гімназії або ліцею відраховуються наказом
директора з цих навчально-виховних закладів. У разі досягнення 15-річного віку невстигаючі учні за
поданням ради середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу з дотриманням чинного законодавства наказом директора
можуть бути відраховані із закладу незалежно від того, в якому
класі вони навчаються.
32. Навчання у школі другого-третього ступеня, в гімназії та
ліцеї завершується складанням випускних екзаменів, за результатами
яких видається документ про освіту зразка, затвердженого
Кабінетом Міністрів України. Випускникам школи другого-третього ступеня, гімназії або
ліцею, які не засвоїли хоча б один із предметів в обсязі державних
стандартів освіти, видається лише довідка, у якій зазначаються
оцінки, в тому числі незадовільні.
33. Звільнення учнів від випускних екзаменів провадиться у
порядку, встановленому Міносвіти.
IV. Учасники навчально-виховного процесу
34. Статус учасників навчально-виховного процесу, їхні права
й обов'язки визначено Законом про освіту.
35. За успіхи у навчанні (праці) для учасників
навчально-виховного процесу встановлюються різні форми морального
і матеріального заохочення.
36. За невиконання учасниками навчально-виховного процесу
своїх обов'язків, порушення статуту середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу на них можуть накладатися
дисциплінарні стягнення, встановлені чинним законодавством,
зазначеним статутом і правилами внутрішнього трудового розпорядку
навчально-виховного закладу.
V. Управління середнім загальноосвітнімнавчально-виховним закладом
37. Управління середнім загальноосвітнім навчально-виховним
закладом в системі освіти здійснюється його засновником і
відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної
виконавчої влади. Безпосереднє управління середнім загальноосвітнім
навчально-виховним закладом здійснюється його директором та
органами громадського самоврядування.
38. Вищим органом громадського самоврядування в середньому
загальноосвітньому навчально-виховному закладі є загальні збори
(конференція) колективу. Делегати конференції з правом
вирішального голосу обираються від таких трьох категорій: працівників навчально-виховного закладу - зборами трудового
колективу; учнів навчально-виховного закладу другого-третього ступеня -
класними учнівськими зборами; батьків, представників громадськості - класними батьківськими
зборами. Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів.
Конкретна кількість і термін повноважень делегатів визначаються
статутом середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу. Загальні збори (конференція) правомочні, якщо в їхній роботі
бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій.
Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів. Загальні збори (конференція) скликаються не менше одного разу
на рік. Право скликати збори (конференцію) мають голова ради
середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу,
учасники зборів (делегати конференції), якщо за це висловилось не
менше третини їх загальної кількості, директор навчально-виховного
закладу, засновник. Загальні збори (конференція): обирають раду середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу, її голову, встановлюють термін їх
повноважень; заслуховують звіт директора і голови ради зазначеного закладу
про їхню роботу, дають їй оцінку відкритим або таємним
голосуванням; затверджують основні напрями вдосконалення діяльності
навчально-виховного закладу, розглядають інші найважливіші питання
навчально-виховного процесу; приймають рішення про стимулювання праці директора, голови
ради навчально-виховного закладу; у разі коли директор не
справляється зі своїми обов'язками, порушують клопотання перед
відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної
виконавчої влади про його невідповідність посаді.
39. У період між загальними зборами (конференцією) вищим
органом громадського самоврядування є рада середнього
загальноосвітнього навчально-виховного закладу. В окремих
випадках функції ради можуть виконувати загальні збори. До ради середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу обираються пропорціонально представники від працівників
цього закладу, учнів школи другого-третього ступеня, батьків і
громадськості загальними зборами (конференцією) відкритим або
таємним голосуванням. Рада середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу скликається її головою, заступником, а також членами
ради, якщо за це висловилось не менше третини її складу,
директором навчально-виховного закладу. Засідання ради є правомочним, якщо у ньому бере участь не
менше двох третин її членів. Рішення ради приймаються простою більшістю голосів присутніх
на засіданні її членів. Рада середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу: організовує виконання рішень загальних зборів (конференції); затверджує режим роботи закладу; підтримує ініціативи щодо удосконалення системи навчання та
виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної
роботи педагогів; дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі,
керівництві учнівськими об'єднаннями за інтересами діячів науки,
культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ,
організацій; вносить пропозиції директору про стимулювання педагогічних та
інших працівників навчально-виховного закладу; приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про
нагородження учнів і випускників навчально-виховного закладу за
успіхи у навчанні (праці); у присутності батьків (осіб, які їх заміняють) розглядає
пропозиції педагогічної ради про виключення учня із
навчально-виховного закладу і за наявності підстав порушує
клопотання перед директором про його подальше навчання у
відповідному класі; разом з батьками (особами, які їх заміняють) бере участь у
розгляді в державних і громадських організаціях питань, що
стосуються їхніх інтересів; разом із засновником або уповноваженим ним органом,
громадськими організаціями, директором навчально-виховного закладу
створює умови для педагогічної освіти батьків; розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників
навчально-виховного процесу, відповідних структурних підрозділів
органів державного управління з питань роботи навчально-виховного
закладу і приймає відповідні рішення; організовує громадський контроль за харчуванням і медичним
обслуговуванням учнів; контролює витрачання бюджетних асигнувань, визначає напрями
використання бюджетних і позабюджетних коштів навчально-виховного
закладу для розв'язання перспективних проблем удосконалення його
діяльності; розподіляє кошти фонду загального обов'язкового навчання
(фонду всеобучу); погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання,
створення малих підприємств навчально-виховного закладу та
кооперативів; визначає структуру системи громадського самоврядування
навчально-виховного закладу. Статутом середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу можуть установлюватися й інші повноваження його ради, що
не суперечать чинному законодавству.
40. Керівництво середнім загальноосвітнім навчально-виховним
закладом здійснює його директор, який призначається і звільняється
засновником або уповноваженим ним органом з дотриманням чинного
законодавства. Директор середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу: забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від
імені навчально-виховного закладу; розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і
коштами, затверджує після погодження з радою навчально-виховного
закладу кошторис та організовує його виконання, укладає угоди,
відкриває рахунки в установах банків і є розпорядником кредитів; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження,
обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу; організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за
його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність
роботи педагогічного колективу, дотримання вимог охорони дитинства
і праці, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та
позашкільній роботі; за погодженням з радою навчально-виховного закладу призначає
і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників; за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила
внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'язки працівників
навчально-виховного закладу; створює умови для творчого зростання педагогічних
працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів
навчання та виховання; несе відповідальність за свою діяльність перед учнями,
батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами
(конференцією), засновником, місцевими органами державної
виконавчої влади.
41. У середньому загальноосвітньому навчально-виховному
закладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган -
педагогічна рада. Головою педагогічної ради є директор навчально-виховного
закладу. Педагогічна рада: розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення
навчально-виховного процесу; обгрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів,
організацій, підприємств, установ, про моральне та матеріальне
заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих
учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за певних
умов, переведення їх до наступного класу; організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації
педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності,
впровадженням у практику досягнень науки і передового
педагогічного досвіду; розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників. Робота педагогічної ради планується в довільній формі
відповідно до потреб середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу. Члени педагогічної ради мають право
виносити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу.
Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю,
але не менше чотирьох разів на рік.
VI. Майно середнього загальноосвітньогонавчально-виховного закладу
42. Майно середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу становлять основні фонди (приміщення, обладнання тощо), а
також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному
балансі навчально-виховного закладу.
43. Майно середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу належить йому на праві власності, повного господарського
відання або оперативного управління відповідно до чинного
законодавства, рішення про заснування і статуту закладу та
укладених ним угод.
44. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад
відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими
природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог
та норм з їх охорони.
45. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого
майна середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу
провадиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством.
Збитки, завдані навчально-виховному закладу внаслідок порушення
його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами,
відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.
VII. Фінансово-господарська діяльність,міжнародні зв'язки
46. Фінансово-господарська діяльність середнього
загальноосвітнього навчально-виховного закладу здійснюється на
основі його кошторису. Джерелами формування кошторису навчально-виховного закладу є: кошти місцевого (державного) бюджету, що надходять у розмірі,
передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти
для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів
освіти; кошти, отримані від надання зазначеним закладом додаткових
освітніх послуг; прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень, підприємств, цехів і господарств, від здачі в оренду
приміщень, споруд, обладнання; кредити банків; добровільні грошові внески і пожертвування підприємств,
установ, організацій та окремих громадян, іноземних юридичних і
фізичних осіб.
47. У середньому загальноосвітньому навчально-виховному
закладі утворюється фонд загального обов'язкового навчання (фонд
всеобучу), який формується з урахуванням матеріально-побутових
потреб учнів за рахунок коштів бюджету в розмірі не менше одного
відсотка витрат на його поточне утримання, а також за рахунок
коштів, залучених з інших джерел. Кошти фонду загального обов'язкового навчання (фонду
всеобучу) середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу зберігаються на рахунку в установах банків і витрачаються
відповідно до кошторису, що затверджується директором
навчально-виховного закладу. Не використані за звітний період
кошти фонду вилученню не підлягають і використовуються за
призначенням у наступному році. Облік і витрачання коштів фонду загального обов'язкового
навчання (фонду всеобучу) провадиться середнім загальноосвітнім
навчально-виховним закладом у порядку, що передбачений для
бюджетних коштів. Підставою для витрачання коштів фонду директором
навчально-виховного закладу є його наказ і витяг із протоколу
засідання ради цього закладу. Контроль за правильним витрачанням коштів фонду загального
обов'язкового навчання (фонду всеобучу) здійснюють рада
навчально-виховного закладу, органи державної виконавчої влади.
48. Кошти середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу зберігаються на його рахунках в установах банків і
знаходяться у повному його розпорядженні. Не використані за
звітний період кошти вилученню не підлягають за умови виконання
закладом розрахункових показників його розвитку, якщо інше не
передбачено законодавством.
49. Порядок ведення бухгалтерського обліку в середньому
загальноосвітньому навчально-виховному закладі визначається чинним
законодавством. За рішенням засновника закладу бухгалтерський
облік може вестися самостійно, разом з іншими навчально-виховними
закладами, підприємствами, установами, організаціями або через
централізовану бухгалтерію.
50. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад має
право користуватися коротко- і довготерміновими кредитами.
Короткотерміновий кредит використовується закладом для здійснення
його поточної діяльності. Довготерміновий кредит використовується
для зміцнення матеріально-технічної та соціально-культурної бази з
наступним погашенням кредиту за рахунок коштів закладу.
51. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад має
право придбавати і орендувати необхідне йому обладнання та інші
матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого
підприємства, установи, організації або фізичних осіб; фінансувати
за рахунок власних коштів заходи, які сприяють поліпшенню
соціально-побутових умов колективу; здавати в оренду майно.
52. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад
користується приміщеннями, обладнанням і відведеною територією,
розпоряджається ними у межах, передбачених чинним законодавством,
цим Положенням та установчими документами. Відторгнення цих
приміщень і території навчально-виховного закладу може
здійснюватися у передбаченому законодавством порядку.
53. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад має
право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі
зв'язки з навчальними закладами, науковими установами,
підприємствами, організаціями, громадськими об'єднаннями, окремими
громадянами як на території України, так і за її межами. Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад за
наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної
бази, власних фінансових коштів має право налагоджувати прямі
міжнародні зв'язки на основі самостійно укладених угод про обмін
педагогічними працівниками та учнями, створення у встановленому
порядку спільних асоційованих закладів і навчальних центрів,
проведення спільних заходів (конференцій, олімпіад тощо), а також
вступати до міжнародних організацій відповідно до чинного
законодавства.
54. Діловодство середнього загальноосвітнього
навчально-виховного закладу організовується відповідно до
встановленого Міносвіти порядку. Звітність навчально-виховного закладу встановлюється
відповідно до вимог державної статистики.
VIII. Контроль за діяльністю середньогозагальноосвітнього навчально-виховного закладу
55. Контроль за забезпеченням акредитованим середнім
загальноосвітнім навчально-виховним закладом державних стандартів
освіти здійснюється відповідними структурними підрозділами
місцевих органів державної виконавчої влади.
56. Основною формою контролю за діяльністю середнього
загальноосвітнього навчально-виховного закладу є атестація, яка
проводиться, як правило, один раз на п'ять років у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
57. Зміст, форми і періодичність контролю, не пов'язаного з
навчально-виховним процесом, встановлюються засновником середнього
загальноосвітнього навчально-виховного закладу відповідно до
чинного законодавства.
