КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 28 жовтня 1993 р. N 893
Київ
Про Концепцію поетапного виробництваі впровадження контрольно-касових
апаратів у підприємствах торгівлі,
громадського харчування і послуг
З метою ефективного і системного впровадження електронних
контрольно-касових апаратів для забезпечення своєчасного
надходження в державний бюджет платежів від суб'єктів
підприємницької діяльності та на виконання Указу Президента
України від 11 жовтня 1993 р. N 444/93 "Про заходи щодо
виробництва та впровадження контрольно-касових апаратів на
підприємствах, що здійснюють торгівлю та надають послуги за
готівку" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Схвалити Концепцію поетапного виробництва і впровадження
контрольно-касових апаратів у підприємствах торгівлі, громадського
харчування і послуг (додається).
Виконуючий обов'язкиПрем'єр-міністра України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ
МіністрКабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО
Прем'єр-міністра України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ
МіністрКабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО
Інд.30
СХВАЛЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 28 жовтня 1993 р. N 893
КОНЦЕПЦІЯпоетапного виробництва і впровадження
контрольно-касових апаратів у підприємствах
торгівлі, громадського харчування
і сфери послуг
1. Аналіз сучасного стану справ
На сьогодні в країні налічується 192,6 тис. підприємств
торгівлі, громадського харчування і 53,6 тис. підприємств сфери
послуг. Кількість контрольно-касових апаратів у торговельній
мережі становить понад 94 тис. одиниць. За станом 21 липня 1993 р. потребу в касових апаратах
визначено в обсязі 279 тис. одиниць. Касові апарати, якими оснащувалися підприємства України,
виробляються в Російській Федерації, звідки вони завозилися в
кількості близько 10 тис. штук щорічно, що задовольняло потребу в
них на 20 відсотків. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 8 квітня
1993 р. N 32-93 "Про застосування контрольно-касових апаратів і
товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" та постановою Уряду
від 11 березня 1993 р. N 180 ( 180-93-п ) "Про організацію
виробництва електронних касових апаратів, ваго-касових комплексів,
систем і засобів штрихового кодування" передбачено налагодити їх
виробництво в Україні і визначено головну організацію - Київське
науково-виробниче об'єднання "Електронмаш". Українським споживачам пропонують свої касові апарати фірми
"Sanyo", "Casio", "Samsyng", "Omron". За попередніми оцінками
експертів вищезазначені фірми зможуть постачати на Україну 40-60
тис. одиниць електронно-касових апаратів (ЕККА) щорічно. Більшість підприємств торгівлі, громадського харчування і
сфери послуг, що належать до державного сектора і споживчої
кооперації, нині перебувають у вкрай важкому фінансовому становищі
і є практично неплатоспроможними. Слід також зазначити, що
Міністерство фінансів відмовило їм у наданні цільового кредиту для
придбання касових апаратів. Тому закупити імпортні апарати за
високою ціною вони найближчим часом будуть не в змозі. Таким чином, для успішної реалізації програми впровадження
ЕККА доцільно орієнтуватися на власне виробництво цієї техніки.
Інофірми слід залучати на конкурсній основі, причому лише ті, які
згодні створювати спільні підприємства і продавати Україні
ліцензійні технології виготовлення ЕККА, що прискорить створення
власної електронної касової техніки.
2. Завдання концепції
Головна мета концепції - забезпечення виконання урядових
рішень щодо організації виробництва та застосування ЕККА, що, в
свою чергу, сприятиме: своєчасному і повному надходженню в державний бюджет платежів
від суб'єктів підприємницької діяльності; повній сплаті податків суб'єктами підприємницької діяльності
згідно з чинним законодавством; посиленню захисту прав споживача шляхом надання йому чека,
який відповідає вимогам Головної державної податкової інспекції; вирішенню соціально-економічних проблем, зокрема збереженню
робочих місць і виробничому завантаженню промислових підприємств
України; створенню вітчизняної індустрії конкурентоспроможної
електронної касової техніки; створенню на базі ЕККА системи технічних засобів для
автоматизованого контролю діяльності у сферах торгівлі,
громадського харчування та служби побуту і управління цими
процесами.3. Основні напрями й етапи вирішення проблеми
Досвід показує, що вирішити проблему забезпечення численних
підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг
касовими апаратами через якийсь один канал надходження за стислий
проміжок часу (1 рік) нереально. У зв'язку з цим пропонується
реалізувати програму впровадження ЕККА, діючи в кількох напрямах: 1) протягом 2-3 років використовувати наявні касові апарати з
переведенням їх на подовжений цифровий ряд (розрядність
індикації); 2) прискорити виробництво ЕККА на вітчизняних підприємствах,
залучивши додаткові валютні кошти для закупівлі за імпортом
комплектуючих вузлів і деталей, придбання ліцензійних технологій
виготовлення механізмів друку ЕККА за окремими контрактами; 3) закупити певну кількість ЕККА за імпортом з одночасною
організацією їх сервісного обслуговування та виробництва витратних
матеріалів (касових стрічок, чорнила, фарб) на Україні. На сьогодні можливості власного виробництва становлять: 1993
р. - 10 тис. одиниць, 1994 р. - 180 тис., починаючи з 1995 р. -
200 тис. одиниць щорічно. На 1993-94 рр. може бути передбачено
також закупівлю ЕККА за імпортом загальним обсягом до 50 тис.
одиниць. У цьому разі доцільно встановити щорічну квоту закупівлі,
яку контролюватимуть Міністерство економіки і Міністерство
зовнішніх економічних зв'язків.
Обсяги виробництва та закупівлі ЕККА
————————————————————————————————————————————————————————————————— | Загальна кількість, тис. штук* |—————————————————————————————————————————————————————— Тип |1993р.| 1994, поквартально |1995 р. | IV |———————————————————————————————————————|і далі |квар- | I | II | III | IV | Всьо- | |тал | | | | | го | ————————————————————————————————————————————————————————————————— I. Виробництво ————————————————————————————————————————————————————————————————— Для малих,| 10 | 25 | 25 | 25 | 25 | 100 | 100 середніх | | | | | | | і великих |||||| |за рік торговель-| | | | | | | них точок | | | | | | | ——————————+——————+———————+———————+———————+———————+———————+——————— Для кафе, | 0 | 0 | 0 | 20 | 20 | 40 | 50 їдалень, | | | ||| | за рік ресторанів| | | | | | | ——————————+——————+———————+———————+———————+———————+———————+——————— Для сфери | 0 | 0 | 0 | 20 | 20 | 40 | 50 послуг | | | ||||за рік | | | | | | | ————————————————————————————————————————————————————————————————— * В дужках показано співвідношення вітчизняних та імпортнихкомпонентів, відсотків.
II. Закупівля за імпортом ————————————————————————————————————————————————————————————————— Для | 40 | 5 | 5 | 0 | 0 | 10 | 0 торгівлі | | | | | | | ————————————————————————————————————————————————————————————————— Всього 50 30 30 65 65 190 200щорічно
З урахуванням вищенаведених факторів пропонуються такі етапи
впровадження ЕККА: 1. До 1 грудня 1993 р. використовуються наявні касові апарати
і товарно-касові книги. 2. З 1 грудня 1993 р. до 1 липня 1994 р. у всіх приватних
підприємницьких структурах в обов'язковому порядку впроваджується
ЕККА. За умови достатнього їх надходження ЕККА забезпечуються
підприємства державної торгівлі з найбільшим товарооборотом, які
досі їх не мали (зокрема у м. Києві, Донецьку, Дніпропетровську,
Одесі, Харкові). 3. З 1 липня 1994 р. до 31 грудня 1995 р. - повсюдне
впровадження ЕККА в державних підприємствах торгівлі, громадського
харчування і сфери послуг за регіональним принципом. 4. З 1 січня 1995 р. до 31 грудня 1996 р. - впровадження ЕККА
на підприємствах споживчої кооперації.
4. Технічні та організаційні передумовивирішення проблеми
ЕККА імпортного та вітчизняного виробництва повинні
передбачати: можливість використання сучасної і перспективної вітчизняної
елементної бази; включення їх в інформаційно-обчислювальні системи і мережі
всіх рівнів; підключення систем зчитування штрихових кодів; гарантоване збереження інформації в пам'яті протягом не менш
як 1 тис. годин після вимикання електроенергії; наявність гарантованої системи захисту від несанкціонованого
втручання, яка включала б механічний, електронний та програмний
рівні. Слід заборонити здійснювати закупівлю за імпортом і
впроваджувати ЕККА: застарілих моделей, які знімаються з виробництва; які були в експлуатації; з фіскальною пам'яттю, у якої вичерпані ресурси. Водночас необхідно: розробити програму забезпечення замовників витратними
матеріалами; передбачити заходи економічного характеру для заохочення
суб'єктів підприємницької діяльності у використанні ЕККА; сформувати державну систему навчання та підготовки фахівців у
галузі розробки, виготовлення та експлуатації ЕККА. ЕККА імпортного та вітчизняного виробництва перед
застосуванням та реєстрацією в державній податковій службі повинні
проходити сертифікацію і зарахування на обслуговування в
Київському НВО "Електронмаш" та його регіональних центрах. Для забезпечення належного сервісного обслуговування
імпортованої техніки умови контрактів на закупівлю ЕККА, які
стосуються їхніх технічних характеристик, повинні відповідати
вимогам, встановленим Головною державною податковою інспекцією
разом з Київським НВО "Електронмаш". На базі електронної касової техніки може бути створено
інформаційно-обчислювальні мережі для контролю діяльності в сфері
торгівлі, громадського харчування і послуг, а також для
оперативного інформаційного забезпечення податкової служби,
органів державного управління. Видається також доцільним розробити зміни і доповнення до
нормативних актів з питань податкового законодавства з урахуванням
результатів, одержаних при впровадженні електронної касової
техніки. Ця проблема в Україні повинна вирішуватися з урахуванням
світового досвіду, який може бути використано при створенні
національної державної системи оподаткування.
