МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ
Затвердженанаказом Міністерства фінансів
України від 02.11.93 N 84
( z0168-93 )
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
15 листопада 1993 р.
vd931102 vn84 за N 169
ІНСТРУКЦІЯпро особливості застосування Декрету Кабінету
Міністрів України N 8-93 від 21 січня 1993 року
"Про стягнення не внесених у строк податків і
неподаткових платежів"
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом ПодатінспекціїN 28 ( z0062-94 ) від 25.03.94
Наказами Мінфіну
N 61 ( z0166-94 ) від 14.07.94
N 125 ( z0281-95 ) від 21.07.95
N 74 ( z0199-96 ) від 16.04.96
N 27 ( z0056-97 ) від 10.02.97 )
( У тексті Інструкції слово "карбованці" замінено на"гривні", "крб." - на "грн." згідно з Наказом
Мінфіну N 27 ( z0056-97 ) від 10.02.97 )
I. Загальні положення
1. Інструкцію видано на підставі Декрету Кабінету Міністрів
України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у
строк податків і неподаткових платежів".
2. За порядком, викладеним у даній Інструкції, провадиться
стягнення не внесених у встановлені строки податків, податкового
кредиту та інших платежів, передбачених Класифікацією доходів і
видатків Державного та місцевих бюджетів України, до Державного
бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого
самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів,
внесків до державних цільових фондів, сум фінансових санкцій, що
застосовуються до підприємств, установ, організацій і громадян за
порушення сплати податків і неподаткових платежів до бюджетів і
державних цільових фондів ( надалі - платежі).
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну z0166-94 ) N 61 від 14.07.94 )
Вказані платежі стягуються незалежно від будь-яких строків
давності, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами
України.
Вимоги цієї Інструкції не стосуються податкових пільг,
встановлених угодами України з іншими державами.
3. Викладений у даній Інструкції порядок не поширюється на
стягнення:
а) податку на доходи іноземних юридичних осіб, якщо
міжнародною угодою України встановлено інші правила;
б) штрафів, що накладаються за адміністративні
правопорушення.
II. Органи стягнення
4. Органами стягнення платежів є державні податкові інспекції
усіх рівнів, якщо чинним законодавством їм надано право стягнення
або обчислення чи контролю за сплатою відповідних платежів.
5. Керівництво роботою, пов'язаною із стягненням платежів,
здійснюється Міністерством фінансів України та Головною державною
податковою інспекцією України.
6. На Головну державну податкову інспекцію України
покладається:
а) організація роботи по стягненню платежів, обчислення та
контроль за сплатою яких покладено на державні податкові
інспекції;
б) здійснення контролю за роботою державних податкових
інспекцій по Республіці Крим, областях, містах Києву і
Севастополю, районах, містах і районах у містах по забезпеченню
правильності стягнення платежів.
7. На державні податкові інспекції по Республіці Крим,
областях, містах Києву і Севастополю покладається:
а) організація роботи по стягненню платежів;
б) контроль за роботою державних податкових інспекцій по
районах, містах і районах у містах, виконкомів сільських і
селищних Рад народних депутатів по стягненню ними платежів. У випадках, коли вказані державні податкові інспекції
безпосередньо здійснюють контроль за платниками, на них
покладаються такі ж обов'язки щодо цих платників з питань
стягнення, як і на державні податкові інспекції по районах, містах
і районах у містах.
8. На державні податкові інспекції по районах, містах і
районах у містах покладається:
а) контроль за своєчасністю подання платниками документів,
пов'язаних з перерахуванням платежів;
б) опрацювання одержаних від фінансових органів документів
про сплату платежів, що фактично надійшли до бюджетів усіх рівнів
та державних цільових фондів;
в) стягнення не внесених у встановлені строки платежів;
г) контроль за дотриманням виконкомами сільських і селищних
Рад народних депутатів встановленого порядку стягнення і
перерахування до бюджету сум платежів, прийнятих від населення.
III. Права державних податкових інспекцій
9. При здійсненні своїх повноважень щодо стягнення не
внесених у строк платежів державні податкові інспекції мають право
здійснювати у будь-яких суб'єктів підприємництва, розташованих на
території України, перевірки грошових документів, бухгалтерських
книг, звітів, кошторисів, декларацій та інших документів незалежно
від засобів подання інформації, включаючи комп'ютерні.
10. Інші права щодо стягнення не внесених у строк платежів
передбачені Законом України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ).
IV. Визначення недоїмки і пені занесвоєчасну сплату платежів
11. Після закінчення встановлених термінів сплати
відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і
стягується з нарахуванням пені, якщо законодавством України не
встановлено стягнення недоїмки за окремими платежами без
нарахування пені. Пеня з сум недоїмки нараховується із розрахунку 120 відсотків
річних від облікової ставки Національного банку України (що діяла
у період наявності недоїмки) від суми недоплати, розрахованої
за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати. Зазначений порядок розрахунку пені застосовується з 25 січня
1997 року до суми несвоєчасно сплачених платежів, крім окремих
видів платежів, за якими законодавством встановлено інший розмір
пені. Умовний приклад розрахунку: підприємство сплатило до бюджету податок на додану вартість в
сумі 250 грн. із затримкою на 5 днів проти терміну сплати.
Облікова ставка Національного банку України за цей період не
змінювалась і становить 35 відсотків річних. ————————————————————————————————————————————————————————————————— Ставка Націона-| | льного банку | | України для ви-| | значення розмі-| | ру пені | 35%| ———————————————+————————————————————————————————————————————————| Розрахунок став| | ки для визначен| | ня розміру пені| (35 х 120) : 100 = 42%| ———————————————+————————————————————————————————————————————————| Розрахунок одно| | денного* розмі| | ру пені | 42% : 360 = 0,117% = 0,12%| ———————————————+————————————————————————————————————————————————| Розрахунок суми| | пені за простро| | чення терміну | | сплати | ————————————————————————————————————————————————————————————————— за 5 днів прострочення сплати до бюджету 250 гривень податку
на додану вартість платнику нараховано пеню за кожний день
прострочення, включаючи день сплати, на суму 1 грн. 50 коп.
При виявленні документальними перевірками прихованих об'єктів
оподаткування пеня за період до 25 січня 1997 року нараховується в
такому ж порядку. ------------------ *) При розрахунку одноденного розміру ставки пені
застосовується округлення до другого знака після коми у загальному
порядку арифметичного округлення. Пункт 11 в редакції Наказу Мінфіну N 27 ( z0056-97 ) від
10.02.97 )
12. Нарахування пені на прострочені платежі підприємств,
установ, організацій і громадян, а також іноземних юридичних осіб
провадиться відповідними державними податковими інспекціями.
13. Пеня нараховується на повні гривні суми простроченого
платежу. При цьому суми пені, нараховані на прострочені платежі
усіх платників податків, округлюються до 1 грн. (менше 50 копійок
- відкидаються, а 50 і більше - округлюються до 1 грн.).
14. Пеня не нараховується:
а) на пеню;
б) на штрафи, що накладаються за адміністративні
правопорушення.
15. За несвоєчасне зарахування платежів з вини установ банків
у доход Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів,
позабюджетних фондів та державних цільових фондів установа банку
сплачує пеню за кожний день прострочки, включаючи день сплати, у
розмірах, встановлених законодавством за такими видами платежів.
Днем подання платіжного доручення за всіма видами платежів
вважається день його реєстрації в установах банків.
За аналогічним порядком сплачується пеня касами органів
місцевого самоврядування за несвоєчасне внесення до установ
банків сум платежів для зарахування у доходи бюджетів усіх рівнів.
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну z0166-94 ) N 61 від 14.07.94 )
16. У разі, коли рішення про надання відстрочки чи розстрочки
платежів прийняте після того, як настав строк сплати, і в ньому не
визначено, що сума пені повертається разом із зайво сплаченими
платежами, сума пені, нарахованої з дня встановленого строку
сплати по день прийняття такого рішення, платнику не повертається.
17. Своєчасно не сплачені суми податкового кредиту стягуються
за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені на суми
недоїмки за кожний день прострочки, включаючи день сплати, у
розмірі, встановленому законодавством на відповідний вид податку.
18. По платежах, конкретні строки сплати яких не
передбачені, а також по платежах, донарахованих за наслідками
документальних перевірок підприємств, установ, організацій і
громадян пеня нараховується з дня, наступного за строком сплати,
встановленим у рішенні відповідного податкового органу,
прийнятому за наслідками перевірки платника, який зобов'язаний
вносити такі платежі. ( Із змінами, внесеними згідно з аказом Мінфіну ( z0166-94 ) N 61 від 14.07.94 )
Суми, що надійшли від платника, звертаються на погашення тих
платежів, у сплату яких ці суми внесені.
19. При надходженні сум на сплату недоїмки в першу чергу
погашається недоїмка, а потім пеня. У випадках, коли за платниками
до наступного чергового строку внесення платежу значиться недоїмка
за цим платежем, то її погашення провадиться за таким порядком: у
першу чергу погашається недоїмка минулих років, потім послідовно:
пеня за цю недоїмку; недоїмка за перший строк платежу поточного
року, пеня за цю недоїмку; недоїмка за другий строк платежу
поточного року, пеня за цю недоїмку і т. д., після цього огашаються платежі за чергові строки сплати, які не настали у
поточному році.
При стягненні недоїмки на підставі рішення суду у першу чергу
покриваються витрати на її стягнення.
V. Порядок зарахування пені з сум недоїмки
20. Суми пені, нараховані на суми недоїмки, зараховуються до
доходів Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів,
позабюджетних фондів, до державних цільових фондів на ті
підрозділи бюджетної класифікації, де зараховуються платежі, на
суми недоїмки яких нарахована пеня.
21. Днем сплати вважається:
а) при сплаті готівкою - день внесення грошей у відповідні
каси;
б) при переказі грошей поштою або через установу банку - день
внесення грошей на пошту або до установи банку;
в) при перерахуванні платежу з рахунку платника в установі
банку - день списання установою банку суми платежу з рахунку
платника, незалежно від часу її зарахування до бюджетів чи фондів.
22. Нарахування пені провадиться, починаючи з наступного дня
після настання строку сплати по день сплати включно. Наприклад,
строк сплати встановлено 23 грудня, списано з рахунку платника 29
грудня; пеня нараховується за 6 днів (з 24 по 29 грудня включно).
Якщо строк сплати встановлено "до 1 березня", "до 1 червня"
тощо, останніми днями своєчасної сплати вважаються відповідно
28/29 лютого, 31 травня тощо.
У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним /святковим
( днем, пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після
вихідного ( святкового ) дня.
При стягненні недоїмки в судовому порядку нарахування пені
припиняється з дня ухвалення судом рішення про вилучення майна
недоїмника (при зверненні стягнення на суми, належні недоїмнику
від інших осіб ), а також з моменту визнання боржника банкрутом.
Зайво внесені суми пені підлягають поверненню платнику за
його письмовою заявою.
VI. Стягнення недоїмки з підприємств,установ, організацій та іноземних
юридичних осіб
23. Суми недоїмки за платежами з підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності та наслідків
фінансово-господарської діяльності стягуються у безспірному
порядку за розпорядженням державних податкових інспекцій за весь
час ухилення, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
24. Розпорядження про безспірне стягнення сум недоїмки не
видаються, якщо підприємства, установи й організації своєчасно
подали до установ банків платіжні доручення на перерахування
належних платежів.
Підприємства, установи і організації після закінчення строку
сплати належних платежів не можуть без згоди відповідних державних
податкових інспекцій відкликати з установ банків невиконані
платіжні доручення на перерахування цих платежів.
25. Стягнення недоїмки за платежами при відсутності коштів
може бути звернено на майно підприємств, установ і організацій
відповідно до чинного законодавства.
26. Вилучення майна у власника допускається при зверненні
стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і
порядку, передбачених Законами України "Про власність" 697-12 ), "Про банкрутство" ( 2343-12 ), а також Цивільним
кодексом Української РСР ( 1540-06 ) і Цивільно-процесуальним
кодексом України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ).
27. Суми податків з доходів іноземних юридичних осіб, які
одержують доходи, не пов'язані з діяльністю в Україні, та з
доходів іноземних учасників, що утворюються внаслідок розподілу
доходу підприємств з іноземними інвестиціями і не перераховані до
бюджету підприємствами, установами і організаціями, які виплачують
доходи, стягуються з коштів, що залишаються у розпорядженні цих
підприємств, установ і організацій після розрахунків з бюджетом у
безспірному порядку за розпорядженням державних податкових
інспекцій незалежно від того, за який період виплачено доход
іноземному одержувачу.
28. Спори між іноземними інвесторами і державою з питань
державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності
підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах
України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України
про захист іноземних інвестицій.
Усі інші спори підлягають розгляду у судах ( арбітражних
судах) України або за домовленістю сторін - у третейських судах, у
тому числі за кордоном.
VII. Джерела погашення недоїмки
29. До підприємств, установ і організацій застосовуються такі
заходи безспірного стягнення недоїмки:
а) списання у доход Державного бюджету України, бюджету
Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих
бюджетів, державних цільових фондів і позабюджетних фондів сум,
які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в установі
банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок
недоїмника.
Списання сум, які є на рахунках недоїмника, на погашення едоїмки і пені провадиться установою банку на підставі інкасового
доручення (розпорядження), яке складається податковим органом на
бланку платіжної вимоги і виконується за порядком, встановленим
законодавством України.
Усі виписані інкасові доручення реєструються податковими
органами у журналі форми N 1 ( додаток N 1 );
б) звернення стягнення на суми, що належить одержати
недоїмникові від його дебіторів, якщо це не протирічить чинному
законодавству. Звернення стягнення на рахунки дебіторів недоїмника
здійснюється державною податковою інспекцією інкасовими
дорученнями (розпорядженнями) за умови наявності акта звірки між
дебітором та недоїмником або за актом зустрічної перевірки, що
підтверджує заборгованість. Дата звернення стягнення на рахунок
дебітора не може перевищувати місячного терміну з дня складання
акта. ( Абзац другий підпункту "б" пункту 29 в редакції
Наказу Мінфіну N 74 ( z0199-96 ) від 16.04.96 ) ( Абзац третій підпункту "б" пункту 29 виключено на підставі
Наказу Мінфіну N 74 ( z0199-96 ) від 16.04.96 ) При зверненні
стягнення на рахунки дебіторів недоїмника державна податкова
інспекція зобов'язана вказати в інкасовому дорученні
(розпоряджені) суму дебіторської заборгованості номери і дати
документів, що її підтверджують. У разі виникнення претензій з боку дебіторів недоїмника
заінтересована сторона в установлені терміни передає необхідні
матеріали на розгляд органам, уповноваженим вирішувати відповідні
спори. Стягнення сум дебіторської заборгованості з підприємств,
установ і організацій, яким виділяється бюджетне фінансування,
здійснюється за рішенням Міністерства фінансів України або
місцевих фінансових органів, номер і дата якого вказуються в
інкасовому дорученні (розпорядженні).
При зверненні стягнення на суми дебіторської заборгованості
після здавання до установи банку розпорядження про стягнення з
недоїмника усієї суми недоїмки це розпорядження повинно бути
відкликане і замінене розпорядженням на стягнення з недоїмника
суми недоїмки, що залишалася. Розпорядження про стягнення з дебіторів сум, що належать
недоїмнику, подаються до установ банку за місцем знаходження
недоїмника. Стягнуті з дебітора недоїмника суми зараховуються
безпосередньо до бюджету або на погашення недоїмків по фондах,
обминаючи розрахунковий рахунок недоїмника. При надходженні сум дебіторської заборгованості на погашення
недоїмки державні податкові інспекції зобов'язані письмово
повідомити про це недоїмника не пізніше дня, наступного за днем
одержання документів про зарахування цих сум у доход відповідного
бюджету чи фондів; Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну
( z0166-94 ) N 61 від 14.07.94 )
в) звернення стягнення на суми, які виділяються
підприємствам, установам і організаціям у порядку бюджетного
фінансування і на інші суми, що підлягають виплаті недоїмникові з
Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів
місцевого самоврядування та інших місцевих бюджетів.
Державними податковими інспекціями здійснюється видача
розпоряджень на погашення недоїмки за рахунок сум, які виділяються
підприємствам, установам і організаціям за рішенням:
а) Міністерства фінансів України - на суми, що виділяються з
Державного бюджету України;
б) фінансового управління Республіки Крим - на суми, що
виділяються з бюджету Республіки Крим;
в) місцевих фінансових органів - на суми, що виділяються з
відповідного місцевого бюджету.
30. У разі порушення одержувачем податкового кредиту
кредитної угоди вся сума податкового кредиту стягується податковим
органом.
При реорганізації, ліквідації підприємства, установи,
організації наданий податковий кредит повертається до бюджету або
стягується у безспірному порядку.
VIII. Стягнення недоїмки за платежамигромадян України, іноземних громадян
та осіб без громадянства
31. Стягнення недоїмки за платежами громадян України,
іноземних громадян та осіб без громадянства може бути проведено
державними податковими інспекціями тільки за рішенням суду або
через нотаріальні контори за виконавчими написами відповідно до
чинного законодавства.
32. Зайво сплачені суми платежів за бажанням платника
повертаються йому або зараховуються за його заявою в рахунок
майбутніх платежів.
Повернення платежів, сплачених іноземними фізичними особами,
провадиться не пізніше місяця з дня проведення остаточного
розрахунку.
33. Справляння платежів з іноземних громадян може бути
припинене або обмежене відповідними міжнародними договорами.
IX. Відстрочка і розстрочка платежів
34. У виняткових випадках платнику може бути надана
відстрочка або розстрочка платежів. Відстрочка платежу - перенесення на більш пізній строк сплати
платежу за рішенням відповідного фінансового органу. Розстрочка платежу - розподіл суми платежу на декілька
строків сплати за рішенням відповідного фінансового органу. Порядок надання відстрочки і розстрочки платежів, що
надходять до бюджетів різних рівнів від підприємства, установ,
організацій та громадян встановлюється діючими законодавчими та
нормативними актами. 35. ( Дію пункту 35 зупинено згідно з Наказом Мінфіну N 74 z0199-96 ) від 16.04.96 ) Відстрочку і розстрочку можуть
надавати: по платежах, що надходять до бюджету Автономної Республіки
Крим, бюджетів місцевого самоврядування та іншіх місцевих бюджетів
- Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим та фінансові
органи на місцях на повну суму надходжень до відповідного бюджету
згідно з нормативами відрахувань, затверджених Верховною Радою
Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів; по загальнодержавних платежах - Міністерство фінансів
України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим та
фінансові органи на місцях на повну суму надходжень до
відповідного бюджету згідно з нормативами відрахувань,
затвердженими Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної
Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів. Крім того, відстрочку і розстрочку по загальнодержавних
платежах, що надходять згідно з нормативами відрахувань до
Державного бюджету, можуть надавати в кожному окремому випадку: а) районні, міські і районні у містах фінансові відділи - на
суму не більше 100 млн.грн.; б) Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київське і Севастопольське міське фінансове управління - на суму
не більше 500 млн.грн. Відстрочка і розстрочка платежів надається на умовах
податкового кредиту. За таким же порядком надається відстрочка і розстрочка
внесків до державних цільових фондів, якщо чинним законодавством
державним податковим інспекціям надано право на стягнення,
обчислення і контроль за їх сплатою. Податковий кредит надається на суму недоїмки або на суму
податків та платежів, включаючи заборгованість, але не більше
розміру податку та платежу, що підлягає сплаті. 36. Заяви платників про відстрочку або розстрочку платежів
подаються до фінансового органу за місцем реєстрації платника,
який на підставі висновку державної податкової інспекції про
фінансовий стан платника та про стан розрахунків з бюджетом по
особових рахунках виносить у десятиденний термін рішення по даній
заяві. Подача заяв про відстрочку або розстрочку платежів не
припиняє стягнення. Однак орган, який розглядає ці заяви, може
зупинити стягнення надалі до вирішення питання про відстрочку або
розстрочку платежу. 37. Якщо суми платежу, відстроченого (розстроченого) на
умовах податкового кредиту та плати за користування кредитом не
повернуті у встановлені строки або повернуті неповністю, то на
суму відстроченого (розстроченого) платежу нараховується пеня з
дня, наступного по закінченні терміну відстрочки (розстрочки), у
розмірах, передбачених чинним законодавством для окремих видів
платежів. У випадках дострокового погашення наданого податкового
кредиту державними податковими інспекціями на день погашення
кредиту проводиться перерахунок суми плату за податковий кредит,
яка раніше була визначена у розпорядженнях фінансових органів. При
погашенні податкового кредиту частинами плата за користування
кредитом розраховується державною податковою інспекцією по кожній
окремій сумі, виходячи з кількості календарних днів користування
кожною частиною кредиту без прийняття додаткового рішення
фінансових органів. Розділ IX в редакції Наказу Мінфіну N 125 ( z0281-95 ) від
21.07.95 )
X. Повернення та перегляд неправильносплачених платежів
38. Повернення неправильно сплачених платежів здійснюється
державними податковими інспекціями не більше як за один рік до
виявлення неправильної сплати, якщо інше не передбачено
законодавством.
39. При перегляді неправильно проведеного справляння
платежів, за яким відповідно до законодавства такий перегляд
допускається більш як за рік, зайво сплачені суми повертаються
платнику за час, що переглядається.
Суми, зайво внесені до бюджету, державних цільових фондів та
позабюджетних фондів внаслідок неправильного обчислення або з
порушенням встановленого порядку справляння, зараховуються в
рахунок наступних платежів або повертаються платнику у 5-денний
строк з дня одержання його письмової заяви.
40. Заява про повернення зайво сплачених сум подається до
відповідної державної податкової інспекції до настання строків
сплати чергових платежів. Державна податкова інспекція на
підставі даних особових рахунків платника у триденний термін з
дня одержання заяви готує висновок ( форма N 2, додаток N 2 ) про
наявність переплати по даному виду платежу та недоїмки, якщо вона
існує, по іншому платежу.Заява платника та висновок подаються
фінансовому органу для прийняття протягом двох днів рішення про
залік переплати в рахунок сплати інших платежів, за якими не
настали строки сплати, або ж про повернення платнику суми із
бюджету. ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну
( z0166-94 ) N 61 від 14.07.94 )
По платежах, за якими особові рахунки не ведуться
(наприклад, державне мито), висновок готується на підставі
платіжних документів з підтвердженням, що "держане мито на таку
суму таким платником сплачено". За платежами до державного бюджету
висновок готується державною податковою інспекцією, а за платежами
до місцевого бюджету - фінансовим органом.( Із змінами, внесеними
згідно з Наказом Мінфіну ( z0166-94 ) N 61 від 14.07.94 )
Про прийняте рішення на повернення переплати фінансові органи
повідомляють платника у 3-денний строк.
Повернення зайво сплачених сум платежів проводиться
установами банків за поданням відповідних фінансових органів у
порядку, встановленому чинним законодавством по касовому виконанню
Державного бюджету України.
41. При поверненні сум переплати за платежами громадян через
відділення зв'язку працівник державної податкової інспекції після
оформлення висновку за формою N 2 заповнює на кожного одержувача
переплати бланк поштового переказу та складає до цих переказів
список ( реєстр ) у двох примірниках, у яких зазначається:
прізвище, ім'я, по батькові одержувача, його адреса, назва платежу
та номер особового рахунку, сума, що повертається, поштові
витрати, загальний підсумок усієї суми переказу. На бланку
поштового переказу вказується точна адреса платника, а на звороті
талона до переказу повідомляється, яка сума та за який податок
повертається.
Обидва примірники реєстру підписуються начальником державної
податкової інспекції, а також працівником, який їх виписав,
скріплюються печаткою та передаються фінансовому органу, який
перевіряє правильність оформлення всіх документів, виписує
розрахунковий чек та пересилає його до установи банку.
Після одержання від установи банку акцептованого чека
фінансовий орган здає до відділення зв'язку цей чек разом з
поштовими переказами та двома примірниками списку ( реєстру ) до
них.
Відділення зв'язку залишає у себе чек, перекази та один
примірник реєстру, а на другому примірнику реєстру вказує номери
переказів кожного одержувача, завіряє його своєю печаткою та
повертає фінансовому відділу.
Державна податкова інспекція, одержавши від фінансового
органу цей реєстр, проставляє на висновках номери поштових
переказів і дату пересилання грошей, робить записи в особових
рахунках платників. Сільським та селищним Радам на ті платежі, які
вони приймають, надсилаються повідомлення про повернення платежів
поштою.
XI. Оскарження дій посадових осібподаткових органів
42. Скарги на неправильні дії посадових осіб державних
податкових інспекцій, допущені ними при стягненні платежів,
подаються до тих державних податкових інспекцій, яким вони
безпосередньо підпорядковані.
Скарги розглядаються і рішення по них приймаються не пізніше
місяця з моменту їх надходження. Рішення по скаргах можуть бути
оскаржені до вищестоящої державної податкової інспекції.
Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії посадових осіб
державних податкових інспекцій. Право зупинити стягнення належної
суми платежів має орган, що розглядає скарги до прийняття рішення
по скарзі.
У разі незгоди платників з прийнятим рішенням дії посадових
осіб державних податкових інспекцій можуть бути оскаржені до суду.
43. Оскарження дій посадових осіб державних податкових
інспекцій, пов'язаних з накладанням адміністративного стягнення,
провадиться відповідно до чинного законодавства України про
адміністративні правопорушення.
44. Зазначений у цьому розділі порядок оскарження дій
посадових осіб державних податкових інспекцій не застосовується,
якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження цих дій.
XII. Контроль податкових органів
45. Контроль за дотриманням чинного порядку, пов'язаного із
стягненням податків, податкового кредиту та інших платежів до
Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів
місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів, внесків до
державних цільових фондів і позабюджетних фондів, сум фінансових
санкцій, що застосовуються до підприємств, установ, організацій і
громадян відповідно до чинного законодавства, здійснюється
Міністерством фінансів України, Головною державною податковою
інспекцією України та їх органами на місцях - у межах наданої їм
компетенції.
Заступник Міністра фінансів,
начальник Головної державної
податкової інспекції України В. Н. Ільїн
Начальник управління економічного
аналізу, обліку та звітності А. Г. Парпалига
Додаток N 1до Інструкції про особливості застосування
Декрету Кабінету Міністрів України від
21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення
не внесених у строк податків і неподаткових
платежів"
________________________ Форма N 1
(Найменування державної
податкової інспекції)
ЖУРНАЛреєстрації інкасових доручень (розпоряджень) про
списання сум з рахунку платника на погашення
недоїмок
_________________________________________________________________
Дата пе- Наймену- N розрахун- Сума Вид N бюджет- редачі вання кового ра- недо- плате- ного ра-
N розпоря- підприєм- хунку і їмки жу, хунку, на /п джень ства-пла- найменуван- і пе- строк який за- Примітка
банку тника ня установи ні, що рахову-банку де підля- ються
знаходиться гає платежі
рахунок спи-
санню _________________________________________________________________
1 2 3 4 5 6 7 8 _________________________________________________________________
Додаток N 2" ЗАТВЕРДЖУЮ" до Інструкції про особливості
Начальник державної податкової застосування Декрету Кабінету
інспекції_____________________ Міністрів України від 21 січня(підпис) 1993 року N 8-93 "Про стягнення
Завідуючий фінансовим відділом не внесених у строк податків і _____________________________ неподаткових платежів"(підпис) ____"_________________19 р. Форма N 2
В И С Н О В О К _________________________________________________________________(найменування державної податкової інспекції ) а розгляд заяви_________________________________________________
(найменування організації, підприємства-платника _________________________________________________________________
або прізвище, ім'я, по батькові платника) ро повернення переплати _________________________________________________________________
про відшкодування із бюджету (найменування податку абовідшкодування ) а суму___________________________________________________________
(цифрами і прописом ) еревіркою поданих матеріалів встановлено, що на особовому рахунку
платника__________________________________________________________
на " ______ " __________________19 р. є переплата з податку _________________________________, що утворилася в результаті____ _________________________________________________________________зарахована на Вказана сума ________ "__"________19 р. __ _______розділ(у)
відшкодовується з _________ $______статтю(і)_________________бюджету,
підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок N_________________ _________________________________________________________________(найменування установи банку, підприємства- платника _________________________________________________________________
або податкової інспекції )
Начальник відділу Інспектор
"___" ____________19 р.
