З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про племінне тваринництво
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 2, ст. 7 )
Цей Закон визначає загальні, правові, економічні та
організаційні основи племінного тваринництва. Він регламентує
діяльність у галузі племінного тваринництва, визначає правове
становище суб'єктів і структур племінного тваринництва, встановлює
вимоги до племінних ресурсів і основи контролю за їх дотриманням.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Об'єкти племінного тваринництва
Об'єктами племінного тваринництва є племінні тварини великої
рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней та птиці (далі -
тварини).
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні: племінна тварина - тварина високої якості, яка пронумерована
і може бути ідентифікована; походить від батьків, зареєстрованих
у племінних документах; зареєстрована у племінних документах, має
згідно з установленими вимогами дані офіційного обліку
продуктивності та класифікована за типом; сперма - продукція, одержана від плідників, які мають високу
племінну цінність, атестовані та допущені до використання для
відтворення, оброблена і заготовлена в умовах, передбачених
технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та яка
відповідає ветеринарним і санітарним вимогам; ембріон - зародок організму тварини на ранніх стадіях його
розвитку, одержаний від племінних тварин, оброблений і
заготовлений в умовах, передбачених технологічними вимогами,
встановленими для цієї продукції, та який відповідає ветеринарним
і санітарним вимогам; племінне свідоцтво (сертифікат) - документ про походження,
продуктивність, тип та інші якості тварин, сперми, ембріонів,
яйцеклітин, складений на основі даних офіційного обліку,
класифікації за типом, даних імуногенетичного контролю; племінна (генетична) цінність - цінність племінних тварин
згідно з даними їх фактично визначеного або передбаченого впливу
на якість нащадків; племінні ресурси - тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини,
які мають високу цінність; генофондове стадо - чистопородна група тварин локальних чи
аборигенних порід, виділена для збереження їх генофонду; селекційне досягнення - група племінних тварин, створена в
результаті цілеспрямованої творчої діяльності, яка має нові
корисні господарські ознаки і стійко передає їх нащадкам; державний контролер-асистент - спеціаліст, який має свідоцтво
на право ведення офіційного обліку продуктивності тварин; експерт-бонітер - зоотехнік-селекціонер вищої кваліфікації,
який спеціалізується на класифікації тварин за їх типом і має
свідоцтво на право проведення цієї роботи; племінний облік - індивідуальна реєстрація суб'єктами
племінного тваринництва даних про племінну цінність тварин з метою
одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення
племінної справи; офіційний облік - облік продуктивності тварин, що ведеться
державними контролерами-асистентами; класифікація (оцінка) за типом - оцінка у балах типу тварин,
проведена експертами-бонітерами; генетична експертиза походження - ідентифікація тварин
лабораторними методами з метою контролю достовірності їх
походження.
Стаття 3. Суб'єкти племінного тваринництва
Суб'єктами племінного тваринництва є підприємства з племінної
справи, селекційно-гібридні центри, іподроми, лабораторії
імуногенетичного контролю, контрольно-випробувальні станції,
центри трансплантації ембріонів, інші підприємства, установи і
організації незалежно від форм власності, а також селянські
(фермерські) господарства, які мають свідоцтво на право займатися
племінною справою. Порядок видачі вказаних свідоцтв визначається Міністерством
сільського господарства і продовольства України.
Стаття 4. Основні завдання племінного тваринництва
Основними завданнями племінного тваринництва є: створення, збереження, відтворення та раціональне
використання племінних ресурсів з метою поліпшення племінних і
продуктивних якостей тварин; забезпечення достовірності обліку походження, продуктивності,
оцінки за типом та іншими якостями племінних ресурсів, які
використовуються у селекційному процесі; проведення випробування плідників за якістю нащадків; одержання тварин з новими корисними генетичними ознаками; ефективне використання в селекції найціннішого світового
генофонду; формування експортних племінних ресурсів; збереження генофонду локальних і зникаючих вітчизняних порід; підвищення племінних і продуктивних якостей та прискорене
розмноження високопродуктивних тварин у товарних стадах; підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності
галузі.
Стаття 5. Законодавство України про племінне тваринництво
Законодавство України про племінне тваринництво складається з
цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно
до нього.
Р о з д і л II
ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ПЛЕМІННОГО ТВАРИННИЦТВА
ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ПЛЕМІННОГО ТВАРИННИЦТВА
Стаття 6. Обов'язки суб'єктів племінного тваринництва
Суб'єкти племінного тваринництва зобов'язані: мати свідоцтво на право займатися племінною справою; вести племінний облік та племінну документацію в обсязі,
встановленому Міністерством сільського господарства і
продовольства України; виконувати вимоги щодо ведення офіційного обліку
продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи
походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю
нащадків; забезпечувати поліпшення, збереження, відтворення та
раціональне використання племінних ресурсів; подавати Міністерству сільського господарства і продовольства
України або уповноваженій ним організації документи з метою
проведення атестації плідників та одержання дозволу на їх
використання для відтворення поголів'я; використовувати для одержання сперми тільки допущених до
відтворення плідників, заготовляти, ідентифікувати і зберігати
сперму та ембріони в умовах, установлених технологічними і
ветеринарно-санітарними вимогами.
Р о з д і л III
ОЦІНКА ТВАРИН ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ, ЗБЕРЕЖЕННЯПЛЕМІННИХ РЕСУРСІВ. НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПЛЕМІННОГО ТВАРИННИЦТВА
ОЦІНКА ТВАРИН ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ, ЗБЕРЕЖЕННЯПЛЕМІННИХ РЕСУРСІВ. НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПЛЕМІННОГО ТВАРИННИЦТВА
Стаття 7. Оцінка тварин за продуктивністю та іншимиякостями, визначення племінної цінності
Оцінка тварин за продуктивністю та іншими якостями
провадиться уповноваженою Міністерством сільського господарства і
продовольства України організацією чи установою з метою виявлення
і збереження особин з корисними господарськими ознаками. Уповноважена організація чи установа узагальнює і видає
результати оцінки для інформування заінтересованих осіб.
Стаття 8. Збереження племінних ресурсів
Для збереження племінних ресурсів локальних і зникаючих порід
Міністерство сільського господарства і продовольства України
забезпечує створення за рахунок коштів державного бюджету
генофондових стад, банків сперми та ембріонів.
Стаття 9. Визнання винаходу селекційним досягненням
Селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва
визнається винаходом у встановленому законодавством порядку.
Стаття 10. Наукове забезпечення племінного тваринництва
Наукове забезпечення племінного тваринництва здійснюють
науково-дослідні установи, які розробляють основи селекційних
програм розведення сільськогосподарських тварин, ефективні методи,
системи і технології відтворення найцінніших племінних ресурсів і
практичні рекомендації щодо застосування у виробництві
науково-технічних досягнень.
Р о з д і л IV
ВІДТВОРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
ВІДТВОРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
Стаття 11. Використання племінних ресурсів для відтворенняматочного поголів'я
Для відтворення (штучного осіменіння, парування і
трансплантації) маточного поголів'я використовуються племінні
ресурси, що мають племінні свідоцтва та допущені до використання
державною племінною службою і органами державної ветеринарної
медицини Міністерства сільського господарства і продовольства
України.
Стаття 12. Вимоги до працівників, які виконують спеціальніроботи, пов'язані з відтворенням
сільськогосподарських тварин
Для виконання спеціальних робіт, пов'язаних з відтворенням
сільськогосподарських тварин (штучне осіменіння, трансплантація
ембріонів та інше), залучаються лише атестовані працівники, які
мають відповідну кваліфікацію.
Р о з д і л V
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛЕМІННОГО ТВАРИННИЦТВА
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛЕМІННОГО ТВАРИННИЦТВА
Стаття 13. Державне регулювання племінного тваринництва
Функції державного регулювання племінного тваринництва
здійснює Міністерство сільського господарства і продовольства
України. Функції контролю за дотриманням законодавства України про
племінне тваринництво, раціональним використанням племінних
ресурсів, організацією племінного обліку і єдиної системи
накопичення інформації з племінної справи, реалізацією
найважливіших науково-технічних розробок, імпортом порід
сільськогосподарських тварин, оцінкою тварин за продуктивністю та
інше здійснюють органи, уповноважені Міністерством сільського
господарства і продовольства України, що фінансуються за рахунок
коштів державного бюджету.
Стаття 14. Фінансування державних цільових програмселекції у тваринництві
Фінансування державних цільових програм селекції у
тваринництві здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та
фонду підтримки племінного тваринництва, який створюється при
Міністерстві сільського господарства і продовольства України. Міністерство сільського господарства і продовольства України
разом з Міністерством фінансів України і Міністерством економіки
України розробляє і затверджує порядок формування та використання
зазначеного фонду.
Р о з д і л VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Стаття 15. Відповідальність за порушення цього Закону
За порушення цього Закону суб'єкти племінного тваринництва,
зазначені у статті 3, їх посадові особи та посадові особи
державної племінної служби несуть відповідальність, установлену
законодавством України.
Р о з д і л VII
МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ
МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ
Стаття 16. Міжнародні договори
Якщо міжнародними договорами України встановлено інші
правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються
правила міжнародного договору.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 15 грудня 1993 рокуN 3691-XII
Джерело:Офіційний портал ВРУ