КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 29 квітня 1994 р. N 277
Київ
Про Концепцію функціонування і розвиткуфондового ринку в Україні
З метою створення належних умов для функціонування і розвитку
національного ринку цінних паперів Кабінет Міністрів України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
Схвалити Концепцію функціонування і розвитку фондового ринку
в Україні (додається). Міністерству економіки, Міністерству фінансів, іншим
міністерствам, відомствам враховувати положення зазначеної
Концепції під час підготовки державних програм, законодавчих та
іншим нормативних актів, спрямованих на розбудову ринку цінних
паперів.
Виконуючий обов'язкиПрем'єр-міністра України Ю.ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ
МіністрКабінету Міністрів України І.ДОЦЕНКО
Інд.18
Схваленопостановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 1994 р. N 277
Концепціяфункціонування і розвитку
фондового ринку в Україні
1. Загальні положення
Ринок цінних паперів є багатофункціональною системою, яка
сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і
соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній
динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку
громадян за рахунок володіння і вільного розпоряджання цінними
паперами, підготовленості населення до ринкових відносин. В Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії свого
становлення. Понад два роки функціонує Українська фондова біржа
(УФБ) з Центральним депозитарієм цінних паперів, системою їх
електронного (безготівкового) обігу, мережею філій та брокерських
контор по всій території країни. Зростає кількість позабіржових
фінансових посередників, емітентів, які зареєстрували у Мінфіні
випуск своїх цінних паперів, та загальний обсяг їх емісії. Водночас подальший розвиток національного фондового ринку
стримується рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів, зокрема
кризовим становищем економіки, відставанням існуючої законодавчої
бази від реалій суспільного життя, недостатнім державним
регулюванням ринку, психологічною непідготовленістю населення до
операцій з цінними паперами тощо. Вихід України із економічної кризи неможливий без створення
розвиненого фондового ринку. Для цього необхідно здійснити ряд
невідкладних заходів, спрямованих на прискорення процесів
приватизації, випуск державних цінних паперів, доповнення чинного
законодавства відповідними актами, створення державних органів
управління і контролю за функціонуванням ринку цінних паперів.
2. Вимоги сучасних світових стандартів
Світова практика свідчить, що ринок цінних паперів неминуче
еволюціонує від хаотичності і роздробленості до цілісності,
централізації та державного регулювання. Це характерно для усієї
фінансової системи ринкових відносин - як у межах однієї країни,
так і в міжнародних фінансово-економічних відносинах. Головними характеристиками та принципами функціонування
такого ринку є його цілісність, централізація, прозорість,
застосування системи електронного обігу цінних паперів. У більшості країн світу реалізація зазначених принципів
здійснюється відповідно до рекомендацій "Групи Тридцяти" -
міжнародної організації незалежних експертів, яка розробляє
стандарти фінансових ринків. Модель організації ринку цінних паперів за рекомендаціями
"Групи Тридцяти" передбачає: широке використання стандартних кодів (код ISIN) для торгів і
доставки цінних паперів; суворе дотримання вимог лістингу (допуску цінних паперів до
котирування); відкритість інформації щодо компаній, цінні папери яких
котируються на фондовій біржі, обов'язок цих компаній надавати
таку інформацію; встановлення та опублікування відомостей про курси цінних
паперів з дотриманням принципу рівності інвесторів; запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків на
шкоду ліквідності централізованого ринку; надійність біржового ринку за рахунок своєчасності і безпеки
доставки цінних паперів та грошової оплати за них через систему,
яка діє на момент укладення угоди. З огляду на незаперечні переваги централізованого ринку,
можливості, які він надає для входження національних ринків у
світову фінансову систему, саме таку модель його формування обрали
країни Східної Європи, Балтії, Китай та В'єтнам.
3. Засади формування фондового ринку в Україні
Україна має унікальну можливість не повторювати шлях спроб і
помилок, який пройшли у своєму розвитку інші країни, а одразу
будувати свій ринок цінних паперів за кращими європейськими та
світовими зразками. Для цього в країні створені належні
організаційні, матеріально-технічні та практичні передумови. Функціонує Українська фондова біржа - акціонерне товариство,
яке разом зі своїми філіями і брокерськими конторами
централізовано сприяє юридичним та фізичним особам у реалізації
їхніх прав на купівлю-продаж цінних паперів по всій території
країни. УФБ поступово реорганізує свою структуру та засади
діяльності, переходячи від принципу акціонерного товариства до
засад вільного асоційованого членства. В майбутньому це дасть
змогу будь-якій компанії, підприємству, торговцю цінними паперами,
які відповідають певним вимогам, стати членом біржі. При біржі створено Центральний депозитарій цінних паперів і
впроваджено електронну систему їх обігу у формі комп'ютерних
записів на рахунках. Це дозволяє їх функціонувати як
загальнонаціональній системі котирування й обігу цінних паперів,
надавати допомогу державним підприємствам, що корпоратизуються та
приватизуються. На етапі приватизації великі державні
підприємства, що корпоратизуються (частина майна яких залишається
в державній власності), здійснюють через УФБ первинне розміщення
своїх акцій. Основними елементами централізованої системи обігу цінних
паперів мають виступати: УФБ як єдине місце котирування (визначення курсів) цінних
паперів, прийнятих до обігу та котирування на біржі; єдиний Центральний депозитарій цінних паперів при УФБ, який
забезпечує обіг цінних паперів у формі комп'ютерних записів на
рахунках і працює в рамках єдиного програмного забезпечення
системи "біржа - депозитарій - кліринговий банк". єдиний кліринговий банк, який створюється на базі
акціонерного банку "Україна" для забезпечення розрахунків за
укладеними угодами купівлі-продажу цінних паперів, виплати
дивідендів тощо; брокерські контори (брокери), банки-брокери, які
зареєстровані на УФБ і є учасниками Центрального депозитарію та
клірингового банку; банки, інвестиційні фонди і компанії, довірчі товариства,
інші торговці цінними паперами, які не є брокерами УФБ, але стали
учасниками Центрального депозитарію та клірингового банку; емітенти, цінні папери яких допущені до обігу й котирування
на УФБ і які є учасниками Центрального депозитарію. Вищий біржовий комітет, який здійснює контроль та регулювання
діяльності всіх елементів системи централізованого обігу цінних
паперів, встановлює порядок і правила здійснення операцій з
цінними паперами та угод, пов'язаних з такими паперами. Формування в Україні централізованого фондового ринку
дозволить досягти значного економічного ефекту і водночас стане на
перешкоді розвитку негативних процесів в економічній, політичній
та соціальній сферах. Саме централізований фондовий ринок є
універсальним механізмом, за допомогою якого регулюються не лише
економічні, а й соціальні і політичні відносини. В
макроекономічному плані він дає змогу державним органам при
отриманні щоденної інформації про загальний баланс ринку
безпосередньо контролювати його стан і своєчасно запобігати
кризовим ситуаціям. Стабільність ринку зміцнює довіру населення до
цінних паперів, сприяє залученню іноземних інвестицій, а наявність
єдиного центру котирування створює умови для здорової конкуренції
торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та
емітентів.
4. Цінні папери та операції за ними на фондовій біржі
До купівлі-продажу на фондовій біржі, позабіржовому ринку
допускаються лише ті цінні папери, які визначено в чинному
законодавстві. Цінні папери, що котируються на Українській фондовій біржі,
розподіляються на три групи. До першої групи входять цінні папери емітентів з високим
економічним потенціалом, високорентабельних і фінансово стійких
компаній. При цьому емітент відповідає за достовірність
повідомленої ним економічної та юридичної інформації. До другої групи належать цінні папери емітентів, економічне
становище яких оцінюється як достатнє для допуску до офіційного
котирування. У цьому разі емітент може обмежитися мінімальним
обсягом інформації, яку необхідно подати на фондовий ринок. Третю групу становлять цінні папери, які не були прийняті або
емітенти яких не вимагали офіційного котирування. При цьому УФБ не
несе ніякої відповідальності за достовірність інформації про такі
цінні папери. Така система котирування дає змогу гарантувати певну безпеку
інвесторів, прозорість ринку цінних паперів, ефективно зіставляти
попит і пропонування, чітко здійснювати кліринговий процес. До котирування на УФБ і обліку (зберігання) в Центральному
депозитарії приймаються фізичні цінні папери іменні та на
пред'явника, а також папери у дематеріалізованій формі на
пред'явника. На перехідний період зберігається і матеріалізована
форма обігу цінних паперів. Система електронного обігу цінних паперів має ряд суттєвих
переваг: повна безпека їх зберігання, скорочення термінів
розрахунків, можливість впровадження стандартних бухгалтерських
процедур. Вона дозволяє без додаткових матеріальних витрат
здійснювати будь-які операції з цінними паперами: нові емісії,
збільшення номіналу акцій, об'єднання цінних паперів при злитті
акціонерних товариств, дроблення акцій, їх асиміляцію тощо.
Головні характеристики системи - надійність, дешевизна, швидкість
випуску та обігу цінних паперів. Форма цінних паперів на пред'явника спрощує їх облік та
укладання угод. В будь-який момент емітент, який обрав таку форму,
може отримати від Центрального депозитарію повний перелік
власників його паперів. У той же час котируються й іменні цінні
папери, як це передбачено чинним законодавством. Котирування
цінних паперів на УФБ відбувається методом фіксингу: їх курс
встановлюється шляхом порівняння попиту і пропонування на даний
момент і залишається незмінним протягом періоду між торгами. В
подальшому може бути запроваджене безперервне котирування найбільш
активних паперів. Укладення угоди здійснюється за принципом "поставка проти
оплати", що забезпечує взаємодію УФБ, Центрального депозитарію і
клірингового банку. Цей принцип гарантує найвищу надійність, бо
включає ситуацію, коли один з партнерів угоди може мати на руках і
цінні папери, і сплачені за них кошти. Постійний контроль за
обліковими балансами (сума випущених паперів дорівнює сумі
паперів, що стоять на обліку в реєстрах; сума паперів, що стоять
на обліку в кожному реєстрі в Центральному депозитарії, дорівнює
сумі паперів на рахунках клієнтів) дозволяє запобігти "подвійній
бухгалтерії". Електронна система обігу цінних паперів дає змогу простежити
за кожною угодою всі етапи руху цінних паперів і коштів - від
банківських розпоряджень і угод між брокерами на ринку до
стандартизованих розрахунків. Усі торги здійснюються на дату
торгів - Т, а угоди завершуються в межах часових рамок Т+4. Згодом
буде здійснено перехід до завершення угод у межах Т+3, що
відповідає рекомендаціям "Групи Тридцяти". У процесі здійснення державної програми приватизації УФБ
надає пріоритет в допуску на торги, у прийманні на облік,
зберігання та до виконання операцій у дематеріалізованій формі в
Центральному депозитарії приватизаційним паперам (сертифікатам),
акціям та облігаціям корпоратизованих підприємств для визначення
дійсної вартості власності, яка підлягає приватизації. Посередником між емітентом та інвестором на біржовому ринку є
брокер. Він виступає контрагентом, що забезпечує рівність усіх
клієнтів та однакові умови для них. Брокер несе повну
відповідальність за правильне і своєчасне виконання замовлень
клієнтів.
5. Позабіржовий ринок цінних паперів
Поряд з централізованим біржовим ринком в Україні функціонує
позабіржовий ринок цінних паперів. Його інфраструктуру становлять
інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, довірчі товариства,
холдингові фірми, страхові компанії, інші юридичні особи, які
згідно з Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" можуть
провадити посередницьку, комісійну та комерційну діяльність з
цінними паперами, а також аудиторські та консалтингові
організації. Незалежні фінансові посередники мають змогу
утворювати асоціації, спілки та інші об'єднання для координації
роботи, проведення спільних дій, захисту своїх інтересів тощо. Позабіржовий ринок цінних паперів не є альтернативою, а
доповнює й розширює біржовий ринок, причому як на вторинному, так
і, що особливо важливо, на первинному рівні. Первинне розміщення
цінних паперів різних компаній може проводитися шляхом передплати,
відкритого продажу або проведення аукціонів. Після переходу УФБ до засад вільного асоційованого членства
будь-який фінансовий посередник зможе стати членом біржі і тим
самим розширювати сферу своєї діяльності та мати можливість
включатися в систему електронного обігу цінних паперів. За бажанням торговці цінними паперами можуть стати учасниками
Центрального депозитарію цінних паперів при Українській фондовій
біржі. Членство в депозитарії допоможе їм у врегулюванні усіх
позабіржових угод: при первинному розміщенні цінних паперів,
операціях з паперами інвестиційних фондів відкритого типу,
перепоставці між депонентами тощо, а також забезпечить розрахунки
"поставка проти оплати". Ринок цінних паперів базується на довірі та взаємоповазі всіх
його учасників, єдиних правилах професійної та етичної поведінки,
єдиній термінології.
6. Засади реалізації функцій національного фондового ринку
Усі суб'єкти фондового ринку України пропагують серед
населення цінні папери як один з ефективних і надійних засобів
вкладення капіталу і підвищення своїх доходів. Для відповідної
інформаційної, рекламної, просвітницької діяльності та підготовки
кадрів виділяються необхідні кошти. Ринок цінних паперів виконує важливі соціально-економічні
функції. Акумуляція наявних в обігу грошових знаків (з
використанням потенціалу фондового ринку) сприяє стабілізації
бюджету та фінансового становища держави в цілому, створює умови
для виходу цінних паперів українських підприємств на світовий
фондовий ринок і залучення в економіку України іноземних
інвестицій. Організація українського фондового ринку за централізованою
моделлю, використання європейських зразків програмного
забезпечення дасть змогу органічно і швидко адаптувати український
ринок до міжнародних вимог, створити для іноземних інвесторів
умови, ідентичні західним, полегшить вітчизняним підприємцям вихід
на світовий фінансовий простір. Для котирування іноземних цінних паперів на українському
ринку УФБ використовує систему допуску (лістингу) цих паперів,
аналогічну міжнародним стандартам, з урахуванням чинного
законодавства і національної кон'юнктури. Єдина система, що включає національну біржу, депозитарій та
кліринговий банк і мережу філій УФБ на місцях, покликана
забезпечити умови для розвитку різноманітних фінансових структур,
включаючи інвестиційні компанії, фонди, довірчі товариства,
холдинги, страхові, консультаційні фірми, аудиторські служби,
незалежні брокерські контори.
7. Інформаційно-технічне забезпечення фондового ринку
Інформаційно-технічною основою електронного обігу цінних
паперів в Україні є технічне та програмне забезпечення, що
функціонує на УФБ та в Центральному депозитарії. На біржі
використовується комп'ютерна система класу IBM AS/400 високої
продуктивності, яка дозволяє котирувати понад 1500 акцій і
облігацій, причому система може виконувати 15000 операцій щоденно. Програмне забезпечення системи, виконане Товариством
французьких бірж, адаптовано до конкретних умов. Програма
передбачає продаж цінних паперів під певними ідентифікаційними
кодами. Один апаратний комплекс (модуль) працює протягом періоду
підтримання на біржі режиму фіксингу. Ця ж комп'ютерна система використовується для забезпечення
роботи Центрального депозитарію цінних паперів. Єдина комп'ютерна
мережа дає змогу здійснювати постійний контроль за ринком і
рахунками в депозитарії, а брокерам - ефективно передавати
замовлення на ринок. У майбутньому передбачається об'єднати всі філії, брокерські
контори УФБ та членів Центрального депозитарію цінних паперів
єдиною інформаційно-комп'ютерною мережею, яка охопить усю
територію України. Для цього буде використано найсучасніші види
зв'язку і обробки інформації, в тому числі супутниковий зв'язок.
