ДЕРЖПАТЕНТ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 132 від 17.11.94 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
27 грудня 1994 р.
vd941117 vn132 за N 318/528
Про затвердження Правил складання та поданнязаявки на видачу патенту України на винахід і
корисну модель та Інструкції щодо підготовки
опису до патенту на винахід (корисну модель)
до публікації
Відповідно до виконання Постанови Верховної Ради України "Про
введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі" від 23 грудня 1993 р. N 3769-12, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила складання та подання заявки на видачу
патенту України на винахід і корисну модель, що додаються. 2. Затвердити Інструкцію щодо підготовки опису до патенту на
винахід (корисну модель), що додається ( z0319-94 ). 3. Опублікувати зазначені в п.1 Правила та в п.2 Інструкцію в
офіційному бюлетні Держпатенту України "Промислова власність". 4. Начальнику Управління державних реєстрів Матвієнко В.М. та
заступнику директора НДЦПЕ Новікову С.І. своєчасно готувати та
передавати необхідні для публікації матеріали до Управління
редакційно видавничої діяльності.
Голова Держпатенту України В.Л.Петров
Затвердженінаказом Держпатенту України
від 17 листопада 1994 р.
складання та подання заявки на видачу
патенту України на винахід і корисну модель
Правила складання та подання заявки на видачу патенту України
на винахід (корисну модель) (далі - Правила) розроблені відповідно
до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"
від 15 грудня 1993 р. N 3687-12 і визначають вимоги до заявки на
видачу патенту на винахід (корисну модель). Вимоги Правил обов'язкові для заявників. Дотримання їх
прискорює і полегшує проведення експертизи.
Перелік скорочень:
Закон - Закон України "Про охорону прав навинаходи і корисні моделі"
Відомство - Держпатент України
НДЦПЕ - Науково-дослідний центр патентноїекспертизи
заявка - сукупність документів, необхідних длявидачі патенту
конвенційна заявка - заявка, яка подається відповідно доПаризької конвенції по охороні
промислової власності
заявник - особа, яка подала заявку
особа - громадянин або юридична особа
МПК - Міжнародна патентна класифікація
п. - пункт
ст. - стаття Закону
Договір - Договір про патентну кооперацію (РСТ)
Інструкція - Інструкція до Договору про патентнукооперацію (PCT)
міжнародна заявка - заявка, яка подається згідно з Договоромпро патентну кооперацію (PCT)
Об'єкти винаходів (корисних моделей) та ознаки,що застосовуються для їх характеристики
1. Об'єкт винаходу (корисної моделі)
Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура
клітин рослини і тварини); спосіб. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання
пристрою. Об'єктом винаходу не можуть бути: - відкриття, наукові теорії та математичні методи; - методи організації та управління господарством; - плани; - умовні позначення, розклади, правила; - методи виконання розумових операцій, зокрема, способи
оперування із символами, а не з матеріальними об'єктами,
(наприклад способи перетворення вхідної інформації у вихідну
незалежно від виду носія інформації); способи досліджень; системи
математичних побудов і перетворень; методи розрахунків;
математичне розв'язування задач тощо; - програми для обчислювальних машин; - результати художнього конструювання; - топології інтегральних мікросхем; - сорти рослин і породи тварин.
1.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - "пристрій" До пристроїв як об'єктів винаходів (корисних моделей)
належать машини, механізми, прилади тощо.
Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання
пристрою, яке повинно мати явно виражені просторові форми, тобто
характеризуватись не лише наявністю елементів і зв'язків між ними,
але й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним
розташуванням.
1.2. Об'єкт винаходу - "речовина" До речовин як об'єктів винаходу належать: індивідуальні хімічні сполуки, до яких також умовно віднесені
високомолекулярні сполуки та об'єкти генетичної інженерії
(плазміди, вектори, рекомбінантні молекули нуклеїнових кислот); композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо); продукти ядерного перетворення.
1.3. Об'єкт винаходу - "штам мікроорганізму, культура клітин
рослини і тварини" До штамів мікроорганізмів, культивованих клітин рослин і
тварин належать: індивідуальні штами мікроорганізмів, культивованих клітин
рослини і тварини; консорціуми мікроорганізмів. 1.3.1. До індивідуальних штамів належать: штами традиційних мікроорганізмів (мікоплазми, рікетсії,
ціанобактерії, архебактерії, бактерії, актиноміцети, мікроскопічні
гриби, дріжджі); штами організмів, які підпадають під визначення
"мікроорганізми" (найпростіші, мікроскопічні водорості,
мікроскопічні лишайники, мікроскопічні безхребетні тварини); штами гібридних мікроорганізмів; штами рекомбінантні, які несуть рекомбінантні ДНК (РНК); неклітинні структури (віруси, фаги); соматичні клітини рослин, які культивуються; культивовані соматичні структури макроскопічних грибів; соматичні клітини безхребетних та хребетних тварин, які
культивуються; гібридні соматичні клітини рослин або тварин, які
культивуються; гібридоми; рекомбінантні соматичні культивовані клітини рослин або
тварин, що несуть рекомбінантні ДНК (РНК). 1.3.2. До консорціумів мікроогранізмів належать: змішані штами мікроорганізмів; асоціації мікроорганізмів.
1.4. Об'єкт винаходу - "спосіб" До способів як об'єктів винаходів належать процеси виконання
дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомогою
матеріальних об'єктів.
2. Ознаки, що застосовують для характеристики винаходів(корисної моделі)
2.1. Для характеристики "пристрою" використовують такі
ознаки: наявність конструктивного (конструктивних) елемента
(елементів); наявність зв'язків між елементами; взаємне розташування елементів; форма виконання елемента (елементів) або пристрою в цілому; форма виконання зв'язків між елементами; параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх
взаємозв'язок; матеріал, з якого виготовлено елемент (елементи), або
пристрій в цілому, середовище, що виконує функцію елемента.
2.2. Для характеристики "речовини" використовують такі
ознаки: 2.2.1. Для характеристики індивідуальних хімічних сполук
використовуються якісний склад (атоми певних елементів), кількісний склад
(число атомів кожного елемента); зв'язок між атомами, взаємне розташування їх у молекулі,
виражене хімічною структурною формулою (для низькомолекулярних
сполук), чи в кристалічній решітці; для високомолекулярних сполук - хімічний склад і структура
однієї ланки макромолекули, структура макромолекули в цілому
(лінійна, розгалужена), періодичність ланок, молекулярна маса,
молекулярно-масовий розподіл, геометрія і стереометрія
макромолекули, її кінцеві та бокові групи; для індивідуальних сполук з невизначеною структурою, таких,
як антибіотики, нативні ферменти, моноклональні антитіла, об'єктів
генетичної інженерії (плазмідів, векторів, рекомбінантних молекул
нуклеїнових кислот) - фізико-хімічні та інші характеристики, в
тому числі ознаки способу одержання, що дають змогу їх
ідентифікувати. 2.2.2. Для характеристики композицій використовують якісний (інгредієнти) і кількісний (вміст інгредієнтів) склад; структура композиції; структура інгредієнтів. 2.2.3. Для характеристики речовин, одержаних шляхом ядерного
перетворення, використовують якісний (ізотопний) склад елемента, кількісний склад (число протонів та нейтронів); основні ядерні характеристики: період піврозпаду, тип та
енергія випромінювання (для радіоактивних ізотопів). 2.2.4. Для характеристики речовин невизначеного складу
використовують фізико-хімічні, фізичні та утилітарні показники та
ознаки способу одержання.
2.3. Для характеристики "штам мікроорганізму, культура клітин
рослини і тварини" використовують такі ознаки: 2.3.1. Для характеристики індивідуальних штамів
мікроорганізмів використовують: культурально-морфологічна характеристика із зазначенням
температури вирощування та віку культури (характеристика
вегетативних клітин, колоній, повітряного і субстрактного міцелію
для мікроміцетів та актиноміцетів, стадії росту в рідкому
середовищі для бактерій; дріжджів, мікроводоростей); фізіолого-біохімічна характеристика (характерні метаболіти,
відношення до температури, кисню, pH, використання джерел азоту та
вуглецю); хемо- та генотаксономічна характеристика; каріологічна характеристика (для єукаріот); маркерні характеристики: генетична, антигенна, біохімічна,
фізіологічна; біотехнологічна характеристика: назва корисної речовини, яку
виробляє штам, або інше призначення штаму із зазначенням
стабільності корисної властивості при тривалому культивуванні,
рівень активності (продуктивності); вірулентність, антигенна структура, імуногенність,
серологічні особливості, онкогенність, чутливість до антибіотиків,
антагоністичні властивості (для штамів мікроорганізмів медичного
та ветеринарного призначення); характеристика батьківських штамів (партнерів), принцип
гібридизації (для штамів гібридних мікроорганізмів). 2.3.2. Для характеристики індивідуальних штамів чи ліній
культивованих клітин рослин або тварин використовують: родовід культур; число пасажів на час паспортизації; стандартні умови вирощування; культуральні властивості; ростові (кінетичні) характеристики; характеристика культивування в організмі тварини (для
гібридомів); цитогенетичні (каріологічні) характеристики; цитоморфологічні характеристики; здатність до морфогенезу (для клітин рослин); дані стосовно видової приналежності (для клітин тварин); онкогенність (для культур клітин тварин, включаючи
гібридоми); маркерні характеристики: цитогенетичні, імунологічні,
біохімічні, фізіологічні; характеристики контамінування (найпростіші гриби, дріжджі,
бактерії, мікоплазми, віруси); біотехнологічні характеристики: назва і(або) характеристика
корисної речовини, яку продукує культура, чи інше призначення
культури із зазначенням стабільності корисної властивості при
тривалому культивуванні, вихід продукту в середовище, рівень
активності (продуктивності); кріоконсерваційні характеристики. 2.3.3. Для характеристики консорціумів мікроорганізмів
додатково до зазначених для індивідуальних штамів ознак
використовують: походження (джерело виділення), фактор і умови адаптації та
селекції, таксономічний склад, подільність, число і домінуючі
компоненти, культурально-морфологічні і фізіолого-біохімічні
ознаки індивідуальних компонентів, типи і фізіологічні особливості
консорціуму в цілому, співвідношення і замінність штамів,
характеристики нових індивідуальних штамів.
2.4. Для характеристики "способу" використовуються такі
ознаки: наявність дії або сукупності дій; порядок виконання таких дій в часі (послідовно, одночасно, в
різних сполученнях тощо); умови виконання дій: режим, використання речовин (вихідної
сировини, реагентів, каталізаторів тощо), пристроїв (пристосувань,
інструментів, обладнання тощо), штамів мікроорганізмів,
культивованих клітин рослин чи тварин. Спосіб як об'єкт винаходу характеризується лише діями над
матеріальними об'єктами (сировиною, заготовкою тощо). У разі необхідності введення в характеристику способу
посилання на використовуваний для нього пристрій слід наводити
лише такі характеристики, які при взаємодії з рештою ознак при
здійсненні винаходу обумовлюють одержання потрібного технічного
результату і достатні лише для ідентифікації використовуваного
пристрою і його відмінності від інших.
Заявка
3. Подання заявки
Заявку на видачу патента на винахід (корисну модель) може
подати до Відомства будь-яка особа, яка бажає одержати патент і
має на це право. Заявка надсилається на адресу НДЦПЕ. За дорученням заявника заявка може бути подана через
представника у справах інтелектуальної власності, зареєстрованого
згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної
власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від
10 серпня 1994 р. N 545 ( 545-94-п ), або іншу довірену особу. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне
місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Відомством
реалізують свої права через представників у справах
інтелектуальної власності, якщо інше не передбачено міжнародними
угодами.
4. Мова заявки
Заявку складають українською мовою. Якщо деякі документи заявки, викладені іншою мовою, то слід
надіслати переклад цих документів до Відомства у двомісячний строк
від дати подання заявки. Примітка: До 1 липня 1997 р. заявка може подаватися
російською мовою, при цьому заява має бути складена українською
мовою.
5. Вимога єдності винаходу (корисної моделі)
Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи
винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом. Вимога єдності винаходу визнається дотриманою, якщо: заявка стосується одного винаходу, тобто одного продукту чи
способу; заявка стосується одного винаходу, який охарактеризований з
розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів його
здійснення, що не супроводжується зміною чи вилученням окремих
ознак, наведених в незалежному пункті формули; заявка стосується групи винаходів, які пов'язані єдиним
винахідницьким задумом, а саме: винаходів, один з яких призначений для одержання
(виготовлення) іншого, наприклад, пристрій, речовина або штам та
спосіб його одержання, виготовлення; винаходів, один з яких призначений для здійснення іншого,
наприклад, спосіб і пристрій для здійснення способу; винаходів, один з яких призначений для використання іншого (в
іншому), наприклад, спосіб і речовина, яка призначена для
використання в способі; винаходів однакового призначення, які забезпечують одержання
одного і того ж технічного результату принципово одним і тим же
шляхом (варіанти).
Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної
моделі. Вимога єдності корисної моделі визнається дотриманою, якщо: заявка стосується однієї корисної моделі, тобто одного
пристрою; заявка стосується однієї корисної моделі, яка
охарактеризована з розвитком або уточненням окремих конкретних
варіантів її здійснення, що не супроводжується зміною чи
вилученням окремих ознак, наведених в незалежному пункті формули.
Вимога єдності не визнається дотриманою, якщо заявка
стосується винаходу (корисної моделі), який (яка)
охарактеризований (охарактеризована) набором ознак, що не
утворюють єдину сукупність і спрямовані на досягнення різних,
самостійних технічних результатів.
6. Склад заявки
Заявка повинна містити: заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення і(або) інші ілюстративні матеріали (якщо на них є
посилання в описі); реферат; документи, що додаються до заявки.
6.1. Заява про видачу патенту 6.1.1. Заяву про видачу патенту слід подавати українською
мовою за формою, яка наведена в Додатку до цих Правил. Всі
необхідні розділи заяви повинні бути заповнені. У тому разі, коли
відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у
відповідних графах, їх наводять на додатковому аркуші за тією ж
формою із зазначенням у відповідній графі заяви - "див. на
окремому аркуші". 6.1.2. Графи, що розташовані над словом "Заява" і призначені
для відміток НДЦПЕ, заявником не заповнюються. 6.1.3. В графі, що містить прохання видати патент України,
необхідно вказати, на який з двох об'єктів промислової власності
заявник просить видати патент - на "винахід" чи на "корисну
модель". У разі прохання видати патент на винахід, слід зазначити,
який саме патент бажає одержати заявник - патент із строком дії
20 років, що видається після проведення експертизи по суті, чи
патент із строком дії 5 років, що видається під відповідальність
заявника без проведення експертизи по суті. Під кодом (71) зазначають повне ім'я або найменування (для
юридичної особи) заявника (заявників), а також його (їх)
місцезнаходження. Якщо заявником є винахідник, декілька
винахідників чи всі винахідники, їх ім'я зазначають під кодом
(71), а їх адреси наводять на звороті. Повне ім'я або найменування іноземного заявника зазначають
українською транслітерацією (літерами українського алфавіту) і
поряд, у дужках, ці дані наводять мовою оригіналу. Крім того,
мовою оригіналу наводять відомості стосовно місця проживання або
місцезнаходження заявника (якщо це можливо). У цьому ж розділі для заявників - юридичних осіб України
зазначають код організації відповідно до Загального класифікатора
підприємств та організацій (ЗКПО) або код держави, якщо заявником
є фізична або юридична особа, що проживає чи має постійне місце
проживання за межами України. Код держави зазначають згідно із
стандартом ВОІВ СТ.3 двома буквами латинського алфавіту. 6.1.4. Якщо заявник має підстави для встановлення більш
ранньої дати пріоритету, то в наступному розділі заяви і під
кодами (31), (32), (33) необхідно зробити відповідну позначку або
під кодом (62) навести певні відомості. 6.1.5. Під кодом (54) наводять повну назву винаходу, яка
повинна збігатися з назвою, що наведена в описі і формулі
винаходу. 6.1.6. Нижче зазначають повну адресу, за якою має вестись
листування між заявником та НДЦПЕ, прізвище або найменування
адресата. 6.1.7. Під кодом (74) наводять дані про представника у
справах інтелектуальної власності, якщо заявник користується його
послугами, чи довіреної особи, через яку заявник подає заявку. 6.1.8. Якщо заявник бажає прискорити публікацію заявки, у
відповідній клітині треба зробити позначку "Х". 6.1.9. Розділ заявки "Перелік документів, що додаються"
заповнюють за допомогою позначок "Х" у відповідних клітинах із
зазначенням кількості примірників і аркушів документів. 6.1.10. Якщо право на подання заявки і одержання патенту
передано автором чи роботодавцем їх правонаступнику, в графі
"Підстави виникнення права на подання заявки" відповідну підставу
зазначають позначкою "Х". Якщо заявником (заявниками) є єдиний
винахідник чи всі винахідники, ця графа не заповнюється. 6.1.11. Під кодом (72) наводять дані про винахідника
(винахідників). У правій графі проставляють відповідні підписи. 6.1.12. Якщо винахідник (винахідники) не бажає (бажають) бути
згаданим (згаданими) в публікації відомостей про заявку на патент,
у наступній графі заяви слід зробити відповідний запис. 6.1.13. Заповнення останньої графи заяви "Підписи"
обов'язкове в усіх випадках, крім одного, коли всі винахідники
виступають заявниками. У цьому разі достатньо їх підписів у
розділі, що має код (72). Якщо лише один або декілька винахідників виступають
заявником, їх підписи в останній графі заяви обов'язкові. Якщо заявником виступає юридична особа, заява підписується
керівником із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і
скріплюється печаткою. Якщо заявник доручив ведення справ по заявці представникові в
справах інтелектуальної власності або іншій особі, останній може
ставити свій підпис замість заявника. У цій графі також проставляють дату підпису. Якщо будь-які відомості наводять на додатковому аркуші,
останній треба підписати в такому ж порядку.
6.2. Опис винаходу (корисної моделі) Опис повинен підтверджувати обсяг правової охорони,
визначений формулою винаходу (корисної моделі) і настільки ясно і
повно розкривати суть винаходу (корисної моделі), щоб його міг
здійснити фахівець у зазначеній галузі. Опис необхідно викладати у визначеному Відомством порядку. Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої
редакції МПК, до якої належить винахід (корисна модель), назви
винаходу і містить такі розділи: галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель); рівень техніки; суть винаходу (корисної моделі); перелік фігур, креслень (якщо на них є посилання в описі); відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу
(корисної моделі). Не допускається заміна розділу опису в цілому або його
частини посиланням на інформаційне джерело, в якому є необхідні
відомості. 6.2.1. Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його
(її) призначення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як
правило, близька до назви відповідної рубрики МПК. Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині. Винятки складають: назви, які не вживаються в однині; назви винаходів, що стосуються хімічних сполук, охоплених
загальною структурною формулою. До назви винаходу, що стосується індивідуальної сполуки,
включають її найменування за однією з прийнятих у хімії
номенклатур (переважно міжнародної номенклатури хімічних сполук
IUPAC), зазначення її конкретного призначення, а для
біологічно-активних сполук - вид біологічної активності. До назви винаходу, що стосується способу одержання речовини -
суміші невизначеного складу, включають призначення чи біологічно
активних властивостей цієї речовини. До назви винаходу, що стосується штаму мікроорганізму або
культури клітин рослини чи тварини, включають латинську наукову
назву роду і видового епітету мікроорганізму або культури клітини
рослини чи тварини, прізвище (прізвища) автора (авторів) виду і
зазначення призначення штаму. Назва мікроорганізму або культури
клітин рослини чи тварини має бути викладена відповідно до вимог
міжнародних кодексів бактеріологічної, ботанічної і зоологічної
номенклатур. Наприклад, для бактерій мають бути вказані назви, які
входять в "Схвалені списки назв бактерій" або в доповнення до них,
які публікуються в "International Journal of Systematic
Bacteriology". Назви мікроорганізмів, які не увійшли до зазначеного списку
або доповнення до нього, можуть бути наведені в формі неназваного
виду - "Sp" (Species) із зазначенням несправжньої назви в дужках з
позначкою "inv", наприклад, "Штам бактерій Bacillus "Sp"
(B.amulolyticum) "inv" - продуцент амілази". Назва групи винаходів, що стосуються об'єктів, один з яких
призначений для одержання (виготовлення), здійснення або
використання іншого, повинна містити назву першого винаходу і
скорочено - іншого. Назва групи винаходів, що стосуються об'єктів, один з яких
призначений для використання в іншому, повинна містити назви
винаходів, які входять до групи. 6.2.2. Галузь техніки, до якої належить винахід (кориснамодель) В цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить
винахід, а також, при необхідності, галузь застосування винаходу
(корисної моделі). Якщо таких галузей декілька, то зазначають ті з
них, які мають перевагу. 6.2.3. Рівень техніки В розділі "Рівень техніки" наводять дані про відомі заявнику
аналоги винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога,
найбільш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної
моделі), (прототипа). Аналог винаходу (корисної моделі) - це засіб того ж
призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до
дати пріоритету винаходу (корисної моделі) і характеризується
сукупністю ознак, подібних до сукупності суттєвих ознак винаходу
(корисної моделі). Якщо аналогів декілька, то останнім описують прототип. При описуванні кожного з аналогів наводять бібліографічні
дані джерела інформації, де він розкритий; його ознаки, із
зазначенням тих з них, що збігаються з суттєвими ознаками винаходу
(корисної моделі), що заявляється, та зазначають причини, що
перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату. Для виявлення та обгрунтування причин, що перешкоджають при
використанні найближчого аналога (прототипу) одержанню очікуваного
технічного результату, необхідно проаналізувати технічні
властивості прототипу, обумовлені його ознаками, характер
виявлення цих властивостей при використанні прототипу і показати
їх недостатність для досягнення потрібного технічного результату. Якщо винахід стосується способу одержання нової
індивідуальної сполуки, в тому числі високомолекулярної, або
об'єкта генетичної інженерії, то наводять відомості про спосіб
одержання його відомого структурного аналога. Для характеристики прототипу винаходу, що стосується штаму
мікроорганізму, культури клітин рослини та тварини, наводять також
відомості про вихід цільового продукту в середовище, про рівень
активності (продуктивності) і спосіб їх визначення (тестування). Якщо винахід стосується способу одержання суміші
невизначеного складу з конкретним призначенням або біологічно
активними властивостями, прототипом може бути спосіб одержання
суміші з тим самим призначенням або тими ж самими біологічно
активними властивостями. При описуванні групи винаходів наводять відомості про аналоги
і прототипи, окрім групи винаходів, для кожного винаходу окремо. 6.2.4. Суть винаходу (корисної моделі) та суттєві ознаки Суть винаходу (корисної моделі) визначається сукупністю
суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату,
який забезпечує винахід (корисна модель). Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний
результат, якого можна досягти, тобто перебувають у
причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом. У розділі "Суть винаходу" детально розкривають задачу, на
вирішення якої спрямовано винахід (корисну модель), що
заявляється, і вказують технічний результат, якого можна досягти
при здійсненні винаходу (корисної моделі). Розкриття задачі включає: зазначення об'єкта, який підлягає удосконаленню; зазначення у загальному вигляді характеру удосконалень, що
вносяться до об'єкта; зазначення технічного результату, якого можна досягти при
здійсненні винаходу. Задача формулюється у такій редакції: "В основу винаходу (корисної моделі) поставлено задачу
_________________________________________________________________(найменування об'єкта, який підлягає удосконаленню)
шляхом __________________________________________________________(зазначається характер удосконалень в загальному вигляді)
забезпечити _____________________________________________________(зазначається технічний результат, який досягається ________________________________________________________________.
при використанні винаходу (корисної моделі)
У цьому ж розділі зазначають всі суттєві ознаки, що
характеризують винахід (корисну модель), з виділенням ознак,
відмінних від прототипу, та з поділом останніх на ознаки, достатні
у всіх випадках, на які поширюється обсяг правової охорони, і
ознаки, що характеризують винахід (корисну модель) лише в окремих
випадках, а саме в конкретних формах виконання чи в особливих
умовах його використання. При розкритті суті винаходу (корисної моделі) рекомендується
навести також й інші відомі заявнику види технічного результату,
одержання яких забезпечує даний винахід, у тому числі і в
конкретних формах його використання. Під технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні
винаходу, розуміють виявлення нових технічних властивостей об'єкта
винаходу, що обумовлені введенням до нього нових суттєвих ознак.
Технічний результат може бути виражений, наприклад, у зменшенні чи
збільшенні крутячого моменту, в зниженні чи підвищенні коефіцієнта
тертя, зменшенні чи збільшенні частоти або амплітуди коливань, у
зменшенні викривлень форми сигналу, у структурному перетворенні в
процесі кристилізації, в поліпшенні контакту робочого органу з
середовищем тощо. При розкритті причинно-наслідкового зв'язку між сукупністю
ознак винаходу і технічним результатом, якого можна досягти,
необхідно показати, яким чином нові (відмінні) ознаки при
взаємодії з відомими ознаками забезпечують виявлення нових
технічних властивостей винаходу, розкрити характер виявлення цих
властивостей та зазначити технічний результат як наслідок
виявлення цих властивостей. При описуванні штаму мікроорганізму, культури клітин рослини
чи тварини додатково зазначають ознаки, що відрізняють його від
вихідних або споріднених штамів. При описуванні винаходу, що стосується застосування відомої
речовини, штаму за новим призначенням, наводять характеристику
відомого об'єкта (із зазначенням бібліографічних даних джерела
інформації, в якому він описаний), а також відомості стосовно його
відомого призначення і виявлення властивостей, що обумовлюють
можливість його застосування за новим призначенням. Для групи винаходів зазначені відомості, у тому числі і
стосовно технічного результату, наводяться для кожного винаходу
окремо. 6.2.5. Перелік фігур, креслень В цьому розділі опису, крім переліку фігур, наводять стислі
пояснення того, що зображено на кожній з них. Якщо суть винаходу пояснюють інші ілюстративні матеріали
(наприклад, фотографії), то слід дати стисле пояснення їх змісту. Таблиці нумерують окремо. 6.2.6. Відомості, які підтверджують можливість здійсненнявинаходу (корисної моделі). В цьому розділі розкривають можливість одержання зазначеного
в розділі "Суть винаходу (корисної моделі)" технічного результату. Можливість здійснення винаходу, суть якого характеризують з
використанням ознаки, яку подано загальним поняттям, зокрема, на
рівні функціонального узагальнення, підтверджують або описом
засобу для реалізації цієї ознаки безпосередньо в матеріалах
заявки, або посиланням на відомість такого засобу чи методів його
одержання. Якщо для характеристики винаходу використовують виражені у
вигляді інтервалу значень кількісні ознаки, у прикладах здійснення
винаходу мають бути наведені дані, що підтверджують можливість
одержання технічного результату у межах зазначеного інтервалу. Для
забезпечення максимального обсягу прав інтервал цих значень
доцільно вибирати за умови відсутності за його межами можливості
одержання зазначеного технічного результату. 6.2.6.1. Відомості, які підтверджують можливість здійснення
винаходу (корисної моделі), що стосується пристрою, повинні
включати опис пристрою в статичному стані. При описуванні
конструктивних елементів пристрою дають посилання на фігури
креслень. Цифрові позначення конструктивних елементів наводять по
мірі їх згадування у порядку збільшення, починаючи з одиниці. Після описування пристрою в статичному стані описують дію
(роботу) пристрою або спосіб його використання з посиланням на
цифрові позначення елементів конструкції, які зображені на
кресленнях і, при необхідності, на інші ілюстративні матеріали
(епюри, часові діаграми тощо). Якщо пристрій містить елемент, охарактеризований на
функціональному рівні, і форма його реалізації передбачає
використання багатофункціонального засобу, що програмується
(настроюється), наводять відомості, які підтверджують можливість
здійснення таким засобом конкретної в складі даного пристрою його
функції. Якщо в числі таких відомостей наводять алгоритм,
наприклад обчислювальний, його переважно подають у вигляді
блок-схеми, або, якщо це можливо, у вигляді відповідного
математичного виразу. 6.2.6.2. Відомості, які підтверджують можливість реалізації
винаходу, що стосується речовини, повинні містити докази
можливості використання її за певним призначенням. Для винаходу, що стосується нової індивідуальної сполуки з
визначеною структурою, наводять визначену відомими методами
структурну формулу, фізико-хімічні константи і описують спосіб,
яким вона вперше була одержана. Для біологічно активної сполуки
наводять показники кількісних характеристик активності та
токсичності і, при необхідності, вибірність дії та інші показники. Якщо винахід стосується групи нових індивідуальних сполук з
визначеною структурою, що описується загальною структурною
формулою, то слід підтвердити можливість одержання усіх сполук
групи шляхом наведення загальної схеми способу одержання, а також
прикладів одержання деяких конкретних сполук, переважно з різними
за хімічною природою радикалами. Якщо нова сполука одержана з використанням штаму
мікроорганізму, культури клітин рослини чи тварини, то слід
навести відомості про спосіб біосинтезу за участю цього штаму,
дані про нього і його депонування. Якщо нові сполуки є біологічно активними, наводять показники
їх активності і токсичності. Якщо винахід стосується проміжної сполуки, то слід показати
можливість одержання з неї нового кінцевого продукту з конкретним
призначенням чи з біологічно активними властивостями. Якщо нова індивідуальна сполука має лікувальне призначення і
проведені її клінічні випробування, наводять відомості про ці
випробування із зазначенням способу і дози прийняття лікувального
засобу, результати його випробування на гостру токсичність та
спосіб складання рецептури.
Якщо винахід стосується композиції (суміші, розчину, сплаву
тощо), наведені приклади мають містити вказівки відносно
інгредієнтів, що входять до складу композиції, їх характеристику і
кількісне співвідношення, а також опис способу її одержання. В усіх прикладах вміст кожного інгредієнту зазначають в
такому одиничному значенні, яке відповідає зазначеному в формулі
винаходу інтервалу значень (при вираженні кількісного
співвідношення інгредієнтів у формулі винаходу у відсотках (за
масою або за об'ємом) сумарний вміст усіх інгредієнтів, що
зазначені в прикладі, має дорівнювати 100%). 6.2.6.3. Відомості, які підтверджують можливість здійснення
винаходу, що стосується штаму мікроорганізму, культивованих клітин
рослини і тварини, повинні включати номенклатурні дані і дані про
походження штаму; дані відносно кількісного і якісного складів
поживних середовищ (посівний та ферментаційний), умов
культивування (температура, pH, питомий масоперенос О , освітлення
тощо), часу ферментації, рівня активності (продуктивності) штаму і
способів її визначення (тестування), характеристики біосинтезу,
корисних (цільових) продуктів, виходу продукту в середовище. Для
продуцентів нових продуктів (наприклад, антибіотиків, ферментів,
моноклональних антитіл тощо) слід також зазначити спосіб виділення
та очистки цільових продуктів. Можливість здійснення винаходу, який стосується штаму
мікроорганізму, культивованих клітин рослини чи тварини або
способів, в яких вони використовуються, підтверджують посиланням
на те, де або як може бути одержаний відповідний штам. Можливість одержання штаму підтверджують шляхом опису способу
його одержання таким чином, щоб спеціаліст у відповідній галузі
міг реалізувати винахід по опису, або наявністю оформленого у
встановленому порядку документа про його депонування в офіційній
колекції - депозитарії, при цьому дата депонування має передувати
даті пріоритету винаходу. Для консорціумів мікроорганізмів і культивованих клітин
рослин і тварин зазначають метод перевірки наявності компонентів,
метод виділення (селекції) і ознаки, за якими велася селекція,
стабільність консорціуму як такого при тривалому культивуванні,
стійкість до зараження побічними мікроорганізмами. 6.2.6.4. Відомості, які підтверджують можливість реалізації
винаходу, що стосується способу, повинні включати посилання на
послідовність дій (заходів, операцій) над матеріальними об'єктами,
а також на умови проведення цих дій (конкретні режими,
температуру, тиск тощо) і, якщо це необхідно, на пристрої,
речовини і штами, які при цьому використовують. При використанні в способі нових речовин розкривають спосіб
їх одержання. При описуванні способу, що характеризується використанням
відомих засобів (пристроїв, речовин і штамів), надають посилання
на ці засоби і підтверджують відомість їх до дати пріоритету. При
використанні невідомих засобів наводять їх характеристику і, при
необхідності, додають графічне зображення. Відомості, які підтверджують можливість реалізації винаходу,
що стосується способу одержання високомолекулярної сполуки
невизначеної структури, повинні містити необхідні для її
ідентифікації дані, та дані про вихідні реагенти для одержання
цієї сполуки і про властивості, що обумовлюють її призначення, а
також відомості, які підтверджують це призначення. Для винаходу, що стосується способу одержання суміші
невизначеного складу та структури з конкретним призначенням або
біологічно активними властивостями, приклади повинні включати,
крім опису заходів і умов проведення способу, характеристики самої
суміші, необхідні для її ідентифікації, та дані про властивості,
що обумовлюють призначення цієї суміші, а також відомості, які
підтверджують це призначення. Для винаходу, що стосується способу одержання нової групи
сполук, яку можна описати загальною структурною формулою, наводять
приклади одержання цим способом деяких конкретних сполук групи,
переважно з різними за хімічною природою радикалами, а для
гомологічного ряду - приклади одержання крайнього і середнього
представників цього ряду. Для сполук, що входять до групи,
наводять підтверджені відомими методами структурні формули і їх
фізико-хімічні характеристики. В описі слід також дати відомості
про призначення або біологічно активні властивості нових сполук. Для винаходу, що стосується способу одержання виробу, деякі
елементи якого чи сам виріб виготовлені з матеріалу невизначеного
складу і структури, наводять дані про властивості використованого
матеріалу та експлутаційні характеристики цих елементів і(або)
виробу в цілому. 6.2.7. Підпис Опис винаходу (корисної моделі) підписує заявник у тому ж
порядку, що й заяву про видачу патенту.
6.3. Формула винаходу (корисної моделі) Формула винаходу (корисної моделі) - це стисла словесна
характеристика технічної суті винаходу, що містить сукупність його
(її) суттєвих ознак, які достатні для досягнення зазначеного
заявником технічного результату. У разі визнання об'єкта винаходом
лише формула набуває правове значення і є єдиним критерієм
визначення обсягу винаходу (за нею встановлюється факт
використання чи невикористання винаходу). Формула винаходу (корисної моделі) повинна базуватися на
описі, тобто характеризувати винахід тими ж поняттями, що містить
опис винаходу (корисної моделі). Ознаки винаходу (корисної моделі) в формулі викладають таким
чином, щоб забезпечити можливість їх ототожнення, тобто
однозначного розуміння фахівцем на основі відомого рівня техніки
смислового вмісту понять, котрими ці ознаки охарактеризовані. 6.3.1. Призначення формули винаходу (корисної моделі) Формула повинна: стисло і чітко виражати технічну суть винаходу, а саме
відображати у логічному визначенні об'єкт винаходу сукупністю його
суттєвих ознак; визначати обсяг винаходу, а саме межі прав власника патенту,
встановлені нормативними актами; служити засобом відрізнення об'єкта винаходу від інших
об'єктів або визначення схожості для встановлення факту
використання винаходу. 6.3.2. Структура формули винаходу (корисної моделі) Формула може бути одноланковою чи багатоланковою і включати
відповідно один або декілька пунктів. 6.3.2.1. Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі)
застосовують для характеристики технічної суті одного винаходу
(корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку
чи уточнення стосовно окремих випадків його виконання або
використання. 6.3.2.2. Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі)
застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі)
з розвитком і(або) уточненням окремих суттєвих ознак стосовно
деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної
моделі) або для характеристики групи винаходів. Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну
модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним
залежний (залежні) пункт (пункти). Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має
декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з
винаходів групи. При цьому кожнен з винаходів групи може бути
охарактеризований із залученням залежних пунктів, підпорядкованих
відповідному незалежному пункту. При складанні багатоланкової формули дотримуються таких
правил: незалежні пункти не повинні містити посилань на інші пункти
формули; залежні пункти формули групуються разом з тим незалежним
пунктом, де є посилання на них; якщо умовою об'єднання винаходів у групу є призначення одного
з об'єктів винаходу для одержання, здійснення або використання
іншого (в іншому), то в першому незалежному пункті наводиться
характеристика того об'єкта, для якого призначений інший винахід. Зв'язки між пунктами багатоланкової формули утворюють
вказівкою після номера залежного пункту та скороченої назви
винаходу (корисної моделі) отого пункта формули, сукупність ознак
чи ознака якого має розвиток або уточнення і якому він підлягає. 6.3.2.3. Підпорядкованість залежних пунктів незалежному може
бути безпосередньою і непрямою, тобто з посиланням на один або
декілька залежних пунктів. Безпосередню підпорядкованість залежного пункту
використовують тоді, коли для характеристики винаходу в окремому
випадку його виконання чи використання поряд із ознаками цього
пункту необхідні лише ознаки, зазначені в незалежному пункті
формули. Непряму підпорядкованість залежного пункту незалежному
використовують, якщо для зазначеної характеристики окрім ознак
незалежного пункту формули необхідні ще і ознаки одного чи
декількох інших залежних пунктів формули. При підпорядкованості залежного пункту декільком пунктам
формули посилання на них зазначають з використанням альтернативи. 6.3.2.4. Незалежний пункт формули. Незалежний пункт формули
винаходу (корисної моделі) повинен стосуватися лише одного
винаходу (однієї корисної моделі). У незалежний пункт формули винаходу (або у кожний незалежний
пункт формули, що характеризує групу винаходів) включають загальні
суттєві ознаки винаходу, кожна з яких необхідна у всіх випадках
виконання чи використання винаходу, а всі разом узяті достатні для
одержання технічного результату, що виявляється в усіх випадках,
на які поширюється обсяг правової охорони, що запрошується. При складанні незалежного пункту формули слід враховувати, що
сукупність суттєвих ознак, необхідних і достатніх для досягнення
технічного результату, повинна бути передана певним набором ознак,
властивих цьому об'єкту. Незалежний пункт формули повинен починатися з назви винаходу
(корисної моделі), що зазначена в заяві та описі, і складатися з
обмежувальної частини, яка включає спільні для об'єкта, що
заявляється, і прототипу ознаки (відомі ознаки) та відрізняючої
частини, яка включає нові ознаки, що відрізняють об'єкт від
прототипу. Обмежувальна і відрізняюча частини формули відокремлюються
одна від одної виразом "який (яка, яке) відрізняється тим, що...".
При цьому слід мати на увазі, що відрізнятися об'єкт може лише
наявністю ознак, а не їх відсутністю. Без розподілу на обмежувальну і відрізняючу частини складають
формулу винаходу, якщо вона характеризує: індивідуальну сполуку; штам мікроорганізму, культуру клітин рослини і тварини; застосування раніш відомої речовини, штаму за новим
призначенням; винахід, що не має аналогів. 6.3.2.5. Залежний пункт формули. У залежний пункт формули
винаходу (корисної моделі) включають суттєві ознаки, що уточнюють
сукупність ознак, зазначену у незалежному пункті формули винаходу,
у тому числі шляхом розвитку чи уточнення окремих ознак цієї
сукупності, та необхідні лише в окремих випадках, у конкретних
формах виконання винаходу або при особливих умовах його
використання. Залежний пункт формули включає родове поняття, що відображає
призначення винаходу, як правило, скорочено в порівнянні з тим, що
було наведено у незалежному пункті, і посилання на незалежний
пункт і(або) залежний (залежні) пункт (пункти), якого (яких) він
стосується. У залежному пункті формули, що характеризує один об'єкт, в
усіх випадках під поняттям "Пристрій за п.1" розуміють повний
зміст першого пункту формули, а саме сукупність усіх без винятку
ознак, наведених у його обмежувальній та відрізняючий частинах. 6.3.3. Складання формули винаходу (корисної моделі) Формулу (або кожний пункт багатоланкової формули) викладають
у вигляді одного речення, окремі частини якого відокремлюють одну
від одної комами, а не крапками із комою, бо це сприяє включенню у
формулу мінімальної кількості ознак, підкреслює їх єдність і чітко
виражає суть винаходу. Ознаки у формулі викладають таким чином, щоб забезпечити
можливість їх ідентифікації, тобто однозначного розуміння фахівцем
смислового змісту понять, якими ці ознаки охарактеризовані. Характеристика ознаки у формулі не може бути замінена
посиланням на опис чи креслення. У випадку виявлення декількох можливих форм здійснення
ознаки, яка у сукупності з іншими суттєвими ознаками забезпечує
одержання одного й того ж технічного результату, її доцільно
виражати загальним поняттям, яке охоплює виявлені форми
реалізації. Якщо таке поняття відсутнє або узагальнення
неправомірне, то ознака може бути виражена у вигляді
альтернативних понять. Не можна вводити в формулу винаходу ознаки, викладені
невизначеними і неоднозначними поняттями (наприклад: спеціальний,
товстий, великий, переважно тощо), ефектами чи фізичними явищами,
а також заміняти ознаку винаходу на постановку задачі (наприклад:
"що дозволяє одержати достатню температуру; розташований так, що
забезпечує ефективне очищення" тощо). 6.3.3.1. Особливості формули винаходу, що стосується"пристрою" (корисної моделі) Визначення "пристрою" викладено у п.1.1, а ознаки, що
характеризують пристрій як об'єкт винаходу (корисної моделі), - в
п.2.1. цих Правил. Для усунення невизначеності при характеристиці "пристрою"
(корисної моделі) набір ознак повинен містити ознаки, що
характеризують не лише наявність елементів, а й зв'язки між ними
і(або) їх взаємне розташування. Пристрій у формулі характеризують у статичному стані, тому у
ній не повинно бути дієслів дійсного способу, що виражають
незавершену дію, наприклад, "коливаються", "притягуються",
"спускаються" та інше. Для характеристики ж дії як ознаки пристрою
слід використовувати дієприкметники пасивного стану минулого часу,
наприклад, "виконаний", "встановлений", "зв'язаний" тощо. У формулі можна використовувати вказівку на виконання
елемента рухомим з можливістю реалізації ним певної функції,
наприклад, з можливістю повороту, з можливістю обертання тощо. 6.3.3.2. Особливості формули винаходу, що стосується"речовини" Визначення "речовини" викладено в п.1.2., а ознаки, що
характеризують речовину як об'єкт винаходу, - в п.2.2. цих Правил. Для усунення невизначеності при характеристиці "речовини"
набір ознак повинен містити ознаки, що характеризують не лише
наявність інгредієнтів, але і їх кількісний склад. У формулу, яка характеризує індивідуальну сполуку будь-якого
походження, включають її назву, призначення і, якщо це необхідно,
вид біологічної активності, а також: для антибіотиків та інших низькомолекулярних речовин -
джерело виділення (штам мікроорганізму або культуру клітин),
елементний склад, молекулярну масу, оптичну активність речовини,
дані спектрального аналізу, колір і фізичний стан речовини, її
розчинність та кольорові реакції; для нативних ферментів - джерело виділення (штам
мікроорганізму або культуру клітин), субстратну специфічність,
молекулярну масу, pH-оптимум, термо- та pH-стабільність,
ізоелектричну точку, константу Міхаеліса, інгібітор фермента; для моноклональних антитіл - джерело одержання (штам
мікроорганізму або культуру клітин), клас (підклас) імуноглобуліну
і тип легких ланцюгів, специфічність, характеристику антигена -
мішені, константу сполучення, молекулярну масу, ізоелектричну
точку і, в залежності від природи антигена, - комплемент -
сполучаючу або нейтралізуючу, або літичну, або аглютинуючу, або
преципуючу активність, або цитотоксичність (в кількісному
вираженні); для протективних антигенів - штам - джерело виділення,
локалізацію і природу антигену в структурах штаму, метод
виділення, біохімічний склад (для антигенів полісахаридної природи
- склад моносахаридів, для антигенів білкової природи -
амінокислотний склад та інше), молекулярну масу, ізоелектричну
точку і(або) ізоелектричну рухливість; для об'єктів генетичної інженерії (для плазмідів, векторів,
рекомбінантних молекул та нуклеїнових кислот (НК), фрагментів НК)
- походження (складові частини), фізичну карту із зазначенням
генетичних маркерів і регуляторної ділянки, кон'югативність (для
плазмід), ємкість вектору, спектр хазяїв (для векторів),
послідовність нуклеотидів стороннього фрагменту НК (структури
гену) і назву речовини, що кодується (для рекомбінантних молекул
НК і фрагментів НК). У формулу винаходу, що характеризує композицію, включають
якісний (інгредієнти) та кількісний (вміст інгредієнтів) склад
композиції, її структуру та структуру інгредієнтів. Відрізняючі ознаки винаходу, що стосуються композиції,
вводяться у формулу дієсловом "містить" з поясненням "додатково",
якщо це необхідно для підкреслення введення інгредієнту в
композицію. Кількісний вміст інгредієнтів композиції слід виражати в
будь-яких однозначних одиницях, як правило, двома значеннями, які
характеризують мінімальну (нижню) і максимальну (верхню) межі
вмісту, при цьому вміст одного з інгредієнтів можна
характеризувати словом "решта". Зазначення кількісного вмісту антибіотиків, ферментів,
анатоксинів тощо можна характеризувати в інших одиницях, ніж
одиниці решти компонентів в композиції, наприклад, в тис. од.
відносно до масової кількості решти інгредієнтів композиції. Для композицій, призначення яких визначається лише новим
активним початком, а інші компоненти є нейтральними носіями із
кола тих, що традиційно застосовуються у композиціях цього
призначення, допускається зазначення в формулі лише цього
активного початку і його кількісного вмісту у складі композиції. Якщо як ознака винаходу зазначена складна відома речовина, то
допускається використання її специфічної назви з обов'язковим
зазначенням функції або властивостей цієї речовини та її основи. У
цьому випадку в описі винаходу має бути наведений повний склад і,
якщо необхідно, спосіб одержання цієї речовини. 6.3.3.3. Особливості формули винаходу, що стосується штамумікроорганізму, культивованих клітин рослин та
тварин Визначення "штаму мікроорганізму, культивованих клітин рослин
та тварин" викладено в п.1.3., а ознаки, що характеризують цей
об'єкт винаходу, - в п.2.3. цих Правил. У формулу, яка характеризує штам мікроорганізму, культивовані
клітини рослини і тварини, включають латинські назви роду і
видового епітету мікроорганізму (культури рослини чи тварини), до
якого належить штам (культура рослини чи тварини), призначення
штаму (культури рослини чи тварини), абревіатура офіційної
колекції - депозитарію та реєстраційний номер, що був присвоєний
колекцією депонованому об'єкту. 6.3.3.4. Особливості формули винаходу, що стосується способу Визначення "способу" викладено в п.1.4., а ознаки, що
характеризують спосіб як об'єкт винаходу, - в п.2.4. цих Правил. Для усунення невизначеності при характеристиці "способу"
набір ознак повинен містити ознаки, що характеризують не лише
наявність дій з матеріальними об'єктами, а і порядок
(послідовність) їх виконання в часі. Для характеристики дії (заходу, операції тощо) як ознаки
способу треба використовувати дієслова у дійсному стані, у
дійсному способі, у теперішньому часі, в третій особі множини,
наприклад, "нагрівають", "зволожують", "загартовують" тощо. 6.3.3.5. Особливості формули винаходу, що стосуєтьсязастосування за новим призначенням Якщо винахід відноситься до застосування раніш відомих
речовини, штаму мікроорганізму за новим призначенням, у формулі
слід використовувати зазначення цього призначення. При цьому
структура формули має вигляд: "Застосування... (дають назву чи
характеристику відомої речовини, штаму)... для (зазначають
конкретне нове призначення зазначеної речовини, штаму)". 6.3.4. Підпис Формулу винаходу (корисної моделі) підписує заявник у тому ж
порядку, що й заяву про видачу патенту.
6.4. Креслення і(або) інші ілюстративні матеріали Креслення чи інші ілюстративні матеріали подають у вигляді
графічних зображень (власне креслень, графіків, схем, епюр,
діаграм, осцилограм, малюнків тощо), фотографій, таблиць. Малюнки подають у тому випадку, якщо неможливо проілюструвати
опис винаходу (корисної моделі) кресленнями чи схемами. Фотографії
подають як додаток до інших видів графічних матеріалів. У
виняткових випадках фотографії можуть бути подані як основний вид
пояснюючих матеріалів, наприклад, для ілюстрації етапів виконання
хірургічних операцій. У правому верхньому куті кожного аркуша ілюстративних
матеріалів зазначають назву винаходу (корисної моделі), в правому
нижньому куті - прізвище (прізвища) та ініціали винахідника
(винахідників).
6.5. Реферат Реферат є скороченим викладом змісту опису винаходу (корисної
моделі), який включає назву винаходу (корисної моделі),
характеристику галузі техніки, якої стосується винахід, і(або)
галузь його застосування, характеристику суті винаходу (корисної
моделі) із зазначенням технічного результату, якого мають досягти.
Суть винаходу (корисної моделі) в рефераті характеризують шляхом
такого вільного викладу формули, при якому зберігають всі суттєві
ознаки винаходу (корисної моделі). Реферат складають лише для інформаційних цілей. Він не може
братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули
винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки. Реферат не може містити висновки щодо позитивної якості або
цінності винаходу та посилання на теоретичну можливість його
застосування. Інформацію для реферату треба брати з формули та відповідних
розділів опису винаходу. Не слід складати реферат лише на основі
формули винаходу, без звертання до тексту опису. Реферат не може
повністю повторювати пункти формули винаходу. Реферат повинен подаватися у категоризованій формі, що значно
спрощує підготування одноманітних рефератів та створення
автоматизованих баз даних. Категоризований реферат ділиться на певну кількість розділів
(категорій), кожному з яких відповідає певна назва. Для спрощення
їх ідентифікації кожній назві (кожному структурному елементу
тексту реферату) надається спеціальна цифра. Реферат повинен містити такі підрозділи: 1. Об'єкт винаходу. 2. Галузь застосування. 3. Суть винаходу. 4. Альтернативні рішення (якщо вони є). 5. Технічний результат. У тексті реферату треба обов'язково указати назву
структурного елемента, після чого викладають відповідну інформацію
без вживання проміжних (увідних) слів, словосполучень та речень.
Якщо у документі, що реферується, той чи інший елемент структури
тексту (підрозділ) відсутній, його назву не згадують і зберігають
послідовність викладу інших підрозділів. Назву структурного
елемента реферату відділяють від наступної інформації двокрапкою. Середній обсяг тексту реферату повинен містити до 250 слів. Текст реферату слід складати з окремих коротких речень і
уникати складних граматичних зворотів, які мають місце у патентних
формулах. Не слід вживати такі очевидні фрази, як "Даний опис
стосується...", "Винахід, визначений у цьому опису...", "Цей опис
відноситься до...". Слід також уникати правової термінології, що
вживають у формулах опису винаходу та часто використовують такі
слова, як "даний", "значення". Текст реферату слід друкувати без абзаців. Математичні та хімічні формули слід включати у реферат лише у
тих випадках, якщо без їх вживання скласти реферат неможливо. При
цьому їх треба приводити до лінійного виду і вписувати чітко від
руки темними чорнилами або кульковою ручкою. Реферат повинен містити також деякі додаткові відомості,
зокрема, посилання на наявність і кількість залежних пунктів
формули винаходу (корисної моделі); графічних зображень, таблиць. При викладенні додаткових відомостей вживаються такі
скорочення: для слів "незалежний пункт" - н.п.; для слів "залежний пункт" - з.п.; для слова "формула" - ф-ла; для слова "ілюстрація" - іл.; для слова "таблиця" - табл.; для слова "приклад" - пр. Наприклад, для опису винаходу, що містить один незалежний та
один залежний пункти формули, одне креслення та два приклади, у
тексті реферату указують: 1 з.п. ф-ли, 1 іл., 2 пр.; для опису
винаходу, що містить два незалежних (спосіб та пристрій для його
здійснення) та три залежних пункти формули, п'ять креслень та одну
таблицю, указують: 2 н. та 3 з.п. ф-ли, 5 іл., 1 табл.
6.6. Документи, що додаються до заявки
До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за
подання заявки у встановленому розмірі, та документ, що
підтверджує право заявника на зменшення розміру збору, якщо таке
право у заявника є. Ці документи подають разом з заявкою або
протягом двох місяців від дати подання заявки. В останньому
випадку діловодство по заявці не проводять до надходження
зазначених документів. Якщо заявку подають через представника в справах
інтелектуальної власності або іншу довірену особу, до заявки слід
додати видане заявником доручення, що засвідчує його (її)
повноваження. Доручення на представництво перед Відомством видається
довірителем в довільній письмовій формі і не потребує
нотаріального посвідчення. Якщо доручення надійшло до Відомства
мовою оригіналу, до нього додають нотаріально посвідчений переклад
доручення українською мовою. Якщо заявник бажає скористатись правом пріоритету, він
повинен протягом трьох місяців від дати подання заявки до
Відомства подати заяву про пріоритет з посиланням на дату подання
та номер попередньої заявки та посвідчену у встановленому порядку
копію попередньої заявки в перекладі українською мовою. Якщо
попередніх заявок декілька, то додають копії всіх попередніх
заявок. До заявки, по якій просять встановити пріоритет відповідно до
Паризької конвенції по охороні промислової власності і яка
надійшла до Відомства після закінчення 12-місячного строку від
дати подання попередньої заявки, але не пізніше двох місяців після
закінчення 12-місячного строку, додають документ, що підтверджує
наявність незалежних від заявника обставин, які призвели до
неможливості подання заявки в зазначений 12-місячний строк. Копія попередньої заявки подається разом з конвенційною
заявкою або ж протягом 3 місяців від дати надходження останньої до
Відомства.
7. Вимоги до текстового матеріалу заявки
7.1. Вирази, що не підлягають вживанню В тексті опису винаходу (корисної моделі) та інших документів
заявки не можуть вживатись вирази, що суперечать громадському
порядку і моралі, а також зневажливі висловлювання стосовно
винаходів (корисних моделей) та інших результатів творчої
діяльності інших осіб.
7.2. Термінологія та умовні позначення В описі винаходу (корисної моделі) і пояснюючих його
матеріалах використовують стандартизовані терміни і скорочення, а
при їх відсутності - загальновживані в науковій і технічній
літературі. При використанні термінів і позначень, що не мають широкого
вживання в літературі, необхідно пояснити їх значення при першому
вживанні в тексті. Усі умовні позначення слід розшифровувати. В описі і формулі винаходу треба зберігати єдність
термінології, тобто одні і ті ж ознаки в тексті опису винаходу і в
формулі повинні називатися однаково. Вимога єдності термінології
стосується також розмірності фізичних одиниць і умовних позначень,
які використовуються. Для позначення інтервалів між величинами допускається
використання знаку "-" (від і до), в інших випадках слід писати
словами "від" і "до". При вираженні величин у відсотках знак відсотку (%) слід
ставити після числа. Якщо величин декілька, то знак відсотку
ставлять перед їх переліком і відокремлюють від них двокрапкою.Математичні позначення ">", " Математичні позначення ">", " Одиниці вимірювання фізичних величин повинні відповідати
діючій Міжнародній системі одиниць (СВ).
7.3. Бібліографічні дані Бібліографічні дані джерел інформації в документах заявки
наводяться таким чином, щоб можна було знайти це джерело
інформації. У разі посилання на джерела патентної інформації до
складу бібліографічних даних має входити номер документа, країна
патентування, дата публікації, індекс МПК.
7.4. Хімічні формули В документах заявки можуть бути використані хімічні формули. Структурні формули хімічних сполук подають, як правило, на
окремому аркуші (також як і ілюстративні матеріали) з нумерацією
кожної структурної формули як окремої фігури і наведенням посилань
на відповідні позначення. При написанні структурних хімічних формул слід
використовувати загальновживані символи елементів і чітко
вказувати зв'язки між елементами і радикалами.
7.5. Математичні формули В описі і в формулі винаходу (корисної моделі) можуть бути
використані математичні вирази (формули) і символи. Форма подання математичного виразу не регламентується. Всі літери позначення, які є в математичних формулах, мають
бути розшифровані. При цьому розшифровку літерних позначень
подають в порядку їх використання в формулі. Перенос в математичних формулах допускається лише по знаку. Пояснення до формули слід писати стовпчиком і після кожного
рядка ставити крапку з комою.
8. Ілюстративні матеріали
Графічні зображення виконують відповідно до правил креслення,
на щільному, білому, гладкому папері чорними чіткими лініями і
штрихами, які не витираються, без розтушовування і
розмальовування. Масштаб і чіткість зображень вибирають такими, щоб при
репродукуванні з лінійним зменшенням розмірів до 2/3 можливо було
б розпізнати усі деталі. Висота цифр і літер має бути не менше 3.2 мм. Цифри та літери не слід поміщати в дужки, кружки та лапки. На кресленнях використовують переважно прямокутні
(ортогональні) проекції (в різних видах, розрізах і перерізах), в
окремих випадках допускається також використання аксонометричної
проекції. Кожний елемент на кресленні виконують пропорційно всім іншим
елементам за винятком випадків, коли для чіткого зображення
елемента необхідне відрізнення пропорцій. Розміри на кресленнях не позначають, їх наводять, при
необхідності, в описі. Креслення виконують без будь-яких написів, за винятком
необхідних слів, таких як "вода", "пара", "відкрито", "закрито",
"розріз по А-А". Окремі фігури розміщують таким чином, щоб аркуші були
максимально заповненими і креслення можна було читати при
вертикальному розташуванні довших боків аркушу. Якщо фігури, що розміщені на двох і більш аркушах, являють
собою частини єдиного креслення, то їх розміщують таким чином, щоб
це креслення можна було б скомпонувати без пропусків будь-якої з
зображених на різних аркушах фігур. На одному аркуші креслення можна розміщувати декілька фігур,
при цьому слід чітко відмежовувати їх одну від одної. Елементи фігур позначають арабськими цифрами відповідно до
опису винаходу. Одні і ті ж елементи на декількох фігурах,
позначають одними й тими ж цифрами. Позначення, про які не згадують в описі винаходу, на
кресленнях не проставляють і навпаки. Якщо графічні зображення подані у вигляді схеми, то при її
виконанні застосовують стандартизовані умовні графічні позначення. Якщо схема подана у вигляді прямокутників як графічних
позначень елементів, то крім цифрового позначення безпосередньо в
прямокутник, якщо це можливо, вписують і назву елемента. Якщо
розміри графічного зображення елемента не дозволяють цього
зробити, назву елемента можна зазначити на виносній лінії. На схемах одного виду допускається зображення окремих
елементів схем іншого виду (наприклад, на електричній схемі
допускається зображення елементів кінематичних, гідравлічних схем
тощо). Формат фотографій вибирають таким, щоб він не перевершував
зазначені розміри аркушів документів заявки. Фотографії малого
формату подають наклеєними на аркуш установлених розмірів з
дотриманням поліввимог до формату і якості аркушу. Кожне графічне зображення нумерується арабськими цифрами
(фіг. 1, фіг. 2 тощо) незалежно від виду цього зображення
(креслення, схема, графік, малюнок тощо) і нумерації аркушів
відповідно до черговості наведення їх в тексті опису. Якщо опис
винаходу пояснює лише одна фігура, то вона не має нумерації. Графічні зображення не наводяться в описі та формулі
винаходу.
9. Оформлення документів заявки
Всі документи заявки на винахід (корисну модель) слід
оформляти таким чином, щоб можна було зберігати їх тривалий час і
безпосередньо репродукувати в необмеженій кількості копій. Документи заявки друкують на аркушах білого паперу формату
210 х 297 мм. Кожний документ заявки починають на окремому аркуші,
при цьому другий і наступний аркуші нумерують арабськими цифрами. Кожний аркуш використовують лише з одного боку з розміщенням
рядків паралельно меншому боку аркуша. Всі аркуші заявки повинні мати такі поля: ліве - 20; верхнє - 20; праве і нижнє - 10. Всі документи друкують шрифтом чорного кольору. Тексти опису,
формули винаходу і реферату друкують через 2 інтервали з висотою
великих літер не менше 2,1 мм. Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні
символи, математичні і хімічні формули вписують чорнилом, пастою
або тушшю чорного кольору. Не допускається змішаного написання
формул від руки і на друкарській машинці.
10. Подання міжнародної заявки (міжнародна фаза)
10.1. Компетентне одержуюче відомство Патентне відомство відповідно до правила 19 Інструкції є
компетентним для одержання та реєстрації міжнародних заявок, якщо
хоча б один з заявників є громадянином України або особою, яка
проживає на її території, незалежно від того, чи є він заявником
для всіх чи лише для деяких держав. Роботу одержуючого відомства в Україні, передбачену
Договором, виконує НДЦПЕ, керуючись при цьому Договором та
Інструкцією і цими Правилами стосовно не врегульованих
вищезгаданими документами питань. Фізична особа вважається громадянином України або особою, що
проживає на її території, якщо вона є такою згідно з
законодавством України. Будь-яку особу можна вважати також як такою, що проживає в
Україні, якщо вона є власником дійсного і ефективного промислового
чи торгового підприємства в Україні. Відповідно до правила 18.2 (в) Інструкції будь-яку юридичну
особу, якщо вона зареєстрована згідно з законодавством України як
юридична особа, можна вважати громадянином України. Якщо виникають сумніви щодо громадянства заявника чи його
проживання в Україні, НДЦПЕ має право запросити у заявника
документальне підтвердження відповідних фактів.
10.2. Мова міжнародної заявки Патентне відомство як компетентне одержуюче відомство приймає
заявки, викладені російською і англійською мовами.
10.3. Кількість примірників Міжнародну заявку подають до одержуючого відомства в трьох
примірниках, кожний з яких має бути придатний для прямого
репродукування, а перший примірник, що надсилають до Міжнародного
бюро ВОІВ, має бути придатний для прямого репродукування в
необмеженій кількості.
10.4. Адресат і адреса для листування Всю кореспонденцію, що передбачена процедурою Договору,
надсилають на одну адресу на території України в одному
примірнику: якщо в графі IV заяви до міжнародної заявки, передбаченої
правилами 3 і 4 Інструкції, зазначено агента або спільного
представника і його адресу, кореспонденцію надсилають на ім'я цієї
особи і на цю адресу; якщо в графі IV заяви указано адресу для листування,
кореспонденцію надсилають на цю адресу на ім'я заявника,
зазначеного в заяві першим з числа осіб, які мають право подавати
міжнародні заявки до одержуючого відомства, тобто на ім'я
спільного представника згідно з правилом 90.2 (в) Інструкції; якщо графа IV заяви не заповнена, то кореспонденцію
надсилають на ім'я заявника, зазначеного в заяві першим з числа
осіб, які мають право подавати заявки до одержуючого відомства і
на його адресу. Клопотання заявника щодо реєстрації зміни відомостей про
заявника, агента, спільного представника чи винахідника, якщо таке
клопотання надіслане через одержуюче відомство, а не безпосередньо
до Міжнародного бюро ВОІВ, беруть до уваги, і відповідні зміни
адреси і адресата враховують лише за умови, якщо воно містить всі
потрібні відомості (включаючи адресу і транслітерацію) і за умови,
що воно підписане всіма заявниками, яких ці зміни стосуються.
10.5. Мова листування Листування із заявником одержуюче відомство проводить на мові
міжнародної заявки.
10.6. Передача документів по факсимільному зв'язку Якщо документи міжнародної заявки передані до Відомства по
факсимільному зв'язку (правило 92.4 Інструкції), датою подання
цього документа буде вважатися день його передачі до Відомства
(передача останньої частини повного зображення при передачі в
різні дні) тільки за умови, що заявник без нагадувань протягом
14 днів від згадуваної дати забезпечить надходження до НДЦПЕ
оригіналу (і двох копій) переданого таким чином документа разом з
листом, що ідентифікує попередню передачу. Якщо по факсимільному зв'язку передано документ, що
стосується міжнародної заявки, але інший ніж документ міжнародної
заявки, або заміняючі аркуші до неї, НДЦПЕ вирішує, чи слід
надіслати заявнику запит стосовно оригіналу такого документа, і,
при необхідності, робить такий запит.
10.7. Номер справи заявника Кореспонденція, яку надсилають заявнику, повинна містити
посилання на "номер справи заявника" (не більше 12 знаків), якщо
він зазначив цей номер у заяві. Заявник може проставляти "номер
справи заявника" на кожному аркуші міжнародної заявки в лівому
кутку верхнього поля, не нижче 1,5 см від верхнього краю аркуша
(правило 11 Інструкції). Кореспонденція, яку надсилають заявнику, не містить інших
номерів, що використовує заявник, наприклад, вихідних номерів
окремих листів.
10.8. Реєстрація та пересилання міжнародної заявки Міжнародна заявка, що відповідає вимогам ст.11 (1) Договору,
реєструється в тому разі, якщо заявник виконав вимоги п.2 ст.32
Закону і вона не підпадає під положення п.4 ст.5 Закону. При цьому
реєстраційний примірник заявки, по якій сплачено "Основне мито" і
збір (тариф) за пересилання, пересилається до Міжнародного бюро
ВОІВ. Якщо заявка вважається вилученою за несплату заявником
міжнародного мита, реєстраційний примірник надсилають до
Міжнародного бюро ВОІВ з повідомленням про вилучення. Проте в усіх
випадках реєстраційний примірник надсилають до Міжнародного бюро
ВОІВ не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення 14-ти місяців від
дати пріоритету. Якщо реєстраційний примірник заявки надсилають до
Міжнародного бюро, але "мито за пошук" по ній не сплачено, то
копію для пошуку до Міжнародного пошукового органу (ВНДІДПЕ,
м.Москва; Європейське патентне відомство, м.Мюнхен) не передають,
а в реєстраційному примірнику міжнародної заявки робиться
відповідна позначка.
10.9. Відомості про міжнародну заявку Зареєстрований номер і дату міжнародної заявки НДЦПЕ може
повідомити особам, які зазначили номер справи заявника або ім'я
заявника і назву винаходу. Будь-які інші відомості стосовно міжнародної заявки до її
публікації надаються або особисто заявнику (агенту) або за
клопотанням заявника (агента) у письмовій формі - особі, яку
зазначено в цьому клопотанні.
10.10. Копія документа про пріоритет Якщо заявник в заяві, поданій відповідно до Договору, чи в
окремому листі просить одержуюче відомство надіслати до
Міжнародного бюро ВОІВ завірену копію пріоритетного документа, але
не оплатив її підготовку і пересилання, НДЦПЕ повідомляє заявника
про необхідність оплати згідно з діючими тарифами і після
надходження оплати готує і відсилає копію. При цьому
відповідальність за порушення строків з вини заявника несе
заявник.
10.11. Наслідки міжнародної публікації Згідно із ст. 29 (1) Договору міжнародна публікація
міжнародної заявки, що здійснюється російською мовою, має такі ж
наслідки, як і публікація відомостей про заявку, передбачену п. 8
ст. 15 Закону. Якщо міжнародна публікація здійснена іншою (не російською)
мовою, то на підставі ст. 29 (2) Договору вищезазначені наслідки
настають лише після публікації відомостей про цю заявку в порядку,
передбаченому п. 8 ст. 15 Закону, за умови, що заявник подасть до
НДЦПЕ переклад цієї заявки українською мовою.
11. Подання документів заявки
Заяву про видачу патенту, опис і формулу винаходу (корисної
моделі), креслення та реферат подають в трьох примірниках. Решту
документів, зазначених у п.6.6 цих Правил, подають в одному
примірнику. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть
бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - в
3 примірниках.
Додаток 1до Правил складання та подання
заявки на видачу патенту України
на винахід і корисну модель
Необхідне помітити знаком [x] —————————————————————————————————————————————————————————————————— |22. Дата подання|Пріоритет|51. МПК |ЕВ |21. Номер заявки| | заявки | | | | | | | | | | | |————————————————————————————————————————————————————————————————| | Заява До Держпатенту України | | про видачу патенту України 252133, Київ, бул.Лесі Українки,26| | на винахід (корисну модель) Науково-дослідний центр патентної | | експертизи (НДЦПЕ) | | | | Подаючи вказані нижчу документи, прошу (просимо) видати патент | | України на: | | [] винахід | | [] винахід без проведення експертизи заявки по суті | | [] корисну модель | |на ім'я заявника(ів) | | | |71. Заявник(и) —————————————————| | |Код ЗКПО | | |(для українських| | |заявників | | —————————————————| | | |(зазначається повне ім'я або найменування заявника(ів), його(їх)| |повна поштова адреса та код держави згідно зі стандартом | |BOIB CT.3. | |Дані про адресу винахідників-заявників наводяться під кодом 72) | |————————————————————————————————————————————————————————————————| | Прошу (просимо) встановити пріоритет [] заявки [] пунктів фор- | |мули N _____ за датою ___________ | | [] подання попередньої(іх) заяки(ок) в державі-учасниці Паризь-| | кої конвенції (навести дані під кодами 31, 32, 33) | | [] надходження попередньої заявки до Держпатенту України (навес| | та дані під кодом 62) | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |31. Номер поперед-|32. Дата по|33. Код держави|62. Номер та дата| | ньої заявки | дання | подання зая| подання попе-| | | поперед| вки згідно | редньої заяв-| | | ньої за| зі стандар-| ки | | | явки | том | | | | | BOIB CT.3 | | |——————————————————+———————————+———————————————+—————————————————| | | | | | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |54. Назва винаходу (корисної моделі) | | | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Повна поштова адреса для листування, прізвище або найменування | |адресата | | | |Телефон________ Телеграф________ Телекс________ Телефакс________| |————————————————————————————————————————————————————————————————| |74. Прізвище та реєстраційний номер представника у справах інте-| | лектуальної власності | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | Перелік документів, |К-сть|К-сть|Підстави щодо виник- | | що додаються | арк.|прим.|нення права на подан-| |——————————————————————————————+—————+—————|ня заявки і одержання| |[] опис винаходу | | 3 |патенту (без подання | |[] формула винаходу | | 3 |документів), якщо ви-| |[] креслення та інші графічні | | |нахідник(и) не є заяв| | матеріали | | 3 |ником(ами) | |[] реферат | | 3 | | |[] документ про сплату збору | | |[] існує документ про| | за подання заявки | | 1 |передачу права вина- | |[] документ, який підтверджує | | |хідником або робото- | | наявність підстав для змен|| | |давцем правонаступни-| | шення збору | | 1 |ку | |[] документ про депонування | | | | | штаму | | 1 |[] існує документ про| |[] копія попередньої заявки, | | |право спадкування | | яка підтверджує право на | | | | | конвенційний пріоритет | | 1 | | |[] переклад заявки на | | | | | __________________ мову | | 3 | | |[] документ, який підтверджує | | | | | повноважен ня довіреної | | | | | особи (доручення) | | | | |[] інші документи | | | | |——————————————————————————————————————————— | |————————————————————————————————————————————————————————————————| |72. Винахідник(и) |Повна домашня адреса та код дер|Підпис(и) ви-| | (прізвище, |жави згідно зі стандартом |нахідника(ів)| | ім'я та по |BIOB CT.3 (для іноземців - тіль|-заявника(ів)| | батькові) |ки код держави) | | |——————————————————+———————————————————————————————+—————————————| | | | | | | | | | | | | |————————————————————————————————————————————————————————————————| | | |Я (ми) _________________________________________________________| |________________________________________________________________| |прошу (просимо) не згадувати мене (нас) як винахідника(ів) при | |публікації відомостей стосовно заявки та патенту | | | |Підпис(и) винахідника(ів) ______________________________________| |————————————————————————————————————————————————————————————————| |Підпис(и) заявника(ів) _________________________________________| |________________________________________________________________| | | | | |Дата підпису Якщо заявником виступає юридична | | особа, підпис її керівника з заз-| | М.П. наченням посади скріплюється пе- | | чаткою. Якщо всі винахідники вис-| | тупають заявниками, їх підписи | | наводяться під кодом 72 | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
