З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадяниновінезаконними діями органів дізнання,
попереднього слідства, прокуратури і суду
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 1, ст. 1 )
Стаття 1. Відповідно до положень цього Закону підлягає
відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як
обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою,
незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду
кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту
на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших
процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи
виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного
накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів,
передбачених законами України "Про оперативно-розшукову
діяльність" ( 2135-12 ), "Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 ) та іншими актами
законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана
шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини
посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства,
прокуратури і суду.
Стаття 2. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в
порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину,
відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі
обвинуваченого у вчиненні злочину; 3) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття
кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини
першої цієї статті; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення. Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1
цього Закону оперативно-розшуковими заходами до порушення
кримінальної справи, виникає за умови, що протягом шести місяців
після проведення таких заходів не було прийнято рішення про
порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке
рішення було скасовано.
Стаття 3. У наведених в статті 1 цього Закону випадках
громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив
внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по
них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді
господарського товариства, учасником якого був громадянин, та
прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші
цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом,
вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які
здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке
накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати
та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому
юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Стаття 4. Відшкодування шкоди у випадках, передбачених
пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок
коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1
статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з
урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час
відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального
покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Майно, зазначене в пункті 2 статті 3 цього Закону,
повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі
його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ,
організацій, яким воно передано безоплатно. Вартість жилих
будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо
зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від
надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною
передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина.
Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін,
що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди. У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким
майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для
відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості)
відшкодовується за рахунок державного бюджету. Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент
прийняття рішення про відшкодування шкоди. У разі пошкодження
майна завдана шкода відшкодовується повністю. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли
незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури
і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до
порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього
додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні
громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що
призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним
своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми,
інших негативних наслідків морального характеру.
Стаття 5. У разі смерті громадянина право на відшкодування
шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 і 4 статті 3 цього
Закону, у встановленому законодавством порядку переходить до його
спадкоємців.
Стаття 6. Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку
з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з
незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути
поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості
цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення
посади, а також наявність інших передбачених законом підстав, що
перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано
державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота
(посада) надається громадянинові не пізніше місячного терміну з
дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту
набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення
постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи за відсутністю
події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або
недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, запис
про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці,
визнається недійсним. На вимогу громадянина власник або
уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат
трудової книжки без запису, який визнано недійсним.
Стаття 7. Термін перебування під вартою, термін відбування
покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у
зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади),
зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу
роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного
стажу. Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи
осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі
тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині
першій цієї статті, враховується при наданні робітникам,
службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому
числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному
страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також
при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років,
при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів)
залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при
виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу
років.
Стаття 8. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах
періоди, зазначені в частині першій статті 7 цього Закону, на
вибір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються до
роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному
притягненню до кримінальної відповідальності або яку він мав
після звільнення від кримінальної відповідальності чи після
відбування покарання.
Стаття 9. Місцеві органи влади і самоврядування протягом
місяця з дня звернення повертають громадянинові, який втратив
право користування жилим приміщенням внаслідок незаконного
засудження, жиле приміщення, яке він займав раніше, а якщо воно не
збереглося в натурі, протягом шести місяців з дня звернення
громадянина позачергово надають йому в тому ж населеному пункті
рівноцінне впорядковане жиле приміщення з урахуванням складу сім'ї
та діючих норм жилої площі.
Стаття 10. Якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням
був позбавлений військових або інших звань, а також державних
нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди.
Стаття 11. У разі постановлення виправдувального вироку,
закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину,
відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі
громадянина у вчиненні злочину, а також у разі закриття справи про
адміністративне правопорушення орган дізнання, слідчий, прокурор
або суд зобов'язані роз'яснити громадянинові порядок поновлення
його порушених прав і відшкодування іншої шкоди, а також на його
прохання в місячний термін письмово повідомити про своє рішення
трудовий колектив або громадські організації за місцем проживання. Якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до
кримінальної відповідальності, застосування до нього як
запобіжного заходу взяття під варту чи накладення на нього
адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
були опубліковані в пресі, то на вимогу цього громадянина, а в
разі його смерті на вимогу його родичів чи органу дізнання,
слідчого, прокурора або суду редакції протягом одного місяця
роблять повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина,
відповідно до статті 37 Закону України "Про друковані засоби
масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ).
Стаття 12. Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах
1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган
провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня
звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання,
попереднього слідства, прокуратури і суд, про що виносять
постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в
касаційному порядку або в порядку нагляду, зазначені дії провадить
суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про
відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного
процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а
ухвалу суду - до суду вищої інстанції в касаційному порядку.
Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із
скаргою до відповідного прокурора.
Стаття 13. Питання про відшкодування моральної шкоди за
заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного
законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою
статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин
справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під
слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного
мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування
під слідством чи судом.
Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування
шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього
слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до
суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням
відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи
прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових
витрат.
Стаття 15. Поновлення службових, пенсійних, житлових, інших
особистих і майнових прав та відшкодування іншої шкоди, завданої
військовослужбовцю Збройних Сил України, Прикордонних військ
України, Національної гвардії України, інших військових формувань,
створюваних відповідно до законодавства України, а також особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України,
провадиться за правилами, встановленими цим Законом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 1 грудня 1994 рокуN 266/94-ВР
