КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 22 грудня 1994 р. N 865
Київ
Про затвердження Положення про порядокпроведення державної експертизи та оцінки
запасів корисних копалин
Відповідно до статті 45 Кодексу України про надра
( 132/94-ВР ) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
Затвердити Положення про порядок проведення державної
експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що додається.
Прем'єр-міністр України В. МАСОЛ
Перший заступник МіністраКабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО
Кабінету Міністрів України І. ДОЦЕНКО
Інд.19
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 22 грудня 1994 р. N 865
ПОЛОЖЕННЯпро порядок проведення державної експертизи
та оцінки запасів корисних копалин
1. Це Положення визначає порядок проведення державної
експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
2. Метою державної експертизи та оцінки запасів корисних
копалин є: об'єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на
основі єдиних науково-методичних критеріїв; забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин
і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам
використання; створення умов для найповнішого, економічно раціонального і
комплексного використання родовищ корисних копалин при дотриманні
вимог щодо охорони надр і навколишнього природного середовища; порівняльна оцінка кількісних та якісних показників запасів
корисних копалин, їх географо-економічних, гірничо-геологічних,
гідрогеологічних та інших умов залягання для визначення реальної
промислової цінності розвіданих родовищ корисних копалин.
3. Основними завданнями державної експертизи та оцінки
запасів корисних копалин є: оцінка достовірності розвіданих запасів корисних копалин і
наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та
аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей
формування і розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного
складу і технологічних властивостей, гірничо-геологічних,
гідрогеологічних та інших умов залягання; встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку
запасів всіх корисних копалин з урахуванням їх раціонального
використання і наявних у них корисних компонентів; визначення кількості та якості запасів корисних копалин,
ступеня їх вивченості і підготовленості до промислового освоєння; оцінка промислового значення запасів корисних копалин за
умови їх найповнішого і економічно раціонального вилучення та
використання на основі сучасних промислових технологій видобутку і
переробки; оцінка відповідності наявного у надрах родовищ вмісту
речовин, що негативно впливають на навколишнє природне середовище
і здоров'я людей під час видобутку, переробки і використання
корисних копалин, а також складування відходів виробництва,
вимогам стандартів, нормативів і лімітів, санітарно-гігієнічних
норм і правил, затверджених у встановленому порядку.
4. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин
базуються на принципах: наукової обгрунтованості, незалежності, об'єктивності і
комплексності; узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів
суспільства; узгодження довгострокових державних інтересів у збереженні
запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр; дотримання законодавства України.
5. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин
провадиться з урахуванням таких пріоритетів: створення умов для раціонального використання розвіданих
запасів корисних копалин; збереження навколишнього природного середовища від
наднормативного шкідливого впливу робіт, пов'язаних з
користуванням надрами.
6. Залежно від вивченості і промислового призначення запасів
корисних копалин державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо оцінених
родовищ для визначення їх промислового значення; оцінкою запасів корисних копалин розвіданих родовищ
призначених для проектування і будівництва нових, продовження
терміну дії працюючих гірничодобувних і переробних підприємств.
7. Проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних
копалин здійснює Державна комісія України по запасах корисних
копалин (далі - ДКЗ).
8. Державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних
копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також
запаси корисних копалин, додатково розвідані у процесі розробки
родовищ.
9. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин
проводиться на підставі звітів про геологічне вивчення родовищ
корисних копалин з підрахунками їх запасів та геолого-економічною
оцінкою промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка
родовищ корисних копалин).
10. Відповідно до ступеня вивченості родовищ корисних копалин
державна експертиза може проводитися за матеріалами
геолого-економічної оцінки: попередньо оцінених родовищ корисних копалин; родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового
освоєння; родовищ корисних копалин, які перебувають в експлуатації, за
результатами гірничодобувних і додатково проведених
геологорозвідувальних робіт.
11. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних
копалин повинні містити: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин,
їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних,
гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для
прийняття обгрунтованих проектних рішень щодо способу і системи
видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і
визначення граничних показників кондицій; техніко-економічне обгрунтування кондицій для підрахунку
запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше комплексне і
економічно раціональне вилучення з надр запасів основних та
спільно залягаючих корисних копалин, а також наявних у них
корисних компонентів, на основі використання існуючих прогресивних
промислових технологій видобутку і переробки мінеральної сировини
за умови дотримання вимог охорони надр та навколишнього природного
середовища; підрахунок запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від
експлуатації родовища за одним або кількома варіантами кондицій з
визначенням прогнозних показників підприємницької діяльності
гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття
рішення про інвестування проекту його будівництва; спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами.
12. Техніко-економічне обгрунтування кондицій для підрахунку
запасів корисних копалин виконується для всіх родовищ, які
подаються на державну експертизу, з деталізацією, що відповідає
складності їх геологічної будови та ступеню економічного ризику у
прийнятті подальших проектних рішень, а саме: для малих і середніх родовищ корисних копалин місцевого
значення та родовищ, розвіданих для продовження терміну служби
діючих підприємств, які не реконструюються і зберігають
номенклатуру продукції та потужність, кондиції можуть бути
обгрунтовані укрупненими розрахунками на основі доведеної аналогії
з родовищем, яке експлуатується, або технічного завдання
замовника, якщо його положення не суперечать нормативним
документам і техніко-економічним показникам суміжних підприємств; для великих, а також середніх родовищ корисних копалин
місцевого значення з нетрадиційними умовами розробки, збагачення,
транспортування мінеральної сировини і охорони навколишнього
природного середовища та родовищ корисних копалин
загальнодержавного значення кондиції обгрунтовуються прямими
розрахунками згідно з типовою методикою ДКЗ із залученням
фактичних техніко-економічних показників розробки
родовищ-аналогів; для великих родовищ цінних корисних копалин, які не мають
аналогів в Україні, на доповнення до обгрунтування кондицій за
типовою методикою ДКЗ наводяться техніко-економічні показники
зарубіжних підприємств, які експлуатують родовища того ж
геолого-промислового типу, і укрупнені розрахунки ефективності
гірничопереробного підприємства, що проектується, виходячи з
міжнародних цін на дану мінеральну сировину.
13. Техніко-економічні обгрунтування кондицій для підрахунку
запасів корисних копалин розробляються за дорученням користувачів
надр спеціалізованими проектними і науково-дослідними інститутами,
геолого-економічними підрозділами геологічних підприємств, іншими
суб'єктами підприємництва, які можуть забезпечити кваліфіковане
проведення цих робіт.
14. Порядок розроблення техніко-економічних обгрунтувань
кондицій на мінеральну сировину та геолого-економічної оцінки
родовищ корисних копалин установлюється ДКЗ.
15. Запаси корисних копалин підлягають підрахунку і обліку
за класами геологічної вивченості, та групами промислового
значення. За ступенем геологічної вивченості запаси корисних копалин
поділяються на два класи: до першого класу належать розвідані (доведені) запаси
корисних копалин, кількість, якість, технологічні властивості,
гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких
вивчені з повнотою, достатньою для їх промислового освоєння; до другого класу належать попередньо оцінені (ймовірні)
запаси корисних копалин, кількість, якість, технологічні
властивості, гірничо-геологічні та інші умови залягання яких
вивчені з повнотою, достатньою для техніко-економічного
обгрунтування доцільності промислового освоєння чи
дослідно-промислової експлуатації родовища. За промисловим значенням запаси корисних копалин поділяються
на три групи: балансові - запаси, які на момент оцінки згідно з
техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно
видобути і використати при сучасній техніці і технології видобутку
та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання
вимог раціонального використання надр і охорони навколишнього
природного середовища; умовно балансові - запаси, ефективність видобутку і
використання яких на момент оцінки не може бути однозначно
визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових
запасів, але не можуть бути використані через не вирішені на
момент оцінки правові, екологічні та інші питання; позабалансові - запаси, видобуток і використання яких на
момент оцінки є економічно недоцільними, але які в майбутньому
можуть стати об'єктом промислового значення.
16. Вимоги до змісту, структури та оформлення матеріалів
геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, які подаються
на експертизу і оцінку ДКЗ, визначаються цією Комісією.
17. Єдині принципи підрахунку і державного обліку запасів
корисних копалин за станом їх вивченості і народногосподарським
значенням, умови, що визначають ступінь підготовленості родовищ
для промислового освоєння, встановлюються Класифікацією запасів
родовищ і прогнозних ресурсів корисних копалин.
18. Матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних
копалин подаються ДКЗ користувачами надр, які проводять пошуки,
розвідку чи експлуатацію родовищ корисних копалин, або замовниками
цих робіт.
19. Після одержання матеріалів геолого-економічної оцінки
родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр
чи замовниками, які подали матеріали, на виконання робіт з
експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в
обумовлений у договорі термін. Порядок визначення вартості цих
робіт встановлюється ДКЗ.
20. Проведення державної експертизи і оцінки запасів корисних
копалин ДКЗ здійснює за допомогою своїх експертів -
висококваліфікованих спеціалістів у галузі розвідки, видобування і
переробки корисних копалин та економіки мінеральної сировини, які
залучаються до роботи в Комісії на договірних засадах.
21. На експертів ДКЗ покладаються: дослідження, перевірка і аналіз (експертиза) поданих
матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин і
підготовка висновків щодо повноти та якості проведених
геологорозвідувальних робіт, достовірності запасів корисних
копалин і підготовленості їх до економічно раціонального
промислового освоєння, відповідності прийнятих кондицій для
підрахунку запасів корисних копалин геологічним та економічним
умовам родовища, відповідності запланованих чи здійснюваних
способів видобутку і переробки, а також напрямів використання
корисних копалин вимогам законодавчих та інших нормативних актів з
природокористування; визначення (оцінка) кількості та якості запасів корисних
копалин, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх
залягання відповідно до вимог кондицій.
22. Висновки експертів ДКЗ розглядаються на попередніх
засіданнях, на яких опрацьовуються проекти рішень Комісії.
23. Рішення ДКЗ приймаються на пленарних засіданнях і
оформляються протоколами. Своїми рішеннями ДКЗ забезпечує
здійснення єдиної політики у встановленні принципів оцінки запасів
корисних копалин, опрацюванні кондицій на мінеральну сировину,
визначенні підготовленості родовищ до промислового освоєння
відповідно до законодавства України та Класифікації запасів
родовищ і прогнозних ресурсів корисних копалин.
24. У разі коли подані на експертизу матеріали не дозволяють
достовірно оцінити кількість і якість запасів корисних копалин, їх
промислове значення, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші
умови залягання, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних
копалин і всі матеріали повертаються користувачам надр чи
замовникам, які їх подали.
25. Повторна державна експертиза і оцінка запасів родовищ
корисних копалин провадиться, якщо перегляд вимог стандартів і
технічних умов щодо якості або кількості корисних копалин,
технології їх переробки призводить до зменшення сумарних
розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх більш
як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають
повторній оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових
геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають
більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або
якщо списані і передбачені до списання розвідані запаси як такі,
що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за
техніко-економічними (гірничотехнічними) умовами родовищ,
перевищують нормативи, встановлені законодавством. Повторна державна експертиза і оцінка запасів корисних
копалин здійснюється у порядку, передбаченому цим Положенням.
26. ДКЗ систематично проводить аналіз державного балансу
запасів корисних копалин і готує пропозиції для користувачів надр
щодо подання на державну експертизу геолого-економічних оцінок
родовищ корисних копалин.
27. Позитивна експертиза і оцінка запасів корисних копалин
родовищ є підставою для взяття їх на державний облік і зарахування
до державного фонду родовищ корисних копалин.
28. Надання спеціальних дозволів (ліцензій) на право
експлуатації родовищ, надання земельних і гірничих відводів
здійснюються після державної експертизи і оцінки запасів корисних
копалин.
29. Проектування і будівництво підприємств з видобутку і
переробки корисних копалин та їх видобуток здійснюються тільки
після державної експертизи і оцінки запасів корисних копалин.
