У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР
Про посилення боротьби з одержаннямнетрудових доходів
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1986, N 22, ст. 364 )
( Указ затверджено Законом N 4922-XI ( v4922400-86 )від 19.06.86 )
{ Указ не застосовується на території Українизгідно із Законом
N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }
З метою посилення боротьби з одержанням нетрудових доходів
Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є:
Встановити, що самовільне використання з корисливою метою
транспортних засобів, машин або механізмів, що належать
підприємствам, установам, організаціям, тягне за собою накладення
адміністративного стягнення у вигляді штрафу на громадян у розмірі
до ста карбованців і на службових осіб - до двохсот карбованців, а
на водіїв транспортних засобів - накладення штрафу в розмірі до
ста карбованців або позбавлення права керування транспортними
засобами на строк до одного року, з відшкодуванням майнової шкоди.
2. Ухилення від подання декларації про доходи від заняття
кустарно-ремісничим промислом, іншою індивідуальною трудовою
діяльністю або про інші доходи, що оподатковуються прибутковим
податком, та в інших випадках, коли подання декларації передбачене
законодавством, чи несвоєчасне подання декларації або включення до
неї завідомо перекручених даних тягне за собою накладення
адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу в
розмірі від п'ятдесяти до ста карбованців.
Ті самі дії, вчинені після накладення адміністративного
стягнення за такі ж порушення, тягнуть за собою кримінальну
відповідальність і караються виправними роботами на строк до двох
років або штрафом від двохсот до однієї тисячі карбованців.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
частиною першою цієї статті, розглядаються адміністративними
комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у
містах Рад народних депутатів. Протоколи про такі порушення
складають уповноважені на те службові особи фінансових органів або
працівники міліції.
3. Порушення порядку заняття кустарно-ремісничими промислами
та іншою індивідуальною трудовою діяльністю тягне за собою
накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі
від п'ятдесяти до ста карбованців з конфіскацією виготовленої
продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
4. Заняття кустарно-ремісничим промислом або іншою
індивідуальною трудовою діяльністю, щодо яких є спеціальна
заборона, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у
вигляді штрафу розмірі від п'ятдесяти до ста карбованців з
конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і
сировини.
Заняття кустарно-ремісничим промислом або іншою
індивідуальною трудовою діяльністю, щодо яких є спеціальна
заборона, якщо воно вчинене після накладення адміністративного
стягнення за таке ж порушення, тягне за собою кримінальну
відповідальність і карається виправними роботами на строк до двох
років або штрафом від двохсот до однієї тисячі карбованців, з
конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і
сировини.
Заняття кустарно-ремісничим промислом або іншою
індивідуальною трудовою діяльністю, щодо яких є спеціальна
заборона, вчинюване у значних розмірах або з використанням
найманої праці, а так само особою, раніше судимою за заняття
забороненими видами індивідуальної трудової діяльності, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією
майна.
5. Скуповування у державних або кооперативних магазинах
печеного хліба, борошна, крупів та інших харчових продуктів для
годування худоби і птиці, а так само згодовування худобі і птиці
скуплених у магазинах печеного хліба, борошна, крупів та інших
харчових продуктів тягне за собою накладення адміністративного
стягнення у вигляді штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста
карбованців.
Ті самі дії, вчинені після накладення адміністративного
стягнення за такі ж порушення, або систематично, або у великих
розмірах, тягнуть за собою кримінальну відповідальність і
караються виправними роботами на строк до двох років або штрафом
від ста до п'ятисот карбованців.
6. Внести до законодавчих актів СРСР такі зміни і доповнення:
1) Статтю 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 20 лютого
1962 року "Про посилення кримінальної відповідальності за
хабарництво" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1962 р., N 8, ст. 85)
викласти в такій редакції:
"1. Одержання службовою особою особисто або через посередників
у будь-якому вигляді хабара за виконання або невиконання в
інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії, яку службова особа
повинна була або могла вчинити з використанням свого службового
стану, -
карається позбавленням волі на строк до десяти років з
конфіскацією майна.
Ті самі дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб, або
неодноразово, або поєднані з вимагательством хабара, або одержання
хабара у великому розмірі -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті,
вчинені службовою особою, яка займає відповідальний стан, або
раніше судилася за хабарництво, чи одержала хабара в особливо
великому розмірі, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна і з засланням на строк від
двох до п'яти років чи без заслання, а при особливо обтяжуючих
обставинах - смертною карою з конфіскацією майна";
2) в Основах законодавства Союзу РСР і союзних республік про
працю, затверджених Законом СРСР від 15 липня 1970 року (Відомості
Верховної Ради СРСР, 1970 р., N 29, ст. 265; 1983 р., N 33, ст.
507; 1984 р., N 24, ст. 422):
частину першу статті 17 доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі
дрібного) державного або громадського майна, встановленого вироком
суду, що набрав законної сили, або постановою органу, до
компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення
або застосування заходів громадського впливу";
з частини другої статті 49 виключити слова "але не більше
повного розміру заподіяної шкоди";
пункт 5 статті 56 викласти в такій редакції:
"5) звільнення (пункти 3, 4, 7 і 8 статті 17);"
частину другу статті 106 після слів "за шкоду, заподіяну
підприємству, установі, організації" доповнити словами
"розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих
видів майна та інших цінностей, а також";
3) в Основах цивільного законодавства Союзу РСР і союзних
республік, затверджених Законом СРСР від 8 грудня 1961 року
(Відомості Верховної Ради СРСР, 1961 р., N 50, ст. 525; 1981 р.,
N 44, ст. 1184):
частину другу статті 40 після слів "встановлюваним
погодженням сторін" доповнити словами "якщо інше не передбачено
законодавством Союзу РСР і союзних республік";
у частині першій статті 88 слова "підлягає відшкодуванню у
повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду" замінити словами
"підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, в повному
обсязі за винятком випадків, передбачених законодавством
Союзу РСР";
4) частину другу статті 14 Основ законодавства Союзу РСР і
союзних республік про адміністративні правопорушення (Відомості
Верховної Ради СРСР, 1980 р., N 44, ст. 909; 1982 р., N 49,
ст. 934) викласти в такій редакції:
"При необхідності підвищення відповідальності за окремі види
адміністративних правопорушень законодавчими актами союзних
республік може бути встановлено штраф щодо громадян - до
п'ятдесяти карбованців і службових осіб - до ста карбованців,
законодавчими актами СРСР - щодо громадян - до ста карбованців і
службових осіб - до двохсот карбованців, а за корисливі
адміністративні правопорушення штраф щодо громадян - до двохсот
карбованців і службових осіб - до трьохсот карбованців";
5) статті 1 і 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від
3 грудня 1982 року "Про посилення боротьби з дрібним розкраданням
державного або громадського майна" (Відомості Верховної Ради СРСР,
1982 р., N 49, ст. 933) викласти в такій редакції:
"1. Встановити, що особа, яка вчинила дрібне розкрадання
державного або громадського майна, якщо її дії не тягнуть за собою
кримінальної відповідальності, піддається адміністративній
відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від двадцяти до
двохсот карбованців або виправних робіт на строк від одного до
двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку або
заходам громадського впливу, з відшкодуванням майнової шкоди.
2. Особи, які вчинили розкрадання державного або громадського
майна, поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної
відповідальності або застосуванням до них заходів громадського
впливу, позбавляються всіх видів премій протягом періоду, який
встановлюється адміністрацією за погодженням з трудовим колективом
або з профспілковим комітетом (профспілковим бюро) підприємства,
установи, організації, його структурного підрозділу чи радою
бригади. Вони також позбавляються винагороди за підсумками річної
роботи, пільгових путівок до будинків відпочинку або санаторіїв;
їм може бути за пропозицією трудового колективу адміністрацією
підприємства, установи, організації за погодженням з профспілковим
комітетом перенесено черговість на одержання жилої площі";
6) статтю 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 лютого
1977 року "Про порядок застосування заходів адміністративного
стягнення до осіб, звільнених від кримінальної відповідальності
згідно з статтею 43 Основ кримінального законодавства Союзу РСР і
союзних республік" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1977 р., N 7,
ст. 117; 1982 р., N 49, ст. 934) після слів "штраф у розмірі до
ста карбованців" доповнити словами "а за корисливі
правопорушення - до двохсот карбованців);
7) у Положенні про матеріальну відповідальність робітників і
службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі,
організації, затвердженому Указом Президії Верховної Ради СРСР від
13 липня 1976 року ( v4204400-76 ) (Відомості Верховної Ради СРСР,
1976 р., N 29, ст. 427; 1983 р., N 5, ст. 74, N 47, ст. 723):
частину першу статті 2 після слів "Матеріальна
відповідальність, як правило, обмежується певною частиною
заробітку робітника або службовця" доповнити словами "і не
повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за
винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР";
частину четверту статті 13 викласти в такій редакції:
"Законодавством Союзу РСР може бути установлено окремий
порядок визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, в
тому числі в кратному обчисленні, заподіяної підприємству,
установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею
або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих
випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний
розмір".
7. Цей Указ ввести в дію з 1 липня 1986 року.
8. Доручити Президіям Верховних Рад союзних республік
привести законодавство союзних республік у відповідність з цим
Указом.
Голова Президії
Верховної Ради СРСР А.ГРОМИКО
Секретар Президії
Верховної Ради СРСР Т.МЕНТЕШАШВІЛІ
Москва, Кремль. 23 травня 1986 р.N 4719-XI
