СУДОВА КОЛЕГІЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР

                           У Х В А Л А

 від 29.10.87
 

     Одержання лікарем винагороди за належне виконання своїх
   професійних обов'язків, а не за виконання функцій службової
    особи, не може розглядатися як одержання хабара
 

                             (Витяг)
 

     Вироком Берегівського  районного народного суду С.  засуджено
за ч.  2 ст.  168 КК України  (  2002-05  ).  Касаційна  інстанція
залишила вирок без змін.     С. визнано винним у тому, що, працюючи завідуючим хірургічним
відділенням центральної    районної    лікарні,    він    протягом
1983-1986 рр.  неодноразово одержував  хабарі  від  громадян,  які
перебували  на  лікуванні,  та їх родичів за проведення операцій і
забезпечення догляду за хворими.  Разом С.  одержав хабарі на суму
566 крб.     Перший заступник  Голови  Верховного  Суду  України порушив у
протесті питання про скасування всіх постановлених у справі рішень
і  закриття  провадження  в  ній  за відсутністю в діях С.  складу
злочину.  Судова   колегія   Верховного   Суду   України   протест
задовольнила, вказавши на таке.     Відповідно до ст.  168 КК України  (  2002-05  )  кримінальна
відповідальність за одержання хабара настає у разі,  коли службова
особа одержала винагороду за виконання чи невиконання в  інтересах
того, хто дає хабар, будь-якої дії, яку вона повинна була чи могла
вчинити з використанням свого службового становища.     За матеріалами  справи вбачається,  що названі у вироку хворі
госпіталізовані  без  сприяння   у   цьому   С.   як   завідуючого
відділенням.  Висновки  С.  про  необхідність  проведення операцій
зроблені  ним  за  медичними   показаннями   (що   підтверджується
судово-медичною експертизою) до передачі йому винагород. Хворих та
їх рідних С. повідомляв, що операцію буде робити він особисто.     За показаннями свідків К.,  Ч.,  Б. вони за своєю ініціативою
передавали  С.  винагороду  за  якісне  проведення   операцій   як
лікарем-хірургом  і  за післяопераційний догляд,  тобто за належне
виконання ним професійних обов'язків,  а не за  виконання  функцій
службової  особи.  У  зв'язку  з  цим  у  діях С.  відсутній склад
злочину, передбачений ч. 2 ст. 168 КК України ( 2002-05 ).     На підставі   викладеного   судова  колегія  Верховного  Суду
України постановлені судові рішення щодо  С.  скасувала  і  справу
провадженням закрила за відсутністю в його діях складу злочину.

 Бюлетень законодавства і юридичної практики України,
 1993, N 4, стр. 163