ПРЕЗИДІЯ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

                        П О С Т А Н О В А

                            22.01.1988
 

                             (Витяг)

     Вироком Орджонікідзевського    районного    народного    суду
м. Харкова З.  засуджено за ч.1 ст.  101 КК України ( 2341-14 ) до
шести років шести місяців позбавлення волі за умисне нанесення  Г.
у  промисловій  зоні  ВТУ  удару  заточеним  предметом  у живіт із
заподіянням тому тяжкого тілесного ушкодження.

     Відповідно до ст.  43  КК  України  йому  частково  приєднано
невідбуте  за  попереднім  вироком покарання у вигляді одного року
шести місяців позбавлення волі і остаточно призначено вісім  років
позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 26 КК України ( 2341-14 ) З.
визнано особливо небезпечним рецидивістом.

     Ухвалою судової колегії  Харківського  обласного  суду  вирок
залишено без змін.

     Перший заступник  Голови  Верховного  Суду  України порушив у
протесті питання  про  зміну  вироку  -  виключення  вказівки  про
визнання  З.  особливо  небезпечним  рецидивістом  та  пом'якшення
покарання   з   урахуванням   обставин   справи    і    позитивної
характеристики за місцем його відбування.

     Президія обласного  суду  протест  задовольнила,  вказавши на
таке.

     Суд зобов'язаний був вказати,  з яких підстав, крім наявності
судимостей,  дану  особу  необхідно  визнати  особливо небезпечним
рецидивістом.  У даній же справі  суд  цю  вимогу  не  виконав.  З
матеріалів  справи  видно,  що  З.  заподіяв поранення на прохання
потерпілого.  У вчиненому розкаявся,  у  місцях  позбавлення  волі
характеризувався позитивно.  Все це свідчить про необгрунтованість
визнання його особливо небезпечним рецидивістом і дає підстави для
пом'якшення покарання.

     Тому президія  обласного  суду  постановлені  щодо З.  судові
рішення змінила, пом'якшивши йому міру покарання за ч.1 ст. 101 КК
України   (  2341-14  )  до  чотирьох  років  позбавлення  волі  і
приєднавши на підставі ст.  43 КК України один рік  шість  місяців
позбавлення  волі,  не  відбуті  за попереднім вироком,  остаточно
визначила  покарання  у  вигляді   п'яти   років   шести   місяців
позбавлення   волі.   Вказівку   суду  про  визнання  З.  особливо
небезпечним рецидивістом з вироку виключено.