ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 1 від 03.02.89м.Київ
vd890203 vn1
Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за спекуляцію та виконання постановиПленуму Верховного Суду України з цього питання
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ПленумуВерховного Суду України
N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
Обговоривши матеріали узагальнення судової практики у справах
про спекуляцію, Пленум Верховного Суду України відмічає, що суди
України в основному правильно вирішують справи даної категорії. Разом з тим суди допускають ще немало помилок у застосуванні
законодавства про відповідальність за спекуляцію. До провадження судів іноді приймались неповно розслідувані
справи, по яких не з'ясовувались джерела придбання предметів
спекуляції, а також особи, які відпускали дефіцитні товари
завідомо для спекуляції, в зв'язку з чим не всі учасники злочину
притягались до відповідальності. Мали місце випадки неповного,
поверхового дослідження у судових засіданнях обставин справи.
Іноді висновки про винність у спекуляції обгрунтовувались лише на
показаннях підсудних, не підкріплених іншими об'єктивними
доказами. Допускались факти неправильної кваліфікації дій винних
осіб, помилки у відмежуванні спекуляції від інших складів
злочинів. Суди Донецької, Дніпропетровської, Одеської та інших областей
по деяких справах призначали безпідставно м'які міри покарання
особам, які вчинили спекуляцію неодноразово, у великому і особливо
великому розмірах. В той же час у ряді випадків призначалось
невиправдано суворе покарання особам, котрі вчинили спекуляцію
вперше у невеликих розмірах, виправлення та перевиховання яких
можливе без ізоляції від суспільства. Допускалися помилки і при
застосуванні додаткових мір покарання. Не завжди конфіскація майна застосовувалась у випадках, коли
це за законом є обов'язковим. Деякі суди всупереч роз'ясненням, що
містяться в зазначеній постанові Пленуму, не вирішували питань про
конфіскацію вилучених предметів спекуляції, стягнення із
засуджених грошей і цінностей, нажитих злочинним шляхом. Не зжиті недоліки і в профілактичній роботі судів. Окремі
ухвали в ряді справ мали інформаційний характер, у них не
вказувалося на порушення та упущення в діяльності торговельних,
постачальницьких та інших організацій. Деякі суди не реагували на
факти несвоєчасного накладення арешту на майно та інші порушення
законодаства при розслідуванні справ. Помилки судів у застосуванні
законодавства в справах цієї категорії не завжди своєчасно
виправлялись обласними і Київським міським судами.( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судів на зазначені недоліки в застосуванні
законодавства про відповідальність за спекуляцію та виконанні
постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 червня 1982 р.
( v0004700-82 ) з цього питання. Зобов'язати суди вжити заходів
до усунення цих недоліків та підвищення якості вирішення справ
про спекуляцію. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від
04.06.93 ) 2. Судам належить посилити вимогливість до якості
попереднього слідства і дізнання, звернувши особливу увагу на
виявлення й притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних
до злочину, а також встановлення джерел придбання предметів
спекуляції. При виявленні неповноти або неправильності попереднього
слідства чи дізнання суд зобов'язаний вживати залежних від нього
заходів до поповнення допущених прогалин. Якщо неповнота або
неправильність попереднього слідства чи дізнання не можуть бути
поповнені у судовому засіданні, справу належить надіслати на
додаткове розслідування. 3. При розгляді справ даної категорії судам необхідно
неухильно додержувати вимог закону про індивідуалізацію покарання,
застосовуючи передбачені ст.154 КК України ( 2002-05 ) суворі міри
покарання до осіб, які вчинили спекуляцію неодноразово або за
попереднім зговором групою осіб, у великому та особливо великому
розмірі, для котрих нетрудові доходи є джерелом паразитичного
існування. В той же час слід ширше застосовувати покарання, не
пов'язані з позбавленням волі, до засуджених, які вперше вчинили
спекуляцію в невеликих розмірах, займаються суспільно корисною
працею, коли їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції
від суспільства.( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) 4. Вказати судам на необхідність суворого додержання вимог
закону про застосування до засуджених за спекуляцію додаткового
покарання у вигляді конфіскації майна. Незастосування конфіскації
майна при засудженні за ч.2 або за ч.3 ст.154 КК України можливе
лише за наявності виняткових обставин з посиланням у вироці на
ст.44 КК України ( 2001-05 ) та обов'язковим наведенням мотивів
прийнятого рішення. 5. Судам при розгляді справ даної категорії слід вживати
заходів до з'ясування причин та умов, що сприяють спекуляції,
гостро реагувати на недоліки в організації торгівлі, факти
порушення правил продажу товарів, потурання службових осіб
спекулянтам, штучного створення дефіциту. При встановленні фактів скуповування членами кооперативів у
роздрібній торгівлі готових виробів і перепродажу їх за завищеними
цінами реагувати окремими ухвалами на адресу виконкомів місцевих
Рад народних депутатів чи місцевої державної адміністрації для
припинення спекулятивних тенденцій в діяльності кооперативів. Забезпечити суворий контроль за виконанням окремих ухвал та
вжиттям реальних заходів до усунення зазначених у них недоліків.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) 6. Втратив силу. 7. Судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду
України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій необхідно
посилити нагляд за правильним застосуванням судами законодавства
про відповідальність за спекуляцію, регулярно вивчати судову
практику в справах цієї категорії, використовуючи матеріали
узагальнень для запобігання судовим помилкам та підвищення рівня
здійснення правосуддя.( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
