РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
П О С Т А Н О В Авід 7 грудня 1989 р. N 305
Київ
Про Комплексну програму профілактикизахворювань і формування здорового
способу життя населення Української РСР
на період до 2000 року
Надаючи важливого значення розвиткові соціально-культурної
сфери, запобіганню порушенням здоров'я, боротьбі із шкідливими
звичками, поліпшенню умов праці, побуту і відпочинку трудящих,
відповідно до рішень XXVII з'їзду КПРС, XXVII з'їзду Компартії
України, Основних напрямів розвитку охорони здоров'я населення і
перебудови охорони здоров'я СРСР у дванадцятій п'ятирічці і на
період до 2000 року Рада Міністрів Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити розроблену Міністерством охорони здоров'я УРСР з
участю Держплану УРСР, Міністерства народної освіти УРСР,
Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР,
Міністерства торгівлі УРСР, Державного комітету УРСР по охороні
природи, Державного комітету УРСР по фізичній культурі і спорту,
Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях,
Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню,
Державного комітету УРСР по статистиці, Укрпрофради Комплексну
програму профілактики захворювань і формування здорового способу
життя населення Української РСР на період до 2000 року
(додається).
Облвиконкомам, Київському та Севастопольському
міськвиконкомам, міністерствам і відомствам УРСР забезпечити
до 1 квітня 1990 р. розробку на основі Комплексної програми
аналогічних програм в областях, містах і районах, у галузях
народного господарства, на підприємствах, в об'єднаннях і
колгоспах.
2. Держплану УРСР, міністерствам і відомствам УРСР,
Держагропрому УРСР, облвиконкомам, Київському та Севастопольському
міськвиконкомам при розробці планів соціального та економічного
розвитку передбачати необхідні кошти і матеріальні ресурси для
реалізації Комплексної програми профілактики захворювань і
формування здорового способу життя населення Української РСР на
період до 2000 року, поліпшення екологічної ситуації, приведення
дитячих дошкільних і учбових закладів у стан, що відповідає
санітарним вимогам, створення належних умов праці, насамперед для
жінок, розвитку фізичної культури, активної пропаганди здорового
способу життя.
3. Державному комітетові УРСР по телебаченню і радіомовленню,
Державному комітетові УРСР у справах видавництв, поліграфії і
книжкової торгівлі забезпечити систематичне інформування населення
про хід реалізації Комплексної програми профілактики захворювань і
формування здорового способу життя населення Української РСР на
період до 2000 року.
ГоловаРади Міністрів УРСР В.МАСОЛ
Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Інд. 28
СХВАЛЕНАпостановою Ради Міністрів УРСР
від 7 грудня 1989 р. N 305
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМАПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ І ФОРМУВАНЬ
ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ РСР НА ПЕРІОД ДО 2000 РОКУ
Загальні положення
Стан здоров'я населення є інтегрованим показником суспільного
розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та
морального благополуччя, могутнім фактором впливу на економічний,
трудовий і культурний потенціал суспільства.
Збереження і зміцнення здоров'я населення - найважливіше
соціальне завдання держави, яке може бути вирішено лише в разі
об'єднання зусиль державних і громадських установ, медичних
органів і закладів, більш чіткого визначення обов'язків,
підвищення відповідальності кожного підрозділу та реальної
заінтересованості кожного громадянина у збереженні власного
здоров'я.
Протягом останнього десятиріччя в республіці склалася
несприятлива демографічна ситуація. Рівень народжуваності
продовжує поступово знижуватись. Показник природного приросту
населення за 10 років зменшився майже на 30 процентів. Середня
тривалість життя становить 71 рік, у тому числі чоловіків - 66,
жінок - 75 років.
Однією з найнегативніших тенденцій є зростання смертності
населення в працездатному віці, причому число чоловіків значно
перевищує число жінок. Основними причинами смертності є
захворювання системи кровообігу, злоякісні новоутворення, травми і
нещасні випадки, хвороби органів дихання.
Повільно знижується дитяча смертність. Її показник
у 1988 році на 1000 новонароджених становив 14,2 (1978 р. - 17,9).
При існуючих тенденціях демографічного розвитку виникнуть
небажані структурні зміни у віковому складі населення: питома вага
дітей і підлітків зменшуватиметься, а осіб непрацездатного віку -
збільшуватиметься.
Рівень загальної захворюваності протягом останніх років
підвищився і становить 7074 на 10 тис. населення. Набули поширення
такі захворювання, як психічні, ендокринні та алергічні, злоякісні
новоутворення, інфаркт міокарда, виразкова хвороба шлунка і
дванадцятипалої кишки, хвороби печінки, нирок та інші. Зокрема,
психічні захворювання досягли 455, ендокринологічна патологія -
271, злоякісні новоутворення - 136 випадків на 10 тис. чоловік.
Несприятливі зміни в стані здоров'я людей зумовлені багатьма
факторами: забрудненням навколишнього середовища, зростанням
нервово-психічного напруження, недостатнім рівнем фізичного та
гігієнічного виховання населення і особливо молоді, незадовільними
умовами праці, нераціональним харчуванням, шкідливими звичками.
Комплексна програма профілактики захворювань і формування
здорового способу життя населення Української РСР на період до
2000 року передбачає здійснення заходів, спрямованих на усунення
вказаних факторів з метою збереження і зміцнення здоров'я людей.
I. Поліпшення екологічного стану
Низький технічний рівень багатьох підприємств,
широкомасштабне впровадження продукції хімічних виробництв у різні
сфери життєдіяльності людини та деякі інші фактори призвели до
погіршення екологічної ситуації в республіці.
Рівні забруднення повітря, води і грунту в ряді промислових
районів значно перевищують гранично допустимі концентрації.
Особливо несприятливе становище склалося у Ворошиловграді,
Донецьку, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Маріуполі,
Запоріжжі, Комунарську, Кривому Розі, Лисичанську, Макіївці.
Відсутність координованої республіканської системи
лабораторного контролю навколишнього середовища, єдиної бази
об'єктивних даних, що характеризують екологічну обстановку,
ускладнює розробку першочергових і перспективних заходів щодо її
поліпшення.
Моніторинг навколишнього середовища проводиться не завжди
ефективно і з обмеженої кількості забруднюючих речовин. Відсутні
надійні методики і сучасна апаратура для аналітичного контролю за
екологічною ситуацією. Для одержання повної та достовірної
інформації, прийняття обгрунтованих рішень назріла гостра
необхідність створити єдину систему контролю за участю відповідних
міністерств і відомств, а також чітко визначити функції кожного з
них у розв'язанні завдань, що передбачають зменшення впливу
шкідливих факторів на здоров'я людей.
З метою зменшення впливу екологічного фактору, який сьогодні,
за думкою вчених, обумовлює 20-30 процентів загальної
захворюваності населення, необхідно:
розробити і впровадити моделі регіональних автоматизованих
систем контролю, створити бази об'єктивних даних і математичної
обробки інформації про забруднення природного середовища в
областях і промислових центрах з напруженою екологічною ситуацією
Академія наук УРСР, Укргідромет,Держкомприрода УРСР, Міністерство
охорони здоров'я УРСР, облвиконкоми,
Київський і Севастопольський
міськвиконкоми
1990-1995 роки;
забезпечити поетапну розробку та впровадження сучасних
приладів контролю вмісту шкідливих речовин у викидах підприємств і
використання їх у системах автоматизованого нагляду за якістю
навколишнього середовища
Академія наук УРСР,Держкомприрода УРСР, Міністерство
охорони здоров'я УРСР
1990-2000 роки;
розробити науково обгрунтовані методики генетичного
моніторинга для оцінки динаміки мутаційного процесу у зв'язку з
забрудненням навколишнього середовища
Міністерство охорони здоров'я УРСР
1990-1995 роки;
розробити і впровадити регіональні цільові програми по
радикальному поліпшенню навколишнього середовища, збереженню та
зміцненню здоров'я населення в промислових районах Донбасу,
Кривбасу і Придніпров'я
міністерства і відомства УРСР,Академія наук УРСР, Міністерство
охорони здоров'я УРСР
1991-1995 роки;
впровадити на великих водоймищах та підземних водозаборах,
використовуваних для питного і господарського водопостачання,
автоматизовану систему контролю за якістю води
Мінводгосп УРСР
до 1993 року;
здійснити комплекс заходів щодо недопущення утворення
канцерогенних речовин та їх викидів у навколишнє середовище,
зокрема розробити і впровадити нові екологічно безпечні технології
виробництва та використання екологічно чистого палива, а також
пило-газоуловлююче устаткування
Укрдіпромез, Академія наук УРСР,Міністерство охорони здоров'я УРСР,
міністерства і відомства УРСР
1991-1995 роки;
провести санітарно-гігієнічну паспортизацію всіх
радіотехнічних об'єктів у республіці
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Мінзв'язку УРСР, Українське управління
цивільної авіації
1990-1992 роки;
з метою зняття емоційного напруження у населення, викликаного
відсутністю або перекрученням інформації про стан навколишнього
середовища, вважати за доцільне встановити на всіх пунктах
лабораторного контролю стаціонарні й пересувні світлові табло
Укргідромет, Держкомприрода УРСР,Міністерство охорони здоров'я УРСР,
інші міністерства і відомства УРСР
1990-1993 роки.
II. Поліпшення умов праці
У народному господарстві республіки працюють 25,5 млн.
чоловік, з них 9,7 млн. зайнято ручною працею. Умови праці
багатьох робітників вугільної, гірничорудної і металургійної
промисловості продовжують залишатися незадовільними. Ступінь
впливу професійних шкідливостей на здоров'я працюючих, рівні
несприятливих промислових факторів (пил, шум, вібрація, хімічні
речовини) часто перевищують допустимі гігієнічні нормативи. Як
наслідок, професійна захворюваність і захворюваність з тимчасовою
втратою працездатності робітників тут найвищі.
Останнім часом різко сповільнилися темпи та обмежилися
масштаби розробки принципово нових технологічних рішень по
боротьбі з пилом, нормалізації теплового режиму. В структурі
професійної захворюваності гірників пилова патологія займає перше
місце (48 проц.). Залишається низьким рівень механізації
виробничих процесів у металургії - 50-60 процентів. На десятки
децибелів перевищує допустимі рівні шум, який створюється як
діючою, так і новою технікою.
Повільно скорочується кількість робітників, зайнятих важкою
фізичною працею, в агропромисловому комплексі. Низький процент
механізації у тваринництві, садівництві, переробних галузях
промисловості, на вирощуванні сільськогосподарських культур у
закритому грунті.
Професійна захворюваність робітників машинобудівних галузей
спостерігається головним чином в ливарному виробництві.
Реконструкція підприємств машинобудування провадиться повільно,
застарілі приміщення ливарних цехів не виводяться з експлуатації.
Нове обладнання, машини, механізми часто не відповідають
гігієнічним вимогам. Недосконалість технологічних процесів на ряді
підприємств стає як реальним (Чорнобиль), так і потенціальним
джерелом несприятливих впливів на здоров'я людей.
Електрозварювальними роботами зайнято понад 0,3 млн. чоловік.
Майже 80 процентів зварників працюють в умовах, що не відповідають
санітарним нормам, тому рівень професійної патології серед
зварників більш як у 10 разів перевищує середньореспубліканський
показник і не спадає.
Для зниження рівня основних виробничих шкідливостей і
факторів, що спричиняють професійні захворювання, пропонується:
впровадити більш досконалі системи розробки родовищ і
вентиляції шахт та розрізів, здійснити заходи щодо підвищення
технічного рівня основних і допоміжних процесів виробництва,
широкого застосування засобів контролю за станом та кондиціюванням
рудникового повітря
державні та виробничі об'єднання іпідприємства по видобутку
руднометалургійної сировини і вугілля,
трудові колективи
1991-1997 роки;
проводити оздоровлення гірників різних груп диспансерного
нагляду без відриву від виробництва, для чого забезпечити
будівництво на вугільних шахтах медико-оздоровчих комплексів і
впровадження індивідуальних профілактичних програм
виробничі об'єднання по видобуткувугілля, облвиконкоми, Міністерство
охорони здоров'я УРСР, підприємства
1991-2000 роки;
розробити і впровадити в металургійному і ливарному
виробництві технологічні процеси, агрегати, що виключають або
значно зменшують застосування ручних машин, які є джерелами
локальної вібрації та виробничого шуму
Академія наук УРСР, виробничіоб'єднання, підприємства
1991-1995 роки;
вивчити умови праці й розробити та здійснити заходи щодо
профілактики захворювань робітників при застосуванні інтенсивних
технологій вирощування сільськогосподарських культур
Держкомпраця УРСР, Держагропром УРСР,Держкомприрода УРСР, Міністерство
охорони здоров'я УРСР, господарства
1991-1995 роки;
максимально механізувати виробничі процеси на об'єктах
тваринництва, в першу чергу на дільницях, де використовується
ручна праця
Держагропром УРСР, облвиконкоми,господарства
XIII-XIV п'ятирічки;
налагодити серійний випуск високоефективних
санітарно-технічних пристроїв для боротьби зі зварними аерозолями
і впровадити їх на підприємствах зварювального виробництва
міністерства і відомства УРСР,Академія наук УРСР, НВО "Візв",
Держплан УРСР разом з Укрпрофрадою
1991-1993 роки.
III. Підвищення фізичної активності населення
Урбанізація, збільшення кількості громадського та особистого
транспорту, автоматизація багатьох виробничих процесів, постійне
зростання "сидячих" професій і питомої ваги розумової праці на
фоні незадовільного розвитку масової фізичної культури значно
обмежують рухову активність і зменшують фізіологічні резерви
людини.
Гіподинамія і фізичне недорозвинення стають причиною
послабленої реакції організму, знижують його опір до простудних,
серцево-судинних та інших захворювань, внаслідок чого в республіці
щоденно не працює понад 600 тис. чоловік.
Керівники підприємств і організацій не несуть прямої
відповідальності за стан здоров'я трудящих. Спортивні споруди
функціонують лише в 7 процентах промислових підприємств,
недостатня їх кількість і за місцем проживання населення.
Особливу тривогу викликає фізичне виховання дітей:
10 процентів дошкільників мають надмірну вагу, 40 процентів -
порушення осанки, половина - фізично недорозвинена. Потреба в
руховій активності школярів компенсується на уроках фізкультури і
поза школою тільки на 18-20 процентів.
Враховуючи, що підвищення фізичної активності населення має
величезне значення в профілактиці захворювань, необхідно:
розробити для подання Президії Верховної Ради Української РСР
проект Закону про фізичне виховання населення УРСР
Держкомспорт УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР, Міносвіта УРСР,
Мінвуз УРСР разом з Укрпрофрадою
1991 рік;
докорінно поліпшити фізичне виховання дітей у дошкільних
закладах, для чого організувати спеціальну підготовку вихователів
і медичних працівників. Переглянути програми навчання і плани
позашкільної роботи з дітьми в загальноосвітніх школах,
школах-інтернатах і професійно-технічних училищах, збільшити
кількість уроків фізкультури і розширити роботу фізкультурних
секцій
Міносвіта УРСР, Мінвуз УРСР,Міністерство охорони здоров'я УРСР,
Держкомспорт УРСР
1990-1993 роки;
значно збільшити число дітей і підлітків, які навчаються в
дитячо-юнацьких спортивних школах. Розширити мережу дитячих і
підліткових фізкультурно-спортивних клубів у системі державного і
відомчого житлового фонду, виділяти для цього відповідні
приміщення, інвентар, обладнання, учбову та методичну літературу
облвиконкоми, Київський іСевастопольський міськвиконкоми,
Міносвіта УРСР, Держкомспорт УРСР,
міністерства і відомства УРСР разом
з Укрпрофрадою
1990-1995 роки;
включити до учбових програм медичних вузів і училищ розділ
про профілактику захворювань засобами фізичної культури.
Організувати в інститутах і на факультетах удосконалення лікарів
цикли учбових занять з питань лікарського контролю і лікувальної
фізкультури для терапевтів, педіатрів, середнього медичного
персоналу, педагогів і вихователів дитячих дошкільних закладів
Міністерство охорони здоров'я УРСР
1990-1992 роки;
організувати навчання батьків основ фізичного виховання і
загартування дітей, звернувши особливу увагу на плавання;
розширити будівництво плавальних басейнів при дитячих дошкільних
закладах, школах і в мікрорайонах міст
Міносвіта УРСР, Держкомспорт УРСР,облвиконкоми, Київський і
Севастопольський міськвиконкоми
постійно, починаючи з 1990 року;
створити умови для забезпечення рухливого режиму дошкільників
та учнів навчальних закладів. Ширше використовувати з цією метою
можливості кооперації коштів навчальних закладів, дитячо-юнацьких
спортивних шкіл та культурно-оздоровчих кооперативів
Міносвіта УРСР, МінжитлокомунгоспУРСР, Міністерство охорони здоров'я
УРСР, Держкомспорт УРСР, виконкоми
місцевих Рад народних депутатів разом
з ДФСТ профспілок
1990-1993 роки;
організувати при кожній капітальній спортивній споруді центри
здоров'я, консультативні пункти, в кожному районі -
фізкультурно-оздоровчі комплекси для широкого залучення населення
до занять фізичною культурою
облвиконкоми, Київський іСевастопольський міськвиконкоми,
Держбуд УРСР, Держплан УРСР,
Держкомспорт УРСР
1990-1995 роки;
створити Республіканську науково-дослідну лабораторію з
проблем утвердження здорового способу життя засобами фізичної
культури і спорту, вивчення медичних та соціологічних аспектів у
цій галузі
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Держкомспорт УРСР
1990 рік;
розмістити замовлення по виробництву спортивного взуття,
швейних та трикотажних виробів, тренажерів, виробів для туризму й
активного відпочинку на спеціалізованих підприємствах, в цехах і
на дільницях
Мінлегпром УРСР, Мінліспром УРСР,Держкомспорт УРСР
1990-1994 роки;
розширити на промислових підприємствах, в учбових закладах
мережу центрів реабілітації, тренажерних залів, кімнат
психологічного розвантаження, профілакторіїв з
фізкультурно-оздоровчим напрямом, плавальних басейнів та інших
спортивних споруд
облвиконкоми, Київський іСевастопольський міськвиконкоми,
Держкомспорт УРСР, міністерства і
відомства УРСР разом з Укрпрофрадою,
виробничі об'єднання, підприємства та
учбові заклади
1990-2000 роки;
організувати в складі поліклінік обласних, міських,
центральних районних лікарень, медсанчастин і
санаторіїв-профілакторіїв відділення (кабінети) нетрадиційних
методів лікування з застосуванням мануальної, рефлексо-, фіто- і
психотерапії, гомеопатії та інших методів. Розширити підготовку
відповідних спеціалістів
Міністерство охорони здоров'я УРСР,облвиконкоми, Київський і
Севастопольський міськвиконкоми разом
з Укрпрофрадою, підприємства,
господарства
1990-1995 роки.
IV. Боротьба із шкідливими звичками, наркоманією,токсикоманією, алкоголізмом
Значна частина працездатного населення республіки вживає
спиртні, переважно міцні, напої. Зросло вживання самогону,
сурогатів та замінників алкоголю, наркотичних і токсичних речовин.
На обліку в закладах охорони здоров'я перебуває понад 850 тис.
хворих на алкоголізм. Зловживання алкоголем вкрай негативно
впливає на перебіг захворювань серцево-судинної та нервової
систем, органів травлення, дихання та інших, викликає тяжкі
ускладнення, призводить до погіршення генофонду. З 212 тис. дітей
з порушенням психіки третина народилася в сім'ях алкоголіків.
Половина правопорушень, злочинів і третина дорожньо-транспортних
пригод пов'язана із вживанням спиртних напоїв.
Величезну шкоду здоров'ю завдає тютюнокуріння, що скорочує
тривалість життя на 10-15 років. Кожний десятий з числа осіб, які
палять, захворює на рак легенів. У той же час палить більше
половини чоловіків, ця шкідлива звичка поширюється і серед жінок,
у зв'язку з чим захворюваність на злоякісні пухлини органів
дихання зросла серед них за останні 10 років у 5 разів. Куріння є
фактором ризику для виникнення серцевих захворювань, хвороб
органів дихання і травлення, негативно впливає на перебіг
вагітності і розвиток плоду. Особливо шкідлива дія нікотину в
період статевого розвитку (12-18 років), проте нині постійно
отруюють себе нікотином більше половини юнаків і 10 процентів
дівчат.
Розширення вживання спиртних напоїв і куріння та зростання їх
негативних наслідків вимагають підвищення ефективності гігієнічної
культури, створення психологічно і соціально обгрунтованих форм
виховання населення, починаючи з дошкільного віку. Для цього
потрібно:
організувати навчання педагогів і вихователів дитячих
дошкільних закладів, викладачів шкіл і середніх спеціальних
учбових закладів з питань протиалкогольної та антинікотинової
пропаганди. Видати для цього відповідні посібники та методичні
розробки. Посилити спільну роботу навчальних закладів і сім'ї у
вихованні здорового покоління, рекомендувати працівникам дитячих
дошкільних закладів, шкіл, технікумів і професійно-технічних
училищ, установити зв'язок з батьками, які вживають спиртні напої
та палять, а також з підприємствами і організаціями, де вони
працюють
Міносвіта УРСР, Мінвуз УРСР,Міністерство охорони здоров'я УРСР,
міністерства і відомства УРСР,
облвиконкоми, Київський і
Севастопольський міськвиконкоми разом
з Республіканською радою Українського
добровільного товариства боротьби за
тверезість, Товариством "Знання" УРСР,
ЦК Товариства Червоного Хреста УРСР
1990-1995 роки;
включити до програм навчання студентів педагогічних вузів і
учнів училищ, інститутів удосконалення спеціалістів педагогічного
та медичного профілю цикл лекцій з питань згубної дії спиртних
напоїв, наркотиків і куріння тютюну на організм дітей і підлітків,
а також вивчення форм і методів доведення цих знань до населення,
передусім до школярів і студентів
Міносвіта УРСР, Мінвуз УРСР,Міністерство охорони здоров'я УРСР
1990-1993 роки;
створити телесеріал про шкідливість вживання алкоголю,
наркотичних і токсичних речовин, куріння
Держтелерадіо УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР
1990 рік;
організувати госпрозрахункові стаціонарні відділення
анонімного лікування хворих на алкоголізм і наркоманію, розширити
мережу госпрозрахункових амбулаторних відділень і кабінетів
анонімного лікування хворих на алкоголізм, наркоманію і
токсикоманію у містах і районах з населенням 100 тис. чоловік і
більше
облвиконкоми, Київський іСевастопольський міськвиконкоми,
Міністерство охорони здоров'я УРСР
разом з Республіканською радою
Українського добровільного товариства
боротьби за тверезість
1990-1993 роки.
V. Упорядкування харчування населення
У комплексі факторів, що визначають стан здоров'я населення,
важливу роль відіграє не тільки оптимальне задоволення потреб
людини в харчових продуктах, а й їх повноцінність -
збалансованість біологічно активних компонентів.
У повсякденному харчуванні не вистачає білків, клітковини,
вітамінів, ряду мінеральних солей та мікроелементів. Разом з тим
вживається багато вуглеводів (вироби з борошна, цукор), сіль, жири
тваринного походження.
Через недостатнє виробництво овочів і фруктів потреба в них
задовольняється лише на 66 і 55 процентів.
Внаслідок нераціональної структури харчування більше половини
населення має надмірну вагу, до 30 процентів - ожиріння.
Незбалансоване харчування є однією з основних причин
поширення гіповітамінозів серед дітей, атеросклерозу, захворювань
серця, ендокринно-обмінних порушень (особливо цукрового діабету)
серед дорослих. Незадовільна організація дієтичного харчування на
багатьох промислових підприємствах призводить до високого рівня
захворюваності органів травлення у робітників.
Все це вимагає збільшення виробництва маложирних м'ясних і
молочних продуктів, збагачення їх повноцінними білками,
вітамінами, мінеральними речовинами, харчовими волокнами,
низькокалорійними замінниками цукру та зменшення в них солі.
Незадовільно проводиться розробка уніфікованих систем
гігієнічного контролю за вмістом у харчових продуктах пестицидів,
нітратів, солей важких металів і харчових добавок, які негативно
впливають на діяльність органів і систем людського організму. Не
вирішено питання промислового виробництва спеціальних продуктів
дитячого харчування.
З метою поліпшення структури та якості харчування населення
передбачити:
збільшення виробництва та заготівель овочів і фруктів для
максимального задоволення потреб населення. Створити для цього в
областях спеціалізовані зони вирощування вказаної продукції,
особливо тепличних та ранніх сортів
облвиконкоми, Держагропром УРСР,господарства
1990-2000 роки;
розробку і впровадження в практику реалізації продуктових
наборів для різноманітних вікових і професійних груп населення, що
проживає в різних регіонах республіки, в тому числі в
несприятливих екологічних районах (зона підвищеного радіаційного
контролю, великі промислові центри тощо)
Держагропром УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР, Академія наук
УРСР, облвиконкоми, Київський
міськвиконком
1990-2000 роки;
завершення роботи по впорядкуванню та створенню стабільних
сировинних зон (спеціалізовані радгоспи, колгоспи, тваринницькі
комплекси тощо) для виробництва продуктів дитячого харчування в
необхідному асортименті
Держагропром УРСР, облвиконкоми
до 1995 року;
будівництво нових і реконструкцію діючих заводів (цехів,
ліній) по виробництву продуктів дитячого харчування (м'ясних,
молочних, комбінованих, плодоовочевих тощо)
облвиконкоми, Київський іСевастопольський міськвиконкоми,
Держагропром УРСР, Держплан УРСР
1991-2000 роки;
промислове виробництво нових молочних, молочно-рослинних і
пастоподібних спеціальних продуктів дитячого та
лікувально-дієтичного харчування ("Віталакт" з СГД-УФ,
"Ладушка-О", "Ладушка-С", "Надія", ацидофільно-дріжджове молоко,
ацидофільно-дріжджова паста, кефір, сир, молочно-рослинні суміші,
м'ясні та рибні пюреподібні консерви, сухі кисломолочні суміші,
вершки), а також сироваткових білків СГД-УФ для забезпечення цехів
молокозаводів, що випускають адаптовані молочні суміші
Держагропром УРСР, Держплан УРСР,облвиконкоми, Київський і
Севастопольський міськвиконкоми
1990-1995 роки;
реконструкцію Хорольського молочноконсервного комбінату
(Полтавська область), зокрема спорудження нового цеху по
виробництву сухих кисломолочних сумішей та оснащення його
відповідним технологічним обладнанням
Держагропром УРСР, Держплан УРСР,Полтавський облвиконком
1991-1994 роки;
розробку і впровадження системи контролю за якістю сировини
та продуктів харчування з метою визначення їх біологічної
повноцінності, а також безпеки для здоров'я людей
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Академія наук УРСР, Держагропром УРСР,
Українське республіканське управління
Держстандарту СРСР, облвиконкоми,
Київський і Севастопольський
міськвиконкоми
1990-1993 роки;
розробку технології приготування та випуску харчових
продуктів з низьким вмістом цукру (до 90 г на добу), солі та
застосуванням низькокалорійних замінників цукру
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Академія наук УРСР, Держагропром УРСР,
Мінторг УРСР, Українське
республіканське управління
Держстандарту СРСР
1995 рік;
розробку та впровадження нової системи стандартів маркування
харчових продуктів (українською мовою) для інформування населення
про їх призначення
Держагропром УРСР, Мінторг УРСР,Укоопспілка, Міністерство охорони
здоров'я УРСР, Держкомцін УРСР,
Держкомвидав УРСР, Українське
республіканське управління
Держстандарту СРСР, облвиконкоми,
Київський і Севастопольський
міськвиконкоми
1990-1992 роки;
поліпшення роботи закладів громадського харчування на
промислових підприємствах, у радгоспах і колгоспах,
загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах та інших
учбових закладах, а при необхідності і організацію в їх складі
дієтичних відділень
облвиконкоми, Київський іСевастопольський міськвиконкоми,
Мінторг УРСР, Держагропром УРСР,
Укоопспілка, Міносвіта УРСР,
міністерства і відомства УРСР,
підприємства, господарства
1990-1992 роки.
VI. Запобігання захворюванням серед жінок і дітей
В останні роки спостерігається тенденція погіршення здоров'я
жінок і дітей. Причинами цього є надмірна зайнятість жінок у
суспільному виробництві, використання на роботах з незадовільними
та шкідливими умовами праці, відсутність належного соціального
захисту життєвих інтересів матері й дитини, сім'ї, поширення
позашлюбних народжень. Щорічно від одиноких матерів, соціально
неблагополучних сімей в будинки дитини поступає близько 1,5 тис.
дітей, більшість з яких має тяжкі захворювання нервової системи та
вроджені вади.
У структурі дитячої смертності помітно зменшується питома
вага тих причин, усунення яких залежить від рівня медичної
допомоги (захворювання органів дихання, інфекційні хвороби тощо),
а домінуючу роль відіграють уроджені вади розвитку, спадкові
хвороби та захворювання жінок під час вагітності.
Відсутність цілеспрямованої системи фізичного виховання та
загартування призводить до підвищення захворюваності. На 1000
дітей, які виховуються в цих закладах, щороку реєструється майже
1500 захворювань, 70 процентів дошкільників мають ті чи інші
порушення здоров'я. Викликає серйозне занепокоєння стан здоров'я
школярів і підлітків.
Для усунення недоліків у справі збереження та зміцнення
здоров'я жінок і дітей необхідно:
переглянути в установленому порядку перелік важких робіт і
робіт із шкідливими умовами праці, на яких забороняється працювати
жінкам. Припинити застосування праці жінок у цехах і на дільницях,
де вона заборонена, розробити і впровадити нешкідливі технології
на таких виробництвах
Держкомпраця УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР, міністерства і
відомства УРСР, облвиконкоми,
Київський і Севастопольський
міськвиконкоми, підприємства,
організації та установи разом з
Укрпрофрадою
1990-1995 роки;
організувати оздоровлення дітей, які хворіють на цукровий
діабет, у спеціалізованих санаторіях, у тому числі відомчих, а
також у санаторіях для матерів з дітьми
Міністерство охорони здоров'я УРСР,міністерства і відомства УРСР разом з
Укрпрофрадою
1990-2000 роки;
відкрити у мм. Алушті, Євпаторії, Миргороді, Бердянську,
Моршині, Саках, Трускавці, Ялті дитячі консультативні відділення
та кабінети при госпрозрахункових курортних поліклініках для
обслуговування хворих, які прибули на курорт без путівок
Кримський, Запорізький і Львівськийоблвиконкоми разом з Укрпрофрадою
1990-1992 роки;
передбачити в планах починаючи з 1991 року будівництво
родильних будинків зі спільним перебуванням у палатах матері і
дитини, відділеннями реанімації та інтенсивної терапії для
новонароджених
Держплан УРСР, Міністерство охорониздоров'я УРСР, облвиконкоми, Київський
і Севастопольський міськвиконкоми
1991-2000 роки;
забезпечити оздоровлення дітей з функціональними порушеннями
і захворюваннями опірно-рухового апарату в умовах загальноосвітніх
шкіл та шкіл-інтернатів, впровадити колективні офтальмотренажери
та інші методи профілактики порушень функції органа зору. Створити
мережу спеціалізованих груп санаторного типу для дітей, які часто
хворіють
Міносвіта УРСР, Міністерство охорониздоров'я УРСР, облвиконкоми, Київський
і Севастопольський міськвиконкоми
1990-2000 роки.
VII. Профілактика серцево-судинних захворювань
Несприятлива екологічна ситуація, гіподинамія, надмірна вага,
куріння і зловживання спиртними напоями призводять перш за все до
виникнення серцево-судинних захворювань, питома вага яких серед
причин загальної смертності перевищує 60 процентів.
Розширення мережі закладів кардіологічної служби дало
можливість поліпшити організацію виявлення хворих та їх
спеціалізоване лікування, включаючи ефективну медичну допомогу й
трудову реабілітацію хворих на інфаркт міокарда та хірургічні
втручання при набутих і вроджених вадах серця.
Однак тенденція до збільшення кількості цих захворювань, у
тому числі в працездатному віці, високий рівень тимчасової та
стійкої втрати працездатності настійно вимагають всебічного
розширення і докорінного підвищення ефективності профілактики
порушень серцево-судинної діяльності, насамперед гіпертонічної та
ішемічної хвороб.
Першочерговими напрямами у розв'язанні цієї проблеми є
організація раннього виявлення осіб, схильних до таких
захворювань, їх оздоровлення з застосуванням немедикаментозних
методів (призначення доцільного режиму праці, відпочинку,
дозованого фізичного навантаження тощо).
Для здійснення цього комплексу профілактичних заходів
необхідно забезпечити:
організацію вимірювання артеріального тиску в підлітків і
дорослих, а також поглиблене медичне обстеження в разі виникнення
підозри на порушення кровообігу з метою виявлення осіб, схильних
до захворювання на гіпертонічну та ішемічну хвороби. Забезпечення
їх оздоровлення в позалікарняних умовах, санаторіях-профілакторіях
промислових підприємств, радгоспів і колгоспів, у групах здоров'я
при спортивних спорудах, лікарсько-фізкультурних диспансерах і
центрах здоров'я
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Держагропром УРСР, міністерства і
відомства УРСР, облвиконкоми,
Київський і Севастопольський
міськвиконкоми разом з Укрпрофрадою
1990-2000 роки;
розширення мережі санаторіїв для підлітків з ризик-факторами
захворювання серцево-судинної системи, а також
санаторіїв-профілакторіїв при промислових підприємствах, радгоспах
і колгоспах для осіб, схильних до таких захворювань
Держагропром УРСР, міністерства івідомства УРСР, Міністерство охорони
здоров'я УРСР разом з Укрпрофрадою,
підприємства, господарства
1990-2000 роки;
активізацію наукових досліджень по профілактиці
атеросклерозу, гіпертонічної та ішемічної хвороб, обгрунтування
оптимального раціону харчування з обмеженими калорійністю та
кількісним складом солі, цукру і тваринних жирів для осіб,
схильних до порушень серцевої діяльності;
видання з цих питань посібників для лікарів і популярних
брошур для населення, розширення виступів кваліфікованих
кардіологів у республіканській та місцевій пресі, по радіо і
телебаченню, в трудових колективах
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Академія наук УРСР, Держкомвидав УРСР,
Держтелерадіо УРСР разом з Товариством
"Знання" УРСР
1990-1995 роки;
перегляд програм навчання в загальноосвітніх школах, вищих і
середніх спеціальних учбових закладах з метою збільшення
тривалості занять фізичною культурою. Установити тісний зв'язок
між шкільними лікарями, дирекцією шкіл та батьками дітей, у яких
періодично реєструється підвищення артеріального тиску
Міносвіта УРСР, Мінвуз УРСР,Міністерство охорони здоров'я УРСР
1990 рік.
VIII. Запобігання виробничому та побутовому травматизму
За останні роки в Українській РСР здійснено ряд заходів щодо
профілактики всіх видів травматизму - однієї з головних причин
тимчасової і стійкої втрати працездатності, а також смертності
населення. Однак, незважаючи на тенденцію до зниження травматизму,
ці втрати залишаються високими - в 1988 році загинуло 45,4 тис.
чоловік, у тому числі внаслідок дорожньо-транспортних пригод
близько 7 тисяч.
Запобігання цим втратам пов'язане насамперед з необхідністю
поліпшення умов праці й техніки безпеки на виробництві, наведення
належного порядку у використанні транспортних засобів і шляхів,
дотримання Правил дорожнього руху, підвищення кваліфікації водіїв.
Особливу увагу слід звернути на навчання дітей у дошкільних
закладах і школах правил поведінки на вулицях. Запровадити чітку
систему профілактики нещасних випадків у побуті, проводити серед
населення широку роз'яснювальну роботу про можливість трагічних
наслідків при неправильному користуванні теле-, радіоприймачами,
побутовими електроприладами, нагрівальною газовою апаратурою тощо.
Для реалізації заходів, які сприятимуть зниженню рівня
травматизму, необхідно:
глибоко аналізувати стан профілактичної роботи, що
проводиться на промислових, будівельних і транспортних
підприємствах, у радгоспах і колгоспах, підвищити вимогливість до
їх керівників за виконання комплексних планів і колективних
договорів по охороні праці та дотримання правил техніки безпеки,
подавати практичну допомогу у вирішенні цих питань
Міністерство охорони здоров'я УРСР,міністерства і відомства УРСР разом з
Укрпрофрадою, підприємства,
господарства
постійно;
проводити систематичну підготовку працівників ДАІ, міліції,
водіїв транспортних засобів, трудящих по профілактиці травматизму
на шляхах, поданню невідкладної допомоги потерпілим
МВС УРСР, Міністерство охорониздоров'я УРСР, Міносвіта УРСР,
Мінвуз УРСР разом з ЦК Товариства
Червоного Хреста УРСР
постійно;
забезпечити передрейсовий огляд водіїв пасажирських і
вантажних транспортних засобів силами медичних працівників на
госпрозрахунковій основі
Мінтранс УРСР, Міністерство охорониздоров'я УРСР, облвиконкоми, Київський
і Севастопольський міськвиконкоми
постійно;
організувати навчання працівників підприємств і установ та
дітей, починаючи з дошкільного віку, правил поведінки на вулиці
МВС УРСР, Міносвіта УРСР, підприємствата організації
постійно;
видати українською мовою Правила дорожнього руху в достатній
кількості
МВС УРСР, Держкомвидав УРСР
1990-1991 роки;
провести паспортизацію дитячих дошкільних закладів, шкіл,
піонерських таборів, їх спортивних споруд з метою виявлення умов,
що призводять до травматизму, та вжити відповідних заходів
Міносвіта УРСР, облвиконкоми,Київський і Севастопольський
міськвиконкоми
1990 рік;
систематично інформувати населення про наслідки необережного
поводження з побутовою технікою, використовуючи для цього
телерадіопередачі, публікації в республіканських газетах і
журналах, а також у місцевій пресі, брошури і листівки
Держтелерадіо УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР, Держкомвидав
УРСР, облвиконкоми, Київський і
Севастопольський міськвиконкоми разом
з редакціями газет і журналів
постійно.
IX. Профілактика інфекційних і паразитарних захворювань
Профілактика інфекційних і паразитарних захворювань є
важливою медичною та соціально-економічною проблемою. В останні
роки намітилася тенденція до зростання захворюваності на грип і
гострі респіраторні інфекції, вірусні гепатити.
Внаслідок грубих порушень санітарно-протиепідемічного і
технологічного режимів на підприємствах харчової та
молокопереробної промисловості, недотримання елементарних вимог
особистої гігієни значною частиною населення, в тому числі
працівниками дитячих дошкільних закладів, виникають спалахи
дизентерії та інших гострих кишкових інфекцій.
Через відсутність ефективних методів профілактики та
лікування грипу (95 процентів усіх випадків інфекційних
захворювань) його спалахи дуже негативно впливають на здоров'я
населення, рівень дитячої смертності, викликають численні
ускладнення хвороб, дезорганізують роботу більшості галузей
народного господарства, що завдає суспільству багатомільйонні
збитки.
За останні роки в багатьох країнах світу збільшилася
захворюваність на СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Реальна
епідемічна загроза поширення цієї хвороби виникла і в республіці,
вже зареєстровані десятки носіїв вірусу та хворі. СНІД являє собою
як медичну, так і соціальну проблему, розв'язання якої пов'язане з
комплексом етичних, деонтологічних, економічних і юридичних
питань.
З метою запобігання інфекційним захворюванням передбачається:
впровадити на підприємствах громадського харчування, в
учбових, дитячих і лікувально-профілактичних закладах об'єктивні
методи визначення факторів передачі гострих шлунково-кишкових
інфекцій та оцінки санітарно-гігієнічного режиму.
Відновити бактеріологічне обстеження працівників
молокопереробних підприємств з метою виявлення носіїв збудників
цих захворювань
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Держагропром УРСР, Мінторг УРСР,
Укоопспілка
постійно;
розширити цілорічну систему проведення неспецифічної
профілактики грипу і гострих респіраторних інфекцій,
використовуючи для цього фізичне загартування, адаптогени
рослинного походження, вітамінізацію тощо
Держкомспорт УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР разом з
Укрпрофрадою
постійно;
забезпечити обов'язкове обстеження донорів і вагітних з метою
виявлення носіїв вірусу СНІД, розширити мережу госпрозрахункових
кабінетів для такого обстеження громадян за їх бажанням;
створити систему епідеміологічного нагляду за циркуляцією
вірусу СНІД на території республіки з метою визначення механізмів
його передачі та науково обгрунтованого прогнозування поширення
цього захворювання
Міністерство охорони здоров'я УРСР,МВС УРСР, облвиконкоми, Київський і
Севастопольський міськвиконкоми
1990-1991 роки.
X. Профілактика стоматологічних захворювань
Відсутність належної профілактики стоматологічних
захворювань, низький рівень гігієнічної культури населення (лише
40 процентів дітей у містах і 7 процентів у сільській місцевості
користуються зубними щітками), надмірне споживання вуглеводів,
гострий дефіцит предметів для догляду за порожниною рота,
стоматологічної апаратури, матеріалів, інструментарію призвели до
того, що карієс зубів і дегенеративні зміни тканини щелеп
(пародонтоз) стали найбільш поширеними захворюваннями. Ними
вражаються близько 70 процентів дітей і майже всі дорослі, понад
70 процентів яких потребують протезування зубів.
Патологічні зміни зубощелепної системи і незадовільний стан
зубопротезної допомоги значною мірою впливають на поширення
захворювань шлунка, кишечника, печінки, серця, нирок, нервів.
Негативний вплив порушень зубощелепного апарату на загальний
стан здоров'я людини, неспроможність стоматологічної служби
забезпечити санацію та протезування зубів у мільйонів жителів
республіки вимагають докорінного поліпшення масової профілактики
карієсу та якості його лікування, впровадження нової технології
зубопротезування. Для цього потрібно:
організувати в дошкільних закладах, школах тощо обов'язкове
навчання дітей навиків гігієни порожнини рота, виділити спеціальні
години для практичних занять
Міносвіта УРСР, Міністерство охорониздоров'я УРСР
постійно;
розробити методику фторування солі та забезпечити її
застосування в областях, де спостерігається низький рівень фтору в
питній воді. Налагодити випуск необхідної кількості солі з
домішкою цього елемента
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Академія наук УРСР, Держагропром УРСР,
Ворошиловградський, Закарпатський,
Івано-Франківський, Чернівецький,
Чернігівський облвиконкоми
1990-1995 роки;
перевести виготовлення зубних протезів переважно на
промислову основу. Розробити апаратуру та методику для їх
суцільного лиття, з тим щоб значно підвищити продуктивність праці,
якість протезування та скоротити його строки;
розробити нову програму навчання зубних техніків та їх
перепідготовки з урахуванням зміни технології виготовлення зубних
протезів
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Держплан УРСР, облвиконкоми, Київський
і Севастопольський міськвиконкоми
разом з Київським механічним заводом
імені О.К. Антонова
1991-1995 роки.
XI. Пропаганда здорового способу життя
Як свідчать наукові дослідження, серед факторів, що
обумовлюють здоров'я людини, найвагомішим (понад 50 процентів) є
її спосіб життя. Усвідомлене ставлення до особистого здоров'я,
здоров'я дітей та оточуючих є частиною загальної культури людини.
Проте її поведінка найважче піддається коригуванню, а існуючі
рутинні форми гігієнічного виховання не стимулюють підвищення
інтересу людей до свого здоров'я та здоров'я близьких, до
практичної діяльності по набуттю навиків здорового способу життя.
Працівники охорони здоров'я, народної освіти, культури, спорту,
Товариство "Знання" Української РСР, засоби масової інформації
недостатньо впливають на формування належної громадської думки і
поведінки, суспільної "моди" на здоров'я.
Для забезпечення реалізації Програми необхідно:
активізувати роботу по гігієнічному вихованню населення,
пропаганді раціонального харчування і профілактиці захворювань,
викоріненню куріння, пияцтва, наркоманії та інших шкідливих для
здоров'я людини звичок, широко висвітлювати по радіо, телебаченню,
в пресі та кіно досвід проведення профілактичних і оздоровчих
заходів в окремих колективах, населених пунктах і регіонах
республіки
облвиконкоми, Київський іСевастопольський міськвиконкоми,
Міністерство охорони здоров'я УРСР,
Держтелерадіо УРСР, Держкомвидав УРСР,
Держкомспорт УРСР, Міносвіта УРСР,
Мінкультури УРСР разом з Товариством
"Знання" УРСР, Республіканською радою
Українського добровільного товариства
боротьби за тверезість, ЦК Товариства
Червоного Хреста УРСР, редакціями
республіканських і місцевих газет і
журналів, трудові колективи
підприємств, організацій і установ
постійно;
розробити концепцію і статус республіканської телевізійної
програми "Доброго вам здоров'я", радіожурналу "Ваше здоров'я",
зорієнтувати тематику на висвітлення комплексу питань з
формуванням у населення установок на здоровий спосіб життя,
підвищити ефективність їх виховного впливу. Включити до них
рубрику "Міністерство охорони здоров'я повідомляє" для постійного
інформування про стан здоров'я населення та причини його змін.
Організувати в областях інформаційні випуски по телебаченню і
радіо "Відділ охорони здоров'я повідомляє"
Держтелерадіо УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР разом з ЦК
Товариства Червоного Хреста УРСР,
облвиконкоми
1990 рік;
створити цільову республіканську профілактично-освітню
телепрограму "Візит до лікаря", в якій давати комплекс
медико-гігієнічних знань, практичні поради щодо збереження й
зміцнення здоров'я, продовження творчого довголіття
Держтелерадіо УРСР, Міністерствоохорони здоров'я УРСР, Держкомспорт
УРСР, Міносвіта УРСР
1990 рік;
забезпечити систематичну публікацію в газетах і журналах
республіки матеріалів за медико-гігієнічною тематикою.
Організувати в них постійно діючі рубрики про здоровий спосіб
життя. Періодично (не рідше одного разу на місяць) публікувати в
пресі зведення з актуальних проблем охорони здоров'я населення -
екологічних, харчування, відпочинку, фізичної культури тощо
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Міносвіта УРСР, Держкомприрода УРСР,
Держкомспорт УРСР, ЦК Товариства
Червоного Хреста УРСР, редакції
республіканських газет і журналів,
Товариство "Знання" УРСР
постійно;
активізувати роботу прес-центру Міністерства охорони здоров'я
УРСР для інформування журналістів республіканських газет,
радіомовлення і телебачення з актуальних питань охорони здоров'я
населення
Міністерство охорони здоров'я УРСР,Держтелерадіо УРСР
постійно з 1990 року;
забезпечити масовий випуск науково-популярних кіно- і
відеофільмів медико-гігієнічної тематики за замовленнями
міністерств, відомств і організацій республіки з метою формування
навиків здорового способу життя
Мінкультури УРСР, Міністерство охорониздоров'я УРСР, Міносвіта УРСР разом з
Укрпрофрадою, ЦК ЛКСМ України
1990-2000 роки;
повсюдно сприяти включенню постановок і фрагментів,
присвячених проблемам здорового способу життя й охорони здоров'я
населення, до репертуарів театрів (насамперед лялькових, ТЮГів), а
також до сценаріїв видовищних і спортивно-масових заходів
Мінкультури УРСР, Міністерство охорониздоров'я УРСР, Держкомспорт УРСР разом
з ЦК Товариства Червоного Хреста УРСР
постійно;
створити відповідні умови для підготовки й успішного
проведення в серпні 1991 р. в Києві I Всесвітнього фестивалю
"Здоров'я в гармонії" під егідою Всесвітньої організації охорони
здоров'я
Київський міськвиконком, Міністерствоохорони здоров'я УРСР, Мінкультури
УРСР, Держкомспорт УРСР, Мінлегпром
УРСР, творчі спілки, Держагропром
УРСР, Держтелерадіо УРСР, ВДНГ УРСР,
міністерства і відомства УРСР разом
з ЦК ЛКСМ України та Укрпрофрадою
1990-1991 роки.
ЗМІСТ
Загальні положення
I. Поліпшення екологічного стану
II. Поліпшення умов праці
III. Підвищення фізичної активності населення
IV. Боротьба із шкідливими звичками, наркоманією, токсикоманією,алкоголізмом
V. Упорядкування харчування населення
VI. Запобігання захворюванням серед жінок і дітей
VII. Профілактика серцево-судинних захворювань
VIII. Запобігання виробничому та побутовому травматизмові
IX. Профілактика інфекційних і паразитарних захворювань
X. Профілактика стоматологічних захворювань
XI. Пропаганда здорового способу життя