РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

                        П О С Т А Н О В А
               від 26 квітня 1990 р. N 95
                          Київ

        Про реєстрацію Статуту Республіканської асоціації
                     українознавців
 

     Рада Міністрів Української РСР  п о с т а н о в л я є:

     Зареєструвати Статут        Республіканської        асоціації
українознавців.
 

           Голова
Ради Міністрів УРСР                                   В.МАСОЛ

      Керуючий Справами
     Ради Міністрів УРСР                                  В.ПЄХОТА

     Інд. 25
 

                              СТАТУТ
       Республіканської асоціації українознавців

     1. Республіканська   асоціація   українознавців    (РАУ)    є
громадською    науковою    і    культурно-освітньою   організацією
(об'єднанням)  громадян  Української  РСР  та  колективних  членів
(державних і громадських організацій,  установ, підприємств, вищих
учбових  закладів, творчих  спілок  та   ін.),   які   добровільно
об'єдналися    для    спільної    наукової,   учбово-педагогічної,
культурно-освітньої  і  пропагандистської  діяльності   в   галузі
українознавства.

     2. Членами  РАУ  можуть бути громадяни та юридичні особи,  що
визнають і виконують її статут,  ведуть передбачену  цим  статутом
діяльність,  сприяють розвиткові українознавства. Вступ та вихід з
РАУ здійснюється на підставі письмової заяви.  Відповідні  рішення
затверджує Бюро Республіканського комітету українознавців.

     3. РАУ  діє  на  підставі  Конституції  СРСР ( n0001400-77 ),
Конституції Української РСР ( 888-09 ),  чинного законодавства  та
цього статуту,  є юридичною особою, користується правами і виконує
обов'язки,  пов'язані зі статутною діяльністю, має печатку і штамп
встановленого  зразка  зі  своїм  найменуванням,  у  встановленому
порядку відкриває рахунки в Укрбанку Житлосоцбанку СРСР і Укрбанку
Зовнішекономбанку  СРСР.  РАУ  підтримує  у  встановленому порядку
необхідні   для   реалізації   передбачених    статутом    завдань
зовнішньоекономічні  та інформаційні зв'язки,  здійснює науковий і
культурний обмін.

     Відповідно до чинного законодавства РАУ має право  одержувати
кредити,   купувати,   обмінювати,  орендувати,  наймати  споруди,
приміщення,  устаткування, транспортні засоби, інформаційні засоби
і матеріали, необхідні для реалізації своїх статутних завдань.

     4. Підтримує   постійні  контакти  з  Міжнародною  асоціацією
україністів,   Українським   комітетом   славістів,    Товариством
української мови ім.  Т.Г.  Шевченка, Українським фондом культури,
Українським  комітетом  для  вивчення  та  поширення  слов'янських
культур  та  іншими  науковими,  культурними,  творчими  спілками,
товариствами, державними органами і організаціями.

     5. РАУ має на меті:

     а) планування і  здійснення  наукових  досліджень  спільно  з
ученими,  діячами української культури та українознавчими центрами
інших країн;

     б) збирання,  систематизацію  і  поширення   інформації   про
науково-дослідну   роботу  в  галузі  українознавства;  видання  у
встановленому порядку науково-інформаційного вісника;

     в) апробацію наукових проектів  у  галузі  українознавства  і
сприяння їх реалізації;

     г) підготовку  україністів  і  фахівців  з суміжних дисциплін
(славістики,  балтистики, германістики, романістики, візантології,
арабістики      та     ін.),     зорієнтованих     на     вивчення
українсько-інонаціональних історико-культурних контактів;

     д) забезпечення публікації  результатів  досліджень,  надання
допомоги  українознавчим  осередкам  в інших республіках СРСР щодо
видання наукової продукції;

     е) сприяння   якнайповнішому   розкриттю   джерел    вивчення
української мови,  літератури,  журналістики,  історії, філософії,
правознавства,  екології,  мистецтва, природничих і технічних наук
шляхом   публікації  текстів,  каталогів,  покажчиків;  проведення
виставок в УРСР,  інших республіках  СРСР,  зарубіжних  країнах  в
передбаченому чинним законодавством порядку;

     є) допомогу   зарубіжним   україністам   з   питань  методики
викладання українознавчих дисциплін;

     ж)  сприяння організації і постійній діяльності в УРСР літніх
міжнародних   шкіл  україністів,  інших  форм  культурно-освітньої
роботи для громадян СРСР і зарубіжних країн;

     з) здійснення  за  участю  Мінвузу  УРСР,  Міносвіти  УРСР  і
Мінкультури УРСР обміну студентами,  аспірантами, вчителями шкіл і
викладачами вузів для підвищення фахової кваліфікації; організацію
читання нормативних курсів і спецкурсів у зарубіжних університетах
з  української  мови,  літератури,  журналістики,   з   фольклору,
історії,  філософії,  етнографії, археології, правознавства, інших
гуманітарних і суспільних дисциплін;

     и) участь у підготовці  і  проведенні  міжнародних  конгресів
україністів;

     і) сприяння  підготовці  кадрів  україністів  в  УРСР,  інших
республіках СРСР, у зарубіжних країнах;

     ї) налагодження  постійного  обміну  науковими  виданнями   з
національними і регіональними асоціаціями україністів;

     к) різноманітну  добродійну  діяльність  та  шефську  роботу;
випуск РАУ друкованої продукції  здійснюється  на  підставі  угод,
укладених   з   відповідними   підприємствами   чи   установами  у
передбаченому законодавством порядку.

     6. Керівними органами РАУ є:

     Республіканський конгрес українознавців;

     Республіканський комітет українознавців;

     Президент РАУ;

     Бюро республіканського комітету українознавців.

     7. Найвищим керівним органом РАУ є  Республіканський  конгрес
українознавців,  який  скликається  один  раз  на три роки.  Норми
представництва   і   порядок    обрання    делегатів    встановлює
Республіканський комітет українознавців.

     Республіканський конгрес українознавців обирає:

     - Президента РАУ,  Республіканський комітет українознавців та
Ревізійну комісію РАУ;

     - заслуховує і затверджує  звіти  Республіканського  комітету
українознавців та Ревізійної комісії РАУ;

     - затверджує   Статут  РАУ  і  вносить  до  нього  зміни,  що
підлягають  реєстрації  в  установленому  порядку;  у  період  між
конгресами  зміни  до  Статуту  має право вносити Республіканський
комітет українознавців;

     - затверджує основні напрями діяльності РАУ.

     8. Республіканський  комітет  українознавців  є  колегіальним
керівним   органом   РАУ,  складається  з  представників  місцевих
організацій, представників колективних членів, членів РАУ, обраних
Конгресом. РКУ керує діяльністю РАУ у період між конгресами.

     9. Постійне   керівництво  діяльністю  РАУ  здійснює  обраний
конгресом Президент,  який утворює бюро Республіканського комітету
українознавців у складі:

     а) 4 віце-президентів;

     б) ученого секретаря;

     в) голови археографічної комісії;

     г) голови видавничої комісії;

     д) голови бібліографічної комісії;

     е) голови комісії для поширення української культури;

     є) голови організаційної комісії;

     ж) голови педагогічної комісії;

     з) голови правової комісії;

     и) голови комісії з краєзнавства та музеєзнавства;

     і) голови комісії з міжнародних зв'язків;

     ї) голови комісії по роботі з молоддю;

     й) редактора науково-інформаційного вісника.

     Бюро Республіканського  комітету  українознавців  є  постійно
діючим виконавчим органом при Президентові РАУ;  реєструє  місцеві
організації  та  координує їх діяльність;  здійснює перспективні і
поточні плани РАУ, наукові проекти та інші заходи за передбаченими
цим статутом напрямами.

     Комісії РАУ   діють   на  підставі  положень,  затверджуваних
Республіканським комітетом українознавців.

     Президент РАУ  затверджує  рішення  і  фінансові   документи,
здійснює   представництво   від  імені  РАУ.  На  час  відсутності
Президента його обов'язки здійснює  один  з віце-президентів.  Для
виконання   поточної   роботи   президент  відповідно  до  чинного
законодавства  від  імені  РАУ  укладає  господарські,  видавничі,
трудові  та  інші  угоди,  приймає  на  роботу (звільняє з роботи)
технічних співробітників РАУ.

     10. Ревізійна комісія  РАУ  здійснює  постійний  контроль  за
фінансово-господарською   діяльністю   РАУ  і  звітує  про  це  на
черговому конгресі РАУ.

     11. Індивідуальні та колективні члени РАУ можуть  об'єднувати
у   місцеві   чи   галузеві  організації,  які  реєструються  Бюро
Республіканського  комітету  українознавців  та   набувають   прав
юридичних осіб.

     12.  Кошти  РАУ  складаються із вступних (3 крб.) та щорічний
(5  крб.)  внесків  індивідуальних  членів.  Колективні  члени РАУ
сплачують  внески  відповідно  до  своїх  можливостей.  Кошти  РАУ
включають  добродійні  пожертвування, надходження від передбаченої
статутом   діяльності.   Для  фінансування  передбаченої  статутом
діяльності   РАУ   у  встановленому  порядку  випускає  добродійні
лотереї,  проводить  виставки, лекції, концерти, ярмарки, читання.
Розмір  витрат  на передбачені статутом РАУ заходи встановлює Бюро
Республіканського   комітету.   РАУ   користується  пільгами  щодо
податків,  митних,  місцевих  та інших зборів, встановлених чинним
законодавством.

     13. Припинення діяльності РАУ може відбутися:

     а) на    підставі    рішення    Республіканського    конгресу
українознавців;

     б) на підставі рішення  Уряду  УРСР  у  передбаченому  чинним
законодавством порядку.

     У випадку    ліквідації    РАУ    наявне   майно   та   кошти
використовуються у встановленому чинним законодавством порядку.

     14. Статут РАУ затверджено на  установчих  зборах  19  жовтня
1989  року  і Республіканським комітетом українознавців 20 березня
1990 року.

     15. Адреса центральних органів РАУ:  Українська РСР, м. Київ,
вул. Кірова, 4.
 

     Президент Республіканської
асоціації українознавців                           І.М. Дзюба
     асоціації українознавців                           І.М. Дзюба