Європейська конвенція про загальну еквівалентність періодів університетського навчання

Дослідження*

Рим, 6.XI.1990

__________
*Лісабонський договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз та Договору про заснування Європейського Співтовариство набуло чинності 1 грудня 2009 р. Як наслідок, з цієї дати будь-які посилання на Європейське економічне співтовариство слід читати як Європейський Союз.

Держави-члени Ради Європи та інші держави-учасниці Європейської культурної конвенції, які підписали цю угоду, враховували, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами;

Взято до уваги Європейську конвенцію про еквівалентність періодів університетського навчання,

відкриту для підписання в Парижі 15 грудня 1956 р., яка відноситься до вивчення сучасних мов;

Погоджено, що буде зроблено важливий внесок у європейське порозуміння, якщо більша кількість студентів з усіх дисциплін могла б проводити періоди навчання за кордоном і якщо іспити та дисципліни, які прослухали такі студенти протягом цих періодів навчання будуть визнаватися їхніми установами;

З цією метою вирішено встановити принцип загальної еквівалентності періодів навчання в університеті,

Домовилися про таке:

Стаття 1

Для цілей цієї Конвенції термін "заклади вищої освіти" означає:

а) університети;

б) інші заклади вищої освіти, визнані для цілей цієї Конвенції компетентними органами Сторін, на території якої вони розташовані.

Стаття 2

1. Сторони повинні, враховувати те, що держава є компетентним органом у справі щодо питання їхньої території, визнавати будь-який період навчання, проведений студентом у закладі вищої освіти іншої Сторони як еквівалент аналогічного періоду, проведеного в його або її закладі вищої освіти,

за умови:

- що існувала попередня домовленість між закладом вищої освіти або компетентним органом Сторони, де знаходиться цей заклад і між закладом вищої освіти або компетентним органом Сторони, на території якої проходив період навчання;

- що керівництво закладу вищої освіти, де проходив період навчання, видали студенту сертифікат, який засвідчує, що він або вона завершили цей період навчання.

2. Тривалість періоду навчання, зазначеного в попередньому абзаці, визначається уповноваженим органом Сторони, на території якої знаходиться заклад вищої освіти.

Стаття 3

У тій мірі, в якій заклади вищої освіти самі є компетентним органом у справі на своїй території, Сторони передають текст цієї Конвенції уповноваженим особам цих установ і повинні заохочувати сприятливий розгляд і застосування ними принципів, зазначених у статті 2.

Стаття 4

Положення цієї Конвенції не впливають на положення Європейської Конвенції про Еквівалентність періодів університетського навчання, відкритого для підписання в Парижі 15 грудня 1956 року.

Стаття 5

1. Ця Конвенція відкрита для підписання державами-членами Ради Європи та іншими державами-учасницями Європейської культурної конвенції, які можуть висловити свою згоду на виконання:

а) підписання без застережень щодо ратифікації, прийняття чи затвердження; або

б) підписання за умови ратифікації, прийняття чи затвердження з подальшою ратифікацією,

прийняття або схвалення.

2. Ратифікаційні документи, документи про прийняття чи затвердження здаються на зберігання Секретарю Генеральної Ради Європи.

Стаття 6

1. Ця Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення одного місяця після дати, коли дві держави-члени Ради Європи висловили свою згоду на обов'язковість для них Конвенції відповідно до положення статті 5.

2. Стосовно будь-якої держави-члена, яка згодом висловить свою згоду бути обов'язковим для неї,

Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення одного місяця після дати підписання або здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, прийняття або схвалення.

Стаття 7

1. Після набрання чинності цієї Конвенції Комітет міністрів Ради Європи може запросити будь-яку державу, яка не є членом Ради та Європейської економіки Співтовариства приєднатися до цієї Конвенції за рішенням, прийнятим більшістю, передбаченою статтею 20.d Статуту Ради Європи та одностайним голосуванням представників Договірних держав, які мають право брати участь у Комітеті.

2. Стосовно будь-якої держави, що приєднується, або, якщо вона приєднається до Європейського економічного співтовариства, Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення одного місяця після дати здачі на зберігання документа про приєднання Секретарю Генеральної Ради Європи.

Стаття 8

1. Будь-яка держава може під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти:

прийняття, затвердження або приєднання, вказати територію або території, на які поширюється ця Конвенція.

2. Будь-яка держава може пізніше направити заяву на ім'я Генерального секретаря Ради Європи щодо застосування цієї Конвенції на будь-яку іншу територію, зазначену в декларації. Стосовно такої території Конвенція набуває чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення місячного строку з дня отримання такої заяви Генеральним секретарем.

3. Будь-яка заява, зроблена відповідно до двох попередніх пунктів, щодо будь-якої території зазначеній в такій заяві, може бути відкликана шляхом повідомлення на ім’я Генерального секретаря. Відкликання набуває чинності в перший день наступного місяця після закінчення місячного строку з дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 9

1. Будь-яка Сторона може в будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом направлення відповідного повідомлення до Генерального секретаря Ради Європи.

2. Така денонсація набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення терміну дії

протягом шести місяців після дати отримання повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 10

Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави-члени Ради, інші Сторони Європейської культурної конвенції, будь-якої держави, яка приєдналася, та Європейське економічне співтовариство, якщо воно приєдналося до цієї Конвенції, про:

а) підтвердження підписом;

б) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання;

в) будь-яку дату набрання чинності цією Конвенцією відповідно до статей 6 і 7;

г) будь-яку іншу дію, повідомлення, що стосуються цієї Конвенції.

На посвідчення нижчепідписаного, належним чином на це уповноважені, підписали цю Конвенцію.

Підписано в Римі 6 листопада 1990 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є рівно автентичними в єдиному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає завірені копії кожній державі-члену Ради Європи, іншим державам-учасницям Європейської культурної Конвенції та будь-якій державі або Європейському економічному співтовариству, запрошеним приєднатися до цієї Конвенції.

{Переклад українською мовою здійснено фахівцями Національної академії педагогічних наук України}

*---*

Европейская конвенция об общей эквивалентности периодов университетского обучения*

Статус Конвенции

Государства-члены Совета Европы и другие государства участники Европейской культурной конвенции, подписавшие настоящую Конвенцию,

учитывая, что целью Совета Европы является достижение большего единства между его членами,

принимая во внимание открытую для подписания 15 декабря 1956 года в Париже Европейскую конвенцию об эквивалентности периодов университетского обучения, которая применяется к области современных языков,

будучи убеждены, что в дело углубления взаимопонимания в Европе был бы внесен важный вклад, если больше студентов, изучающих любые дисциплины, могли бы в течение определенного времени обучаться за границей и если сданные такими студентами экзамены и пройденные ими в течение этих периодов обучения курсы признавались бы учебными заведениями первоначального обучения,

исполненные решимости установить с этой целью принцип общей эквивалентности периодов университетского обучения,

договорились о нижеследующем:

Статья 1

Для целей настоящей Конвенции термин "высшие учебные заведения" означает:

a) университеты;

b) другие высшие учебные заведения, признанные для целей настоящей Конвенции компетентными органами стороны, на территории которой они находятся.

Статья 2

1. Если государство является компетентным органом в данном вопросе на их территории, стороны признают любой период обучения, проведенный студентом в высшем учебном заведении другой стороны, в качестве эквивалентного аналогичному периоду, проведенному в его или ее учебном заведении первоначального обучения, при условии:

- что между высшим учебным заведением первоначального обучения или компетентным органом стороны, в которой такое учебное заведение расположено, с одной стороны, и высшим учебным заведением или компетентным органом стороны, на территории которой проходил период обучения, с другой стороны, имеется предварительное соглашение;

- что администрация высшего учебного заведения, в котором проходило обучение, выдала студенту справку о том, что он или она успешно прошли курс обучения указанной продолжительности.

2. Продолжительность периода обучения, упомянутого в предыдущем пункте, определяется компетентными органами стороны, на территории которой расположено высшее учебное заведение первоначального обучения.

Статья 3

Если высшие учебные заведения сами являются компетентным органом в данном вопросе на их территории, стороны направляют текст настоящей Конвенции администрации этих учебных заведений и поощряют положительное рассмотрение и применение ими принципов, упомянутых в статье 2.

Статья 4

Положения настоящей Конвенции не затрагивают положений Европейской конвенции об эквивалентности периодов университетского обучения, открытой для подписания 15 декабря 1956 года в Париже.

Статья 5

1. Настоящая Конвенция открывается для подписания государствами-членами Совета Европы и другими государствами-участниками Европейской культурной конвенции, которые могут выразить согласие выполнять обязательства, вытекающие из:

а) подписания без оговорок в отношении ратификации, принятия или одобрения;

b) подписания при условии ратификации, принятия или одобрения с последующей ратификацией, принятием или одобрением.

2. Ратификационные грамоты и документы о принятии или одобрении сдаются на хранение Генеральному секретарю Совета Европы.

Статья 6

1. Настоящая Конвенция вступает в силу в первый день месяца, следующего за окончанием месячного периода с того дня, когда два государства-члена Совета Европы выразят свое согласие нести обязательства по Конвенции в соответствии с положениями статьи 5.

2. В отношении любого государства-члена, которое в дальнейшем выразит согласие нести обязательства по Конвенции, Конвенция вступает в силу в первый день месяца, следующего за окончанием месячного периода со дня подписания или сдачи на хранение ратификационной грамоты, документа о принятии или одобрении.

Статья 7

1. После вступления в силу настоящей Конвенции Комитет министров Совета Европы может предложить любому государству, не являющемуся членом Совета, и Европейскому экономическому сообществу присоединиться к настоящей Конвенции на основании решения, принятого предусмотренным в статье 20d Устава Совета Европы большинством голосов, и единогласного решения представителей Договаривающихся Государств, имеющих право быть представленными в Комитете.

2. В отношении любого присоединяющегося государства или Европейского экономического сообщества, в случае его присоединения, Конвенция вступает в силу в первый день месяца, следующего за окончанием месячного периода со дня сдачи на хранение документа о присоединении Генеральному секретарю Совета Европы.

Статья 8

1. Любое государство может в момент подписания или при сдаче на хранение своей ратификационной грамоты, документа о принятии, одобрении или присоединении указать территорию или территории, на которые будет распространяться действие настоящей Конвенции.

2. Любое государство может в любой более поздний срок путем направления заявления на имя Генерального секретаря Совета Европы распространить действие настоящей Конвенции на любую другую территорию, указанную в заявлении. В отношении такой территории Конвенция вступает в силу в первый день месяца, следующего за окончанием месячного периода со дня получения такого заявления Генеральным секретарем.

3. Любое заявление, сделанное в соответствии с двумя предыдущими пунктами, может в отношении любой территории, указанной в таком заявлении, быть отозвано путем направления уведомления на имя Генерального секретаря. Отзыв вступает в силу в первый день месяца, следующего за окончанием месячного периода со дня получения такого уведомления Генеральным секретарем.

Статья 9

1. Любая сторона может в любое время денонсировать настоящую конвенцию путем направления уведомления на имя Генерального секретаря Совета Европы.

2. Такая денонсация вступает в силу в первый день месяца, следующего за окончанием шестимесячного периода со дня получения уведомления Генеральным секретарем.

Статья 10

Генеральный секретарь Совета Европы уведомляет государства члены Совета, других участников Европейской культурной конвенции, любое присоединившееся государство и Европейское экономическое сообщество, если оно присоединится к настоящей Конвенции, о:

a) любом подписании;

b) сдаче на хранение ратификационной грамоты, документов о принятии, одобрении или присоединении;

c) любой дате вступления в силу настоящей Конвенции в соответствии со статьями 6 и 7;

d) любом другом акте, уведомлении или сообщении, касающемся настоящей Конвенции.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся, надлежащим образом уполномоченные своими правительствами, подписали настоящий Протокол.

Совершено в Риме шестого ноября одна тысяча девятьсот девяностого года на английском и французском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу, в единственном экземпляре, который будет сдан на хранение в архив Совета Европы. Генеральный секретарь Совета Европы направит заверенные копии каждому государству-члену Совета Европы.

"Бюллетень международных договоров" № 3, март 1998 года