ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 1 від 22.02.91м.Київ
vd910222 vn1
Про завдання судів України по підвищенню рівняправосуддя
( Із змінами, внесеними згідно з ПостановамиПленуму Верховного Суду України
N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93
N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 )
Зростання злочинності та інших порушень закону, загрозливе
погіршення криміногенної ситуації, збільшення кількості тяжких
злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю, зухвальством,
незадовільна боротьба з організованими формами злочинності й
корупцією, порушеннями громадського порядку та іншими
правопорушеннями загострюють соціальну напруженість в Україні,
завдають моральної і матеріальної шкоди суспільству,
дезорганізують роботу підприємств, установ, організацій,
призводять до зневіри людей у дієвості закону та гарантованості
захисту прав і свобод державою. ( Абзац перший преамбули в
редакції Постанови КМ N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Все це вимагає докорінного поліпшення роботи судів, які своєю
діяльністю по розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про
адміністративні правопорушення покликані сприяти зміцненню
законності й правопорядку в Україні, надійно захищати права та
свободи людини і громадянина. ( Абзац другий преамбули в редакції
Постанови КМ N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Суди в основному забезпечують правильне застосування законів,
справедливий розгляд судових справ і скарг громадян. Разом з тим у
їх діяльності є чимало недоліків і упущень, що негативно
позначаються на ефективності правосуддя. Не завжди повно і
всебічно встановлюються обставини злочину, допускаються помилки
при дослідженні та оцінці доказів, застосуванні норм кримінального
та кримінально-процесуального законодавства, призначенні
покарання. Мають місце факти необгрунтованого засудження громадян. Допускаються ще помилки при розгляді трудових,
сімейно-шлюбних, житлових, майнових та інших цивільно-правових
спорів та справ про адміністративні правопорушення. В деяких судах
не зжиті факти формалізму і тяганини при розгляді справ, низького
рівня організації і проведення судових засідань, не завжди
виконується передбачений законом обов'язок вживати заходи до
запобігання правопорушень. Касаційні та наглядні інстанції обласних і Київського
міського судів не повною мірою використовують їх можливості в
підвищенні рівня діяльності нижчого рівня судів. ( Абзац п'ятий
преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Судовим колегіям Верховного Суду України, Верховному суду
Автономної Республіки Крим, обласним, міжобласному, Київському та
Севастопольському міським, районним (міським), а також військовим
судам України відповідно до вимог Конституції України
( 254к/96-ВР ) рішуче домагатись підвищення рівня своєї
діяльності, ефективності правосуддя, забезпечувати своєчасний
розгляд судових справ і скарг громадян, правильне й однакове
застосування законодавства. В умовах несприятливої криміногенної ситуації, викликаної
загрозливим зростанням злочинності та інших правопорушень, судам
належить шляхом точного і неухильного застосування законодавства
забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина,
прав та охоронюваних законом інтересів державних і громадських
підприємств, установ, організацій від порушень і протиправних
посягань.( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93, в
редакції Постанови Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 )
від 03.12.97 )
2. Звернути увагу судів на необхідність посилення їх ролі у
зміцненні законності і правопорядку в Україні. Судді повинні
поліпшити організацію своєї роботи, підвищити рівень культури
судових процесів, виявляти високу принциповість і непримиренність
до будь-яких порушень законності та правопорядку, чуйне й уважне
ставлення до людей, їх звернень, листів і заяв. Слід рішуче
протидіяти спробам впливу на суддів у будь-який спосіб і
втручання посадових осіб у вирішення конкретних судових справ,
порушувати перед відповідними органами питання про притягнення
таких осіб до юридичної відповідальності. ( Абзац перший пункту 2
із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду
N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Судочинство в кримінальних і цивільних справах повинно
здійснюватись у повній відповідності з чинним законодавством, на
основі рівності всіх учасників судового процесу перед законом та
судом, незалежності суддів і підкорення їх лише законові та з
додержанням інших конституційних засад судочинства. Суди
зобов'язані суворо додержувати вимог ст.10 Конституції України
( 254к/96-ВР ), ст.18 Закону України "Про мови в Україні"
( 8312-11 ), ст.9 ЦПК ( 1501-06 ) і ст.19 КПК ( 1001-05 ) щодо
мови, якою ведеться судочинство. ( Абзац другий пункту 2 в
редакції Постанови Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 )
від 03.12.97 ) 3. Відповідно до вимог ст.62 Конституції України
( 254к/96-ВР ), ст.2 КПК України ( 1001-05 ) суди повинні
забезпечити правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто
вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден
невинний не був покараний. ( Абзац перший пункту 3 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Судовий розгляд кримінальних справ повинен максимально
сприяти зміцненню законності і правопорядку, охороні прав та
свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів фізичних
і юридичних осіб. ( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними
згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 )
від 03.12.97 )( Пункт 3 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3
( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) 4. У центрі уваги судів мають постійно перебувати питання
неухильного виконання законодавства, спрямованого на посилення
охорони життя, здоров'я, честі й гідності, недоторканності та
безпеки людини, на захист прав усіх суб'єктів права власності й
господарювання, на боротьбу з організованими формами злочинності,
посадовими зловживаннями, хабарництвом, ухиленням від сплати
податків, наркоманією, розпалюванням національної і релігійної
ворожнечі, порушеннями громадського порядку та іншими небезпечними
злочинами. ( Пункт 4 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду
N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 5. Зобов'язати суди вжити додаткових заходів до усунення
помилок у практиці призначення мір кримінального покарання, яке
повною мірою повинно відповідати меті виправлення і перевиховання
засуджених у дусі чесного ставлення до праці, неухильного
додержання Конституції та законів України, запобігання вчиненню
нових злочинів як засудженими, так й іншими особами. ( Абзац
перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Керуючись вимогами закону та роз'ясненнями, даними в
постановах Пленуму Верховного Суду України з питань призначення
покарання, суди повинні забезпечити сувору індивідуалізацію
покарання з тим, щоб особам, які раніше судились, вперто не
бажають залучатись до чесного трудового життя, вчинили умисні
вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, згвалтування, розбійні напади,
грабежі, крадіжки при обтяжуючих обставинах, дачу та одержання
хабарів, злісне хуліганство та інші тяжкі злочини, призначались
суворі міри покарання. ( Абзац другий пункту 5 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Що ж до осіб, які вперше вчинили менш небезпечні злочини,
потрібно обговорювати питання про можливість призначення їм
покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. ( Абзац другий
пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 )( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) 6. З метою зміцнення законності у цивільно-правових
відносинах судам належить вдосконалювати свою діяльність по
розгляду цивільних справ, домагатись підвищення ефективності
застосування правових засобів як для всебічного захисту прав і
законних інтересів громадян і організацій, так і припинення спроб
використовувати надані законом права всупереч їх соціальному
призначенню. Необхідно поліпшити якість розгляду трудових справ, особливо
справ за позовами про поновлення на роботі, про відшкодування
збитків, заподіяних робітниками і службовцями при виконанні
трудових обов'язків, безгосподарністю, випуском неякісної
продукції, не допускаючи при цьому необгрунтованого зменшення
розміру збитків, що підлягають стягненню. Необхідно підвищувати
вимогливість до службових осіб за додержання трудового
законодавства, виконання вимог про зміцнення дисципліни і порядку
в трудових колективах. 7. Суди мають вдосконалити практику розгляду справ по спорах,
пов'язаних з користуванням житловою площею, справ, що виникають із
сімейно-шлюбних відносин, особливо справ про розірвання шлюбу,
встановлення батьківства, утримання і виховання дітей, та вживати
заходів до виявлення і усунення причин і умов, що сприяли розпаду
сім'ї, гостро реагувати на факти безвідповідального ставлення до
сімейних обов'язків, виховання дітей. 8. Суди повинні забезпечити суворе і неухильне застосування
законодавства, спрямованого на охорону природи і раціональне
використання природних ресурсів. Виходячи з положень ст.50
Конституції України ( 254к/96-ВР ) про те, що кожен має право на
безпечне для життя і здоров'я довкілля, суди при розгляді справ
про екологічні правопорушення зобов'язані виявляти всіх причетних
до їх вчинення осіб і обговорювати питання про притягнення
останніх до кримінальної чи адміністративної відповідальності та
відшкодування завданої цими правопорушеннями шкоди. ( Пункт 8 із
змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N
12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 9. Звернути увагу судів на необхідність поліпшення розгляду
справ про адміністративні правопорушення, і особливо про дрібне
хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі
працівника міліції, члена громадського формування з охорони
громадського порядку, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в
охороні громадського порядку, прояв неповаги до суду, публічні
заклики до невиконання вимог працівника міліції, посягання на
власність, правопорушення в галузі охорони природи, у сфері
послуг, фінансів і підприємницької діяльності та інші
правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції судів.( Абзац перший пункту 9 в редакції Постанови Пленуму Верховного
Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) Крім того суди зобов'язані забезпечити своєчасний і
правильний розгляд справ за скаргами громадян на постанови інших
органів і посадових осіб про накладення адміністративних стягнень,
маючи на увазі, що розгляд таких справ судом є важливим засобом
відновлення порушеного права і зміцнення законності та
правопорядку. ( Абзац другий пункту 9 в редакції Постанови
Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 10. Вказати судам на те, що зміцненню законності і
правопорядку, захисту прав і законних інтересів громадян,
підвищенню відповідальності органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, посадових і службових осіб за належне
виконання покладених на них обов'язків, посиленню боротьби з
бюрократизмом значною мірою має сприяти своєчасний і правильний
розгляд справ за скаргами громадян на неправомірні дії органів
управління і службових осіб, які ущемляють права громадян.( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 11. Зобов'язати суди докорінно поліпшити їх діяльність по
запобіганню злочинам та іншим правопорушенням, маючи на увазі, що
ефективність цієї роботи залежить перш за все від правильного і
своєчасного розгляду кримінальних і цивільних справ, а також справ
про адміністративні правопорушення. Забезпечити неухильне
виконання вимог закону про виявлення причин і умов, що сприяли
вчиненню злочинів та інших правопорушень, і шляхом винесення
окремих ухвал (постанов) добиватись їх усунення. ( Пункт 11 із
змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N
12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 12. Судам належить вжити дійових заходів по вдосконаленню
практики винесення окремих ухвал (постанов) і поліпшення їх
якості з тим, щоб кожна окрема ухвала (постанова) була ефективним
засобом зміцнення законності та правопорядку, усунення недоліків
в діяльності державних, громадських, кооперативних підприємств,
установ, організацій і запобігання вчиненню злочинів та інших
правопорушень. ( Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними
згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 )
від 03.12.97 ) Належить встановити суворий контроль за своєчасним
виконанням окремих ухвал (постанов) керівниками підприємств,
установ, організацій незалежно від форми власності й у разі їх
невиконання або формального ставлення до усунення зазначених у них
недоліків притягати винних до юридичної відповідальності за
невжиття заходів за окремою ухвалою (постановою). ( Абзац другий
пункту 12 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 13. ( Абзац перший пункту 13 виключений на підставі
Постанови Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від
03.12.97 ) Необхідно підвищувати рівень організації і проведення
виїзних судових засідань, в яких слід розглядати тільки такі
кримінальні та цивільні справи, розгляд яких становить широкий
громадський інтерес і може принести найбільшу користь у правовому
і моральному вихованні громадян. З метою посилення виховного впливу судових рішень
практикувати висвітлення судових процесів через пресу, радіо,
телебачення. 14. Судам необхідно викоренити факти формально-бюрократичного
ставлення до розгляду звернень, заяв і скарг громадян, які є не
тільки приводом для поновлення порушених прав і законних
інтересів громадян, а й засобом виявлення та усунення недоліків у
роботі судів, однією з форм безпосередньої участі громадян у
зміцненні законності. Кожна скарга має бути всебічно перевірена,
правильно і з додержанням встановленого законом строку вирішена.
( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 15. Судовим колегіям Верховного Суду України, іншим судам
касаційної та наглядної інстанцій необхідно своєчасно вивчати і
спрямовувати практику застосування законодавства в кримінальних і
цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення.
Слід ширше використовувати матеріали узагальнення судової практики
для надання практичної допомоги суддям, постановки перед
відповідними органами питань, які стосуються інтересів держави і
прав громадян, а також потребують дальшого розвитку і
вдосконалення законодавства.( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
