З А К О Н
УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Про систему оподаткування
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 39, ст.510 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 1252-XII ( 1252-12 ) від 25.06.91, ВВР, 1991, N 39, ст.511 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2199-XII ( 2199-12 ) від 13.03.92, ВВР, 1992, N 23, ст.346 )
Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в
Українській РСР, види податків, зборів і обов'язкових платежів,
напрями їх зарахування, платників податків і об'єкти оподаткування
та відповідальність за порушення законодавства про податки.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Податкова політика Української РСР
Податкова політика є виключним правом Української РСР і
проводиться в республіці самостійно. Усі податки, збори та обов'язкові платежі, що справляються в
Українській РСР зараховуються до республіканського і місцевих
бюджетів та позабюджетних фондів.
Стаття 2. Законодавство Української РСР прооподаткування
Законодавство Української РСР про оподаткування складається з
цього Закону та інших актів законодавства Української РСР, що
видаються відповідно до нього.
Стаття 3. Принципи побудови системи оподаткуваннята її призначення
Система оподаткування будується на принципах стабільності,
рівнонапруженості, обов'язковості, соціальної справедливості при
визначенні й справлянні податків, зборів та обов'язкових платежів
і забезпечує концентрацію в республіканському і місцевих бюджетах
коштів, необхідних для розв'язання завдань економічного і
соціального розвитку, створення дійових стимулів підвищення
ефективності виробництва, економного використання ресурсів і
охорони навколишнього середовища.
Стаття 4. Повноваження Верховної Ради Української РСРі місцевих Рад народних депутатів у
питаннях оподаткування
Встановлення на території Української РСР
загальнореспубліканських податків, зборів і обов'язкових платежів,
визначення платників та об'єктів оподаткування, загального порядку
обчислення, зарахування платежів і надання пільг щодо податків,
зборів та обов'язкових платежів здійснюється Верховною Радою
Української РСР. Встановленння місцевих податків, зборів і обов'язкових
платежів відповідно до цього Закону та інших законодавчих актів
Української РСР здійснюється місцевими Радами народних депутатів в
межах граничного рівня ставок податків. Додаткові пільги щодо податків, крім передбачених чинним
законодавством, розглядаються Верховною Радою Української РСР при
затвердженні бюджету Української РСР щорічно за поданням Кабінету
Міністрів Української РСР.
Стаття 5. Загальнореспубліканські податки, зборита обов'язкові платежі
До загальнореспубліканських податків, зборів та обов'язкових
платежів належать: податок на прибуток; податок на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності в
Українській РСР; податок з обороту; акцизний збір; податок на добавлену вартість; податок на експорт і імпорт; податок на доходи; податок на фонд оплати праці колгоспників; прибутковий податок з громадян; плата за природні ресурси; плата за землю; лісовий доход; екологічний податок; державне мито; податок з власників транспортних засобів; мито. Законодавчими актами Української РСР можуть бути встановлені
інші загальнореспубліканські податки, збори та обов'язкові
платежі.Розділ II
ПОДАТКИ, ЗБОРИ ТА ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЛАТЕЖІ
Стаття 6. Податок на прибуток
Платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання,
установи, організації (крім Національного банку України,
колгоспів, радгоспів, кооперативів по вирощуванню
сільськогосподарської продукції, селянських (фермерських)
господарств), їх філіали і відділення, міжнародні неурядові
організації, що здійснюють господарську, підприємницьку, іншу
комерційну діяльність на території Української РСР. Податок на прибуток сплачується за встановленими ставками з
оподатковуваного прибутку. Порядок обчислення оподатковуваного прибутку, розміри ставок,
порядок визначення і строки сплати, зарахування податку, пільги
щодо податку на прибуток визначаються Верховною Радою Української
РСР.
Стаття 7. Податок на прибуток іноземних юридичнихосіб від діяльності в Українській РСР
Платниками податку на прибуток іноземих юридичних осіб є
компанії, об'єднання, а також будь-які інші організації, що
визнаються юридичними особами за законодавством країни їх
постійного місцеперебування, які здійснюють через постійне
представництво господарську діяльність на території Української
РСР, її континентальному шельфі та у виключній (морській)
економічній зоні. Об'єктом оподаткування є прибуток, одержаний іноземною
юридичною особою, яка здійснює через постійне представництво
діяльність на території Української РСР, її континентальному
шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Особливості формування прибутку і склад затрат, що
враховуються при його обчисленні, визначаються в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів Української РСР.
Стаття 8. Податок з обороту
Платниками податку з обороту є підприємства, об'єднання і
організації (в тому числі кооперативи, а також спільні
підприємства з участю радянських юридичних осіб та іноземних
юридичних осіб і громадян та їх філіали), які виробляють і
реалізують товари (продукцію), що обкладається податком з обороту. Ставки податку з обороту встановлюються в процентах до
оподатковуваного обороту або у твердих сумах з одиниці товару
(продукції). По товарах (продукції), на які встановлено державні роздрібні
(оптові ціни промисловості) та оптові ціни підприємств, податок
обчислюється як різниця між цими цінами з урахуванням
торговельних і оптово-збутових знижок (транспортних витрат). Умови запровадження та розміри податку з обороту
встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів
Української РСР. Суми податку з обороту зараховуються до республіканського і
місцевих бюджетів за нормативами, затверджуваними Верховною Радою
Української РСР.
Стаття 9. Акцизний збір
Акцизний збір встановлюється на високорентабельні та
монопольні товари (продукцію). Платниками акцизного збору є підприємства, об'єднання і
організації, які реалізують на території Української РСР товари
(продукцію), перелік та ставки по яких затверджуються Верховною
Радою Української РСР. Ставки акцизного збору встановлюються в процентах або у
твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Суми акцизного збору зараховуються до республіканського
бюджету.
Стаття 10. Податок на добавлену вартість
Платниками податку на добавлену вартість є суб'єкти
господарювання, які створюють в процесі виробництва товарів, робіт
і послуг добавлену вартість до ціни придбаних предметів праці. Умови введення та розміри ставок податку на добавлену
вартість встановлюються Верховною Радою Української РСР. Ставки податку встановлюються в процентах до вартості
реалізованих товарів, робіт, послуг. Сума податку на добавлену вартість зараховується до
республіканського і місцевих бюджетів, затверджуваних Верховною
Радою Української РСР.
Стаття 11. Податок на експорт і імпорт
Податок на експорт і імпорт сплачують всі організації,
перелічені у статті 6 цього Закону, що здійснюють
зовнішньоторговельні операції. Податок на експорт і імпорт є формою вилучення в доход
держави чистого прибутку, утворюваного в результаті відмінностей у
рівнях зовнішньоторговельних (перерахованих у грошову одиницю, що
діє в Українській РСР, за курсом Національного банку України) і
внутрішніх цін Української РСР на окремі види товарів, які
ввозяться на територію Української РСР або вивозяться з її
території. Суми податку на експорт і імпорт зараховуються до
республіканського і місцевих бюджетів за нормативами,
затверджуваними Верховною Радою Української РСР.
Стаття 12. Податки на доходи
Об'єктами оподаткування податком на доходи є: доходи, одержувані підприємствами, об'єднаннями й
організаціями, за винятком передбачених у частині третій цієї
статті від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а
також доходи радянського учасника, одержані від пайової участі у
спільних підприємствах; доходи іноземних учасників, що утворюються на території
Української РСР в результаті розподілу прибутку спільних
підприємств, при переказі за кордон, якщо інше не встановлено
міжнародним договором Української РСР з питань оподаткування; доходи іноземних юридичних осіб, не пов'язані з діяльністю в
Українській РСР, від дивідентів, процентів, авторських прав і
ліцензій, фрахту, орендних платежів та інші доходи, джерело яких
знаходиться в Українській РСР і які не пов'язані із здійсненням
діяльності в Українській РСР через постійне представництво, якщо
інше не встановлено міжнародним договором Української РСР з питань
оподаткування; доходи, одержані від казино, відеосалонів (відеопоказу),
експлуатації гральних автоматів з грошовим виграшем, а також від
проведення масових концертно-видовищних заходів на відкритих
майданчиках, стадіонах, у палацах спорту, інших приміщеннях. Сума податків на доходи зараховується до республіканського і
місцевих бюджетів за нормативами, затверджуваними Верховною Радою
Української РСР.
Стаття 13. Податок на фонд оплати праці колгоспників
Платниками податку на фонд оплати праці колгоспників є
колгоспи, в тому числі рибальські. Об'єктом оподаткування є фонд оплати праці колгоспників в
частині, що перевищує його неоподатковуваний розмір. Сума податку на фонд оплати праці колгоспників зараховується
до бюджету адміністративно-територіальної одиниці базового рівня
місцевого самоврядування.
Стаття 14. Прибутковий податок з громадян
Платниками прибуткового податку в Українській РСР є громадяни
Української РСР, громадяни інших радянських республік, іноземні
громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що
не мають постійного місця проживання в Українській РСР. Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце
проживання в Українській РСР, є доходи в грошовій або натуральній
формі, одержані як на території Української РСР, її
континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній
зоні, так і за межами Української РСР. Доходи громадян, які не мають постійного місця проживання в
Українській РСР, підлягають оподаткуванню, якщо ці доходи одержано
із джерел в Українській РСР. Суми прибуткового податку з громадян зараховуються до бюджету
адміністративно-територіальної одиниці базового рівня місцевого
самоврядування.
Стаття 15. Плата за використання природних ресурсів
Плату за використання природних ресурсів сплачують всі
підприємства, об'єднання і організації та громадяни, які одержали
їх у встановленому порядку у володіння, користування або оренду
для здійснення виробничої та іншої діяльності. Нормативи, порядок визначення лімітів та плата за
використання природних ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів
Української РСР. Плата за використання природних ресурсів зараховується до
бюджету адміністративно-територіальної одиниці базового рівня
місцевого самоврядування.
Стаття 16. Плата за землю
Плату за землю сплачують колгоспи, радгоспи, селянські
(фермерські) господарства, підприємства, об'єднання й організації
та громадяни, яким землю надано відповідно у колективну або
приватну власність, користування, в тому числі на умовах оренди.
( Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2199-12 від 13.03.92 ) Плата за землю визначається залежно від якості та
місцеположення земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки
землі, та справляється у вигляді земельного податку або орендної
плати. Плата за землю зараховується до бюджету
адміністративно-територіальної одиниці базового рівня місцевого
самоврядування, а орендна плата за землю - до позабюджетних фондів
місцевих Рад народних депутатів.
Стаття 17. Лісовий доход
Лісовий доход сплачується як плата за деревину, що
відпускається на пні лісокористувачами та плата за інші лісові
користування у лісах державного значення. Плата за деревину, що відпускається на пні з лісів державного
значення, справляється за таксами, затверджуваними Кабінетом
Міністрів Української РСР. Плата за другорядні лісові матеріали, а також за побічні
лісові користування в лісах державного значення справляється за
таксами, затверджуваними місцевими Радами народних депутатів. Лісовий доход зараховується до бюджету
адміністративно-територіальної одиниці базового рівня місцевого
самоврядування.
Стаття 18. Екологічний податок
Екологічний податок сплачують усі підприємства, об'єднання і
організації та громадяни, які завдають шкоди навколишньому
природному середовищу та погіршують якість природних ресурсів. Екологічний податок справляється за нормативами,
встановлюваними залежно від рівня, обсягів і характеру забруднення
навколишнього природного середовища та погіршення якості природних
ресурсів. Нормативи плати за забруднення навколишнього природного
середовища та погіршення якості природних ресурсів і порядок її
обчислення визначаються Кабінетом Міністрів Української РСР. Екологічний податок зараховується у позабюджетні фонди
охорони навколишнього природного середовища місцевих Рад народних
депутатів.
Стаття 19. Державне мито
Державне мито справляється з підприємств, об'єднань і
організацій та громадян за документи і вчинення дій, що мають
юридичне значення. Перелік документів і дій, за які справляється державне мито,
та пільги щодо державного мита визначаються Верховною Радою
Української РСР. Ставки державного мита, порядок його обчислення та надання
додаткових пільг щодо державного мита встановлюються Верховною
Радою Української РСР. Державне мито зараховується до бюджету
адміністративно-територіальної одиниці базового рівня місцевого
самоврядування.
Стаття 20. Податок з власників транспортних засобів
Платниками податку з власників транспортних засобів є всі
підприємства, об'єднання й організації (крім бюджетних
організацій) та громадяни, які мають транспортні засоби
(автомобілі, мотоцикли, моторолери, трактори) та інші самохідні
машини і механізми на пневмоходу. Податок з власників транспортних засобів зараховується до
бюджету адміністративно-територіальної одиниці базового рівня
місцевого самоврядування.
Стаття 21. Мито
Мито сплачується з вартості або обсягу товарів, що підлягають
митному контролю на території Української РСР. Ставки, порядок обчислення і справляння мита визначаються
законодавством Української РСР. Мито зараховується до республіканського бюджету.
Розділ III
СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 22. Особливості оподаткування іноземнихюридичних осіб і громадян
Якщо міжнародним договором Української РСР встановлено інші
правила оподаткування іноземних юридичних осіб та громадян, ніж
ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила
міжнародного договору.
Стаття 23. Усунення подвійного оподаткування
Один і той же об'єкт, з якого відповідно до цього Закону та
інших актів законодавства Української РСР встановлено справляння
податку, не підлягає оподаткуванню іншим видом податку. Сума прибутку або доходу, одержана за кордоном
підприємствами, об'єднаннями і організаціями (крім Національного
банку України), їх філіалами і відділеннями, що здійснюють
господарську, підприємницьку, іншу комерційну діяльність та
надають платні послуги, включається до загальної суми прибутку або
доходу, що підлягає оподаткуванню в Українській РСР, і
враховується при визначенні податку. Суми податків на прибуток або доходи, одержані за межами
території Української РСР, її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, сплачені підприємствами, об'єднаннями
і організаціями за кордоном відповідно до законодавства іноземних
держав, зараховуються при сплаті ними податків з прибутку або
доходу в Українській РСР. При цьому розмір зараховуваних сум не
може перевищувати суми податку на прибуток (доход), що підлягає
сплаті в Українській РСР відносно прибутку (доходу), одержаного за
кордоном. Доходи, одержані за кордоном особами з постійним
місцем проживання в Українській РСР, включаються в доходи, що
підлягають оподаткуванню в Українській РСР. Суми прибуткових податків, сплачені за кордоном відповідно до
законодавства іноземних держав особами з постійним
місцем проживання в Українській РСР - платниками прибуткового
податку в Українській РСР, зараховуються при сплаті ними
прибуткового податку в Українській РСР. При цьому розмір
зараховуваних сум податків, сплачених за кордоном, не може
перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Українській РСР.
Стаття 24. Контроль за додержанням законодавствапро податки
Контроль за додержанням законодавства про податки
здійснюється органами, на які ці функції покладено законодавством
Української РСР.
Стаття 25. Відповідальність за порушеннязаконодавства про податки
За порущення законодавства про податки платники -
підприємства, об'єднання і організації та їх службові особи, а
також громадяни притягаються до відповідальності відповідно до
чинного законодавства.
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 25 червня 1991 рокуN 1251-XII
