У К А З
        ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

        Про амністію з нагоди річниці прийняття Декларації
           про державний суверенітет України
 

      ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 34, ст.457 )

      ( Щодо поширення дії Указу див. Постанову Президії ВР
   N 1672-XII ( 1672-12 ) від 21.10.91, ВВР, 1991, N 51, ст. 750 )
 

(  Дію  Указу поширено на осіб, засуджених військовими трибуналами
на  території  України  згідно з Постановою Президії ВР N 1672-XII
( 1672-12 ) від 21.10.91 )
 

     Президія     Верховної        Ради         Української    РСР
п о с т а н о в л я є:

     1.  Звільнити  від  покарання  у  вигляді  позбавлення   волі
засуджених за злочини, що не є тяжкими:

     а) неповнолітніх;
    б) жінок,   які   мають    дітей    віком  до  16  років  або
дітей-інвалідів;
    в) вагітних жінок;
    г) чоловіків віком понад 60 років і жінок - понад 55 років;
    д) інвалідів I і II груп;
    е) осіб,  які  брали участь у  ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС;
    є) осіб,  які  брали  участь  у  виконанні інтернаціонального
обов'язку в Республіці Афганістан.

     2. Звільнити  від  покарання  у  вигляді   позбавлення   волі
інших неповнолітніх, які відбули не менше одного року призначеного
строку покарання.

     3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення  волі,  крім
осіб,  які  підпадають  під  дію  статті  1  цього  Указу,   також
чоловіків  віком  понад  60  років  і  жінок  -  понад  55  років,
інвалідів I і II груп, жінок, які мають дітей віком  до  16  років
або дітей-інвалідів, вагітних жінок,  осіб,  які  брали  участь  у
ліквідації наслідків  аварії  на  Чорнобильській  АЕС,  осіб,  які
брали  участь   у   виконанні   інтернаціонального   обов'язку   в
Республіці Афганістан, якщо на день набрання чинності Указом  вони
відбули половину призначеного строку покарання.

     4. Звільнити з місць позбавлення волі умовно  з  обов'язковим
залученням до праці, крім осіб, які підпадають під дію статей 1  і
3 цього Указу, засуджених до позбавлення волі на  строк  до  трьох
років включно.

     5.  Звільнити  від покарання у вигляді умовного засудження до
позбавлення волі з обов'язковим  залученням  до  праці  та  умовно
звільнених  з  місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до
праці, а також засуджених до виправних робіт без позбавлення  волі
або  до  штрафу  жінок,  які  мають  дітей  віком  до 16 років або
дітей-інвалідів, вагітних жінок, чоловіків віком понад 60 років  і
жінок  -  понад  55  років,  осіб,  які  брали участь у ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, осіб, які брали  участь  у
виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан.

     6. Скоротити особам, зазначеним у статтях  1,  2  і  3  цього
Указу, які  не  підлягають  звільненню  від  покарання,  невідбуту
частину покарання наполовину.

     7. Звільнити засуджених, які підпадають під дію статей 1,  2,
3 і 5 цього Указу,  від  додаткових  мір  покарання,  за  винятком
додаткового покарання у вигляді позбавлення  права  займати  певні
посади або займатися певною діяльністю та конфіскації майна.

     8. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами,  про
злочини, вчинені до набрання  чинності  цим  Указом  особами,  які
підлягають звільненню від покарання відповідно до статті 1 Указу.

     9. Не підлягають умовному звільненню  на  підставі  статті  4
цього Указу засуджені:
    а)  визнані  у  встановленому  порядку  інвалідами III групи,
неповнолітні;
    б) які відбувають покарання в колоніях-поселеннях всіх видів;
    в) іноземні громадяни та особи без громадянства;
    г) невідбута  частина строку покарання у яких становить менше
трьох місяців.

     10. Амністія не поширюється на осіб:

     а) засуджених за особливо небезпечні державні злочини (статті
56-65),  бандитизм  (стаття  69),  дії,  що  дезорганізують роботу
виправно-трудових  установ (стаття 69-1), контрабанду (стаття 70),
масові  безпорядки  (стаття  71), порушення правил безпеки руху та
експлуатації  транспорту (частина 1 статті 77), пошкодження шляхів
сполучення  і  транспортних  засобів (стаття 78), виготовлення або
збут  підроблених  грошей чи цінних паперів (стаття 79), порушення
правил  про  валютні  операції  (стаття  80) Кримінального кодексу
Української РСР ( 2001-05 );

     б) засуджених  за  злочини  проти  життя,  здоров'я,  волі  і
гідності особи (статті 93, 94, 101, частини 2, 3 і 4  статті  117,
стаття 123-1); злочини проти соціалістичної власності та особистої
власності громадян (частини 2, 3 і 4 статті 81, частини 2, 3  і  4
статті 82, частини 2 і 3 статті 83,  частини  2  і  3  статті  84,
статті 86, 86-1, 86-2, частини 3 і 4 статті 140, частини 2,  3,  4
статті 141, статті 142, 144); виготовлення або зберігання з  метою
збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв чи збут їх, вчинені
повторно (частина 4 статті 149); спекуляцію (частини 2 і 3  статті
154); порушення правил торгівлі (частини  3  і  4  статті  155-3);
одержання хабара (стаття 168); посередництво в хабарництві (стаття
169);  дача  хабара  (частина  2  статті  170);   злочини    проти
працівників правоохоронних органів (статті  176-2,  189-2,  189-4,
частина 2 статті 189-5); посягання на  життя  працівника   міліції
або  народного  дружинника,  а  також  військовослужбовця  (стаття
190-1);  особливо  злісне  хуліганство  (частина  3  статті  206);
заклики до вчинення дій,  що  загрожують  громадському  порядку  і
безпеці громадян (частина 2 статті 206-1); втягнення неповнолітніх
у злочинну діяльність  (стаття  208);  втягнення  неповнолітніх  у
немедичне вживання лікарських  та  інших  засобів,  що  викликають
одурманювання  (стаття  208-2);  угон  повітряного  судна  (стаття
217-2);  порушення   правил   безпеки   на     вибуховонебезпечних
підприємствах або у вибуховонебезпечних цехах  (частина  2  статті
220);  розкрадання  вогнестрільної  зброї,  бойових  припасів  або
вибухових речовин (стаття 223); незаконне  придбання,  зберігання,
використання, передача  або  руйнування  радіоактивних  матеріалів
(стаття  228-2);  розкрадання  радіоактивних  матеріалів   (стаття
228-3); незаконне виготовлення, придбання, зберігання,  перевозка,
пересилка, збут чи розкрадання наркотичних засобів (статті  229-1,
229-2); організація або держання домів  для  вживання  наркотичних
речовин (стаття 229-4); схиляння до вживання  наркотичних  речовин
(стаття 229-5) Кримінального кодексу Української РСР;

     в) які раніше відбували покарання у місцях  позбавлення  волі
за умисні злочини і судимість з яких не знято або  не  погашено  у
встановленому законом порядку,  якщо  вони  знову  вчинили  умисні
злочини;

     г) які раніше звільнялися з місць позбавлення волі до повного
відбуття призначеного судом строку покарання умовно-достроково, за
амністією або у зв'язку з  помилуванням  і  знову  вчинили  умисні
злочини;

     д) які не пройшли призначеного судом повного курсу  лікування
від алкоголізму, наркоманії або венеричних захворювань;

     е) які злісно порушують режим під час відбування покарання;

     є) визнаних у  встановленому  порядку  особливо  небезпечними
рецидивістами.

     11.  Цей  Указ  застосовується  до  осіб,  засуджених  судами
Української РСР, незалежно від місця відбування ними покарання.

     12. Указ набирає чинності з часу його опублікування в пресі і
підлягає виконанню протягом шести місяців.
 

 Голова Верховної Ради Української РСР                   Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 11 липня 1991 року
     N 1360-XII