З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про збройні сили України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 9, ст.108 )
Україна як незалежна держава і суб'єкт міжнародного права,
виходячи з того, що оборона країни є справою всього народу
України, проголошує про створення власних Збройних Сил.
Стаття 1. Збройні Сили України призначені для збройного
захисту незалежності, територіальної цілісності та недоторканності
України.
Стаття 2. Використання Збройних Сил України для виконання
завдань, не пов'язаних з обороною держави, вирішується виключно
Верховною Радою України.
Стаття 3. Збройні Сили України будуються і здійснюють свою
діяльність на основі: демократії і гуманізму; верховенства закону; підзвітності конституційним органам законодавчої і виконавчої
влади; єдиноначальності і колегіального вироблення рішень; загального військового обов'язку громадян України; добровільності вступу на кадрову військову службу; дотримання військової дисципліни; гласності в діяльності Збройних Сил України та збереження
державної і військової таємниці; позапартійності; гарантованого соціально-правового захисту
військовослужбовців.
Стаття 4. Збройні Сили України складаються з таких видів: сухопутні війська (війська наземної оборони); військово-повітряні сили (війська оборони повітряного
простору); військово-морські сили. Структура Збройних Сил України, їх чисельність, озброєння,
економічне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення
затверджуються Верховною Радою України за поданням Президента
України.
Стаття 5. Загальне керівництво Збройними Силами України
здійснює Президент України як Головнокомандуючий Збройними Силами
України і Голова Ради оборони України.
Стаття 6. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України
здійснюється Міністерством оборони України.Функції та повноваження Міністерства оборони України по
керівництву Збройними Силами визначаються на основі цього Закону,
Закону України "Про оборону України" ( 1932-12 ), інших
законодавчих актів України та Положенням про Міністерство оборони
України, яке затверджується Президентом України.
Стаття 7. Структура Міністерства оборони України, інших
органів військового управління затверджується Кабінетом Міністрів
України за поданням Міністра оборони України.
Стаття 8. Збройні Сили України комплектуються
військовослужбовцями відповідно до Закону України про загальний
військовий обов'язок і військову службу. Для забезпечення життєдіяльності військ до Збройних Сил
України приймаються працівники за укладеним трудовим договором,
робота яких регулюється законодавством України про працю.
Стаття 9. Дислокація та розташування військових об'єднань,
з'єднань, частин і підрозділів здійснюються відповідно до вимог
воєнної доктрини, стратегічних і оперативних планів, розроблюваних
Міністерством оборони України. Зміни у дислокації та розташуванні військ від з'єднання і
вище Міністерство оборони України здійснює з дозволу Президента
України. Склад, структура, дислокація, завдання та забезпечення
військ, які входять до системи стратегічних сил стримування,
визначаються і здійснюються на основі міждержавних договорів. Статус збройних сил, тимчасово дислокованих на території
України, визначається законодавчими актами України.
Стаття 10. Збройним Силам України дозволяється господарська
діяльність, якщо вона не позначається на їх боєготовності та
боєздатності. Порядок здійснення господарської діяльності
визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 11. У Збройних Силах України використовується державна
мова відповідно до чинного законодавства. Військово-патріотичне виховання військовослужбовців
здійснюється на національно-історичних традиціях народу України. Діяльність будь-яких політичних партій і рухів у Збройних
Силах України забороняється.
Стаття 12. Нагляд за дотриманням законодавства у діяльності
Збройних Сил України здійснює Генеральний прокурор України та
уповноважені ним прокурори.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 6 грудня 1991 рокуN 1934-XII
