З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про податок з власників транспортних засобів таінших самохідних машин і механізмів
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 11, ст.150 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 1964-XII ( 1964-12 ) від 11.12.91, ВВР, 1992, N 11, ст.151 )
Цим Законом встановлюється податок з власників транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів як одне із джерел
фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання
автомобільних шляхів загального користування.
Стаття 1. Платники податку
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів є підприємства, об'єднання та
організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи
(надалі іменуються "підприємства"), а також громадяни України,
іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі іменуються
"громадяни"), які мають власні транспортні засоби (автомобілі,
мотоцикли, моторолери, трактори та мотоблоки) та інші самохідні
машини і механізми на пневматичному ходу. Платниками податку є також власники моторних човнів (катерів,
яхт), мотосаней. Ставки та порядок сплати податку встановлюються
місцевими Радами народних депутатів базового рівня. Податок не справляється з власників машин і механізмів на
гусеничному ходу, а також зернозбиральних і спеціальних комбайнів
з двигунами.
Стаття 2. Ставки і зарахування податку
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів сплачується в таких розмірах:
------------------------------------------------------------------ Найменування об'єктів оподаткування Ставки податку на рік ------------------------------------------------------------------
Автомобілі легкові залежно від потужності двигуна:
з кожної кінської сили 70 коп. або з кожного кіловата потужності 95 коп.
з кожної кінської сили 70 коп. або з кожного кіловата потужності 95 коп.
Автомобілі вантажні вантажопідйомністю до 7 тонн залежно від потужності двигуна:
з кожної кінської сили 1 крб. або з кожного кіловата потужності 1 крб. 36 коп.
з кожної кінської сили 1 крб. або з кожного кіловата потужності 1 крб. 36 коп.
Автомобілі вантажні вантажопідйомністю більше 7 тонн та інші самохідні машини і механізми залежно від потужності двигуна:
з кожної кінської сили 1 крб. 50 коп. або з кожного кіловата потужності 2 крб. 04 коп.
з кожної кінської сили 1 крб. 50 коп. або з кожного кіловата потужності 2 крб. 04 коп.
Мотоцикли, моторолери та мотоблоки залежно від потужності двигуна:
з кожної кінської сили 50 коп. або з кожного кіловата потужності 68 коп.
з кожної кінської сили 50 коп. або з кожного кіловата потужності 68 коп.
Податок з власників транспортних засобів за місцезнаходженням
підприємств і місцем проживання громадян зараховується до бюджету
адміністративно-територіальної одиниці місцевого самоврядування
базового рівня. З цієї суми 90 відсотків використовується на
шляхове господарство і 10 відсотків відраховується на рахунки
органів Державної автомобільної інспекції управлінь внутрішніх
справ Кримської АРСР, областей, міст Києва та Севастополя для
зміцнення їх матеріально-технічної бази.
Стаття 3. Пільги щодо податку
Від сплати податку звільняються: а) підприємства автомобільного транспорту загального
користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні
пасажирів, а також підприємства автомобільного транспорту
загального користування, що здійснюють змішані перевезення
(вантажні та пасажирські) - щодо транспортних засобів, зайнятих на
перевезенні пасажирів; б) установи та організації, що фінансуються з державного
бюджету; в) Герої Радянського Союзу, особи, нагороджені орденом Слави
трьох ступенів, інваліди Великої Вітчизняної війни або інші
інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами
внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при
захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військової
служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на
фронті; інваліди з числа колишніх партизанів, а також інваліди,
прирівняні за пенсійним забезпеченням до зазначених категорій
військовослужбовців; г) учасники Великої Вітчизняної війни, військовозобов'язані,
які проходили службу у складі обмеженого контингенту радянських
військ в Республіці Афганістан та в інших країнах, у яких в цей
час велись бойові дії; д) інваліди, які мають мотоколяски або автомобілі з ручним
керуванням; е) підприємства, розташовані на території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; є) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2, які постраждали
від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також громадяни,
віднесені до категорій 3 і 4, - до відселення їх із зони
гарантованого добровільного відселення і зони посиленого
радіоекологічного контролю; ж) громадяни, відселені із зон радіоактивно забруднених
територій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в інші
населені пункти, - протягом трьох років після переселення; з) на 50 відсотків - колгоспи і радгоспи за пожежні машини,
машини швидкої допомоги та автобуси по перевезенню людей. Сільські, селищні та міські Ради народних депутатів мають
право повністю звільняти окремих платників від сплати податку з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів або знижувати розміри податку при наявності поважних
обставин.
Стаття 4. Строки сплати податку
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів сплачується: громадянами, які мають власні транспортні засоби, - один раз
перед технічним оглядом за кожний рік, але не пізніше першого
півріччя року, в якому проводиться технічний огляд; підприємствами - щорічно, але не пізніше першого півріччя. Сплата податку провадиться перед реєстрацією, перереєстрацією
або щорічним технічним оглядом транспортних засобів. Власники транспортних засобів зобов'язані пред'являти органам
Державної автомобільної інспекції або іншим органам, що здійснюють
їх реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд, квитанції,
платіжні доручення про сплату податку, а платники, звільнені від
сплати цього податку, - відповідну довідку місцевої Ради народних
депутатів. В разі відсутності документів про сплату податку реєстрація,
перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не
проводиться.
Стаття 5. Порядок обчислення і сплати податку
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів обчислюється підприємствами на підставі звітних
даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку провадиться виходячи з сумарної потужності
кожного виду і марки транспортних засобів за ставками, зазначеними
у статті 2 цього Закону. Перерахунки розміру податку у зв'язку з вибуттям з
експлуатації або придбанням транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів протягом даного року не провадяться. У порядку і строки, визначені податковими органами,
підприємства подають за місцем свого знаходження до державної
податкової інспекції, але не пізніше 15 березня року, наступного
за звітним, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки
суми податку за формою, затвердженою Головною державною податковою
інспекцією України. Сума податку з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів, що сплачується громадянами,
обчислюється за ставками, визначеними у статті 2 цього Закону.
Якщо транспортні засоби придбано у другому півріччі, то податок
сплачується в половинному розмірі встановленої суми. Податок
вноситься до установ банків, а в сільській місцевості - до
виконавчих комітетів сільських Рад народних депутатів. У разі виявлення підприємств чи громадян, які не сплачували
податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів, вони притягаються до сплати податку не більш як за
два попередніх роки. Перегляд неправильно проведеного оподаткування допускається
не більш як за два попередніх роки.
Стаття 6. Відповідальність платників
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з
підприємств у доход бюджету податковими органами стягується вся
сума прихованого (заниженого) податку і штраф у двократному
розмірі тієї ж суми. Сума прихованого (заниженого) податку і
штраф вносяться до бюджету за рахунок прибутку (доходу), що
залишається в розпорядженні підприємств. За відсутність обліку об'єктів оподаткування або ведення
цього обліку з порушенням встановленого порядку, а також за
неподання, несвоєчасне подання податковим органам розрахунків та
інших документів, необхідних для нарахування і сплати податку,
підприємства сплачують до бюджету додатково 50 відсотків належних
сум податку. Посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів
оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи
веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні,
несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою
розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і
сплатою податку, притягаються до адміністративної відповідальності
відповідно до чинного законодавства. Платники податку, винні у несвоєчасній сплаті належних
платежів, сплачують пеню у розмірі 0,2 відсотка з суми недоїмки за
кожний день прострочення. Недоїмки по податку, а також суми штрафів стягуються з
підприємств у безспірному порядку, а з громадян - через
нотаріальні контори за виконавчими написами або у судовому
порядку.
Стаття 7. Оскарження дій посадових осіб податкових органів
Оскарження дій посадових осіб податкових органів, пов'язаних
із справлянням податку та накладенням адміністративного стягнення,
провадиться відповідно до законодавства України.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 11 грудня 1991 рокуN 1963-XII
